Правдивість Біблії ще раз підтверджено
◼ Неподалік Багдада (Ірак) у 1870-х роках була знайдена глиняна табличка завширшки 5,5 сантиметра. У 2007 році на неї звернув увагу професор Віденського університету Міхаель Юрса, коли досліджував експонати Британського музею. На табличці професор прочитав ім’я вавилонського урядовця Нево-сарсехима (вавилонська форма Набу-шарруссу-укін), про якого згадує Біблія в Єремії 39:3a.
Нево-сарсехим був одним з начальників за царя Навуходоносора приблизно в час зруйнування Єрусалима 607 року до н. е. На табличці Нево-сарсехима названо «головним євнухом». Цей титул носила лише одна людина в державі. Тому можна дійти висновку, що згаданий у цьому стародавньому тексті Нево-сарсехим — саме той, про якого пише Єремія.
Знахідка розповідає, що Нево-сарсехим пожертвував золото для храму Мардука, тобто Меродаха,— головного божества Вавилону, ім’я котрого також згадується в Біблії (Єремії 50:2). Табличка датується 10 роком, 11 місяцем і 18 днем правління Навуходоносора. Однак це золото не походило з Єрусалима, який був пограбований кількома роками пізніше (2 Царів 25:8—10, 13—15). За словами професора Юрси, «така знахідка є справді незвичайною. Адже в ній розповідається, як людина, згадана теж у Біблії, робила щоденні пожертви для вавилонського храму, і вказується точна дата». А в британській газеті «Телеграф» цю табличку названо однією з найвизначніших знахідок сучасної біблійної археології. «Вона підтверджує погляд, що історичні книги Старого Завіту базуються на достовірних фактах»,— пише газета.
А втім, археологічні знахідки не є основними доказами правдивості Біблії. Значно вагоміші докази містяться в самому Божому Слові, зокрема в пророцтвах (2 Петра 1:21). Наприклад, за більш ніж 100 років наперед Бог Єгова через пророка Ісаю передрік, що все багатство Єрусалима буде «винесене аж до Вавилону» (Ісаї 39:6, 7). А через пророка Єремію Бог проголосив: «Дам увесь скарб цього міста [Єрусалима]... у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону» (Єремії 20:4, 5).
Одним з тих ворогів був Нево-сарсехим, який бачив виконання біблійного пророцтва. Невідомо, чи Нево-сарсехим знав це пророцтво, все ж він став учасником його сповнення.
[Примітка]
a У цьому вірші в перекладі Філарета імена «Самгар-Нево, Сарсехим» пишуться подібно як в єврейському масоретському тексті. Але, згідно з Консонантним текстом Єврейських Писань, вони передані як «Самгар, Нево-сарсехим». І саме в такій формі вони подані на клинописній табличці.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 11]
Copyright The Trustees of the British Museum