Що породжує упередження і дискримінацію

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства» (Загальна декларація прав людини, стаття 1).

ПОПРИ усі добрі наміри людство і далі не може покінчити з упередженням та дискримінацією. Це показує, що ми є недосконалими і живемо в дуже важкий час (Псалом 51:7). А втім, ситуація не безнадійна. Звичайно, нам не під силу здолати дискримінацію по всьому світу, але ми здатні викоренити упередження зі своїх сердець.

Для початку слід визнати, що упередження може мати кожен. У книжці «Причини упередження та дискримінації» сказано: «Ось яких важливих висновків вдалося дійти, дослідивши питання дискримінації: 1) жодна істота, яка вміє думати та говорити, не може вберегти себе від упередження; 2) щоб боротися з упередженням, треба докладати свідомих зусиль; 3) упередження можливо здолати, якщо є правильні спонуки».

Освіченність вважається «найефективнішим засобом» у боротьбі з упередженням. Скажімо, вона допомагає виявити причини упередження, об’єктивно перевірити своє ставлення до людей, а також мудро поводитися, коли ми самі стаємо жертвою упередження.

Причини упередження

Через упередження люди спотворюють, неправильно тлумачать чи навіть ігнорують факти, які суперечать їхнім переконанням. У дітей упередження можуть розвинути батьки, які прищеплюють їм нібито невинні, однак хибні погляди. Негативне ставлення до інших культур і рас, націоналізм, фальшиві релігійні вчення чи надто висока думка про себе теж стають підґрунтям для упередження. Розгляньмо кілька чинників, через які іноді виникає упередження, та біблійні принципи, що допоможуть його побороти. Заохочуємо вас відверто проаналізувати своє ставлення до інших і, якщо необхідно, зробити певні зміни.

Товариство. Люди мають вроджену потребу в спілкуванні. Недарма у Біблії сказано, що «хто відокремлюється, той шукає власного бажання» і відкидає цінні та практичні поради (Приповістей 18:1, Хом.). Проте слід мудро вибирати товариство, адже воно справляє на нас сильний вплив. Тому проникливі батьки цікавляться, з ким спілкуються їхні діти. Згідно з вивченнями, вже трирічні малюки можуть розвивати расове упередження. Найчастіше воно виникає під впливом вчинків, слів чи жестів інших людей. А оскільки цінності в дитини передусім формують батьки, то вони повинні з усіх сил старатися подавати їй добрий приклад.

◼ Що каже Біблія? «Привчай юнака [чи дівчину] до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Приповістей 22:6). «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). Батькам варто запитати себе: «Чи я привчаю свою дитину до дороги, яка є праведною і справедливою в Божих очах? Чи ті, з ким я спілкуюся, позитивно впливають на мене? І чи я справляю добрий вплив на інших?» (Приповістей 2:1—9).

Націоналізм. За визначенням одного словника, націоналізм — це «ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої». Професор політології Іво Духачек у своїй книжці «Конфлікти і співпраця націй» пише: «Націоналізм поділяє людей на непримиримі групи. Саме тому люди мислять у першу чергу по-американськи, по-російськи, по-китайськи, по-єгипетськи чи по-перуанськи і тільки потім, якщо вони взагалі це роблять,— по-людськи». А колишній Генеральний секретар ООН писав: «Дуже багато сучасних проблем виникають через неправильні погляди, які ми непомітно для себе переймаємо від інших. Наприклад, дехто дотримується таких націоналістичних ідей, що його держава завжди права, хоч би що вона робила».

◼ Що каже Біблія? «Бог так полюбив світ [усе людство], що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16). «Бог дійсно неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35). Запитайте себе: «Якщо Бог неупереджено ставиться до усіх народів, то хіба я, його служитель, не повинен поводитись так само?»

Расизм. На думку расистів, як сказано в одному словнику, «певна раса вища за інші і впливає на характер та здібності людини». Однак в енциклопедії «Уорлд бук» зазначається, що вчені «не знайшли жодного наукового обґрунтування для [расової] вищості». Через расизм чимало людей потерпає від несправедливості, як-от постійного ущемлення їхніх прав. Усе це свідчить, що расизм — фальшива безпідставна ідеологія.

◼ Що каже Біблія? «Правда зробить вас вільними» (Івана 8:32). «Від одного чоловіка [Бог] створив усі народи» (Дії 17:26). «Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (1 Самуїла 16:7). Спитайте себе: «Чи я намагаюсь дивитися на всіх людей так, як на них дивиться Бог? Чи докладаю зусиль, щоб краще пізнати людей різних рас і культур?» Коли ви ближче познайомитесь з цими людьми, то не зважатимете на існуючі стереотипи.

Релігія. У книжці «Природа упередження» говориться: «Коли люди прикривають [свої егоїстичні цілі] та корисливі національні інтереси релігією, це викликає огиду. Так упередження проникає в релігію». Але ще більше шокує те, зазначається у цій же книжці, наскільки швидко багато релігійних людей «перестають бути побожними і піддаються упередженню». Правдивість тих слів підтверджує чимало фактів. Згадаймо лише про теракти, викликані релігійною ненавистю, ворожнечу між різними сектами, а також існування церков виключно для представників однієї раси.

◼ Що каже Біблія? «Мудрість, що згори [від Бога]... мирна, поміркована... безстороння» (Якова 3:17). «Правдиві поклонники будуть поклонятися Батькові в дусі та в правді» (Івана 4:23). «Не переставайте любити своїх ворогів і молитися за своїх гонителів» (Матвія 5:44). Запитайте себе: «Чи моя релігія заохочує щиро любити усіх, навіть тих, хто мене ображає? Чи двері моєї церкви відкриті для людей різної національності, кольору шкіри, статі, матеріального чи соціального статусу?»

Гордість. У людини, яка надто високої думки про себе і є пихатою, легко з’являється упередження. Наприклад, через гордість у когось може розвинутися зверхнє ставлення чи зневага до менш освічених або бідніших людей. Така особа схильна піддаватися пропаганді, що вивищує її націю чи державу. Здібні пропагандисти, як-​от нацистський диктатор Адольф Гітлер, свідомо підносили національну та расову гордість своїх співвітчизників. Насправді ж вони хотіли здобути підтримку мас і очорнити людей з іншими поглядами.

◼ Що каже Біблія? «Огида для Господа всякий бундючний [«гордий серцем», Кул.]» (Приповістей 16:5). «Не робіть нічого з пихатості або керуючись духом суперництва. Натомість будьте смиренними і вважайте одні одних вищими від себе» (Филип’ян 2:3). Запитайте себе: «Чи я глибоко в серці радію, коли вихваляють мою расу чи мій народ або зневажають інших? Чи я заздрю, коли хтось має таланти, яких немає в мене? Чи я щиро тішуся чиїмись успіхами?»

Як же доречно Біблія радить: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Приповістей 4:23). Тому старанно охороняйте свої серця від згубного впливу, наповнюючи їх Божою мудрістю. І тільки тоді «розважність... тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве» (Приповістей 2:10—12).

Якщо ви стали жертвою упередження чи дискримінації, то в наступній статті знайдете практичні поради.

[Вставка на сторінці 6]

Коли ми ближче знайомимось з людьми, то не зважаємо на існуючі стереотипи