Наслідок розумного наміру чи бездумного випадку?

Якось у 1802 році англійський священик і теолог Вільям Палей пояснював, чому він вірить у Творця. Палей казав, що якби на пустищі побачив камінь, то подумав би, що той опинився там внаслідок природних процесів. Але якби він там побачив годинник, то навряд чи дійшов би такого ж висновку. Чому? З однієї простої причини: усім зрозуміло, що годинник має певне призначення і його хтось виготовив.

ІДЕЇ Палея вплинули на англійського природознавця Чарлза Дарвіна. А втім, на противагу аргументації Палея Дарвін пізніше висунув інше пояснення. На його думку, складну і добре продуману будову живих організмів можна пояснити процесом, який Дарвін назвав «природним добором». Чимало людей сприйняли теорію еволюції Дарвіна як остаточне спростування ідеї про існування Творця.

З часів Палея й Дарвіна на цю тему написано безліч праць. Докази на підтвердження ідеї творення чи природного добору часто переглядалися, доповнювались і оновлювалися. Під впливом цих доказів у людей сформувалось своє уявлення про те, чому існує Всесвіт. А це уявлення впливає на розуміння змісту їхнього життя. Як саме?

Результати дарвінізму

Теорія Дарвіна змусила багатьох щирих людей повірити, що їхнє життя не має жодного змісту. Якщо космос і все, що в ньому,— результат випадкового поєднання елементів після Великого вибуху, то життя не може мати мети. Біолог Жак Моно, який нещодавно отримав Нобелівську премію, каже: «Нарешті людина знає, що вона зовсім самотня в бездушній безмірності Всесвіту, в якому з’явилася лише завдяки випадку. Ні обов’язки людини, ні її призначення нікому не відомі».

Подібну думку висловив професор хімії Оксфордського університету Пітер Аткінс: «Для мене Всесвіт — це щось прекрасне, величне і неповторне. У всій своїй славі він не має жодної мети».

Але не всі науковці підтримують такі погляди. І їхні переконання ґрунтуються на певних фактах.

Точна настройка заперечує бездумний випадок

Багато вчених, вивчаючи закони природи, заперечують ідею про те, що Всесвіт не має мети. Їх захоплюють фундаментальні сили, які діють у Всесвіті. Закони, котрі лежать в основі цих сил, настільки точні, що завдяки їм існує життя. «Навіть незначна зміна в цих законах могла б призвести до фатальних наслідків,— зазначає Пол Дейвіс.— Наприклад, якби протони були трохи важчі за нейтрони, а не навпаки, тоді всі протони перетворилися б на нейтрони». Чи це призвело б до якихось проблем? Дейвіс пояснює: «Без протонів і їхнього електричного заряду не існували б атоми».

За допомогою електромагнітної взаємодії електрони притягуються до протонів, і так утворюються молекули. Якби ця взаємодія була значно слабшою, молекули не могли б утворюватись, бо електрони не втримувалися б на орбіті довкола ядра атома. Коли б ця взаємодія була набагато сильнішою, електрони приєднувалися б до атомного ядра. А в такому разі не відбувалися б хімічні реакції і життя було б неможливим.

Незначні зміни електромагнітної взаємодії вплинули б на Сонце і сонячну енергію, яка доходить до Землі. Через такі зміни фотосинтез у рослинах проходив би дуже повільно або взагалі б не відбувався. Отож від точного налаштовування електромагнітної сили залежить життя на Земліa.

У книжці «Наука і християнство. Чотири погляди» міститься цікавий приклад того, наскільки легко порушити баланс сил та елементів у космосі. Автор спонукує читачів уявити «диспетчерський пункт цілого Всесвіту». Там міститься безліч циферблатів з різними величинами. Кожна з цих величин точно підібрана для того, щоб існувало життя. На одному циферблаті можна побачити показник гравітаційної сили, на іншому — електромагнітної взаємодії, ще на іншому — співвідношення між масою нейтрона і протона тощо. Звичайно, усі ці показники можна змінити. Але після багатьох підрахунків стає очевидним, що навіть незначна зміна на одному з циферблатів вплине на будову космосу, і життя перестане існувати. Проте кожна з величин настільки точно підібрана, що Всесвіт існує і придатний для життя. Чи розсудливо вважати, що всі ці величини налаштувались без чийогось втручання?

Астроном Джордж Ґрінштейн сказав: «Розглядаючи безліч доказів, напрошується висновок, що за всім цим стоїть якась надприродна сила, радше сказати Сила. Важко повірити, що ми випадково, без жодних намірів, наштовхнулись на науковий доказ існування Всевишньої Особи».

А що думаєте ви: така точна настройка у Всесвіті є наслідком розумного наміру чи бездумного випадку?

«Ми тут, і немає про що дискутувати»

Безперечно, атеїсти наводять багато контраргументів. Дехто закриває очі на точні закони Всесвіту, кажучи: «Немає нічого дивного в тому, що космос придатний для життя людей. Якби було інакше, ми б не існували. Тож, по суті, не треба нічого пояснювати. Ми тут, і немає про що дискутувати». Чи таке пояснення розсудливе для вас?

Крім того, атеїсти наводять ще один аргумент. У певний момент сталося так, що співвідношення фізичних величин ідеально підійшло для дії основних законів природи. Тобто показники на циферблатах, про які ми згадували раніше, мусили самі точно налаштуватися, аби існував Усесвіт. Хтось говорить: «Все так є, тому що так має бути!» Навіть якби ця аргументація була правдива, вона не пояснює причини нашого існування. Хіба логічно назвати виникнення Всесвіту, у якому можливе життя, звичайним збігом обставин?

Ті, хто стверджує, що космос і його точно налаштовані сили виникли виключно завдяки природним процесам, створили теорію існування багатьох всесвітів. Згідно з цією гіпотезою, наш Всесвіт є одним з безлічі інших. У кожному з них свої умови життя, але жоден не має ніякої мети. Якщо взяти до уваги ці аргументи і закони ймовірності, то серед багатьох всесвітів принаймні в одному повинні бути підхожі для життя умови. Однак немає жодних наукових доказів на користь цієї теорії. Тож вона залишається тільки припущенням.

Цю теорію не підтримує Нобелівський лауреат, біохімік Крістіан де Дюве. Ось що він сказав: «Незалежно від того існують інші всесвіти, де немає життя, чи ні, людський розум і все живе, на мій погляд, настільки дивовижні, що мусять мати зміст. Навіть якби, окрім нашого Всесвіту, були трильйони інших — це не применшує його величі і неповторних особливостей. Я переконаний: саме його велич і неповторність свідчать, що за всім цим стоїть Вища Реальність».

Людський мозок

Тільки люди здатні формувати теорії про існування космосу. А така здатність у Всесвіті без мети — ніщо інше, як результат бездумного випадку. Чи вас задовольняє це пояснення?

Часто мозок людини називають «найдивовижнішим і найзагадковішим об’єктом у цілому Всесвіті». Жодні знання з фізики і хімії не дають ґрунтовного пояснення людській здатності абстрактно мислити і шукати зміст життя.

Чи людський мозок з його невгамовним прагненням пізнавати створений якимось вищим розумом чи виник випадково? Що для вас є більш логічним?

Ще одне пояснення

Наука сьогодні відкриває нам чимало нового про космос, довколишній світ і живі організми. Все ж деякі люди, чим більше дізнаються наукових фактів, «тим беззмістовнішим вважають наше життя». І справді, людське життя — беззмістовне, якщо вірити в еволюцію. Дуже цікаво висловився науковець Джон Горґан: «Усе довкола нас надто добре продумано, тому важко повірити, ніби люди опинилися тут випадково». Подібну думку висунув фізик Фріман Дайсон: «Чим більше я досліджую Всесвіт і вивчаю особливості його будови, тим більше знаходжу доказів, що Всесвіт начебто якось знав, що ми з’явимося».

Якщо згадати про складність і продуманість Всесвіту, його точно налаштовані сили та людський мозок, хіба не логічно принаймні припустити, що існує Творець? До того ж Творець може розповісти нам, як виникло все живе і яка мета людського життя. А на ці запитання наука не дає чітких відповідей.

Проте вони обговорюються в Біблії. Письменники цієї книги стверджували, що писали її під натхненням Бога. Розгляньте, що Святе Письмо говорить на цю тему.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

Невже людський мозок виник в результаті бездумного процесу?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Завдяки чому існує наука?

Оскільки у фізичному світі панує порядок і легко передбачити, що відбуватиметься з енергією та матерією за певних обставин, науковці можуть проводити різні дослідження. Цей порядок дав нагоду вченим вивести основні закони математики, фізики, хімії тощо. Без такої точності та порядку були б неможливі наукові праці, розробки та функціонування різних технологій і взагалі не існувало б життя.

Тож виникають запитання: звідки взялися ці фізичні закони і чому вони так досконало діють? Багато хто переконаний, що за всіма цими законами стоїть Вищий Розум. А як вважаєте ви?

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 7]

Чи вона виникла сама по собі?

У молекулах ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), які є в кожній живій клітині, закладено надзвичайно складний і детальний план нормального розвитку будь-якого організму. Молекули ДНК, подібно до DVD, містять закодовану інформацію. Насправді ж ДНК, що нагадують дві спірально закручені нитки, набагато складніші. Коли цифрова інформація на диску відтворюється, то з’являється зображення чи звук. А завдяки закодованій інформації в молекулах ДНК існують різноманітні живі організми. Саме через ДНК банани відрізняються від квасолі, зебри від мурашок, а люди від китів.

Навряд чи комусь прийде в голову думка, що цифрова інформація з’явилася на DVD випадково. То хіба розсудливо стверджувати, що набагато складніша інформація у ДНК виникла сама по собі?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 6]

Sombrero Galaxy: NASA and The Hubble Heritage Team (STScI/AURA)