Музичні інструменти стародавнього Ізраїля — ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»

Музичні інструменти стародавнього Ізраїля

У ДРЕВНІ часи музика була невід’ємною частиною ізраїльської культури. Звуки сурми і рога збирали людей на поклоніння і сповіщали про важливі події. Чарівні мелодії арфи та ліри сповнювали спокоєм серця царів (1 Самуїла 16:14—23, НС). І майже жодне свято не проходило без бубнів, кимвалів та брязкалець (2 Самуїла 6:5, НС; 1 Хронік 13:8, НС).

У Біблії згадується Ювал, нащадок Каїна, який «був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку» (Буття 4:21). Можливо, саме він винайшов струнні та духові інструменти.

Боже Слово не раз розповідає про події, які супроводжувались музикою. Однак про самі інструменти в ньому мало що сказано. На основі археологічних знахідок і давніх документів вчені спробували встановити, як виглядали і звучали тодішні музичні інструменти. Звичайно, деякі висновки вчених є лише припущеннями, проте розгляньмо кілька інструментів, описаних у достовірних джерелах.

Бубни, систри і кимвали

Після того як Єгова, вчинивши чудо, перевів Мойсея та ізраїльтян через Червоне море, Мойсеєва сестра Міріам та «всі жінки» стали «з бубнами та з танцями» прославляти свого Бога (Вихід 15:20). Сьогодні точно невідомо, якими були бубни в біблійні часи, оскільки археологам не вдалося їх знайти. Проте дослідники виявили в ізраїльських містах Кезиві, Меґіддо і Бет-Шеані глиняні статуетки жінок з маленькими бубнами в руках. На думку багатьох, інструменти, які в Біблії названо бубнами, виглядали як звичайні дерев’яні обручі, обтягнені шкірою тварин.

У часи патріархів урочисті події зазвичай супроводжувались танцями, співами і грою на бубнах. Наприклад, коли ізраїльський суддя Їфтах, розбивши ворогів, повертався додому, донька зустрічала його «з бубнами та з танцями». А після перемоги Давида над филистимлянами жінки вийшли, щоб «співати та танцювати... із бубнами» (Суддів 11:34; 1 Самуїла 18:6, 7).

Коли цар Давид переносив ковчег заповіту до Єрусалима, ізраїльтяни «веселилися перед лицем Єгови, граючи на арфах, лірах, бубнах, систрах, кимвалах, а також на різних інструментах з ялівцю» (2 Самуїла 6:5, НС). Потім у Єрусалимському храмі був створений цілий оркестр, в якому досвідчені музиканти грали на кимвалах, сурмах, арфах та інших струнних інструментах.

Можна приблизно уявити, якими були бубни. Але що таке систри? Цей музичний інструмент мав вигляд вигнутої металевої пластини, всередині якої були прутики з брязкальцями. При струшуванні систри голосно дзвеніли й бряжчали. У Біблії систри згадуються лише раз, коли ковчег заповіту переносили до Єрусалима. Однак, за юдейськими переданнями, на систрах грали і під час сумних подій.

А як виглядали тодішні кимвали? Це були дві великі металеві тарілки, якими вдаряли одна об одну. Використовували в стародавньому Ізраїлі і кимвали діаметром коло десяти сантиметрів. Ці маленькі тарілочки чимось нагадували кастаньєти і дзвінко бряжчали.

Арфи й струнні інструменти

Кіннор — струнний інструмент, який найчастіше називають арфою чи лірою, був дуже поширений у стародавньому Ізраїлі. На цьому інструменті грав Давид, щоб заспокоїти царя Саула (1 Самуїла 16:16, 23, НС). З наскельних малюнків, монет, мозаїк і печаток відомо принаймні 30 різновидів ліри. Протягом століть вигляд цього інструменту змінювався. Музикант, тримаючи його в руках, перебирав струни або бив по них пальцями чи медіатором.

Небел нагадував кіннор, але точно невідомо, якої величини він був, скільки мав струн і як на ньому грали. Більшість вчених вважає, що як небел, так і кіннор музиканти могли носити з собою.

Сурми й роги

Бог наказав Мойсеєві зробити дві сурми, які мали бути з кованого срібла (Числа 10:2). Сурмами священики сповіщали про різні свята і збори в храмі. Залежно від події звук сурми відрізнявся: він міг бути гучний і протяжний або ж уривчастий. Оскільки археологи не знайшли жодної сурми з біблійних часів, то до кінця невідомо, як вона виглядала. Проте на основі зображень художників, як-от на барельєфі арки Тита в Римі, можна приблизно уявити вигляд стародавньої сурми.

Ріг, чи шофар, згадується в Єврейських Писаннях понад 70 разів. Цей музичний інструмент, який видавав звук лише двох-трьох тонів, робили з козячих або баранячих рогів. Згідно з єврейськими джерелами, ріг міг бути прямий із золотим мундштуком або вигнутий і оздоблений сріблом. Ріг часто використовувався як сигнальний інструмент, бо його звук розносився на дуже далеку відстань.

У стародавньому Ізраїлі ріг сповіщав про релігійні події, скажімо початок і кінець суботи. Також у роги сурмили під час війни. Наприклад, воїни Гедеона безпосередньо перед нападом на мідіянітян засурмили вночі у 300 рогів. Можна лише уявити, який це був страшний і несподіваний звук (Суддів 7:15—22, НС).

Інші музичні інструменти

У біблійні часи використовували й інші інструменти, скажімо дзвіночки, флейти та лютні. Пророк Єгови Даниїл, будучи у вавилонській неволі, писав про оркестр вавилонського царя Навуходоносора, в якому грали на цитрах, сопілках та волинках (Даниїла 3:5, 7, НС).

Наше коротке знайомство з кількома інструментами, згаданими в Біблії, показує, що музика була невід’ємною частиною життя ізраїльтян і, мабуть, інших стародавніх народів. Звуки музики лунали і в царських палацах, і в місцях для поклоніння, і в домах простих людей.

[Ілюстрація на сторінці 15]

Систра звучала як брязкальця

[Ілюстрація на сторінці 15]

Цар Давид вправно грав на арфі

[Ілюстрація на сторінці 15]

Бубни були відомі ще в часи патріархів

[Ілюстрація на сторінці 15]

Звуки сурми сповіщали про різні події

[Ілюстрація на сторінці 16]

Статуетка жінки з маленьким бубном у руках (VIII ст. до н. е.)

[Ілюстрація на сторінці 16]

Монета із зображенням струнного інструмента (II ст. н. е.)

[Ілюстрація на сторінці 16]

На цьому камені з муру, що оточував Єрусалимський храм, викарбувано напис: «Місце для сурмлення» (I ст. до н. е.)

[Відомості про ілюстрації, сторінка 16]