Молоді люди запитують
Чому батьки не хочуть мене зрозуміти?
РОЗГЛЯНЬ УМОВНУ СИТУАЦІЮ
П’ятниця, шоста вечора. Сімнадцятирічний Олег швидко прямує до дверей і кидає батькам: «Ну все, бувайте!» Хлопець сподівається уникнути незмінного запитання.
Але він мав би краще знати своїх батьків.
«Коли ти повернешся, Олежику?» — запитує мама.
Хлопець зупиняється і щось бурмоче: «М-м-м... Лягайте без мене, добре?» Олег махом відчиняє двері, і йому майже вдається вислизнути з дому. Проте батько гукає вслід: «Олеже, зачекай!»
Хлопець знову зупиняється і чує невблаганний батьків голос: «Ти знаєш правило: вдома — рівно о десятій. І жодних винятків!»
«Ну, тату! — скиглить Олег.— Мені соромно казати друзям, що я мушу бути вдома так рано».
Батько залишається непохитним. «Рівно о десятій,— повторює він,— і без розмов!»
ЧИ ТРАПЛЯЛОСЯ з тобою щось подібне? Чи бувало, що в питаннях музики, одягу, режиму дня або вибору друзів твої батьки встановлювали чіткі й залізні правила? Ось деякі висловлювання твоїх однолітків.
«Коли мама одружилася з моїм вітчимом, він розкритикував музику, яка мені подобалась. Мені довелося викинути всі свої диски!» (Брендонa).
«Мама дорікає мені, що я не маю друзів. А коли запитую, чи можу погуляти з кимось, вона каже “ні”, бо не знає тієї людини. Це так дратує!» (Керол).
«Тато і названа мати дозволять мені одягнути футболку лише тоді, коли вона буде на розмір більшою. А тато вважає: якщо шорти вище колін, вони закороткі!» (Серена).
Що робити, коли батьки з тобою в чомусь незгідні? Чи міг би ти обговорити це з ними? «Зазвичай батьки не хочуть мене слухати»,— скаржиться 17-річна Джоанн. А 15-річна Емі каже: «Коли бачу, що батьки мене не розуміють, я просто мовчу».
Хоч би як там було, не варто опускати рук. Батьки можуть бути більш схильними тебе послухати, ніж ти очікуєш.
Поміркуй: навіть величний Бог вислуховує людей, які звертаються до нього зі своїми справами. Наприклад, Єгова вислухав Мойсея, коли той просив за неслухняних ізраїльтян (Вихід 32:7—14; Повторення Закону 9:14, 19).
Тобі може здаватись, що батьки не такі розсудливі, як Бог. Та й просити в мами і тата дозволу прийти додому пізніше — не те саме, що благати Єгову про долю цілого народу, як це робив Мойсей. І все ж ці дві ситуації мають дещо спільне.
Якщо прохання розумне, то особа, наділена владою,— у твоєму випадку батьки,— може тебе вислухати.
Усе залежить від того, як ти подаватимеш свою справу. Розглянь кроки, котрі допоможуть тобі зробити це правильно.
Визнач проблему. Запиши, у чому твій погляд розходиться з поглядом батьків.
Зрозумій свої почуття. Коротко опиши, які почуття викликає в тебе погляд батьків на справу: ти ображаєшся, засмучуєшся, ніяковієш, відчуваєш брак довіри тощо. (Приклад: у ситуації на початку статті Олегу було б соромно сказати друзям, що батьки вимагають повернутись додому о 10-й вечора).
Постав себе на місце батьків. Уяви себе в ролі батька чи матері. Ти маєш дитину-підлітка, яка зіткнулася з проблемою, котру ти зазначив(ла) у пункті 1. Що тебе тоді найбільше непокоїло б і чому? (Приклад: батьки Олега в ситуації на початку статті могли боятися, що з хлопцем щось трапиться).
Подивись свіжим оком. Запиши відповіді на такі запитання:
У чому думка батьків є корисною?
Як розвіяти їхні страхи?
Обговори проблему з батьками і поміркуй разом з ними, як її вирішити. Зробивши вищенаведені кроки, а також застосувавши поради з рамки «Як знайти спільну мову», ти побачиш, що можеш спілкуватися з батьками «по-дорослому». Саме такі стосунки з мамою і татом має Келлі. Вона каже: «Суперечка ні до чого не приведе, до того ж у тебе немає шансів її виграти. Мій секрет — дійти спільної згоди з батьками. Ми майже завжди йдемо одне одному на поступки, і всі лишаються задоволеними».
a Деякі імена в статті змінено.