Дзижчальця мухи

Завдяки чому кімнатна муха здатна робити такі складні й майстерні віражі? Що допомагає їй повертатися до початкового напрямку польоту, коли порив вітру збиває її з курсу? Ми знайдемо відповіді на ці запитання, якщо дізнаємось більше про два невеличкі придатки, розташовані позаду крил мухи. Ці придатки називаються дзижчальцямиa.

Поміркуйте. Дзижчальця схожі на маленькі барабанні палички, що мають потовщення на кінці. Під час польоту дзижчальця вібрують з такою самою частотою, що й крила, але в протилежному напрямку. Вчені з’ясували, що ці придатки служать своєрідним гіроскопом, допомагаючи мухам зберігати рівновагу під час польотуb.

Потовщені кінці дзижчалець «коливаються в одному напрямку, наче маятник годинника», як написано в одній енциклопедії («Encyclopedia of Adaptations in the Natural World»). Що стається, коли під час польоту муха різко повертає — навмисно або через раптовий порив вітру? «Ніжка дзижчальця зміщується,— говориться в енциклопедії,— на це зміщення реагує щільне скупчення нервових закінчень, зв’язаних з дзижчальцем. Ці закінчення передають інформацію в мозок, і муха повертається до початкового... курсу». Ось чому мухи такі спритні й невловимі.

Інженери вважають, що принцип дії дзижчалець можна застосувати в багатьох сферах техніки, наприклад у конструюванні роботів, у тому числі механічних комах, здатних літати, а також космічних кораблів. «Хто б міг подумати, що якась мала й непоказна муха може нас так багато чого навчити?» — написав розробник літальних апаратів Рафал Збіковскі.

Як ви вважаєте: дзижчальця-гіроскопи мухи — це результат еволюції чи задуму?