Конструктор роботів обґрунтовує свою віру

Які релігійні погляди мала ваша сім’я?

Мої батьки були католиками, але не ходили до церкви. У юні роки я перейняв атеїстичні погляди. Мене вчили, що життя виникло в процесі еволюції, і я прийняв це як факт. Хоча я не вірив у Бога-Творця, мені здавалося, що існує якась вища сила. Щоб з’ясувати, що це за сила, я вивчав буддизм, індуїзм і даосизм. Однак у вченнях цих релігій я не знаходив відповідей на свої запитання.

Чому ви зацікавились наукою?

Мене з дитинства вабила техніка. Я навіть розбирав свої електричні іграшки і знову збирав їх. Я набридав своєму батькові, який працював у сфері телекомунікаційних мереж, численними запитаннями про те, як працюють радіо і телефон.

З чого розпочалась ваша наукова кар’єра?

Я вивчав електроніку в Генуезькому університеті. Потім я написав докторську дисертацію з робототехніки. Моєю спеціалізацією було вивчення зорової системи людини і розробка подібної системи в роботів.

Чому вас зацікавила зорова система людини?

Вона надзвичайно складна і включає не лише око, але й засоби для аналізу того, що ми бачимо. Поміркуйте, наприклад, що відбувається, коли ви підбігаєте до м’яча, аби його упіймати. Кришталик вашого ока фокусує зображення м’яча на сітківку. Це зображення переміщається по сітківці відповідно до руху м’яча і вашого ока. Зазвичай ви зосереджуєтесь на м’ячі, і його зображення на сітківці стає нерухомим, у той час як тло «рухається».

Водночас ваша зорова система вираховує швидкість м’яча і його траєкторію. На диво, ці підрахунки починаються ще у сітківці, коли око оцінює рух м’яча стосовно тла. Потім зоровий нерв передає імпульси від сітківки до мозку, який аналізує інформацію і дає вам сигнал хапати м’яч. Складність цього процесу просто захоплює дух.

Що переконало вас в існуванні Творця?

У 1990 році я провів кілька місяців у Дубліні (Ірландія), де займався науковими дослідженнями в Трініті-коледжі. Коли ми з дружиною Барбарою поверталися додому, то розмовляли про майбутнє своїх дітей. По дорозі ми вирішили відвідати мою сестру, яка була Свідком Єгови. Вона дала мені примірник книжки «Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?», опублікованої Свідками. Мене вразили дослідження, які були покладені в основу цієї праці. Раптом я зрозумів, що прийняв теорію еволюції без доказів. Наприклад, я думав, що про її правдивість свідчать викопні рештки. Але це не так. Чим більше я досліджував еволюційну теорію, тим більше переконувався, що вона радше є мильною бульбашкою, ніж фактом.

Я також розмірковував про машини, які конструював. Хто придумав те, що я імітував? Мені ніколи не вдасться створити робота, який міг би ловити м’яч так, як це робить людина. Робота можна запрограмувати на те, щоб він ловив м’яч за визначених умов. Він не зможе цього робити за інших умов, якщо вони не були прописані в програмі. Наша здатність вчитися перевершує будь-які можливості машини. Але ж кожна машина має конструктора! Цей факт — один з багатьох, які переконали мене в тому, що існує Творець.

Чому ви стали Свідком Єгови?

Нам з Барбарою подобався ґрунтовний підхід Свідків Єгови до вивчення різних питань. Особливо мене вразили пошуки, які ведуться під час підготовки їхніх публікацій. Глибоке вивчення теми імпонує таким людям, як я,— тим, хто прагне докопуватися до найменших подробиць. Приміром, мене дуже цікавили численні біблійні пророцтва. Дослідивши їх, я переконався, що Біблія справді походить від Бога. У 1992 році ми з Барбарою охрестились і стали Свідками Єгови.

Чи наукова діяльність не послаблює вашу віру?

Навпаки, наука тільки зміцнює мої переконання. Поміркуйте, скажімо, про здатність людини розпізнавати обличчя. Немовля вміє це робити вже через кілька годин після народження. І ви, і я відразу впізнаємо знайоме обличчя, навіть коли людина перебуває у натовпі. Більш того, ми здатні читати емоції на її лиці. Однак мало хто усвідомлює, яку величезну кількість інформації обробляє при цьому наш мозок та з якою неймовірною швидкістю.

Я абсолютно переконаний, що наша зорова система — це безцінний дар Бога Єгови. Його дари, в тому числі Біблія, викликають вдячність і спонукують мене розповідати про нього іншим. Зрештою, моє почуття справедливості підказує, що Богу слід віддавати честь за всі його творіння.