Розділ 1

Ви маєте причину турбуватися

Чи колись буде можливо людині жити вічно?

Деякі дерева тепер живуть багато століть.

ЧИ ЖИТТЯ є дорогоцінне для вас? Чи ви бажаєте життя з добрим здоров’ям для себе і ваших любих? Більшість людей будуть відповідати, так.

Але сьогодні багато речей постійно пригадують нам непевність життя — для нас, наших чоловіків або дружин і дітей. Непередбачені випадки, злочин, безладдя, війни і голод вбивають мільйонів саме в розквіті життя. Хвороби відбирають жахливе число жертв незважаючи на медичні поступи. Забруднення ставить найсерйознішу загрозу.

Отже, то не є дивно, що багато осіб сьогодні питають: ’Чи це життя є все, що є? Або, чи може бути, що наші найкращі надії здійсняться в житті після смерти? Що, в дійсності, стається коли особа вмирає? Чи якась частина далі живе? Чи мертва людина є свідома, може бачити, чути, говорити — працювати? Чи є така річ, як муки після смерти? В дійсності, чи смерть є приятель чи ворог?’ Справді, то є на нашу користь мати відповіді до таких питань.

ЧИ СМЕРТЬ ФОРМУЄ НАШЕ ЖИТТЯ?

Вам можливо й на думку не прийшло, що наш погляд про смерть до великої міри впливає на наше життя. Наш погляд впливає на задоволення і спосіб життя багато більше ніж люди думають. Тому нам треба знати правду про смерть.

Наприклад, чи ви зауважили, що більшість світових релігій основно звертають людям увагу на смерть замість на життя? Вони навчили сотки мільйони осіб, що смерть переселить їх в інший світ, ’у світ мертвих’, де вони зустрінуть або блаженство або муки. Молитви за мертвими, коштовні церемонії на їхню користь і жертвування заспокоювати їх становлять важну частину багатьох головних релігій з величезним членством.

Хтось може сказати: ’Може так, але я не трачу часу журитися про смерть або що приходить після смерти. Моя проблема є жити і користати з життя скільки я можу тепер’. Однак, навіть такий погляд показує, що смерть формує життя таких людей. Чи ж то не смерть визначає як довго хтось може користати з життя?

Отже, навіть хоч ми й будемо старатися не думати про смерть, то усвідомлення, що в найкращому, наше життя є досить коротке таки тисне нас. Цей натиск може гнати особу з шаленим зусиллям збагатіти за дуже молодого віку — ’поки вона ще може мати задоволення’. Короткість життя робить багато людей нетерплячими, грубими до інших осіб. Натиск гонить їх уживати нечесні способи добиватися своєї мети. Вони відчувають, що не мають часу на правильні вчинки. Однак, ввесь час вони можуть заявляти, що смерть не формує їхнього життя.

Який є ваш власний погляд про смерть? Яку частину вона займає у ваших думках про майбутність, або, як вона впливає на ваше життя тепер?

ПОТРЕБА БУТИ ПЕВНИМ

Проблема є, що людські погляди про життя і смерть є дуже різноманітні. Часто ці погляди є суперечні, цілком протилежні.

Багато людей вірять, що смерть є цілковитий кінець всього, або, принаймні, що людина була створена вмирати. Чи ви погоджуєтеся з цим поглядом? Чи це розсудливо, що деякі дерева живуть багато тисяч років довше від інтелігентної людини? Чи ви думаєте, що сімдесят або вісімдесят років життя є досить довге для вас, щоб зробити все, що ви хочете робити, навчитися все, що ви хочете навчитися, побачити все, що ви хочете бачити і розвити свої таланти та здібності до бажаного ступня?

Дуже багато людей вірять, що життя продовжається після смерти, тому що щось — душа або дух — лишається по смерті тіла. Однак, їхні погляди також дуже різняться. І, безперечно, їхні переконання суперечать тим, які вірять, що все життя кінчається в смерті. Суперечні погляди не можуть всі бути правдиві. А котрі є правдиві? Чи це робить різницю? Так, дуже велику. Подумайте чому.

Якщо мертві справді можуть користати з молитов та церемоній, яких справляється на їхню користь, то чи ми не були б безжалісні коли б не постачали таких служб? Але, що коли померлі є дійсно мертві, і не можуть користати з помочі живих? Це значило б, що сотки мільйони людей є жертви жахливого обману. Це значить, що багато головних релігійних систем збагачували себе обманом, вживаючи фальшиву науку про мертвих, щоб використовувати живих замість чинити їм щось корисного.

Яку потіху ми можемо дати іншим, коли б скоріше чи пізніше, смерть прийшла до нашої власної родини або приятеля? Чи логіка підтримує погляд, що це “доля“ керує нашими досвідами і довжину нашого життя? Що коли маленька дитина вмирає? Чи це Бог ’взяв дитину до Себе’, так як деякі говорять?

Справді, що є дуже багато речей, яких нам треба знати про смерть і чим більше ми любимо життя, то тим більше ми хочемо бути певні, щоб дістати правдиві відповіді. Але звідки — особливо тому, що існує таке велике замішання і суперечність?

Є багато релігійних книг, які дискутують про життя і смерть, а деякі з них є досить стародавні. Але є одна дуже антична книга, яка представляє цілком інший погляд від усіх інших. По суті, погляд, якого вона представляє є дивно інший від того, якого більшість людей думають, що вона містить. Ця книга є Біблія.

Вона описує про дійсних людей, які зустрічали такі самі основні проблеми, які ми сьогодні маємо. Вони також задумувалися над ціллю життя, питаючи: “Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?“ “А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?“ (Екклезіястова 2:22; 6:6) Вони також питали: “Як помре чоловік, то чи він оживе?“ (Йова 14:14) Чи ви знаєте?

У книжці, яку ви тепер тримаєте в своїх руках ви знайдете дискусії, не лише про багато популярних зусиль відповісти на ці питання, але також важний спосіб, яким Біблія відповідає на них. Ви можете довідатися про небувалу надію, яку вона представляє для тих, що зустрічають смерть або які вже повмирали. Зрозуміння, яке ця інформація дасть вам може додати багато до вашого теперішнього і майбутнього щастя і спокій розума.