Розділ 9

Чи ви можете розмовляти з мертвими?

У ЖИТТІ, ми сильно відчуваємо потребу говорити з тими, яких ми любимо. Ми хочемо знати, що наші любі є здорові і щасливі. Коли в них все є добре, то це заохочує нас. Але коли довідуємося, що вони зустрічають велику небезпеку через якусь “природну“ катастрофу або інше нещастя, то ми починаємо журитися. Ми стурбовано чекаємо почути від них. Коли приходить слово, що з ними все є добре, то відчуваємо полегшення.

Це бажання довідатися про добробут любих спонукало багатьох хотіти розмовляти з мертвими. Вони хочуть знати чи любі мертві є щасливі ’в іншому світі’. Але чи то є можливо говорити з мертвими?

Деякі кажуть, що вони періодично відчували присутність мертвого родича або друга і чули їхній голос. Інші мали подібні досвіди при помочі посередника. Через ці посередники вони вірять, що вони чули голоси з ’іншого світу’. А що ці голоси кажуть їм? Основно це: ’Мертві є дуже щасливі і задоволені. Вони дуже цікавляться життям своєї родини і можуть бачити та чути все, що вони роблять’.

Про такі вістки, Франсва Ґреґорій, в своїй книжці L’аи-dеlа (Майбутнє), зауважує: “А що ці духи мають сказати нам? ’Понад усе, вони нібито дуже цікавляться доказати свою ототожність і що вони ще далі існують’ . . . але про природу цього другого світу вони цілком нічого не згадують“.

Що ви думаєте про такі вістки? Чи ви вірите, що це мертві дійсно говорять? Тому що, так як Біблія показує, ні душа, ані дух не переживає смерти тіла і не продовжає існувати свідомо, то чи ці голоси дійсно можуть бути голоси мертвих?

ВИПАДОК ЦАРЯ САУЛА

Дехто з тих, що вірять, що мертві можуть дати вістку живим вживають Святу Біблію на підтримку свого погляду. Один приклад, якого вони наводять, є цар Саул з стародавнього Ізраїля.

Через його невірність Богові Єгові, цар Саул був відрізаний від божественного проводу для виконування його обов’язків. Тому, коли филистимляни прийшли воювати проти нього, з розпачливости він почав шукати помочі в посередниці духів. Він попросив її викликати мертвого пророка Самуїла. Про те, що там сталося, Біблія описує:

“І побачила та жінка [посередниця] Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: ’Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!’ І сказав їй цар: ’Не бійся! Але що ти бачиш?’ А та жінка відказала Саулові: ’Я бачу ніби богів, що виходять із землі’. І він їй сказав: ’Який його вид?’ А та відказала: ’Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу’. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився. І сказав Самуїл до Саула: ’Нащо ти непокоїш мене викликаючи?“’ — 1 Самуїла 28:12-15.

Чи тут Саул справді мав дотик із мертвим пророком Самуїлом? Як це може бути, коли Біблія єднає смерть із мовчанням, а не з розмовою з мертвими? Ми читаємо: “Не мертві хвалитимуть Господа [Єгову], ані ті всі, хто сходить у місце мовчання“. — Псальма 115:17.

Інші вірші Святої Біблії кидають світло на цю справу. Перше, ясно є, що коли Саул порадився в посередниці духів, то цим він нарушив Божий закон. Посередники духів, як і ті, що шукали поради в них були засуджені на смертну кару. (3 Мойсея 20:6, 27) Божий закон Ізраїлеві сказав: “Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними“. (3 Мойсея 19:31) “Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь [Єгова], Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів. Нехай не знайдеться між тобою . . . хто чорнокнижник (хто радиться в посередників духів), і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих“.—5 Мойсея 18:9-11; Ісаї 8:19, 20

Якщо посередники духів дійсно можуть мати дотик із мертвими, то чому Божий закон вказував, що їхня практика є щось “нечистого“, “гидота“ заслуговуючи смерть? Якщо розмову можна вести з любим мертвим, то чому Бог любови призначив велику кару на це? Чому Він хотів би позбавити від живих якусь потішаючу вістку від мертвих? Чи Божий погляд не показує, що люди не розмовляють із мертвими, але що тут є великий обман? Доказ із Писання показує, що це дійсно є так.

З увагою на цю інформацію, застановіться над Саулом. Про божественне сполучення з ним, Саул признав: “Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити“. (1 Самуїла 28:15) Ясно є, що Бог не буде дозволяти посередникові духів викликати мертвого пророка, щоб він дав Саулові вістку від Нього, коли Він Сам більше не мав зв’язку з ним. Також, сам Самуїл, вірний пророк Божий, при кінці свого життя вже не мав нічого до діла з Саулом. Отже, чи це розсудливо вірити, що Самуїл хотів би говорити з Саулом через духовного посередника, розпорядок, якого Бог засуджував?

Очевидно, що тут мусів бути обман, щось таке нечисте, що через нього посередник духів і ті, що шукали поради в них заслуговували засуд смерти. Той самий обман мусить бути позаді заяви, що з мертвими можна мати зв’язок сьогодні.

Щоб показати це маємо факт, що під впливом так званих “голосів“ з іншого світу, багато осіб вчинили душогубство. Вони віддали найдорожче майно, яке мали — життя — в зусиллю прилучитися до любих мертвих. Інші почали дуже боятися таких голосів, тому що вістки були сумні, розказуючи про якийсь страшний випадок або смерть, яка мала статися. Як могли такі голоси походити з доброго джерела? Хто або що може бути позаді цих голосів?

[Ілюстрація на сторінці 77]

Хто це говорив до Саула через посередника духів в Ен-Дорі?