Пісня 150

Хліб з неба

(Івана 6:51)

1. Єгово, Отче в небі,

Повік незмінний, Боже, ти.

Твоє ім’я ми славим,

Хвалу і честь від нас прийми.

Колись, неначе пастир,

З народом ти ходив.

Людей тих стародавніх

Ти манною кормив.

Щоб спрагу втамували,

Зі скелі воду дав для них,

І ввів до Ханаану,

Людей благословивши цих.

2. Ця Божа манна з неба

Була прообразом Христа.

Він, славу залишивши,

Прийшов спасти нас від гріха.

Він сам став хлібом з неба

І тіло дав за всіх.

Цю жертву для спасіння

Лиш він принести міг.

Тож з вірою приступим

До хліба, що Отець зіслав.

Щоденно споживаймо,

Щоб кожен чисте серце мав.

3. Хто спраглий, хай почує

Про хліб небесний від Отця.

Ісусових «овечок»

Годуємо в цей час кінця.

Допоможімо іншим

До праведності йти,

Щоб їм спасіння мати

З Господньої руки.

А по Армагеддоні,

Коли Бог знищить всяке зло,

Радіти будем разом

І Бога славити свого.