Боже ім’я — Його значення і вимова

ОДИН письменник Біблії запитав: „Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв’язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?” (Приповістей 30:​4) Як же нам дізнатись яке є Боже ім’я? Це є важливе запитання. Творення є дуже сильним доказом, що Бог існує, але воно не виявляє нам Його ім’я. (Римлян 1:​20) По суті, ми ніколи не могли б знати Божого ім’я хіба Творець Сам відкриє його нам. І Він зробив це в Своїй власній Книзі, Святій Біблії.

На одній славетній оказії Бог вимовив Своє ім’я, повторюючи його в присутності Мойсея. Мойсей записав ту подію, яку збереглось у Біблії аж до нашого часу. (2 Мойсеєва 34:​5) Бог навіть написав Своє ім’я Своїм власним „пальцем”. Давши Мойсеєві те, що сьогодні звуть Десять Заповідей, Бог чудесно записав їх. Біблія каже: „І дав Він [Бог] Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам’яні, писані Божим перстом [пальцем, НС]”. (2 Мойсеєва 31:​18) В оригінальних Десятьох Заповідях Боже ім’я знаходиться вісім разів. (2 Мойсеєва 20:1-17) Таким чином Бог Сам усно, а також писано, виявив людині Своє ім’я. Яке ж є Його ім’я?

В єврейській мові воно пишеться так: יהוה. Цих чотирьох літер, або Тетраграмат, читається від права до ліва в єврейській мові й в багатьох сучасних мовах ці літери можуть писатись буквами ЙГВГ (YHWH або JHVH, анг.). Боже ім’я, писане цими чотирьма приголосними, знаходиться майже 7.000 разів в оригінальному „Старому Заповіті”, або Єврейському Письмі.

Це ім’я є формою єврейського дієслова га·ва (הוה), „ставати”, і дійсно означає „Він спричиняє ставати”.a Таким то чином, Боже ім’я показує, що Він є Богом, Який прогресивно сповняє Свої обіцянки й незмінно здійснює Свої наміри. Тільки правдивий Бог може мати таке значне ім’я.

Чи ви пам’ятаєте в які різні способи Боже ім’я перекладалось у Псалмі 83:​18 (82 [83]:​19, Переклад Огієнка), так як цей вірш знаходиться в попередньому розділі (5-ій сторінці)? У двох тих перекладах знаходяться тільки титули („ГОСПОДЬ”, „Вічний”) — заміни Божого ім’я. Але в двох тих перекладах уживається, Ягве і Єгова, і в них можна бачити чотири букви Божого ім’я. Проте, їх вимовляється інакше. Чому?

Як вимовляється Боже ім’я?

Дійсно, ніхто не є певний як оригінально вимовлялось Боже ім’я. Чому ні? Тому що спочатку, Біблію писалось єврейською мовою, в якій то мові, письменники писали тільки приголосні звуки — а не голосні. Отже, коли натхненні письменники писали Боже ім’я, то вони також писали його тільки приголосними звуками.

Тоді як усі люди говорили древньоєврейською мовою, то не було проблеми. Всі ізраїльтяни знали як вимовляти те Ім’я, і коли бачили його в писаній формі, то без міркування додавали голосні звуки (так як, для українського читача, скорочення „Кмп” означає „Компанія” і „бднк” означає „будинок”).

Двох речей змінило все це. По-перше, між євреями виникла забобонна ідея, що це не було правильно вимовляти божественне ім’я вголос; отже, коли вони читали Біблію, то вимовляли єврейське слово ’Адо·найʹ („Суверенний Господь”). Крім того, у щоденних розмовах перестали вживати древньоєврейську мову, і згодом люди забули як оригінально вимовлялось Боже ім’я.

Для того, щоб цілком не забулось вимови єврейських слів, то єврейські вчені другої половини першого тисячоліття н.е., придумали систему знаків, щоб ними представляти відсутні голосні звуки, які то знаки вони ставили з приголосними в єврейській Біблії. Записувалось голосні, а також приголосні звуки, і таким чином збереглась тогочасна вимова єврейських слів.

Коли приходили до Божого ім’я, то замість писати правильні голосні знаки при ньому, в більшості випадків вони писали інші голосні знаки, щоб ними пригадати читачеві як вимовляти ’Адо·найʹ. Таким чином до правопису ввійшло Ієгова, і згодом, божественне ім’я почалось вимовляти Єгова в українській мові (Jehovah, по-англійськи). Це зберігає головні складники Божого ім’я від єврейського оригіналу.

Як ви будете вимовляти його?

Звідкіля ж походять такі вимови як Ягве? Це є форми яких пропонують сучасні вчені, які стараються встановити як оригінально вимовлялось Боже ім’я. Декотрі — хоч не всі — вірять, що ізраїльтяни до часу Ісуса Христа мабуть вимовляли Боже ім’я як Ягве. Але ніхто не є певний про це. Може бути, що вони вимовляли його в такий спосіб, а можливо ні.

Все-таки, багато людей воліють вимовляти Боже ім’я Єгова. Чому? Тому, що його вживається сучасно, і люди є більше ознайомлені з ним ніж з Ягве. Чи ж це не було б краще вживати тієї форми того ім’я, якою його оригінально вимовлялось? Не зовсім, бо так робити не є звичайно з біблійними іменами.

Найвидатнішим цього є Ісусове ім’я. Чи ви знаєте як Ісусові родичі й друзі вимовляли Його ім’я в щоденній розмові, тоді як Він виростав у Назареті? По правді кажучи, жодна людина не може напевно сказати. Може бути, що Його ім’я вимовлялось Єшуа (або можливо Єгошуа). Певно, що Його не вимовляли Ісус.

Але коли відомості Його життя записувались у грецькій мові, то натхнені письменники не старались зберігати Його ім’я в оригінальній єврейській формі. Краще, вони писали Його ім’я по-грецьки, І·е·сусʹ. Сьогодні, Його перекладається інакше за мовою читача Біблії. Іспанські читачі вимовляють Його Jesús (Ге·сусʹ). Італійці — Gesù (вимовляється Дже·зуʹ). А в німцях за правописом його пишеться Jesus (вимовляється Єсʹсус).

Чи ж нам не вживати Ісусового ім’я тому, що більшість нас, а навіть жоден, не знаємо як його оригінально вимовлялось? Досі, жоден перекладач не піддає такої думки. Ми любимо вживати те ім’я тому, що воно ототожнює улюбленого Сина Божого, Ісуса Христа, який віддав своє життя за нас. Чи ж ми шанували б Ісуса коли б цілком не згадувалось Його ім’я в Біблії, але заміщалось його тільки такими титулами, як „Вчитель”, або „Посередник”? Певно, що ні! Ми маємо зв’язок з Ісусом, коли вживаємо Його ім’я, так як воно загально вимовляється в нашій мові.

Те саме можна сказати про всі імена, яких ми читаємо в Біблії. Ми вимовляємо їх у нашій власній мові, навіть не стараємось вимовляти їх в оригінальній. Тому то ми кажемо „Єремія”, а не Їр·меяʹгу. Подібно, ми кажемо Ісая, хоч в його часі ім’я цього пророка мабуть вимовлялось Єша·яʹгу. Навіть учені, ознайомлені з оригінальною вимовою цих імен, пишуть їх сучасною формою, а не древньою, коли говорять про них.

І те саме можна сказати про ім’я Єгови. Хоч сьогодні ми не вимовляємо того ім’я точно так як його оригінально вимовлялось, то в ніякий спосіб це не применшує важливості того ім’я. Воно ототожнює Творця, живого Бога, Всевишнього, Якому Ісус був сказав: „Отче наш на небі, нехай святиться Ім’я Твоє”.— Матвія 6:9.

,Його неможливо витіснути’

Тоді як багато перекладачів люблять вживати Ягве, то Переклад нового світу, а також кілька інших, таки вживають ім’я Єгова тому, що люди вже дуже привикли чути те ім’я. Крім того, воно зберігає, так як інші форми того ім’я, чотири букви Тетраграмата, ЙВГВ (YHWH або JHVH, анг.).b

Раніше, німецький професор Густав Фрідріх Олер зробив подібне рішення через ці самі причини. Він дискутував про різні форми вимовляння того ім’я і зробив висновок: „Відтепер я вживатиму слово Єгова, тому що це ім’я вже стало більш звичайним у наших словниках, і його неможливо витіснути”.— Теолохій дес алтен тестаментс (Теологія Старого Заповіту), друге видання, надруковане в 1882 р., сторінка 143.

Подібно, в його Грамер де л’ейбре біблік (Граматика біблійної єврейської мови), видання з 1923 р., то в примітці на 49-ій сторінці, єзуїтський вчений, Павло Жойон каже: „У наших перекладах, замість уживати (припустимої) форми Ягве, то ми вживаємо форму Єгова... загальноприйнятну літературну форму в французькій мові”. У багатьох інших мовах перекладачі Біблії подібно перекладають те ім’я, так як бачимо в обвідці на 8-ій сторінці.

Чи ж це не є правильно вживати ім’я Ягве? Зовсім ні. Тільки що читач скоріше пізнає форму Єгова тому, що це ім’я вже стало „загальновідоме” у більшості мов. Важлива річ є вживати те ім’я й говорити людям про нього. „Дякуйте Єгові, ви народи! Кличте Його ім’я. Сповіщайте між народами вчинки Його. Нагадуйте, що Його ім’я величне”.— Ісаї 12:​4, НС.

Давайте дослідім як на протязі століть Божі слуги поводились у гармонії з тим наказом.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 7]

У різних вчених є різні думки про те, як оригінально вимовлялось ім’я ЙГВГ (YHWH [анг.], Єгова).

У творі Таємниче ім’я Y.H.W.H. (Єгова), на 74-ій сторінці, доктор М. Райзель сказав, що „оригінально вимовлялось Тетраграмат так: Y^eHūàH (Іагу) або YaHūàH (Ягуа)”.

Священик Д. Д. Вільямс з Кембріджу твердить, що „доказ натякає, і майже доказує, що це не є правильно вимовляти Тетраграмат як Jāhwéh (Іагве)... Те Ім’я мабуть вимовляється JĀHÔH (ЯГОГ)”.— Цайтшрифт фюр ді алттестаментліхе Виссеншафт (Періодичне видання знання Старого Заповіту), 1936 р., том 54, сторінка 269.

У словнику при кінці французького Виправленого Сегон перекладу, сторінка 9, розяснює так: „Форма Yahvé (Іагве), якої вживається в декотрих недавніх перекладах, засновується на кількох древніх свідках, але це не є переконливий доказ. Коли візьмемо до уваги особисті назви в яких поміщається божественне ім’я, як-от єврейське ім’я на пророка Іллю (Еліяуг), то може бути, що Боже ім’я вимовляється Іаго або Іагу”.

У 1749 р. філософ-класик Біблії, Теллер, говорить про різні форми, якими вимовляли Боже ім’я про яких він читав: „Діодор з Сіцілії, Макробій, Климент Александрійський, святий Ієронім і Оріген писали Ієо; самаріяни, Епіфаній, Теодорет, писали його Яге, або Яве; Людвік Каппел пише його Явог; Друсій, Іагве; Готтінгер, Ієгова; Мерсер, Єгова; Кастелліо, Йова; а ле Клерк, Яуог, або Іавог”.

З цього стає ясно, що ми тепер не знаємо як оригінально вимовлялось Боже ім’я. І це не є дуже важливим. Коли б це було важливим, то Бог Сам був би постарався, щоб Його ім’я збереглось для нас уживати його сьогодні. Важлива річ є вживати Боже ім’я так, як воно звичайно вимовляється в нашій власній мові.

[Рамка на сторінці 8]

Божественне ім’я в різних мовах показуючі, що інтернаціонально приймають форму Єгова

Авабакалській - Yehóa

Буготи - Jihova

Кантонській - Yehwowah

Данській - Jehova

Голландській - Jehovah

Ефік - Jehovah

Англійській - Jehovah

Фіджійській - Jiova

Фінській - Jehova

Французькій - Jéhovah

Футунській - Ihova

Німецькій - Jehova

Угорській - Jehova

Ігбо - Jehova

Італійській - Geova

Японській - Ehoba

Маорійській - Ihowa

Моту - Iehova

Мвала-малу - Jihova

Нарріньєрі - Jehovah

Нембській - Jihova

Петатській - Jihouva

Польській - Jehowa

Португальській - Jeová

Румунській - Iehova

Самоанській - Ieova

Соуетській - Jehova

Іспанській - Jehová

Свагілі - Yehova

Шведській - Jehova

Таїтській - Iehova

Тагальській - Jehova

Тонганській - Jihova

Вендська - Yehova

Хоса - uYehova

Йорубській - Jehofah

Зулуській - uJehova

[Рамка на сторінці 11]

Слово „Єгова” стало широковідомим ім’ям Бога навіть у небіблійних контекстах.

Франц Шуберт склав музику для ліричного вірша „Всемогутність”, яку написав Йоганн Ладіслав Піркер, в якій ім’я Єгова знаходиться два рази. Його також уживається при закінченні останньої сцени Вердієвої опери „Набукко”.

Крім того, в ораторії французького композитора Артура Гонеггера „Цар Давид” прославляється ім’я Єгови, і славетний французький автор, Віктор Гюго поміщав його більше як 30 разів у своїх творах. Він, а також Ламартін, писали поеми титуловані „Єгова”.

У книжці Дойтче Талер (німецька монета), видана в 1967 р. німецьким Федеральним банком, поміщається малюнок з найдавнішньої монети з вирізьбленим на ній ім’ям „Єгова”, Рейхмонета з 1634 р. від герцогства Сілезії. Про образ на другому боці монети є сказано: „Під променистим ім’ям ЄГОВА, зносячись з-посеред хмар, є коронний щит з гербом Сілезії”.

У Рудолштадг музеї, Східної Німеччини, можна бачити на комірі панцира, якого колись надівав Густав II Адольф, цар Швеції в 17-му столітті, ім’я ЄГОВА виписане великими літерами.

Отже, на протязі століть міжнародно визнавали, що Єгова було правильний спосіб вимовляти Боже ім’я, і люди чуючі те ім’я відразу знають про кого говориться. Так як сказав професор Елер, „Це ім’я вже стало більш звичайним у наших словниках, і його неможливо витіснути”.— Теолохій дес Алтен Тестаментс (Теологія Старого Заповіту).

[Ілюстрація на сторінці 6]

Малюнок ангела з Божим іменем, якого знайшли на надгробнику папи Клемента XIII в базиліці святого Петра в Ватікані

[Ілюстрація на сторінці 7]

Карбували багато монет з Божим ім’ям на них. Ця, монета датуючись до 1661 р., походить з Нюрнбергу, Німеччини. У латинському написі є сказано: „Під тінню Твоїх крил”

[Ілюстрації на сторінці 9]

У минулому, Боже ім’я, в формі Тетраграмата, прикрашало багато релігійних будинків

Фурвьєр, католицька базиліка, Ліон, Франція

Кафедральний собор, Буржи, Франція

Церква в Ла Селль Дунуаз, Франція

Церква в Діньє, південній Франції

Церква в Сан-Паулу, Бразілії

Кафедральний собор Страсбурга, Франція

Кафедральний собор святого Марка, Венеції, Італії

[Ілюстрації на сторінці 10]

Ім’я Єгови так, як бачимо його вирізьбленого на монастирі в Бордесхольм, Німеччині;

на німецькій монеті, датованій 1635 р.;

над дверима церкви, Фемарн, Німеччині;

і на надгробнику з 1845 р. в Гарманншлаг, Нижній Австрії