Розділ 18

Як отримувати ліпші оцінки?

КОЛИ учням молодших класів в одній школі поставили запитання, що їх турбує найбільше, то 51 відсоток опитуваних відповіли: «Оцінки!»

Немає нічого дивного, що школярі найбільше переживають за оцінки. Адже від оцінок залежить, перейдуть вони в наступний клас чи залишаться на другий рік, будуть добре заробляти чи матимуть низьку платню, заслужать схвалення батьків чи стягнуть на себе їхній гнів. Оцінки й контрольні роботи відіграють важливу роль. Навіть Ісус Христос нерідко перевіряв те, як його учні розуміють певні питання (Луки 9:18). У книжці «Шкільні системи оцінки знань» (англ.) повідомляється: «Результати контрольної роботи вказують на сильні й слабкі місця учня та спонукують його далі вчитися». До того ж твої оцінки дають батькам можливість побачити, як ти вчишся в школі — добре чи погано.

Зрівноважене ставлення

Проте надмірна зосередженість на оцінках може призвести до сильного стресу і суперництва. В одному підручнику, присвяченому проблемам підліткового віку, говорилося, що особливо ті учні, які після закінчення школи планують вчитися далі, «втягуються в суперництво, і тоді самоутвердження серед однокласників і оцінки стають для них важливішими за навчання». Внаслідок цього, як сказав д-р Вільям Ґлассер, учні «ще з початкових класів починають цікавитися тим, які завдання будуть на контрольних, і... вчать лише той матеріал».

Цар Соломон застерігав: «Я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного,— і це все марнота та ловлення вітру» (Екклезіяста 4:4). Тому гонитва чи то за багатством, чи то за славою — марнота. Богобоязлива молодь розуміє, що в школі треба вчитися сумлінно. Однак юні християни не ставлять освіту на перше місце, оскільки найважливішими в їхньому житті є духовні справи. Вони покладаються на Бога і вірять, що він попіклується про їхні матеріальні потреби. (Матвія 6:33; дивись розділ 22 про вибір життєвого шляху).

Крім того, освіта — це не тільки оцінки за тести і контрольні. Це вміння робити практичні висновки на основі певної інформації. Таке вміння Соломон назвав «розважністю» (Приповістей 1:4). Учень, якому вдається уникати поганих оцінок завдяки випадку, зубрінню чи списуванню, ніколи не навчиться думати самостійно. Яка користь від доброї оцінки, наприклад з математики, коли потім ти не зможеш навіть порахувати гроші?

Отож, не вчися заради самих оцінок, а стався до них, як до можливості оцінити свій поступ в школі. Але як отримати оцінки, що відповідають твоїм здібностям?

Стався до навчання відповідально!

На думку вчительки Лінди Нілсен, слабкі учні схильні виправдовувати «свою погану успішність обставинами, які від них не залежать: надто складними запитаннями на контрольній, несправедливістю вчителя, невезінням, долею або погодою». Проте у Біблії сказано: «Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має» (Приповістей 13:4, Хом.). Авжеж, переважно справжньою причиною поганих оцінок є лінощі.

Добрі ж учні ставляться до свого навчання відповідально. Журнал «Підліток» (англ.) проводив опитування серед старшокласників, що мали хороші оцінки. У чому секрет їхньої успішності? Один із школярів відповів: «Я постійно нагадую собі, для чого вчуся». Другий сказав, що необхідно «скласти графік і дотримуватися його». А третій порадив: «Треба ставити перед собою конкретні цілі». Справді, у більшості випадків твої оцінки залежать не від сторонніх чинників, а від ТЕБЕ САМОГО — від твого бажання вчитися і сумлінного ставлення до занять.

«Але ж я вчуся»

Так заявляють декотрі підлітки. Вони щиро вірять, що важко трудяться, але добрих результатів чомусь немає. Однак кілька років тому вчені зі Станфордського університету (США) опитали близько 770 учнів і поцікавилися, скільки сил, на їхню думку, вони віддають навчанню. Відповідь була несподіваною: учні з низькими оцінками вважали, що трудяться так само багато, як і всі інші! А втім, дослідивши їхні звички у навчанні, вчені виявили, що насправді вони займаються набагато менше, ніж їхні однокласники, які вчаться добре.

Якого висновку можна дійти? Можливо, ти теж виявиш, що не такий старанний у навчанні, як тобі здається, і тому треба зробити певні зміни. В одній статті, опублікованій в «Журналі педагогічної психології» (англ.), говорилося, що успішність поліпшиться, коли учень просто «приділятиме більше часу домашнім завданням». По суті, «якщо не дуже здібний учень витрачатиме від 1 до 3 годин у тиждень на домашні завдання, то отримуватиме такі ж оцінки, як і учень із середніми здібностями, котрий не виконує домашніх завдань».

Апостол Павло символічно ‘вмертвляв своє тіло’, щоб досягти поставлених перед собою цілей (1 Коринтян 9:27). Мабуть, тобі теж треба дотримуватися суворої дисципліни, особливо якщо ти схильний легко відволікатися від навчання через телевізор та інші розваги. Можеш навіть повісити на телевізорі напис: «Спочатку домашні завдання!»

Умови для навчання

Для навчання добре мати спокійне місце. Якщо ти не маєш своєї кімнати або в квартирі мало місця, то мусиш щось придумати! Вечорами займатися можна на кухні або навіть у спальні. У крайньому разі піди в бібліотеку чи до свого друга.

Якщо є можливість, вчися за столом, на якому є місце для твого шкільного приладдя. Тримай під руками олівці та папір, щоб зайвий раз не вставати за ними. Погодься, що увімкнені радіо й телевізор, а також розмови по телефону і гості, як правило, заважають зосереджуватися.

Важливо, щоб у кімнаті було достатньо світла і щоб воно не разило очі. При доброму освітленні людина менше втомлюється і не псує собі зору. Коли можливо, регулярно провітрюй кімнату. Крім того, важливу роль відіграє температура в приміщенні. У прохолодній кімнаті вчитися легше, ніж у теплій.

А що, коли тобі просто не хочеться вчитися? Пам’ятай: в житті часто доводиться поступатися своїми бажаннями. На роботі ти працюватимеш кожен день незалежно від того, хочеться тобі цього чи ні. Отже, сприймай домашнє завдання, як вправу на самодисципліну, підготовку до дорослого життя. Стався до виконання домашніх завдань, як до роботи. Ось яку пораду дав один педагог: «Якщо можливо, вчися у тому самому місці й у той самий час дня. Таким чином навчання увійде в звичку і... в тебе з’явиться більше бажання вчитися».

Порядок виконання завдань

У Филип’ян 3:16 Павло заохочував християн «одним правилом жити» (Филип’ян 3:16, Кул.). Тут Павло мав на увазі правила християнського життя. У навчанні також корисно мати свої правила, тобто порядок виконання завдань. Скажімо, визнач наперед, у якій послідовності будеш готувати домашні завдання. Не готуй підряд подібних предметів (наприклад, дві іноземні мови). Плануй короткі перерви між вивченням предметів, особливо якщо домашніх завдань багато.

Коли тобі задали прочитати великий обсяг матеріалу, спробуй такий метод. Спершу ПЕРЕГЛЯНЬ матеріал. Для загального ознайомлення побіжно передивись його, звертаючи увагу на підзаголовки, таблиці та інше. Потім на основі назв розділів і перших речень в абзацах склади ЗАПИТАННЯ, які допоможуть тобі зосередитися на матеріалі. Тепер почни ЧИТАТИ, шукаючи відповіді на свої запитання. У кінці кожного абзацу або частини ПЕРЕКАЖИ те, що прочитав, не підглядаючи в книжку. А коли закінчиш читання, зроби ПОВТОРЕННЯ, переглядаючи підзаголовки і перевіряючи, що запам’ятав з кожної частини. Дехто стверджує, що такий метод допомагає учням запам’ятовувати до 80 відсотків прочитаного!

Один педагог сказав: «Важливо, аби учень усвідомив, що факти не існують самі по собі, вони завжди якось пов’язані між собою». Тому спробуй пов’язати те, що вивчаєш, з тим, що вже знаєш. Шукай практичну цінність матеріалу.

Богобоязливій молоді все це може принести велику користь. Адже Біблія говорить: «Страх Господній — початок премудрости» (Приповістей 1:7). Приміром, вивчення законів фізики декому здається нудним заняттям. Але усвідомлення того, що у твориві чітко відображаються Божі невидимі риси, надає матеріалу особливого змісту (Римлян 1:20). Так само вивчаючи історію, можна дізнатися, як виконувались наміри Єгови. Наприклад, у Біблії розповідається про сім світових держав (у тому числі й Англо-Американську) (Об’явлення 17:10; Даниїла, 7-й розділ).

Якщо ти будеш пов’язувати новий матеріал з тим, що вже знаєш, та зі своєю вірою, то почнеш розуміти значення фактів, і знання переросте в розуміння. Як зазначив Соломон, «пізнання легке для розумного» (Приповістей 14:6).

«Наступного тижня — контрольна»

Почувши ці слова, не панікуй. Насамперед спробуй зрозуміти зі слів учителя, яка саме контрольна тебе чекає: письмова робота чи тест. Крім того, поки ще є час уважно слухай пояснення вчителя, аби зрозуміти, що може бути на контрольній. (Як зазначає журнал «Старшокласник», (англ.), типовими підказками вчителів є: «Ця думка дуже важлива» або «Запам’ятайте це»). Потім переглянь конспекти, підручники і домашні завдання.

«Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга»,— нагадує нам Соломон (Приповістей 27:17). Очевидно, твій друг або хтось із батьків з радістю перевірять твої знання або послухають, як ти розказуєш заданий матеріал. У ніч перед контрольною треба добре відпочити і виспатися. «Хто ж із вас, коли журиться зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?» — запитав Ісус (Матвія 6:27).

Погана оцінка

Якщо ти погано написав контрольну — особливо коли дуже старався написати її добре, то це може негативно вплинути на самоповагу. Але педагог Макс Рафферті нагадує: «Все своє життя мусимо доводити, що ми щось знаємо і вміємо... Школа, де учнів вчать, що життя — суцільне свято, вже не школа. Це фабрика мрій». Погано написана контрольна може піти тобі на добро, якщо це спонукуватиме тебе вчитися на своїх помилках і поліпшуватись.

А як же показати батькам щоденник з поганими оцінками? Іноді через страх підлітки йдуть на різноманітні хитрощі. «Зазвичай я залишав свій щоденник на столі в кухні, йшов у свою кімнату і спав до наступного ранку»,— пригадує один підліток. Інший говорить: «А я чекав до останнього і лише зранку, коли мама була вже в дверях, підходив до неї і казав: «Підпишися ось тут». У неї не було часу, щоб зі мною розібратися» — принаймні у ту мить. Декотрі підлітки навіть переправляють оцінки в щоденниках!

А втім, батьки мають право знати про твої справи в школі. Зрозуміло, вони сподіваються бачити оцінки, які відповідають твоїм здібностям, і, якщо оцінки погані, вони можуть тебе покарати. Тому будь чесним з батьками. Слухай «напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї» (Приповістей 1:8). Якщо ти вважаєш, що батьки ставлять до тебе надто високі вимоги, поговори з ними про це. (Дивись інформацію в рамці «Як розповісти батькам?» у розділі 2).

Хоча оцінки й важливі, вони не є показником того, яка ти людина. Все ж не марнуй часу в школі і намагайся добре вчитися. Твої зусилля будуть відображатися в оцінках, що потішить і батьків, і тебе.

Запитання для обговорення

◻ Для чого існують оцінки і чому важливо зрівноважено до них ставитися?

◻ Чому треба сумлінно вчитися?

◻ Що слід обдумати, перш ніж записатися в гурток або секцію?

◻ Як можна поліпшити успішність?

◻ Як підготуватися до контрольної роботи?

◻ Як сприймати погані оцінки і чи варто приховувати їх від батьків?

[Вставка на сторінці 141]

Учень, якому вдається уникати поганих оцінок завдяки випадку, зубрінню чи списуванню, ніколи не навчиться думати самостійно.

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 144, 145]

Чи варто записатися в гурток або секцію?

Багато молодих людей вважає, що участь в якомусь гуртку або секції приносить радість від досягнень. «Які гуртки я тільки не відвідував,— пригадує один хлопець із Балтимора (штат Меріленд, США).— Мені подобалося займатися тим, що люблю. Я записався в гурток автомобілістів, бо любив ремонтувати автомобілі. Оскільки мені подобались комп’ютери, то я почав відвідувати і комп’ютерні курси. Я цікавився аудіоапаратурою, тому записався в гурток аудіотехніки». Школярам, які після закінчення школи планують вступити до вищого навчального закладу, записатися в якийсь гурток навіть рекомендується.

Проте представник федерального уряду США, який колись сам був учителем, розповів кореспонденту «Пробудись!»: «Учні витрачають більше часу на позакласні заняття, ніж на саме навчання, і тому їм важко мати хороші оцінки». Справді, зовсім не легко зберігати врівноважене ставлення до позакласних занять. Одна християнка, на ім’я Кеті, яка грала у шкільній бейсбольній команді, розповідає: «На тренуваннях я так втомлювалась, що після них нічим не могла займатися. Це, звичайно, позначилося на навчанні. Тому цього року я нікуди не записувалась».

Це також може зашкодити твоїй духовності. Один християнин, пригадуючи молоді роки, сказав: «Я думав, що зможу поєднати і школу, і тренування з легкої атлетики, і духовні справи. Але щоразу, коли треба було вирішувати, чому надати перевагу, завжди страждали духовні справи».

Тимон, який грав аж у двох шкільних командах, погоджується з цим: «Я не міг відвідувати зібрання в Залі [Царства] [для духовного навчання], бо у вівторок, в четвер і в суботу ми тренувалися за містом, а повертались аж о другій годині ночі». Хоча «тілесна вправа до дечого... корисна», необхідно пам’ятати, що «благочестя на все корисне» (1 Тимофія 4:8, Хом.).

Подумай теж і про моральні небезпеки. Чи люди, з якими ти будеш спілкуватися, подаватимуть добрий приклад щодо моралі? Про що ви розмовлятимете? Чи члени твого гуртка або команди не вплинуть на тебе негативно? «Товариство лихе псує добрі звичаї»,— сказано в 1 Коринтян 15:33.

Цікаво, що чимало молодих Свідків Єгови вирішили використати вільний від школи час на значно корисніші справи, ніж спорт: вони допомагають іншим пізнавати Творця. У Колосян 4:5 міститься порада: «Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час».

[Ілюстрації на сторінці 143]

Часто за легковажне ставлення до навчання учні розплачуються... поганими оцінками.

[Ілюстрації на сторінці 146]

Нелегко поєднати позакласні заняття з навчанням.

[Ілюстрація на сторінці 148]

Зрозуміло, що батьки засмучуються через погані оцінки. Але якщо ти вважаєш, що батьки ставлять до тебе надто високі вимоги, поговори з ними про це.