Розділ 35
Чи має значення, що я читаю?
ЦАР Соломон застерігав: «Складати багато книг — кінця не буде, і багато читати — томління для плоті» (Екклезіяста 12:12, Москаленко). Він не казав, що читати взагалі не треба, а лише радив бути розбірливим.
Французький філософ XVII століття Рене Декарт сказав: «Читання хороших книг — це розмова з найкращими людьми минулого, і притому така розмова, коли вони повідомляють нам тільки кращі свої думки». Але, на жаль, не з усіма письменниками варто «розмовляти» і не завжди вони висловлюють свої «кращі» думки.
Отож, знову пригадується добре знаний біблійний принцип: «Товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33). Люди, з котрими ти спілкуєшся, формують твою особистість. Чи помітив ти, що довго спілкуючись з другом, починаєш поводитися, говорити і навіть думати так, як він? А читати книгу — це все одно, що довго розмовляти з її автором.
Читаючи, треба керуватися принципом, який дав Ісус: «Хто читає, нехай розуміє» (Матвія 24:15). Навчись аналізувати матеріал, який читаєш, і визначати його цінність. Люди бувають не до кінця об’єктивними і чесними у висвітленні подій. Отже, не вір сліпо всьому, що читаєш або чуєш. «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої» (Приповістей 14:15).
Особливо обережно треба ставитися до літератури, в якій подається так звана життєва мудрість. Наприклад, у журналах для підлітків, міститься безліч порад щодо різних питань: від побачень до інтимних стосунків. Однак такі поради не завжди прийнятні для християн. А як ставитись до книжок, в яких автор піднімає серйозні філософські питання?
Біблія попереджає нас: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським... а не за Христом» (Колосян 2:8). Набагато ліпші поради ти можеш знайти у Біблії та біблійних публікаціях, таких, як ця книжка (2 Тимофія 3:16).
Любовні романи — нешкідлива розвага?
Лише в США близько 20 мільйонів людей так захоплюються читанням любовних романів, що це захоплення стало для них шкідливою звичкою. Бажання закохуватися та одружуватися є природнім, оскільки закладено самим Богом (Буття 1:27, 28; 2:23, 24). Тому не дивно, що у багатьох художніх творах описуються історії кохання, і це не обов’язково погано. Деякі любовні романи навіть належать до світової скарбниці найліпших літературних творів. Але оскільки для сьогоднішнього читача старі романи надто нудні, то в продажу з’явилося безліч нових, більш «сучасних» любовних романів, які користуються великою популярністю. Одні письменники беруть за основу історичні події (наприклад, часів середньовіччя), щоб зробити сюжет більш драматичним і надати роману особливий настрій. Інші ж створюють романи, дія яких відбувається у наш час. А втім, за винятком незначних відмінностей, сюжет сучасних романів розвивається за досить банальною схемою: герой та героїня успішно долають величезні перешкоди, які стоять на шляху їхнього кохання.
Зазвичай герой — це сильний, зухвалий і вкрай самовпевнений чоловік. Героїня ж, навпаки, ніжна і вразлива, переважно молодша від героя на 10—15 років. І хоча він часто ставиться до неї зневажливо, вона все одно до нестями кохає його.
Нерідко в романі з’являється третя особа — суперник героя, який теж домагається кохання героїні. Хоч він добрий та уважний, але йому не вдається завоювати серце героїні. Вона ж пускає в хід усі свої чари, щоб підкорити незворушного героя, і ось, нарешті, той піддається і освідчується їй у коханні. Всі побоювання забуто, образи прощено, закохані одружуються та живуть довго і щасливо...
Чи ж кохання таке насправді?
Але чи може читання вигаданих історій викривити твоє сприйняття дійсності? Анжела, яка почала захоплюватися любовними романами з 16 років, пригадує: «Я мріяла зустріти високого, вродливого і пристрасного брюнета з рішучим характером». Вона каже: «Якщо хлопець, з яким я зустрічалась, не намагався поцілувати мене або обійняти, то мені ставало з ним нецікаво, хоча він був уважним і добрим. Я прагнула відчуттів, про які читала в романах».
Вийшовши заміж, Анжела далі читала романи. Ось що вона говорить: «Я мала чудову сім’ю та гарний дім, але мені все одно чогось бракувало... Хотілося пригод, хвилювань та пристрастей, які описувалися в романах. Мені здавалося, що з моїм шлюбом щось негаразд». Однак Біблія допомогла Анжелі усвідомити, що чоловіку не достатньо бути красивим та «пристрасним». У Святому Письмі говориться: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його» (Ефесян 5:28, 29).
А що сказати про характерні особливості любовних романів: казково щасливий кінець і легке вирішення проблем? Наскільки ж це далеке від реального життя! Анжела пригадує: «Коли у нас з чоловіком виникали непорозуміння, то я, замість того щоб їх обговорювати, вдавалась до хитрощів, як це робили героїні романів. Якщо мій чоловік не поводився так, як головний герой, я сердилася на нього». Хіба Біблія не дає жінкам набагато кориснішу і більш практичну пораду: «Дружини,— слухайтеся чоловіків своїх»? (Колосян 3:18).
Еротичний зміст
Цікаво, що найбільшим попитом серед підлітків користуються романи, в яких відверто описуються статеві стосунки, і такі романи можна легко знайти в бібліотеках багатьох міст. Чи шкідливо читати такі романи? Карина, якій 18 років, говорить: «Ці книжки будили в мені сильні сексуальні бажання та розпалювали цікавість. Читаючи про шалену пристрасть і самозабуття, що переживала героїня під час зустрічей зі своїм коханим, я мріяла відчути щось подібне. Коли я почала зустрічатися з хлопцем, то прагнула таких самих відчуттів. Все це закінчилося розпустою». Але чи пережила вона відчуття, про які мріяла і читала в книжках? Карина говорить: «Такі відчуття — лише плід уяви письменника. Вони не мають нічого спільного з реальністю».
Дійсно, ціль декотрих письменників — викликати в читача сексуальні фантазії. Зверни увагу, які поради дає один видавець авторам любовних романів: «Розповідаючи про зустрічі закоханих, особливо детально описуйте пристрасть і еротичні відчуття героїні, викликані поцілунками й пестощами героя». Далі письменникам радиться написати роман так, щоб «викликати в читача хвилювання, напруження і розбудити в ньому хтиві почуття». Без сумніву, читання такої літератури аж ніяк не допоможе триматися біблійної поради: «Умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість» (Колосян 3:5).
Будь розбірливим
Отже, найліпше уникати читання романів, які викликають неморальні бажання або ж породжують нереалістичні надії. Чому б не розширити коло своїх інтересів і не почитати інші книжки, наприклад, історичні чи наукові? Це не означає, що художню літературу не треба читати взагалі, адже багато таких творів не лише цікаві, а й повчальні. Проте коли роман зосереджується на описі сексу, брутального насилля, окультизму або змальовує у привабливому світлі розпусних, жорстоких і корисливих «героїв», то хіба варто марнувати час на таку книжку?
Тож будь обережним. Взявши до рук книжку, перш за все подивись, як оформлена обкладинка, щоб вирішити, чи варто читати цей твір. Якщо ж, попри застережні заходи, виявиться, що ця книжка може зашкодити твоїй духовності, мужньо відмовся від неї.
Натомість читаючи Біблію та біблійні публікації, ти можеш бути впевненим, що вони принесуть тобі тільки користь. Одна дівчина з Японії каже, що читання Біблії допомагає їй відкидати думки про секс, що для багатьох молодих людей становить серйозну проблему. Вона розповідає: «Я завжди тримаю Біблію біля ліжка і читаю її перед сном. Бо власне тоді, коли я сама і нічим особливим не займаюсь (наприклад, перед тим, як лягти спати), то в мене деколи з’являються неморальні думки. Тоді читання Біблії дуже мені допомагає». Справді, «розмова» з людьми, відомими своєю міцною вірою, про яких розповідається в Біблії, можуть додати тобі моральної сили і зробити тебе щасливішим (Римлян 15:4).
Запитання для обговорення
◻ Чому варто бути розбірливим у виборі матеріалу для читання?
◻ Чому молодим людям так подобається читати любовні романи? Але чим вони небезпечні?
◻ Як тобі не помилитися у виборі матеріалу для читання?
◻ Яка користь від читання Біблії та біблійної літератури?
[Вставка на сторінці 287]
«Я мала чудову сім’ю та гарний дім, але мені все одно чогось бракувало... Хотілося пригод, хвилювань та пристрасті, які описувалися в романах. Мені здавалося, що з моїм шлюбом щось негаразд».
[Ілюстрація на сторінці 283]
Оскільки існує дуже багато книжок, варто бути розбірливим.
[Ілюстрації на сторінці 285]
Читання любовних романів може бути захопливим, але чи відображаються в них правильні погляди на кохання і шлюб?