Що стається з душею у час смерті?
«Догмат про те, що людська душа безсмертна й продовжує існувати після смерті людини та розкладання її тіла, є одним із наріжних каменів християнської філософії й теології» («НОВА КАТОЛИЦЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ», АНГЛ.).
1. Що визнає «Нова католицька енциклопедія» стосовно посмертного існування душі?
ПРОТЕ вищезгадана енциклопедія визнає, що «думку про посмертне існування душі у Біблії знайти не легко». Який же насправді погляд Біблії на те, що стається з душею у час смерті?
Померлі нічого не тямлять
2, 3. Яким є стан померлих і де в Святому Письмі говориться про це?
2 Стан померлих чітко описується в Екклезіяста 9:5, 10, де ми читаємо: «Померлі нічого не знають... немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости». Отже, смерть — це стан небуття. Псалмоспівець написав, що, коли людина помирає, ‘вона до своєї землі повертається,— того дня її задуми гинуть’ (Псалом 146:4).
3 Отож, померлі нічого не тямлять, вони бездіяльні. Оголошуючи вирок Адамові, Бог сказав: «Ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19). До того як Бог створив його з пороху землі та дав життя, Адама не існувало. Коли наступила смерть, Адам повернувся у стан небуття. Покаранням для нього була смерть, а не перехід в якесь інше місце.
Душа може померти
4, 5. Наведіть з Біблії приклади, які показують, що душа може померти.
4 Що сталося з душею Адама, коли він помер? Пригадаймо, що в Біблії слово «душа» часто стосується особи. Тому, коли ми говоримо, що Адам помер, то маємо на увазі, що душа на ім’я Адам померла. Для людини, яка вірить у безсмертя душі, це, напевно, звучить незвично. Проте, у Біблії сказано: «Душа, що грішить,— вона помре» (Єзекіїля 18:4). Левит 21:1 (НС) згадує «померлу душу» («померлого», Ог.). А в Числа 6:6 (примітка в Ог., 1988) назореям було наказано не підходити до «душі померлого» («мертвого тіла», Ог.).
5 Подібне значення слова «душа» знаходимо у 1 Царів 19:4. Ілля, будучи у повному розпачі, зажадав «души своей смерти» (ЦСТ). Так само Йона «жадав, щоб йому померти [«його душа померла», НС], і казав: «Краще мені смерть від мого життя!» (Йони 4:8). А Ісус вжив вислів «душу загубити» (Філ.), який переданий також як «життя вбивати» (Марка 3:4, СМ). Отже, смерть душі просто означає смерть особи.
«Виходить» і «повертається»
6. Як зрозуміти біблійний вірш, де говориться, що душа Рахілі «виходила»?
6 А як пояснити трагічну смерть Рахілі під час народження другого сина? У Буття 35:18 читаємо: «Коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім’я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин». Чи не вказує цей уривок на те, що якась внутрішня субстанція, яка була в Рахілі, відділилась в момент смерті? Зовсім ні. Пригадаймо, що слово «душа» може також означати життя, яке є в особи. Отже, в цьому випадку «душа» Рахілі просто означає її «життя». Тому інші переклади Біблії передають фразу «коли виходила її душа» так: «коли життя її згасало» (Нокс, англ.), «вона дихнула востаннє» («Єрусалимська Біблія», англ.) та «життя її вийшло з неї» (Біблія простою англійською). Тут не мається на увазі, що після смерті Рахілі якась її таємнича сутність продовжила своє існування.
7. Як зрозуміти слова про те, що душа воскреслого сина вдови ‘вернулась в нього’?
7 Це ж саме стосується розповіді про воскресіння сина вдови, записаній у 1 Царів, 17-му розділі. У 22 вірші ми читаємо, що, коли Ілля молився над хлопцем, «вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї,— і вона ожила». Тут також слово «душа» означає «життя». Тому в «Новій американській стандартній Біблії» написано: «Життя дитини повернулось до неї, і вона ожила». Так, життя, а не якась нематеріальна субстанція повернулось у хлопчика. Ось чому Ілля сказав його матері: «Дивися,— твій син [ціла особа] живий!» (1 Царів 17:23).
Існує чи не існує «перехідний стан»
8. Що, згідно з уявленнями тих, хто називає себе християнами, відбувається під час воскресіння?
8 Багато тих, хто називає себе християнами, вірять, що колись відбудеться воскресіння, і тіла з’єднаються з безсмертними душами. Потім воскреслим буде призначено кінцеву долю: нагороду праведним і кару злим.
9. Яке значення має вислів «перехідний стан» і що, як вважає дехто, відбувається з душею під час перебування у ньому?
9 Ця схема здається простою. Але захисникам вірування у безсмертя душі важко пояснити, що́ стається з душею у проміжок часу від смерті до воскресіння. Дійсно, на ґрунті уявлення про так званий «перехідний стан» протягом століть виникло безліч теорій. Дехто вважає, що в цей період душа переходить у чистилище, де вона може очиститись від простимих гріхів, аби мати право потрапити на небоa.
10. Чому можна сказати, що Біблія не підтримує вірування у посмертне перебування душ у чистилищі і як випадок з Лазарем підтверджує це?
10 Проте, як ми побачили, душа — це просто особа. Коли помирає особа, помирає душа. Тому після смерті свідоме життя припиняється. Коли помер Лазар, Ісус Христос не сказав, що він у «перехідному стані» у чистилищі, лімбі чи деінде. Ні, Ісус лише сказав: «Лазар заснув» (Івана 11:11). Зрозуміло, Ісус, який знав, що насправді відбувається з душею в момент смерті, вважав, що свідоме життя Лазаря припинилось, ця людина перестала існувати.
Що таке дух?
11. Чому слово «дух» не означає частину особи, яка живе поза тілом після смерті?
11 У Біблії записано, що коли особа вмирає, то ‘виходить дух її — і вона до своєї землі повертається’ (Псалом 146:4). Чи означає це, що позбавлений тілесної оболонки дух буквально відділяється та живе після смерті особи? Цього бути не може, оскільки псалмоспівець далі каже: ‘того дня її задуми гинуть!’ («Загинут з ними все думки и замисли их»,Пс. 145:3, Сарн.). Що ж таке дух і як він «виходить» з особи в момент смерті?
12. Що в Біблії означають єврейське та грецьке слова, перекладені як «дух»?
12 У Біблії слова, перекладені як «дух» (єврейське ру́ах; грецьке пне́вма), переважно означають «подих». Тому, замість фрази «вийде його дух», у перекладі Р. А. Нокса вживається вислів «подих залишає його тіло» (Псалом 145:4). Однак слово «дух» означає багато більше, ніж процес дихання. Наприклад, в описі знищення людей і тварин у всесвітньому Потопі у Буття 7:22 говориться: «Все, що має віддих життя в ніздрях [або дух, єврейське «ру́ах»] та що живе на суші, загинуло». Отже, «дух» означає життєву силу, яка діє у всіх живих істотах, як людях, так і тваринах; ця сила підтримується диханням.
13. У чому подібність духу та електричного струму?
13 Розгляньмо приклад: електричний струм приводить у дію певний пристрій. Якщо припиняється подача струму, пристрій перестає працювати. Струм не починає існувати самостійно. Так само, коли особа помирає, її дух перестає приводити в дію клітини тіла. Він не залишає тіло і не переходить в інший світ (Псалом 104:29).
14, 15. Як дух у час смерті повертається до Бога?
14 Чому ж тоді в Екклезіяста 12:7 говориться, що, коли особа помирає, ‘дух вертається знову до Бога, що дав був його’? Чи означає це, що дух буквально переміщається у просторі до Бога? Тут мається на увазі зовсім інше. Пам’ятаймо, що дух є життєвою силою. Коли цієї життєвої сили немає, тільки Бог може знову надати її. Отже, дух ‘вертається знову до Бога’ в тому значенні, що лише від Бога залежить майбутнє життя особи.
15 Тільки Бог може знову надати дух, або життєву силу, щоб особа могла жити знову (Псалом 104:30). Але чи Бог має на меті робити це?
[Примітка]
a Згідно з «Новою католицькою енциклопедією» (англ.), «в основному, отці [церкви] недвозначно стверджують, що чистилище існує». Але та ж енциклопедія визнає, що «католицька доктрина чистилища базується на традиції, а не на Святому Письмі».
[Рамка на сторінці 23]
Спогади про попереднє життя
Якщо після смерті тіла життя припиняється, то як пояснити спогади декотрих людей про попереднє життя?
Індуський вчений Нікілананда вважає, що «посмертні відчуття неможливо логічно пояснити». У своїй лекції «Типи вірувань у вічність в релігіях» теолог Ганс Кюнґ зазначає: «Жодну з розповідей про спогади попереднього життя, які в більшості надійшли від дітей або з країн, де поширена віра в реінкарнацію, підтвердити неможливо». Він додає: «Більшість [дослідників, що працюють у цій сфері серйозно, обравши науковий підхід] визнають, що випадки, які були розглянуті ними, не дають однозначно переконливих доказів повторюваності земного життя».
А що, коли ви вважаєте, ніби можете пригадати попереднє життя? Є декілька факторів, які спричиняють таке відчуття. Велика кількість сприйнятої нами інформації зберігається десь у найглибших закамарках нашої підсвідомості, оскільки ми не маємо негайної потреби в ній і прямо не використовуємо її. Коли давні спогади виринають, люди вважають це свідченням про попереднє життя. Проте насправді підтверджених вражень з іншого, не теперішнього життя, немає. Більшість людей не має жодних спогадів про попереднє життя; вони також не вважають, що могли жити раніше.