Жести та міміка

ПРЕДСТАВНИКИ деяких культур жестикулюють більше, ніж інші. Однак майже немає людей, які говорили б з цілковито незворушним обличчям або взагалі без жестів. Це стосується як розмов у вузькому колі, так і виступів перед широким загалом.

Жестами послуговувались також Ісус та його учні. Якось Ісуса сповістили, що з ним хочуть поговорити його брати і мати. Христос же відказав: «Хто мати Моя? І хто браття Мої?» Біблія додає: «І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: «Ото Моя мати та браття Мої!» (Матв. 12:48, 49). Апостоли Петро і Павло теж вільно жестикулювали — Біблія засвідчує про це, зокрема, в книзі Дії 12:17 і 13:16.

Голос — не єдиний засіб передачі думок і почуттів, їх можна переказувати також жестами і мімікою. Якщо цього не робити, то здаватиметься, що мовець байдужий до власних слів. І навпаки: коли вміло поєднувати ці засоби, дієвість сказаного значно посилюється. Міміка й жести важливі навіть під час телефонної розмови. Завдяки їм твій голос краще доносить значущість думок і твоє ставлення до них. Отже, жестикуляція та міміка істотні завжди — читаєш ти чи говориш, дивляться слухачі на тебе чи у власні Біблії.

Жестикуляція і міміка повинні бути твоїми, а не запозиченими у когось іншого. Хіба ж ти вчився сміятись або гніватись? Аж ніяк. Так і з жестами: вони мають бути природним вираженням твоїх почуттів. Чим мимовільніші такі рухи, тим ліпше.

Жести поділяються на дві головні групи: описові та емфатичні. За допомогою описових жестів зображають дію або вказують на розміри та положення. Коли працюєш над жестами, не задовольняйся лише одним-двома рухами. Намагайся вільно жестикулювати протягом цілого виступу. Якщо для тебе це важко, шукай слів, котрі вказують на напрямок, відстань, розміри, розташування або пропорції. Але здебільшого потрібно тільки глибоко пройнятися виступом, не тривожитися тим, що про тебе подумають, і говорити та поводитись так, як на щодень. У того, хто не напружений, жести з’являються самі по собі.

Емфатичними жестами виражають почуття та упевненість. Вони підкреслюють, оживляють та підсилюють сказане. Емфатичні жести важливі, проте будь обережним: вони легко перетворюються на погану манеру. Коли постійно вживати якийсь жест, він вже не підкреслює сказаного, а привертає до себе увагу слухачів. Якщо наглядач школи вказує тобі на цю ваду, спробуй на якийсь час обмежитись тільки описовими жестами, а перегодом знову берись до емфатичних.

Коли ти обдумуєш, який вид емфатичних жестів уживати і як часто, то враховуй почуття слухачів. Якщо показувати на людей пальцем, їм може стати ніяково. У певних культурах деякі жести мають умовне значення. Для прикладу, якщо на знак здивування чоловік прикриває вуста долонею, у деяких краях це сприймуть як ознаку жіночості. Є і такі місця у світі, де вважають непристойністю, коли жінки жваво жестикулюють. Тому тамтешнім сестрам слід особливо добре послуговуватись мімікою. А надміру розмашисті жести мовця, який говорить до малої групки, майже скрізь виглядають кумедно.

Набувай досвіду, учись бути розкутішим у мовленні — і з часом будь-які емфатичні жести стануть природним відображенням твоїх почуттів та живим виявом щирості та впевненості. Такі жести надаватимуть твоїм словам глибшого змісту.

Міміка. Справжні почуття найчастіше і найліпше видно саме на обличчі. Тут важливо все: очі, форма уст, нахил голови. Без жодного слова твоє обличчя може виражати байдужість, огиду, спантеличення, подив або захват. Коли така міміка супроводжує сказане, вона додає йому наочності та емоційної сили. Творець зосередив у людському обличчі велику кількістю м’язів — загалом понад тридцять. Майже половина їх включається в дію під час усміху.

Коли ти говориш зі сцени або проповідуєш, то прагнеш ділитися з людьми приємною, радісною звісткою. Тепла усмішка чудово це засвідчує. Але якщо на твоєму обличчі нічого не написано, слухачу може здатися, що ти нещирий.

Опріч того, коли людина бачить твою усмішку, вона читає в ній приязне ставлення до себе. А це вкрай важливо тепер — у часи, коли люди стороняться незнайомців. Бачачи усмішку, людина може заспокоїтися і стати сприйнятливішою до твоїх слів.