Розділ п’ятий

Свобода, якою втішаються поклонники Єгови

1, 2. а) Яку свободу Бог дав першій людській парі? б) Назвіть деякі закони, що регулювали поведінку Адама та Єви.

КОЛИ Єгова створив першого чоловіка та жінку, то вони мали свободу, котра набагато перевершувала ту, якою люди користуються сьогодні. Ця пара жила в Раю, прекрасному Едемському саду. Жодна недуга не затьмарювала життя цих людей, оскільки вони були досконалими. На відміну від нас, на них не чекала смерть. Також перші чоловік та жінка не були роботами, а володіли дивовижним даром свободи волі — здатністю робити власні рішення. Але щоб не втратити такої чудової свободи, їм належало поважати Божі закони.

² Розгляньмо, приміром, фізичні закони, встановлені Богом. Звичайно, це не буквальні закони, але Єгова створив Адама і Єву так, що для них було цілком природно підкорятись тим законам. Апетит нагадував їм про потребу їсти; спрага спонукувала пити, а захід сонця показував, що настав час спати. Також Єгова доручив їм певну працю. Насправді те завдання було законом, тому що мало регулювати їхню поведінку. Вони народжували б дітей, панували б над багатьма формами життя на землі й розширювали б межі Раю, аж поки він укрив би цілу планету (Буття 1:28; 2:15). Яким же приємним і корисним був цей закон! Він давав їм роботу, яка приносила задоволення і дозволяла повністю використовувати всі свої здібності й робити це належним чином. Ця пара мала достатньо свободи, завдяки чому могла сама вирішувати, як виконувати своє завдання. Чого ще можна було бажати?

3. Як Адам і Єва могли навчитись мудро користуватися своєю свободою приймати рішення?

³ Звичайно, коли Бог дав Адамові та Єві можливість самим приймати рішення, це не означало, що будь-яке їхнє рішення принесе добрі наслідки. Свобода робити рішення обмежувалась Божими законами та принципами. Як люди могли їх навчитися? Слухаючись свого Творця і спостерігаючи за його творінням. Бог дав Адамові та Єві розумові здібності, які допомагали застосовувати те, чого вони навчалися. Бог створив їх досконалими, тому природно, що, приймаючи рішення, вони мали б наслідувати Божі риси. Адам та Єва, безумовно, намагалися б це робити, якби дійсно цінували те, що Бог зробив для них, і бажали задовольняти його (Буття 1:26, 27; Івана 8:29).

4. а) Чи наказ не їсти плоду з одного дерева позбавив Адама і Єву свободи? б) Чому ця вимога була доречною?

⁴ Тому було цілком справедливо, що Бог вирішив випробувати, наскільки перша пара віддана йому як своєму Життєдавцю, а також чи вона охоче дотримуватиметься визначених ним меж. Єгова наказав Адамові: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17). Єва, яку Бог створив пізніше, також була обізнана з цим наказом (Буття 3:2, 3). Чи таке обмеження позбавило їх свободи? Певно, що ні. Вони мали вдосталь смачної, різноманітної їжі, заборона ж стосувалася лише плоду з одного дерева (Буття 2:8, 9). Перша пара цілком слушно повинна була б визнати, що земля належить Богові, оскільки він її створив. Отже, він має право встановлювати закони, які відповідають його наміру і йдуть на благо людей (Псалом 24:1, 10).

5. а) Як Адам і Єва втратили свою чудову свободу? б) Що прийшло на зміну свободі, яку мали Адам і Єва, і як це впливає на нас?

⁵ Але що сталось? Один ангел, спонуканий самолюбними прагненнями, зловжив своєю свободою волі і став Сатаною, що означає «Противник». Він обманув Єву, запевняючи її в тому, що суперечило Божій волі (Буття 3:4, 5). Єва порушила Божий закон, і Адам приєднався до неї. Взявши те, що їм не належало, вони втратили свою чудову свободу. Над першими чоловіком та жінкою запанував гріх, і, як перестеріг Бог, вони зрештою померли. У спадок своїм нащадкам Адам і Єва передали гріх, який виявляється в природженій схильності чинити зло. Також гріх робить людину слабкою, а це у свою чергу призводить до хвороб, старіння і смерті. Через схильність чинити зло, яка посилюється впливом Сатани, розвинулось зле людське суспільство. Його історія просякнута ненавистю, злочинами, гнобленням та війнами, внаслідок чого загинули мільйони людей. Наскільки ж відрізняється ця ситуація від свободи, яку Бог дав людям на початку! (Повторення Закону 32:4, 5; Римлян 5:12; Йова 14:1; Об’явлення 12:9).

Де знайти свободу

6. а) Де можна знайти справжню свободу? б) Про яку свободу говорив Ісус?

⁶ З огляду на важкі умови, які панують сьогодні по цілому світі, не дивно, що люди прагнуть більшої свободи. Але де можна знайти справжню свободу? Ісус сказав: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду,— а правда вас вільними зробить» (Івана 8:31, 32). Ця свобода зовсім не така, якої сподіваються люди, коли скидають одного правителя (або форму правління) і наставляють іншого. Вона стосується самого кореня людських проблем. Ісус говорив про свободу від поневолення гріхом (Івана 8:24, 34—36). Отже, коли людина стає правдивим учнем Ісуса Христа, вона відчуває помітну зміну у своєму житті — стає вільною!

7. а) В якому розумінні ми можемо бути вільними від гріха вже тепер? б) Що необхідно робити, аби мати таку свободу?

⁷ Це не означає, що нині правдиві християни вже не відчувають наслідків успадкованої схильності грішити. Оскільки вони народилися грішними, то мусять вести боротьбу, щоб чинити правильне (Римлян 7:21—25). Але якщо людина дійсно живе згідно з вченнями Ісуса, вона більше не буде рабом гріха. Гріх уже не пануватиме над нею, неначе диктатор, що дає накази, які вона повинна сліпо виконувати. Вона вже не перебуватиме в полоні безцільного способу життя, що обтяжує сумління. Така особа матиме чисте сумління перед Богом, оскільки він простив її колишні гріхи на основі її віри в Христову жертву. Грішні схильності можуть бути дуже сильними, але якщо не підкоряємося їм, пам’ятаючи Христове чисте вчення, то цим показуємо, що гріх уже не панує над нами (Римлян 6:12—17).

8. а) Яку свободу дає правдиве християнство? б) Як нам належить ставитись до світських правителів?

⁸ Поміркуймо над тим, які грані охоплює свобода, котру маємо ми, християни. Ми звільнені від впливу фальшивих учень, від поневолення забобонами та від рабства гріха. Чудові істини про стан померлих і воскресіння визволили нас від нерозсудливого страху перед смертю. Знання про те, що незабаром Боже праведне Царство заступить недосконалі людські уряди, звільняє нас від безнадійності (Даниїла 2:44; Матвія 6:10). Але така свобода не дає жодних підстав нешанобливо ставитись до представників людських урядів та їхніх законів (Тита 3:1, 2, Дерк.; 1 Петра 2:16, 17).

9. а) Як Єгова з любов’ю допомагає користуватися найбільшою свободою, доступною для людей у наш час? б) Як можна робити мудрі рішення?

⁹ Єгова не залишає нас напризволяще, щоб ми самі, методом проб і помилок, шукали найкращий шлях у житті. Він знає, як ми створені, що́ приносить нам справжнє задоволення і завдяки чому будемо отримувати користь цілу вічність. Бог розуміє, які думки і яка поведінка можуть зіпсути людині стосунки з ним та з ближніми, а навіть позбавити її можливості жити в новому світі. Єгова з любов’ю повідомляє нам про все це через Біблію і свою видиму організацію (Марка 13:10; Галатів 5:19—23; 1 Тимофія 1:12, 13). Решта залежить від нас, як ми, використовуючи дану Богом свободу волі, будемо діяти. Якщо, на відміну від Адама, братимемо до серця біблійні поради, то зможемо робити мудрі рішення. Ми покажемо, що найбільше в житті турбуємося про добрі стосунки з Єговою.

Дехто бажає іншої свободи

10. Якої свободи прагнуть деякі особи серед Свідків Єгови?

¹⁰ Часом дехто з молоді, а також старші Свідки Єгови можуть бажати іншої свободи. Світ здається для них привабливим та цікавим, і чим більше вони думають про це, тим сильніше прагнуть займатися нехристиянськими ділами, популярними у світі. Такі особи, можливо, не планують вживати наркотики, упиватись або чинити перелюб. Проте вони починають спілкуватися з тими людьми, які не є правдивими християнами, прагнучи завоювати їхню прихильність. Ймовірно, що вони навіть наслідують мову та поведінку своїх нових товаришів (3 Івана 11).

11. Хто деколи може заохочувати чинити неправильне?

¹¹ Іноді до нехристиянської поведінки може заохочувати той, хто стверджує, що служить Єгові. Так було серед деяких ранніх християн, і те саме може статись у наш час. Часто такі особи хочуть робити те, що, на їхню думку, принесе їм задоволення, тимчасом як такі заняття суперечать Божим законам. Вони заохочують інших «добре провести час». Такі люди «волю обіцюють... самі бувши рабами тління» (2 Петра 2:19).

12. Які сумні наслідки приносить поведінка, що суперечить Божим законам та принципам?

¹² Наслідки цієї так званої свободи завжди погані, оскільки користуватися нею — означає не слухатися Божих законів. Скажімо, незаконні статеві зносини можуть принести емоційне сум’яття, хвороби, смерть, небажану вагітність і, вірогідно, спричинитися до розпаду подружжя (1 Коринтян 6:18; 1 Солунян 4:3—8). Зловживання наркотиками доводить до дратівливості, нерозбірливої мови, послаблення зору, запаморочення, утруднює дихання, викликає галюцинації, а навіть зумовлює смерть. Це також призводить до наркотичної залежності, яка штовхатиме людину до злочинів заради ще однієї дози. Подібні плоди пожинають і ті, хто зловживає алкоголем (Приповістей 23:29—35). Можливо, займаючись усім цим, люди думають, неначе є вільними, але згодом, коли вже запізно, починають усвідомлювати, що стали рабами гріха. А гріх — такий жорстокий пан! Якщо подумати про це тепер, то від таких негативних наслідків можна себе охоронити (Галатів 6:7, 8).

Корінь усіх проблем

13. а) Як здебільшого виникають пожадливості, які доводять до проблем? б) Аби зрозуміти, що таке «лихе товариство», чий погляд на цю справу потрібно взнати? в) Відповідаючи на запитання з 13-го абзацу, покажіть, як дивиться на цю справу Єгова.

¹³ Поміркуймо над тим, що є коренем усіх проблем. Біблія пояснює: «Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть» (Якова 1:14, 15). Але що викликає пожадливість? Те, чим наповнений розум. Часто пожадливості виникають внаслідок товаришування з людьми, які не застосовують біблійних принципів. Звичайно, усі ми знаємо, що мусимо уникати «лихого товариства» (1 Коринтян 15:33). Але яке товариство можна назвати лихим? Як Єгова дивиться на цю справу? Якщо ми поміркуємо над наступними запитаннями і переглянемо вказані біблійні вірші, це допоможе нам зробити правильні висновки.

Чи той факт, що декотрі люди, здавалося б, користуються пошаною, означає, що вони будуть нам добрим товариством? (Буття 34:1, 2, 18, 19).

Чи розмови таких людей, скажімо жарти, показують, що з ними варто підтримувати близькі взаємини? (Ефесян 5:3, 4).

Що відчуває Єгова, коли ми вибираємо за близьких друзів людей, які не люблять його? (2 Хронік 19:1, 2).

Хоча ми, напевно, працюємо або вчимося з людьми, які не поділяють наших переконань, чому належить бути обережними? (1 Петра 4:3, 4).

Телепередачі та фільми, Інтернет, книжки, журнали й газети — усе це свого роду спілкування. Якого матеріалу з цих джерел ми мусимо стерегтись? (Приповістей 3:31; Ісаї 8:19; Ефесян 4:17—19).

Що говорить Єгові про нас те, яких друзів ми вибираємо? (Псалом 26:1, 4, 5; 97:10).

14. Яку велику свободу матимуть ті, хто вже тепер вірно застосовує поради Божого Слова?

¹⁴ Сьогодні ми стоїмо на порозі Божого нового світу. Уряд Божого небесного Царства звільнить людство від впливу Сатани і його цілої злої системи речей. Поступово всі наслідки гріха будуть усунені зі слухняного людства. Завдяки цьому стане досконалим як розум, так і тіло, тож ми зможемо насолоджуватися вічним життям у Раю. Зрештою усе створіння втішатиметься свободою, яка буде в повній гармонії з «духом Єгови» (2 Коринтян 3:17, НС). Чи ж було б розсудливо тепер нехтувати порадами Божого Слова, ризикуючи все це втратити? Тож мудро користуймося християнською свободою і покажімо, що всі ми дійсно бажаємо «свободи слави дітей Божих» (Римлян 8:21, Хом.).

Повторення пройденого

• Яку свободу мала перша людська пара? Що в порівнянні з тією свободою має людство тепер?

• Яку свободу мають правдиві християни? Наскільки ця свобода відрізняється від того, що світ вважає свободою?

• Чому так важливо уникати лихого товариства? На противагу Адаму чиїми рішеннями стосовно того, що є поганим, керуємось ми?

[Ілюстрації на сторінці 46]

Боже Слово застерігає: «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї».