Поширення доброї новини

ПІСЛЯ навернення Павло запопадливо проголошував добру новину про Боже Царство. Тепер колишній гонитель сам часто зазнавав жорстокого переслідування. Цей невтомний апостол здійснив кілька подорожей навіть до віддалених країв, поширюючи добру новину про Царство, яке виконає Божий початковий намір стосовно людства.

Під час першої подорожі Павло зцілив у місті Лістрі кривого від народження чоловіка. Люди з натовпу почали вигукувати, що Павло і його товариш, Варнава, є богами. Ці чоловіки ледь стримали натовп від того, щоб їм принесли жертви. Пізніше ті ж самі люди, підбурені ворогами Павла, побили його камінням. Вони виволокли апостола за місто, бо думали, що він уже мертвий. Але Павло вижив і пізніше повернувся в Лістру, щоб зміцнити учнів словами потіхи.

Деякі християни з євреїв доводили, що християни з інших народів мають дотримуватися певних вимог Мойсеєвого закону. Павло пішов з цим питанням до апостолів та старійшин в Єрусалим. Завдяки ретельному дослідженню Писань і Божому святому духові ті чоловіки дійшли висновку, що християнам треба утримуватися від ідолопоклонства, блуду, від споживання крові та незнекровленого м’яса. Про ці накази вони повідомили християнським зборам у листі. Але при цьому не ставилося вимоги дотримуватись Мойсеєвого закону (Дії 15:28, 29).

Під час другої подорожі Павло побував у грецькому місті Верії. Тамтешні євреї з за́палом прийняли його слово. Вони щодня ретельно досліджували Писання, щоб переконатися в правдивості того, чого він навчав. Через противників апостол був змушений піти також із цього міста. Тож Павло подався до Афін і там виголосив промову перед освіченими афінянами. Вона є чудовим зразком тактовності, розважності та красномовства.

Після третьої подорожі Павло прибув до Єрусалима. Коли він прийшов у храм, деякі євреї підняли бучу і навіть намагались убити його. Але римські воїни захистили його і повели на допит. Павло був римським громадянином, тому виступив на свій захист перед намісником Феліксом. Євреї не змогли довести своїх звинувачень проти нього. Павло побоювався, що Фест, інший римський намісник, віддасть його євреям. Тож він сказав Фестові: «Я подаю апеляцію до кесаря!» А той відповів: «Підеш до кесаря» (Дії 25:11, 12).

Тоді Павла посадили на корабель, який плив до Італії, де він мав стати перед судом. У дорозі корабель зазнав аварії, і Павло був змушений перезимувати на острові Мальта. Зрештою він прибув до Рима і там два роки мешкав у найнятому будинку. Хоча цей ревний апостол був під вартою, він не переставав розповідати про Боже Царство всім, хто до нього приходив.

(Дії 11:22—28:31)