Чи ти «будеш жити», як Єремія?

1, 2. Чому логічно, що кожен з нас має дбати про власну духовність і про духовність своєї сім’ї?

ІСУС НАВИН закли́кав ізраїльтян вибрати, кому вони служитимуть, і після цього сказав: «А я та дім мій будемо служити Господеві» (Іс. Нав. 24:15). Цей чоловік твердо вирішив залишатися відданим Богові і був переконаний, що його сім’я також вірно служитиме Йому. Через багато років, коли наближалося знищення Єрусалима, пророк Єремія сказав царю Седекії, щоб він здався вавилонянам, і додав: «Будеш жити ти та дім твій» (Єрем. 38:17). Однак цар прийняв неправильне рішення, від якого постраждав він сам, його дружини і сини. Його синів убили в нього на очах, а його самого осліпили і забрали в полон до Вавилону (Єрем. 38:18—23; 39:6, 7).

² В обох фразах, виділених курсивом, ідеться безпосередньо про одну людину, а також згадується і її сім’я. І це логічно. Кожен дорослий ізраїльтянин був особисто відповідальний перед Богом, але слід взяти до уваги, що більшість з них були одружені і мали сім’ї. Для християн сім’я також має важливе значення. Це видно з того, що́ ми читаємо в Біблії і що́ чуємо на християнських зібраннях про шлюб, виховання дітей і повагу до членів сім’ї (1 Кор. 7:36—39; 1 Тим. 5:8).

ОСОБЛИВИЙ НАКАЗ

3, 4. Чим обставини Єремії відрізнялися від обставин більшості юдеїв і чому можна сказати, що він був у ліпшому становищі?

³ Єремія, як і його сучасники, жив у тяжкі часи, і зрештою він став свідком знищення Єрусалима. А втім, його обставини відрізнялися від обставин більшості юдеїв (Єрем. 21:9; 40:1—4). Бог наказав йому не одружуватися, не мати дітей і не брати участі у звичайних для його земляків подіях. (Прочитай Єремії 16:1—4).

⁴ У культурі юдеїв за днів Єремії одруженню і народженню дітей надавалося великого значення. Більшість юдейських чоловіків мали сім’їa, і завдяки цьому спадкові наділи залишалися власністю певної родини чи племені (Повт. 7:14). Чому ж Єремія не міг мати сім’ю? Бог знав, що станеться в Юді в майбутньому, і тому сказав Єремії не брати участі в сумних чи радісних подіях у житті народу. Йому не слід було потішати тих, у кого помер хтось рідний, і їсти з ними після похорону, а також ходити на весілля та інші свята. Бенкети і веселощі невдовзі мали припинитися в цілому краї (Єрем. 7:33; 16:5—9). Вчинки Єремії додавали ваги його звістці і показували, якого суворого покарання невдовзі зазнає Юда. І трагедія таки сталася. Тільки уяви, що відчували ті, хто від безвиході їв людське м’ясо, чи ті, хто бачив, як тіла їхніх близьких лежать на вулицях непоховані. (Прочитай Єремії 14:16; Плач 2:20). Тож неодружений Єремія був у ліпшому становищі. Коли впродовж 18 місяців облоги і кривавої різні гинули цілі сім’ї, Єремія не зазнав втрати дружини чи дітей.

5. Яке значення для християн мають слова з Єремії 16:5—9?

⁵ Чи слова з Єремії 16:5—9 стосуються нас? Ні, адже Біблія заохочує християн, щоб вони «потішали тих, хто... страждає», а також раділи з тими, хто радіє (2 Кор. 1:4; Рим. 12:15). Ісус побував на весіллі і посприяв радісній атмосфері на цьому святі. Однак теперішній злий світ чекає похмуре майбутнє. Християни навіть можуть зазнати страждань і втрат. Ісус підкреслив, наскільки важливо робити все необхідне, щоб витримати до кінця і залишитися вірним. У цьому нам подали приклад наші брати, які втекли з Юдеї в I столітті. Отож, до питання про те, чи залишатися неодруженим, чи створити сім’ю і мати дітей, слід поставитись дуже серйозно. (Прочитай Матвія 24:17, 18).

6. Кому варто подумати над наказом, який Єгова дав Єремії?

⁶ Який урок ми бачимо в тому, що Бог дав Єремії наказ не мати сім’ї? Нині деякі віддані християни неодружені або не мають дітей. Чим приклад Єремії корисний для них? І чому навіть тим християнам, що вже стали батьками, варто задуматись над наказом, який отримав Єремія?

7. Чому нас має цікавити те, що Єремія не повинен був мати дітей?

⁷ Спочатку згадаймо, що Єремія не повинен був мати дітей. Ісус не наказував своїм послідовникам залишатись бездітними. Але він сказав, що коли на Єрусалим прийде лихо, то вагітним і тим, хто годуватиме грудьми, буде «горе». І в 66—70 роках н. е. їм справді доводилось особливо важко (Матв. 24:19). Перед нами ще більше лихо. Про це слід пам’ятати подружжям, коли вони вирішують, мати дітей чи ні. Усі, мабуть, погодяться, що в ці скрутні часи жити стає чимраз тяжче. Батьки кажуть, що тепер дуже складно виховувати дітей так, щоб в останні дні цього світу вони залишались на дорозі життя. Тож, обдумуючи, чи мати дітей, кожній парі варто взяти до уваги приклад Єремії. А втім, Єремії було наказано навіть не одружуватися. Поговорімо тепер про це.

НЕОДРУЖЕНИЙ ПРОРОК ЗАЛИШИВ НАМ ПРИКЛАД

8. Чому можна сказати, що, аби догодити Богові, необов’язково одружуватися?

⁸ Наказавши Єремії не одружуватися, Бог не встановлював загального правила для своїх служителів. В одруженні немає нічого поганого. Єгова заснував шлюб, щоб люди заселили землю і отримували задоволення й радість (Прип. 5:18). І все ж за днів Єремії не всі ізраїльтяни мали сім’ю. У часи, коли служив цей пророк, серед Божого народу жили скопціb. Крім того, деякі ізраїльтяни були вдовами і вдівцями. Отже, Єремія був не єдиним неодруженим служителем Бога. Він мав вагому підставу не створювати сім’ї, як і деякі сучасні християни.

9. До яких натхнених порад щодо одруження нам слід ставитись серйозно?

⁹ Чимало християн одружуються, але не всі. Як відомо, Ісус не мав дружини і говорив, що дехто з його учнів матиме дар безшлюбності, погодившись розумом і серцем залишатись неодруженим. Він заклика́в таких учнів не змінювати свого сімейного стану. (Прочитай Матвія 19:11, 12). Тому тих, хто залишається неодруженим, щоб повнішою мірою служити Богові, варто хвалити, з них не слід кепкувати. Щоправда, деякі християни не створюють сім’ї, принаймні деякий час, тому що так складаються обставини. Наприклад, хтось із них не може знайти підхожої пари серед християн, однак твердо вирішив не порушувати Божого наказу одружуватись «тільки в Господі». Це гідне похвали (1 Кор. 7:39). Є серед Божих служителів також вдови і вдівці, які не одружилися зновуc. Їм ніколи не слід забувати, що Бог та Ісус завжди дбають про самотніх (Єрем. 22:3; прочитай 1 Коринфян 7:8, 9).

10, 11. а) Що допомагало Єремії залишатися неодруженим і при цьому не втрачати радості? б) Як приклади сучасних служителів Бога підтверджують, що неодружені християни можуть бути щасливими?

¹⁰ Будучи неодруженим, Єремія цілковито покладався на Бога. Яким чином? Пригадай, що Єремія знаходив задоволення в слові Єгови. Саме це було для пророка джерелом наснаги і потіхи протягом десятків років, які він повністю присвятив виконанню Божого доручення. Крім того, він уникав товариства людей, котрі могли б насміхатися з того, що він не мав сім’ї. Він волів радше залишатися на самоті, аніж спілкуватися з ними. (Прочитай Єремії 15:17).

¹¹ Чимало неодружених християн — чоловіків і жінок різного віку — наслідують чудовий приклад Єремії. Життя багатьох з них показує, що їм дуже допомагає повна зайнятість у служінні Богу та активна участь у духовній діяльності. Наприклад, одна сестра з китайськомовного збору поділилася: «Піонерське служіння робить моє життя цілеспрямованим. Я незаміжня, але не відчуваю самотності, тому що веду активне насичене життя. В кінці кожного дня я почуваюся задоволеною, бо розумію, що своїм служінням справді допомагаю людям. Це приносить мені велику радість». Інша піонерка, якій 38 років, говорить: «Я вважаю, що секрет щастя полягає в тому, аби зуміти побачити позитивне в будь-якій ситуації і тішитися цим». Неодружена християнка з півдня Європи відверто сказала: «Можливо, моє життя не складається так, як я хотіла б, але я щаслива і далі буду щасливою».

12, 13. а) У чому полягає реалістичний погляд на шлюб і безшлюбність? б) Про що свідчать слова і особистий приклад апостола Павла?

¹² Можливо, в юності Єремія уявляв своє життя зовсім інакшим. Але він, мабуть, бачив, що сподівання тих, хто одружився і мав дітей, теж не завжди сповнялися. Одна піонерка з Іспанії поділилась своїм спостереженням: «Я знаю як щасливих, так і нещасних одружених людей. Цей факт переконує мене в тому, що моє щастя не залежить від того, одружусь я в майбутньому чи ні». Безумовно, приклад Єремії — лише один з тисяч — доводить, що неодружені можуть жити повноцінно і бути щасливими. Приклад апостола Павла теж переконує нас у цьому. Він писав: «Всім неодруженим і вдовам кажу: було б добре, якби вони залишались, як я» (1 Кор. 7:8). Можливо, Павло був удівцем. В усякому разі, коли він служив місіонером, то не мав дружини (1 Кор. 9:5). Хіба не логічно зробити висновок, що він міг присвячувати багато часу служінню саме завдяки тому, що не мав сім’ї? Він міг «постійно без відволікань служити Господу» і приніс іншим багато користі (1 Кор. 7:35).

¹³ Павло під натхненням також написав, що одружені «зазнаватимуть страждань у житті». Під керівництвом Бога Павло висловив глибоку думку: «Якщо хтось постановив у своєму серці берегти незайманість... то добре робить. Отже, людина, яка одружується, робить добре, а та, котра не одружується, робить ліпше» (1 Кор. 7:28, 37, 38). Єремія, який кількадесят років не одружувався, звичайно, не читав цих слів. Але його життя показує, що ті, хто не одружується, можуть служити Богові з радістю. Їхнє життя сповнене змістом, адже вони мають можливість повністю зосереджуватись на правдивому поклонінні. Цар Седекія, який був одружений, не послухався поради Єремії і загинув; а неодружений пророк жив так, що зміг уникнути загибелі.

ВЗАЄМНЕ ПІДБАДЬОРЕННЯ

14. Про що свідчить дружба між Павлом і сім’єю Акили?

¹⁴ Як ми вже згадували, чоловіки і жінки в дні Єремії переважно були одружені і мали дітей. Так само було і за часів Павла. Звичайно, більшість християн, які мали сім’ї, не могли служити за кордоном, як він, але багато робили в місцевому зборі. Наприклад, вони дуже допомагали неодруженим братам і сестрам. Пригадаймо, що, коли Павло прибув у Коринф, Акила і Прискилла запросили його до себе пожити і разом з ним займалися спільним ремеслом. Але їх об’єднувало не тільки це. Вони були справжніми друзями для Павла, і спілкування з ними додавало йому сил. Як приємно поспілкуватися з друзями за столом або при іншій нагоді! А що сказати про Єремію? Він був відданий своєму служінню, але його ніяк не назвеш відлюдником. Мабуть, Єремія насолоджувався підбадьорливим спілкуванням у сім’ях відданих служителів Бога, скажімо Баруха, Евед-Мелеха чи інших (Рим. 16:3; прочитай Дії 18:1—3).

15. Як християнські сім’ї можуть підтримувати неодружених братів і сестер?

¹⁵ У наш час неодружені християни можуть мати такі ж теплі дружні стосунки з членами збору, як Павло мав із сім’єю Акили. Якщо ти одружений, чи включаєш у коло свого спілкування неодружених християн? Одна сестра відверто сказала: «Я покинула світ і не збираюся повертатись назад. Але мені все-таки хочеться, щоб хтось про мене дбав і любив мене. Я молю Єгову, аби він давав додатковий духовний харч і підбадьорення для неодружених християн. Ми не пусте місце, і не кожен з нас горить бажанням одружитися. Та все ж іноді виникає відчуття, що ми покинуті напризволяще. Звичайно, ми завжди можемо звернутися до Єгови. Але часом нам просто хочеться теплої, задушевної розмови з кимось із нашої християнської родини». Тисячі неодружених християн скажуть, що мають таку підтримку у своєму зборі. Вони дружать з братами і сестрами не лише свого віку. Їм подобається бути в товаристві інших — і літніх, і молодих членів християнських сімей.

16. Які прості вияви уваги з твого боку могли б відсвіжити неодружених християн у твоєму зборі?

¹⁶ Одружені християни могли б подумати над тим, як підбадьорювати одиноких братів і сестер. Для цього не треба чогось особливого: можна просто запропонувати їм спільно провести час, наприклад, запросити на сімейне поклоніння. Можна також разом пообідати або повечеряти, і це означатиме для неодружених значно більше, ніж прийняття їжі. Чи не могли б ви час від часу запрошувати їх у служіння, запропонувати спільно виконати якусь роботу в Залі Царства чи поїхати за покупками? Деякі сім’ї пропонують вдовам, вдівцям чи неодруженим піонерам поїхати з ними на конгрес або на відпочинок. Усе це приносить взаємне підбадьорення.

17—19. а) Чому дітям слід виявляти одні до одних любов і розуміння, коли вони вирішують, хто буде піклуватися про літніх або хворих батьків? б) Що показує приклад Ісуса, який подбав про свою матір?

¹⁷ Коли говорити про неодружених християн, не можна обійти увагою питання догляду за літніми батьками. За днів Ісуса деякі видатні юдеї вигадували всілякі хитрощі, щоб уникнути цього обов’язку. Вони казали, що релігійні зобов’язання, які вони взяли на себе, важливіші за Божий наказ дбати про батьків (Марка 7:9—13). Такій черствості немає місця в християнських родинах (1 Тим. 5:3—8).

¹⁸ А якщо в літніх батьків є кілька дітей-християн? Чи обов’язок дбати про батька і матір лягає в першу чергу на плечі неодружених? Ось що пише одна сестра з Японії: «Я хотіла б мати власну сім’ю, але через те що доглядаю за батьками, у мене немає такої можливості. Я впевнена: Єгова розуміє, наскільки нелегко доглядати за батьками і як важко доводиться неодруженим». Цілком імовірно, що її одружені брати і сестри, не порадившись із нею, вирішили, що саме вона буде дбати про батьків. Тут доречно згадати, що Єремія також мав братів, які ставилися до нього несправедливо. (Прочитай Єремії 12:6).

¹⁹ Єгова розуміє своїх неодружених служителів і співчуває тим, хто зазнає труднощів (Пс. 103:11—14). Однак літні чи хворі батьки є батьками усіх своїх дітей, а не лише тих, хто не має власної сім’ї. Навіть якщо діти вже самі виховують дітей, вони все одно мають виявляти любов до своїх батьків. Піклування про власних дітей не звільняє їх від християнського обов’язку допомагати батькам у разі потреби. Пригадаймо, що, навіть коли Ісус був при смерті на стовпі мук, він не забув про синівський обов’язок і подбав про свою матір (Ів. 19:25—27). Біблія не містить детальних вказівок, як саме діти мають розподіляти між собою обов’язки щодо літніх чи хворих батьків. Не говориться в ній і про те, що неодружені діти автоматично зобов’язані більше дбати про батьків. Це делікатне питання, тому все слід спокійно і детально обговорити, взявши до уваги думку всіх, кого ця справа стосується. Приймаючи рішення, пам’ятайте, який приклад подав Ісус, подбавши про свою матір.

20. Чому ти цінуєш спілкування з братами і сестрами, які не мають сім’ї?

²⁰ Під Божим натхненням Єремія передрік, що служителі Єгови, об’єднані братерськими узами, втішатимуться приємним спілкуванням одні з одними (Єрем. 31:34). Загалом можна сказати, що в християнському зборі ми вже маємо таке чудове товариство, до якого належать і неодружені брати й сестри. Без сумніву, усі ми можемо отримувати підбадьорення від взаємного спілкування. Ми хочемо, щоб одинокі християни і далі йшли дорогою життя.