Протистіймо спокусам, як Ісус

Відразу після хрещення Божий дух веде Ісуса в Юдейську пустелю. Ісус має багато що обміркувати. Під час хрещення йому «розкрилися небеса» (Матвія 3:16). Тож він може пригадати те, чого вчився і що робив, живучи на небі. Йому справді є про що подумати!

Ісус проводить у пустелі 40 днів та 40 ночей і весь той час нічого не їсть. Зрештою, коли він сильно зголоднів, до нього підходить Сатана Диявол і починає спокушати: «Якщо ти Божий син, то накажи цьому камінню стати хлібом» (Матвія 4:3). Але Ісус знає, що використовувати надприродну силу для задоволення власних бажань неправильно. Тому він відкидає спокусу.

Проте Диявол на цьому не зупиняється. Він використовує інший підхід: пропонує Ісусові кинутися з муру, що довкола храму. Та Ісус відмовляється влаштувати видовище. Цитуючи Писання, він показує, що неправильно випробовувати Бога в такий спосіб.

Тоді Диявол намагається спокусити Ісуса втретє. Він якимось чином показує Ісусові «усі царства світу та їхню славу» і говорить: «Усе це дам тобі, якщо ти впадеш і поклонишся мені». Однак Ісус рішуче відмовляється, кажучи: «Відійди, Сатано!» (Матвія 4:8—10). Він не піддається спокусі, бо знає, що служити слід тільки Єгові. Ісус понад усе прагне зберегти вірність Богові.

Ми можемо багато навчитися з цієї історії. Спокуси були справжніми, і це доводить, що Диявол — не просто зло в людях, як дехто вважає, а реальна невидима особа. Ця біблійна оповідь також показує, що всі уряди світу насправді належать Дияволу, що він має над ними владу. Якби це було не так, то хіба його пропозиція була б справжньою спокусою?

Крім того, Диявол був готовий віддати Ісусові усі царства світу, якби той хоча б один раз поклонився йому. Диявол може спокушати й нас, відкривши перед нами привабливу перспективу здобути в цьому світі багатство, владу чи становище. Як же мудро наслідувати Ісуса і залишатися вірними Богові, хоч би з якою спокусою ми зіткнулися! Але не забуваймо, що Диявол відійшов від Ісуса і «став чекати іншої зручної нагоди» (Луки 4:13). Сатана може так повестися і з нами, тож ніколи не втрачаймо пильності.