Перше чудо Ісуса

На третій день після того, як Натанаїл стає Ісусовим учнем, Ісус і принаймні дехто з його перших учнів вирушають на північ до Галілеї, звідки вони родом. Вони прямують в Кану, рідне місто Натанаїла. Кана розташована у гористій місцевості на північ від Назарета, де виростав Ісус. Їх запросили туди на весілля.

На бенкеті також присутня Ісусова мати. Напевно, Марія у близьких стосунках з родичами наречених і тому допомагає обслуговувати гостей. Вона відразу помічає, що закінчилось вино, і каже Ісусу: «Вони більше не мають вина» (Івана 2:3).

По суті, Марія просить Ісуса якось допомогти. Але Ісус відповідає їй, вживаючи вислів, яким в ті часи виражали незгоду: «Жінко, що нам з тобою до того?» (Івана 2:4). Оскільки Ісус призначений Богом Цар, він має слухати лише свого небесного Батька, і ні родичі, ні друзі не повинні вказувати йому, що робити. Марія поводиться мудро й залишає справу в руках свого сина, а тим, хто прислуговує, говорить: «Зробіть усе, що він скаже» (Івана 2:5).

Там стоїть шість кам’яних посудин для води, кожна з яких вміщає понад 40 літрів. Ісус наказує людям, які прислуговують: «Наповніть ці посудини водою». Тоді він каже: «Тепер зачерпніть трохи й подайте розпоряднику бенкету» (Івана 2:7, 8).

Розпорядника дивує добра якість вина, але він не знає, що воно з’явилося завдяки чуду. Він кличе нареченого і говорить: «Спочатку завжди подають добре вино, а коли люди сп’яніють,— гірше. Ти ж добре вино тримав досі» (Івана 2:10).

Це перше чудо Ісуса, і воно зміцняє віру його учнів. Після цього він разом зі своєю матір’ю та братами по матері йде до Капернаума, що лежить на північно-західному березі Галілейського моря.