Ніщо не могло їх зупинити

Один чоловік, який не міг ходити, щодня сидів біля брам храму і просив милостиню. Якось він побачив, що до храму ідуть Петро та Іван. Він сказав їм: «Благаю, дайте мені хоч щось». Петро відповів: «У мене є щось краще за гроші. В ім’я Ісуса кажу: встань і ходи!» Тоді Петро допоміг чоловікові підвестись, і той почав ходити! Побачивши це, люди настільки зраділи, що багато хто повірив в Ісуса.

Коли священики і садукеї дізнались про це, то дуже розлютилися. Вони схопили апостолів і повели їх у суд. Там їх стали розпитувати: «Хто дав вам силу зцілити цього чоловіка?» Петро відповів: «Ми отримали силу від Ісуса Христа, якого ви вбили». Релігійні провідники закричали: «Перестаньте говорити про Ісуса!» На це апостоли сказали: «Ми повинні говорити про нього і мовчати не будемо».

Як тільки Петра та Івана звільнили, вони пішли до інших учнів і розповіли їм про те, що сталось. Усі вони помолилися разом до Єгови: «Благаємо, допоможи нам бути сміливими, щоб і далі виконувати твою працю». Єгова дав їм свій святий дух, і вони продовжували проповідувати і зціляти. Так щораз більше людей ставали учнями Ісуса. Садукеї дуже заздрили апостолам. Тому вони схопили їх і кинули до в’язниці. Але вночі Єгова послав ангела. Той відкрив двері в’язниці і сказав апостолам: «Повертайтесь у храм і навчайте там».

Наступного ранку члени Синедріону (суду, який складався з релігійних провідників) почули таку звістку: «В’язниця і досі зачинена, а чоловіків, яких ви арештували, немає! Зараз вони у храмі навчають людей!» Тож апостолів знову схопили і привели до Синедріону. Первосвященик сказав: «Ми ж наказали вам не говорити про того Ісуса!» Але Петро відповів: «Перш за все ми будемо слухатися Бога, а не людей».

Почувши це, релігійні провідники так розлютилися, що захотіли вбити апостолів. Тоді встав один фарисей, на ім’я Гамаліїл, і сказав: «Зачекайте! Може, Бог підтримує цих чоловіків. Ви що, хочете воювати з Богом?» Тож релігійні провідники послухали його. Вони висікли апостолів і, знову наказавши їм не проповідувати, відпустили. Але це їх не зупинило. Вони й далі сміливо проповідували добру новину як у храмі, так і від дому до дому.