ПІСНЯ 155
Наша вічна радість
1. Прикрасив розсипом зірок
увесь небосхил.
Ласкавим плескотом річок
умив суходіл.
Коли любов у них вкладав
і людям щедро дарував,
ти вельми радів.
(ПРИСПІВ)
Наче сонце, зійде радість.
Скоро скажем: «Це реальність,
це новий, прекрасний світ!»
До життя вернуться рідні.
У минуле кануть злидні.
Буде Бог «усім для всіх».
Це радості зеніт.
2. З яскравих ниток ти зіткав
все наше життя.
Багатство в звуках, у смаках,
найглибших чуттях.
І вічність вклав в людські серця,
як знак, що ти пообіцяв
життя без кінця.
(ПРИСПІВ)
Наче сонце, зійде радість.
Скоро скажем: «Це реальність,
це новий, прекрасний світ!»
До життя вернуться рідні.
У минуле кануть злидні.
Буде Бог «усім для всіх».
Це радості зеніт.
(ПЕРЕХІД)
За радість нашу сплачена
висока ціна.
Повернеться все втрачене.
Сам Бог буде радістю нам!
(ПРИСПІВ)
Наче сонце, зійде радість.
Скоро скажем: «Це реальність,
це новий, прекрасний світ!»
До життя вернуться рідні.
У минуле кануть злидні.
Буде Бог «усім для всіх».
Це радості зеніт.
(ПРИСПІВ)
Наче сонце, зійде радість.
Скоро скажем: «Це реальність,
це новий, прекрасний світ!»
До життя вернуться рідні.
У минуле кануть злидні.
Буде Бог «усім для всіх».
Це радості зеніт.
(Дивіться також Пс. 37:4; 1 Кор. 15:28.)