ПОЛОВА

Тонка захисна оболонка зерна злакових, як-от ячменю чи пшениці. Хоча в Біблії полова згадується лише в образних висловах, завдяки їм ми дізнаємось, які методи молотьби використовували в давнину. Після молотьби ця неїстівна оболонка ставала непотрібною. Тому полова була доречним символом чогось легкого, нічого не вартого і непридатного — чогось, що треба відділити від доброго і знищити.

Під час молотьби зерно спочатку очищали від полови, а потім його провіювали. Вітер відносив легку полову, наче порох. (Див. ВІЯННЯ ЗЕРНА.) Так само Бог Єгова усуває відступників з-поміж свого народу, а також знищує грішників і ворожі народи (Йв 21:18; Пс 1:4; 35:5; Іс 17:13; 29:5; 41:15; Ос 13:3). Боже Царство розтрощить усіх ворогів на дрібні частинки, які вітер легко розвіє, наче полову (Дн 2:35).

Нічого не варту полову зазвичай збирали і спалювали, щоб вітер не наніс її на купи очищеного зерна. Іван Хреститель мав на увазі таке цілковите знищення, коли говорив фарисеям і садукеям, що Ісус Христос збере пшеницю, «а полову спалить у невгасимому вогні» (Мт 3:7—12; Лк 3:17; див. МОЛОТЬБА).