ХЕВЕ́Р

(озн. «товариш»).

1. Син Берії, внук Асира; від нього пішла родина хеверівців (Бт 46:17; Чс 26:45; 1Хр 7:30—32).

2. Кенеянин, чоловік Яїл (яка вбила воєначальника Явінового війська Сісеру), нащадок Ховава, «Мойсеєвого тестя». Хевер, очевидно, відділився від решти кенеян і мав мирні стосунки з царем Хацора Явіном (Сд 4:11, 17, 21; 5:24).

3. Чоловік з племені Юди, «батько Сохо» (1Хр 4:1, 18).

4. Нащадок Елпаала; голова роду з племені Веніямина (1Хр 8:1, 17, 18, 28).