НААМА́Н

(від кореня, що озн. «бути приємним»).

1. Внук Веніямина, син його первістка Бели (1Хр 8:1—4, 7). Від нього пішла родина нааманівців у племені Веніямина (Чс 26:40), а сам він згадується також як один з «синів» Веніямина (Бт 46:21).

2. Сирійський воєначальник, який жив у X ст. до н. е. під час правління ізраїльського царя Єгорама і сирійського царя Бен-Гадада II. Нааман був великим і шанованим чоловіком, хоробрим воїном, через якого «Єгова дав Сирії перемогу» (2Цр 5:1). У Біблії не повідомляються подробиці стосовно того, як і чому Єгова використав Наамана, щоб дати Сирії перемогу. Можливо, він очолював сирійські війська, які успішно протистояли спробам ассирійського царя Салманасара III захопити Сирію. Залишаючись вільною, Сирія була буферною державою між Ассирією та Ізраїлем, і це, очевидно, стримувало просування ассирійців на Зх. аж до часу, коли Єгова дозволив, щоб мешканці північного царства пішли у вигнання.

Зцілений від прокази. Нааман хворів на проказу. Хоча сирійці не ізолювали прокажених,— як того вимагав закон Єгови в Ізраїлі,— Нааман дуже зрадів, почувши, що може зцілитися від цієї бридкої хвороби. Він дізнався про це від ізраїльської дівчинки, яка була служницею його дружини. Дівчинка розповіла, що в Самарії є пророк, який може зцілити від прокази. Не гаючи часу, Нааман вирушив до Самарії з рекомендаційним листом від Бен-Гадада II. Але ізраїльський цар Єгорам, поставившись до нього з підозрою, влаштував йому холодний прийом і відправив до пророка Єлисея. Він у свою чергу не зустрів Наамана особисто, а вислав до нього посланця, який сказав йому сім разів обмитися в Йордані. Все це зачепило гордість Наамана. Йому, очевидно, здалося, що його безцеремонно й абсолютно без потреби посилають з одного місця в інше і, розлютившись, пішов геть. Якби слуги Наамана не вмовили його прислухатись до розсудливої поради пророка, то він повернувся б до своєї країни прокаженим. Зрештою він сім разів занурився в Йордан і чудом очистився. Нааман був єдиним прокаженим, якого зцілив Єлисей (2Цр 5:1—14; Лк 4:27).

Стає служителем Єгови. Сповнений вдячності, сирійський воєначальник смиренно повернувся до Єлисея. Для цього йому, можливо, довелось подолати близько 50 км. Нааман хотів щедро віддячити Єлисею, але пророк навідріз відмовився від подарунка. Тоді Нааман попросив дати йому стільки землі з ізраїльського краю, «скільки зможе понести пара мулів», щоб приносити на ній жертви Єгові. Також він поклявся, що більше не буде служити іншим богам. Можливо, Нааман збирався приносити жертви Єгові на жертовнику із землі (2Цр 5:15—17; пор. Вх 20:24, 25).

Після цього Нааман попросив, щоб Єгова пробачив йому, коли він, виконуючи службові обов’язки, буде змушений вклонятися перед богом Риммоном разом з царем, який, очевидно, був старим та немічним і тому спирався на руку Наамана. В таких випадках це не було б поклонінням фальшивому богу, бо, підтримуючи царя, Нааман кланявся б механічно. Єлисей повірив у щирість Нааманового прохання і сказав: «Іди з миром» (2Цр 5:18, 19).

Нааман відправився додому. Але його наздогнав Гехазі, жадібний слуга Єлисея. Збрехавши, він сказав, що Єлисей передумав і хоче прийняти частину дарів. Нааман з радістю дав йому срібло та одяг. Гехазі не лише виявив пожадливість і збрехав, але й використав своє становище Єлисеєвого слуги, щоб нажитися на чуді, яке Єгова зробив своїм духом. Тому Бог покарав його проказою, яка назавжди пристала до нього і його нащадків (2Цр 5:20—27).