Свобода із забезпеченням

“Саме твориво також визволиться з неволі зотління й отримає славну волю дітей Божих.”— Рим. 8:21, НВ.

1. Який успіх чоловік мав в усягненні свободи для себе?

МАРНІ були змагання чоловіка в осягненню свободи для себе й своїх дітей. Великі багатства й много крови пожертвовано на світських жертівниках свободи. Їх многі причини й войни, що воювались в імя свободи, закінчились із задержанням тих самих кайданів або зайшли в диби неволі. В 1940 р., політики Христіянства, признавши, що люди не були вільні, виставили клич “Боротьба за Чотири Свободі”, вичислюючи ті чотири свободі, як свобода почитання, свобода мови, свобода від страху і свобода від недостачей. Тоді в 1950 р., повстав Похід Свободи в західних краях, підчас якого збирано гроші, щоб помістити “Дзвін Свободи” (Фрайгайтсґлоке) в Західному Берліні. Там в Берліні той так званий “Дзвін Свободи” дзвонить щодень, щоб в дійсности пригадати людям, що вони не є тепер вільні. Всі ті людські змагання й демонстрації обернулися в ніщо. Це так, як апостол Петро сказав: “Коли обітують їм волю, самі ж вони є рабами зотління.”— 2 Пет. 2:19, НВ.

2. Яку користь Свідки Єгови мають в свободі?

² Христіянські Свідки Єгови, що знаходяться на чотирох сторонах Божого прекрасного підніжка, землі, становлять зародок приходячого товариства нового світа, що складають суспільність з вільних людей. Вони є любимцями свободи і вони служать великому Богові свободи, Єгові, суверен-Автор свободи й Володар вселенної. Вони боруться за дійсну свободу для інших, що бажають визволення. І тому то на цей рік 1952 текст їх теми є: “Скажіть вязням, Виходьте.” (Іса. 49:9) Як товариство вільних людей, правдиві христіяни бажають знати точно, що становить цю свободу якою вони тепер втішаються, звідки вона приходить, який є її обєм, яка є її забезпека, її будуча можливість і які міри забезпеки треба взяти, щоб схоронити цей дорогоцінний дар, який слуги Божі тепер посідають до певної міри. Застанова над цією значучою справою є важна, щоб помогти христіянським вільним людям наслідувати Петрову пораду на часі: “Бувайте свобідними, і держіться своєї свободи, та не як покриття злоби, але як раби Божі.”— 1 Пет. 2:16, НВ.

ЩО ЦЕ СВОБОДА?

3, 4. (а) Що це свобода? (б) Опиши те поле на якому уряди дають обмежену свободу.

³ Слово свобода в своїм широкім змислі, як це воно вжите в Біблії й на полю урядовім, значить тільки “діяти по волі”. Свобода — це стан волі; вольности; саморішення. Сила діяти в характері моральної особистости, згідно з розказами волі, без здержки іншими, перешкоди, або заборонення, опріч того, що може бути наложене через справедливі й потрібні закони й задачі соціального життя.”a

⁴ Отже свобода є діючою і виконавчою свобідно по волі людини, з повздерженням або безповздержанням, для загального добра. Згідно із цим, предмет свободи містить факультет “свобідної волі”, яку Бог як Верховник Творець дав ангелам і людям, так що вони можуть добровільно поводитись на вподобу їх Творця. В цій то області діяння, що чоловікові дозволено уживати своєї вільної волі, що уживання свободи входить. На цім полю “вільної волі”, уряди, як теократичний так і людські, дають контрольовану свободу й волю.— 1 Кор. 7:37, НВ.

5. Опиши свободу якою Бог Єгова втішається.

⁵ Із повищого можна бачити, що там де хтось може діяти без ніякого повздерження або ограничення, там одиниця можна сказати втішається повною свободою. Той що має повну свободу очевидно є той, що є цілковито незалежний від інших. Є тільки одна особа, що має цілком незалежну позицію. Тією особою є Бог Єгова, Верховний Суверен вселенної. Всі інші, будь вони духові сотворіння в небі або люди на землі, є ділами рук Його і через те є залежними нижчими сотворіннями. Для цієї причини Бог Єгова є єдиний, що є вільний в абсолютнім і повнім змислі. Він єдиний втішається, що є відомим, як абсолютна свобода. Ніхто не може сумніватися, ограничити або кермувати цю Голову-фонтану свободи, яка єдина живе й домує в неограниченій сфері свобідного діяння всякого часу. “Чи вам питати мене про будучність? Чи вам розказувати мені про мою роботу? говорить Предвічний [Єгова АС], творець Ізраїля, святий Ізраїля, Я, Я сотворив землю, і создав чоловіка на ній, Я простягнув небеса руками моїми, Я закон всьому воїнству його!”— Іса. 45:11, 12, Мо.

“СЛАВНА ВОЛЯ ДІТЕЙ БОЖИХ”

6, 7. (а) Яку сферу свободу Бог замірив дати своїм мірним синам? (б) Опиши свободу, яку Бог дає своїм сотворінням.

⁶ Єгова, живучи вічно в сфері свободи, з своєї любови призначив, щоб всі Його вірні сини жили в подібній сфері свободи. Цю сферу свободи Павло називає “славна свобода дітей Божих”. В цім тексті він відноситься до всіх вірних людей на землі, як “сотворінь”, які знайшлися в невідрадності через поневолення гріхові, смерті й зопсуттю. Оцим обіцяно, що вони будуть “увільнені” в Божім часі, коли вони приймуть у повноті цю “славну свободу”. (Рим. 8:21, НВ) Чоловік, будучи сотворений на образ і подобіє Боже, був напевно сотворений існувати вічно в цім елєменті свободи.— 1 Мойс. 1:26.

⁷ Бог сотворив своїх слуг не в неволю. Хоч Він дав їм дар вільної волі, то їх свобода є залежна; вона не існує у відлученню від їх Отця, Єгови. Отже виходить, що духові сотворіння й люди мають, що називається споріднену свободу. Їх свобода лежить в життю й діянню в гармонії з законами і обставинами, які Верховний Суверен пристосував до них. Їх поле свобідної активности є обгороджене або ограничене границями. Але внутрі тієї области свободи Божі вірні слуги мають широку міру в якій вони уживають їх вільної волі для свого добра й їх вірних товаришів. Що ж тоді стається, коли хтось переступить границю їх спорідненої свободи?

БУНТ

8, 9. (а) Що стається, коли хтось йде поза границі своєї спорідненої свободи? (б) Як Яків описує кроки, що провадили до бунту, і який був чистий наслідок?

⁸ Той, що свідомо йде поза границі спорідненої свободи, поповняє гріх. Така одиниця є бунтівником. Вона є беззаконником. (1 Йоана 3:4, 8, НВ) Вона стається незадоволеною для великого Верховного Суверена, Бога Єгови. Ті, що переступають границю їх спорідненої любови можливо думають, що вони виламлюються до більшої свободи, щоб можливо осягнути цілковиту свободу, таку як Божа. (1 Мойс. 3:5) Відмовившися бути звязаним правильними і дуже розсудними ограниченнями, які установив Бог, той обманутий думає зробити себе незалежним як Бог. Апостол Яків пояснює як це стається.

⁹ Це починається в серцю тієї самолюбної особи. Найперше вона роздумує над самовільним бажанням піти поза Богом назначену границю. Цим чином вона стає витягнена і замотана своєю власною самолюбністю. Потім те бажання розростається, коли вона постановить поповнити акт і дійсно піде поза те, що є заборонене. Оцей мильний вчинок становить гріх. Знов гріх або бунт приносить Божий допуст кари за непослушенство, що з бігом часу приносить смерть. Каже Яків: “Кожен спокутується через принаду і лестивість своєю похоттю. Потім похоть, ставшись плодовитою, роджає гріх; а гріх же зроблений роджає смерть.” (Якова 1:14, 15, НВ) Отже замість сягнути більшу свободу через вирванняся за незалежністю, то необачний знаходить себе в сильній неволі до своїх неконтрольованих самолюбних бажань. Та це не є свобода ні забезпека.

10. Як Сатана, противник Бога, започаткувався? Який рух за свободою він провадить?

¹⁰ Точно таким напрямком пішов “покровитель херувим” в Едені, який переступив границю установлену Єговою задля його безпечного ангельського існування. Він відорвався, так він думав, ради незалежного діяння, що не було під контролею Божою. Його бажання бути незалежним від нікого, і його змагання існувати окремо від всесвітної орґанізації великого Творця і Життя дателя і його суспільних установ,— все це не був напрям самовизволення. Він був поконаний своїми власними пристрастями, щоб мати царство по всій землі й щоб його почитали й служили, як Богу Єгові. Це тільки зробило його жертвою і невільником його власного самолюбства, що є гріхом. Його напрям зробив його дитиною смерти, цілковитого знищення. Він зробив з себе Сатану, що значить обмовник Бога. Від часу його самоствореного зопсуття, цей лукавий противник вдавав за визвольного ангела світла, заохочуючи ангелів і людей, щоб вони увільнили себе від Божого повздержання. Він заохочував інших статися сатанськими і зопсувати себе, як він в противенстві до Богом призначених границь. Всі, що попалися в його сіти, сталися зоспутими жертвами смертельної неволі до гріха і смерти.— Езек. 28:14—16; 2 Кор. 11:14, НВ.

ВІЛЬНІ МОРАЛЬНІ ЧИННИКИ

11, 12. (а) Як Адам і Ева були вільними моральними чинниками, і яку міру діяльности поставлено перед них? (б) Як це сталося, що все людство знаходиться в неводі гріха й смерти?

¹¹ Бог сотворив усіх своїх сотворінь вільними моральними чинниками, із свободою вибирати життя підчинене Його звершеній і праведній волі або забути і відречися їх спорідненню до їх Творця і статися законом самому собі. Жадне сотворіння не бажає втратити ту свободу яку воно посідає. Це тільки втрата його розуміння, що може спричинити сотворіння відречися волі Того, що сотворив його і дав йому життя на втіху. Такий стан річей був у звершеному городі Еден, коли Адам і Ева були сотворені втішатися безконечним життям в сфері спорідненої свободи. Це дало їм міру для великої розбудови відносно їх земного царства і для чудового розвою умово.— 1 Мойс. 1:27, 28.

¹² Бог Єгова як премудрий, люблячий Отець мав право ограничити їх свободу для їх власного добра й духового зросту. Безсумніву, що Бог мав на думці пізніше розширити поле спорідненої свободи оскільки чоловік доказував свою зрілість, здібність і гідність. Це мало помогти чоловікові виконати ще більші діла в будучих віках. Та шкода! Наші перші родичі, Адам і Ева, самолюбно загубивши розуміння, кинули їх долю з Божим противником, Сатаною. Вони були спонукані втікати на поле активности більше чим те, що Бог призначив. Отже вони втратили їх “славну свободу” як діти Божі. Замість того вони прийшли під неволю корупції, гріха і смерти. (1 Мойс. 3:1—19) Та велика неволя корупції була передана всім їх потомкам аж до цього часу. “Через одного чоловіка гріх увійшов у світ і смерть через гріх, і так смерть перейшла на всіх людей, тому що всі согрішили.”— Рим. 5:12, НВ.

ПРАВДА ВИЗВОЛИТЬ ВАС

13, 14. (а) Якого Визволителя дано, і яку свободу Він приніс? (б) Як Ісус Христос дає христіянам свободу, якою вони можуть втішатися навіть перед осягненням свободи від смерти?

¹³ Від часу бунту аж до тепер Сатана старався здержати людство від повороту до знання дотично властивої свободи від Бога. Він старався держати їх в стані небезпеки відносно вічного життя. Та дяка Єгові, що Він у своїм часі післав свого великого Визволителя, Ісуса Христа. Той Визволитель дав ціну викупу через яку можна викупити з гріха неволі й смерти усіх тих, що вірно прийняли його. (Мат. 20:28, НВ) “Як бо через переступ одного прийшов на всіх людей осуд, так і оправдання прийшло через один акт оправдання (Ісусів напрям приніс йому оправдання) приніс усім людям праведність на життя.” (Римлян 5:18, НВ) Отже цей великий дар свободи від корупції, гріха і смерти — це свобода задержана для всіх вірних з людства. Але навіть і тепер це є можлива річ повернути до міри спорідненої свободи. Це робиться тим, що христіяни наслідують науку і напрям, який поставив Ісус Христос. “Якщо ви перебуватимете у моїм слові, ви справді ученики мої, і ви знатимете правду, і правда визволить вас.” (Йоана 8:31, 32, НВ) Яка правда й вирозуміння прийшли для Христових послідовників, що помогли їм увільнитися?

¹⁴ Це здобуваєтесь через набуття акуратного знання про правильний стан нижчого перед Верховним Сувереном, Єговою, і поступаючи по тім знанню, що приносить правдиву свободу. Через пильне слідкування слів Ісуса й досліджування многих відкритих правд схоронених в Біблії, христіяни прийшли до вирішення певних границів про їх ново-знайдену споріднену свободу. Маючи властиву повагу до тих зобовязань, вони увійшли у безпечну свободу, яка приносить їм тепер багато щастя, змисл певної забезпеки відносно будучности й мир ума, що переходить всяке розуміння. “Бо такою свободою Христос увільнив нас. Тому стійте твердо і не підчиняйтеся знов під ярмо неволі.” (Галат 5:1, НВ) Відносно границь нашої христіянської спорідненої свободи поза якими ми не можемо уживати вільної волі і далі приподобатись Верховному Суверену, Богу Єгові, то відповіди на це ми полишемо для наступного артикулу.

ЇЇ ЗАБЕЗПЕКИ

15. Яку забезпеку можна знайти в країні спорідненої свободи?

¹⁵ А тепер яку будучу запезпеку можна знайти в країні спорідненої свободи? При кінці тисячлітнього правління царства через Ісуса Христа, коли вірні люди осягнуть дар вічного життя, тоді чоловікові дасться ту “славну свободу” в її повній мірі. (Одкр. 20:5, НВ) Від того часу ця свобода буде забезпечена, як довго будуча вірність буде тривати. Її забезпечення є великі. Вони включають свободу від страху і свободу від недостатків до великої міри. Завважте біблійний виразний опис з ріжних сторін забезпеки, яку ця свобода принесе. “Ось бо творю нове небо й нову землю, а передущі підуть в непамять, і не приходитимуть на память. І будуть будувати доми і жити у них, й насаджувати виногради і поживати їх плоди. Не будуть будувати, щоб інший в них жив, та й садити не будуть, щоб хто інший споживав. Люди мої житимуть довго, як життя дерев, й вибрані мої будуть довго користуватись працею рук своїх. Трудитись марно не будуть, ні діти роджати, щоб вмирали нагло, не будуть; будуть бо родом благословенним від Предвічного, а з ними і їх потомки . . . . вони не будуть на всій святій горі моїй нічого злого ні шкоди чинити, говорить Предвічний.” (Іса. 65:17, 21—23, 25, Мо) Як це можна бачити із цієї обітниці у Писаннях, то ця свобода є міцно забезпечена проти інших людей, так щоб ніхто не міг позбути інших з майна, шкодити або вбивати. Яка більша забезпека є побажана чим та представлена тут? Ніяка.

16, 17. (а) Що співтоваришить із духом Єгови, і на яку осторогу мудрі христіяни вважають? (б) Як христіяни будуть протидіяти до їх теперішньої частини Богом-даної свободи?

¹⁶ Дух Єгови тепер спочиває на його зростаючім стаді свідків. А що написано є, “Де дух Єгови, там свобода”, тому Бог узяв відповідні кроки, щоб навіть тепер дати сферу свободи в якому Його слуги можуть розвиватися й рости до духового зросту. (2 Кор. 3:17, НВ) Христіяни, які втішаються сонцем спорідненої свободи, повинні памятати слідуючу пересторогу: “Так, увільнившися від гріха, ви стались невільниками праведности. По чоловічому говорю ради немочей тіла вашого: як ви віддавали члени ваші на службу нечистоті й беззаконню на беззаконня, так тепер віддавайте члени ваші, як невільників у праведність на святість.”— Рим. 6:18, 19, НВ.

¹⁷ Вперед, ви христіянські Свідки Єгови, у виконанню божественної волі Єгови! Звідомляйте про Його імя далеко й широко! Шануйте вашу христіянську свободу. Докажіть її дорогоцінність перед вязнями, що бажають бути увільнені із сатанського дому тяжкої роботи й темряви. Замість легенького дзвінка свободи, то ми чуємо голоснішу й голоснішу трубу Ювилею про вість Царства, яку звіщано про вість Царства від 1914 р. Це послужить ґлобальному звідомленню — “Проголосіть свободу по цілій землі усім осадникам її.” (3 Мойс. 25:10, АС) Співтоваришіть тепер із тим щасливим гуртком христіянських вільних людей. Зробіть свободу безпечною й вічне життя в новому світі вашою надією.

[Примітки]