Чудо переображення

“Ні, це не через відступлення на бік, ідучи за хитро придуманими байками, що ми познайомили вас із силою і присутністю нашого Господа Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.”— 2 Пет. 1:16, НВ.

1. Які корисні наслідки приходять від тих, що мають нагоду бачити дещо про славу Єгови і Ісуса Христа?

ЄГОВИ величну славу можна бачити тільки в такій мірі в якій Він зволить обявити її. Він може заховати її або відкрити її, і щасливі є ті сини Його, яким ласкаво він дозволяє поглянути навіть на хвилю на Його осяйність. Такий чудовий вид підносить, скріпляє і дає те, що є потрібне для посвячення й вірности. Це помагає слузі Божому зустрічати критичні обставини і підтримує його надію в його породож до нового світа й вічного життя. В часі минувших ґенерацій Єгова відкривав свою величність по части Мойсейові, Петрові, Якову й Йоанові, і Його любому Синові, нашому Господеві Ісусу. Щире слідкування Писань Єгови уможливлює нам вірувати в їх свідоцтво і так навчитися про чудову маєстатність і славу Предвічности, відкриту через життя і смерть і воскресення й другу присутність Господа Ісуса. В додатку ми можемо тепер, через незаслужену ласку Єгови, бути заохочені й скріплені виконувати службу приписану нам побачивши славу через Його царюючого тепер Сина, Ісуса Христа. Одиниці в такім щасливім стані дають подяку й совісно стараються очистити себе, наслідуючи святість і радіючи в надії.

2, 3. Поясни чому Петро сказав, що він не наслідував “хитро придуманих байок”?

² Завважте добре Петрові слова в його другім листі, голова 1 (НВ): “Нехай незаслужена ласка і мир побільшаються вам через акуратне знання про Бога й Господа нашого Ісуса, бо скільки Його божественна сила дала нам дармо для життя й побожного служення через акуратне знання того, що покликав нас славою й чеснотою.” (2:2, 3) Описавши деякі чесноти, які христіянин мусить посідати, він каже про них: “Бо коли все те перебуває у вас у повній мірі, то вони перешкодять вам бути бездіяльними і безовочними відносно акуратного знання про нашого Господа Ісуса Христа.” (2:8) Їх ніколи не можна забувати, інакше ми упадаємо й не ввійдемо в царство нашого Господа Ісуса Христа. Один найкращий спосіб, щоб перешкодити такій безовочності — безнастанно згадувати про них.

³ Із натиском та великим переконанням апостол продовжає в 2:15 вірші: “Старайтесь всякого часу, щоб ви, по мойому розстанню, могли робити спомин тих річей для себе.” Щоб скріпити цю справу і помогти своїм братам, він далі сказав: “Ні, це не через відступлення на бік, ідучи за хитро придуманими байками,”— байками які могли мати почин в поганській мітольоґії або підроблених писаннях. Ні, Петро не придумав хитро байки. Не було там сітки погубних таємниць “штучно” або обманно придуманих, нічого підступного в тім, що він мав сказати, коли цей вірний раб обявив силу й присутність Господа Ісуса, але будучи наочним свідком Його величчя при отриманні “чесноти й слави, коли такі слова свідкували Йому (Ісусові) через величну славу: ‘Це син мій олюблений, якого я вподобав.’ ” “Так,” Петро каже, “ми чули ті слова з неба, коли ми були з ним на святій горі.” (2:16-18) Тут Петро відноситься до чуда переображення, і, бачучи, що він уживає цього факту, щоб доказати свою точку, тому дуже потрібно, щоб ми розуміли її. Отже скористаймо з тієї застанови і пристосування.

ПЕРЕОБРАЖЕННЯ

4. Вашими власними словами поясніть переображення?

⁴ Що там дійсно сталося, то було записано для нас в Маттея 17:1—9, Марка 9:1—10 і Луки 9:27—36. Тепер наводимо з історії Марка (НВ): “І сказав їм: ‘Направду кажу вам, що деякі стоячі тут не вкусять смерти поки перше побачуть що царство Боже вже прийшло в силі.’ Тимто через шість день опісля Ісус бере Петра і Якова та Йоана, і веде їх на гору високу окреме самих! і переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, далеко біліше ніж хто на землі може обілити її. І Ілія й Мойсей появилися їм, розмовляючи з Ісусом. І озвався Петро і сказав до Ісуса: ‘Учителю, добре нам тут бути, зробимо три намети, один тобі і один Мойсейові і один Ілії.’ Не знав бо, що казати! були бо полякані. І постала хмара отіняючи їх, і вийшов голос з хмари, кажучи: Це Син мій любий! його слухайте. І зараз озирнувшись, уже нікого не бачили, тільки Ісуса одного. Як же вони сходили з гори, наказав виразно їм, щоб нікому не розказували, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне. І вони задержали це слово, перепитуючись, що це значить воскреснути з мертвих.”

5. Саме перед переображенням, які питання Ісус поставив своїм ученикам, і чому?

⁵ Це є важне завважати, що кожний писатель поперед тієї події чудового видіння згадує про питання нашого Господа і остаточну дискусію з Його учениками: “Хто я,— кажуть люди? Вони ж відказали: Йоан Хреститель; а інші: Ілия; інши ж, один з пророків. Тоді Він запитав їх: Ви ж, хто я, скажете? Озвався Петро і сказав йому; Ти є Христос. І почав навчати їх, що Син чоловічий мусить багато терпіти, і відцураються Його старші та архиереї, та письменники і вбють, і в третій день воскресне він.” (Марка 8:27—29, 31, НВ) Ісус ясно тут підтверджував, що Він був Христос, і що Він умре і воскресне і що вони побачуть Царство в силі нім закоштують смерти. Ученики були приготовані до того, що мало наступити, бо Ісус так отверто говорив, що ніхто не міг нерозуміти Його завваг.

6. Як обітниця Ісуса сповнилась, що деякі з Його учеників не побачуть смерти поки перше побачуть Сина чоловічого в силі Царства?

⁶ Що саме Ісус сказав відносно побачення Божого царства? Відповідь була ясна через порівнання вкоротці трьох історій, що їх написали ріжні писателі. “. . . не вкусять смерти поки перше побачуть Сина чоловічого, приходячого в Його царство.” (Мат. 16:28, НВ) “. . . поки перше побачуть, що царство Боже вже прийшло в силі.” (Марка 9:1, НВ) “. . . не побачуть смерти, поки перше побачуть царство Боже.” (Луки 9:27, НВ) Очевидне значіння є, що нім вони мали скінчити їх земну подорож, вони мусіли перше побачити Сина чоловічого в Його царстві з силою. Господь Ісус узяв Петра, Якова і Йоана з собою на високу гору, щоб помолитися, і підчас молитви вид Його лиця змінився і Він явився в блискучім сяєві з неземним блиском. Він був “переображений” перед ними. Опісля те видиво обявило Ілию і Мойсея розмовляючи з Ним, явившися також у славі. Очевидно, що в тім часі апостоли були обтяжені сном, і коли вони вповні пробудились вони почули розмову. Що за розмова це могла бути? Лука єдиний писатель, що повідомляє нас: “Вони явилися в славі і почали розмовляти про Його смерть, яку Він мав сповнити в Єрусалимі”— Луки 9:31, НВ.

7. Опиши, як на апостолів вплинуло те видиво.

⁷ Це був ревнивий Петро, що виступив з думкою збудувати три намети на високій горі, один для Господа, один для Мойсея і один для Ілиї. Коли ще говорив постала хмара і почала накривати ті три особі, і “голос з хмари сказав: ‘Це Син мій любий, якого я вподобав; Його слухайте. Почувши це ученики упали на їх лиця і вельми полякались. Тоді Ісус приступив до них, і торкнув їх і сказав: ‘Уставайте і не лякайтесь.’ Коли вони піднесли їх очі, не бачили нікого тільки одного Ісуса. І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їх: ‘Не кажіть про те видиво нікому поки Син чоловічий устане з мертвих.’ ” (Мат. 17:5—9, НВ) Те видиво напевно сильно вплинуло на ум Петра, бо трицять одноє літ пізніше він писав про нього як він старався підкреслити його в умах його братів, що він хитро не видумував байок, але проповідував їм правду.

8. Чи Ісус прийняв видиво як сповнення Ісусової обітниці? Поясни як і чому.

⁸ Застановляючись далі над справою, Петро уживає це видиво переображення відносно “сили й присутности” Господа Ісуса Христа, самий він будучи наочним свідком його величчя. Це стало дуже ясним, що те, що апостоли бачили, передало в їх уми дійсний доказ Його сили й присутности. Петро ясно показав їм, що те переображення для нього було сповненням Ісусової обітниці, що декотрі з Його учеників не мали закоштувати смерти поки перше побачуть Сина чоловічого в Його царській славі. В цім видінні вони бачили присутність і силу Ісуса Христа в славі Царства, а у звязку із цим були сказані слова до Ісуса величавою славою: “Це Син мій любий, якого я вподобав.” Апостоли бачили ясність, величність, і дійсно чули голос Єгови з неба признаючи Ісуса, як олюбленого Сина Божого, давши пізнати Його як олюбленого і приказавши їм “слухати Його”.

9. Як те славне видиво дотикає нас сьогодні, і чи можна сподіватися, що ще буде більше видиво сьогодні?

⁹ Ті три ученики стали перелякані величною славою цього видива. Чи не кожна дитина Єгови була б така сама сьогодні, як би вона мала ту велику честь і нагоду побачити те чудове видиво? Тоді, опріч цього, почути голос Єгови з неба! Що ж би ми робили? Безсумніву, що те саме: упали б на лиця свої зі страху. Тому що ми не переходили такого чудового виду, то це дуже важко для нас зрозуміти все, що там діялося, хоч ми знаємо, що ті три мужі були в страсі, що ясно указує на силу, переконання і зрозуміння присутности слова Єгови. Цього вони ніколи не забудуть. Сьогодні ми не сподіємося лісти буквально на високу гору і бачити таке видиво. А однак ми зрозуміємо, коли ми застановимось над сценою переображення, що Божі діти на землі сьогодні мають далеко більше видиво у кожний спосіб. Якщо ми дістанемо Божого ума про ці правди, то вони матимуть на нас той самий вплив, що заставить нас лякатися в присутности Божого голосу, а це підкреслить нашу маловажність, нашу цілковиту негідність ласки і милосердя Єгови.

ПРОРОЧЕ СЛОВО Й ВИДИВО

10. Яка була обітниця пророчого слова в 5 Мойсея 18:15—19?

¹⁰ Для нашого власного добра й скріплення в цих прикрих часах, то це безсумніву дійсне бажання кожного з нас є скористати найбільше з видива над яким тут застановляємося. Щоб зрозуміти його вплив, силу й блискучість, то треба застановитися над словом Єгови, що було написане століття перед тим. Цим робом ми пізнаємо, що Єврейські Писання навчали, що Бог Єгова мав піднести пророка, подібного величному Мойсейові, законодателеві, навчителеві і представникові Єгови, що мав статися Царем в Ізраїлі. “Єгова Бог ваш піднесе вам пророка із між вас, з між ваших братів, подібного мені; Його то будете слухати; . . . Єгова сказав мені, що добре вони кажуть. Піднесу їм пророка з між братів їх, такого як ти; і поставлю слова мої а уста його, і він говоритиме до них все, що прикажу йому. І станеться, хто не буде слухати слів моїх, які він виповість в імя моє, такий відповість мені.”— 5 Мойс. 18:15, 17—19, АС.

11. Поясни деякі нариси якими Христос є подібний до Мойсея?

¹¹ Бог дав обітницю, що ‘подібного до Мойсея він піднесе пророка’. І справді була велика подібність між Мойсейом і Христом, навіть при уродженні. Зусилля були, щоб знищити їх ще в дитинстві. Вони прийняли особлившу науку Єгови в часі 40-денного посту. Вони були піднесені для визволення людей Єгови із світа ідолопоклонства і ложної реліґії. Вони противилися священикам і представникам Сатани і вивисшували і почитали одного правдивого Бога Всемогучого Єгову, а цим вони випровадили те спірне питання про зверхність до переможного вершка. Вони обидва були ужиті як “агнці” для приготовання угоди, що мала витворити особливших людей, царське священство. Обидва вони будували храми, де слава Єгови перебувала з ними в їх священичій службі. Вони були чиновниками і провідниками, мали народ хоч не мали установлених країв, і вони були відлучені для служби Єгови. Оці є кілька річей в яких Христос і Мойсей були подібними. Справді Христос був “подібний Мойсейові”.

12. Чому Ілия був переображений у видиві Царства?

¹² Єгова не тільки замірив піднести такого, як Мойсей, більшого ніж Мойсей, але Він обіцяв, що й Більший Ілия прийде також. “Держіте у памяти закон слуги мого Мойсея, що я завітував йому на Горебі, заповіді й права про всього Ізраїля. Ось я пошлю до вас пророка Ілию перед настанням дня Єгови, дня великого й страшного. І поприхиляє він серця отців до дітей, і серця дітей до отців їх, щоб, прийшовши, не покарав землю прокляттям.” (Мал. 4:4—6, АС) Тепер ми бачимо, що ті пророцтва указують на два великі пророки еврейські, що були пророчим образом на будучі події. Це не доконче значить, що ті два добре відомі пророки мусять актуально появитися в тілі, щоб сповнити ті пророцтва. Обидва вони померли у вірі й ждуть на їх воскресення.

13. Наведи деякі визначні діла Ілиї і як вони дотикають події першого приходу?

¹³ Єгова сказав: “Ось я пішлю до вас пророка Ілию.” Чоловік Ілия був вірний і ніколи не сумнівався Єгові і за його діла він був пошанований. Одно велике діло Ілий виконав, а це привів Ізраїля до правдивого покаяння, і через те можемо надіятися, що ‘будучий Ілия’ мав виконати подібну роботу. В часі Ісуса Йоан Хреститель викінчив роботу, як предтеча. Цей примиритель також працював важко, щоб привернути людей до праведности і як можливо привести їх до покаяння. Він добре знав, що коли вони не покаються нім день гніву настане, тоді вони мали бути цілком винищені. Йоан Хреститель виконував подібну роботу, яку виконав був Ілия. Він опрокинув священиків, що служили Дияволові, докорив цареві, доручив осторогу Ізраїлеві і служив великому Єгові без страху. У міжчасі провідники Ізраїля невластиво виглядали приходу Ілиї, що мало бути чудотворною подією для них, замість розуміти, що робота яку він мав виконати, мала попередити суд знищення, і через те була їх послідною надією. Отже так далеко ми можемо бачити, що ті два пророки були обіцяні для кінця днів, і обидва були у виді на сцені переображення.

14. Наведи деякі обітниці, які Єгова зробив відносно Давидового сина. Як ми пристосовуємо їх до видива переображення?

¹⁴ Ми не тільки бачимо Мойсея і Ілию на цій сцені в сияючій одежі, але також памятаймо, що Ісус Христос Божий був там. Він там є як Христос, помазанник Єгови, бо пророцтва ясно навчають, що син Давидів мав прийти і мав бути помазанником Єгови, і що Його царство мало урядувати вічно. Каже Єгова: “Я зробив завіт з моїм вибранцем, я заклявсь Давидові моєму слузі: твоє насіння я установлю на віки і збудую престол твій на всі роди. Його насіння я установлю на віки, і його престол як дні неба. Я раз поклявсь моєю святістю, і не скривлю перед Давидом. Його рід пробуватиме вічно, і його престол як сонце передо мною. Воно буде установлене на віки як місяць і як вірний свідок на небі.” (Пс. 89:3, 4, 29, 35—37, АС) “Ось надходить час, говорить Єгова, що я піднесу Давидові праведну Вітку, і він царюватиме як цар і судити по правді, і творитиме правду і праведність на землі.”— Ерем. 23:5, АС; гл. також Ерем. 30:9; Езек. 34:23, 24; 37:24.

15. Опріч того, що Христос був сином Давида, чим іншим він був? Дай доказ.

¹⁵ Давидів син мав бути більший ніж Давид, мав би бути “господом” Давидовим, бо він мав бути помазаним Сином Єгови. Те синовство, царство і помазання — все це споєне разом у Псальмі 2:2, 6, 7. Ісаїя також свідкував про спорідненість царства із сином Давидовим і наслідником, Месією: “Бо народилось нам диття, син даний нам; і уряд буде на його раменах, і дадуть йому імя Чудовий, Порадник, Могучий Бог, Віковічний Отець, Князь Мира. Границям Його царства і миру не буде кінця. На Давидовім престолі й царстві він сяде, щоб утвердити й укріпити його судом справедливим від тепер по віки.” (Іса. 9:6, 7, АС) Ізраїль у першім приході нашого Господа виглядав помазанника Божого, що мав бути їх царем. Угольний камінь Сиону мав бути заложений Єговою, бо написано є: “Це день, що сотворив його Єгова; блаженний той, що приходить в імя Єгови.” (Пс. 118:22—26, АС) “Скажіть дочці Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослі й на осляті, синові підяремної. . . Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Єгови!” (Мат. 21:5, 9, НВ) Це значить, що Єгова не тільки обіцяв післати більшого від Мойсея й Ілиї, але також більшого від Давида, той що мав бути Сином Божим. Це підтверджує історія до якої ми тепер звернемо нашу увагу.

БОЖИЙ СИН І НАСЛІДНИК

16. Дай піддержку з Писань, показуючи, що Давидів син був Божий власний Син.

¹⁶ В часі почаття Мариї, ангел сказав: “Ти знайшла ласку в Бога; і ось почнеш в утробі твоїй і породиш сина, якого назвеш імям Ісус. Цей буде великим і Сином Вишнього зватиметься, і Бог Єгова дасть Йому престол Давида його отця, і буде він царювати над домом Якова по віки, і царству його не буде границь. . . . Святий дух зійде на тебе і Всевишній отінить тебе. Тим то, що народиться буде зване святим, Сином Божим.” (Луки 1:30—35, НВ) В часі народження того сина, ангел Єгови був післаний проголосити пастухам на полю: “І негайно, ангел Єгови став біля них, і вони вельми полякалися. Ангел же сказав до них: Ось звіщаю вам добру новину великої радости, що буде усім людям, бо народився нам сьогодні Спас, що є Христос Господь, в городі Давида.” (Луки 2:9—11, НВ) Маємо також записку свідоцтва Сімона: “Не бачитиме він смерти перш ніж побачить Христа Єгови. . . . Цей лежить на падання на вставання знов многих в Ізраїлі і на ознаку про якої говоритимуть.” (Луки 2:26, 34, НВ) І це правда, що він стався “камінь спотикання” і “скеля поблазні” для обидвох домів Ізраїля.

17-19. Як ми знаємо, що Христос є наслідником Божим?

¹⁷ Жиди, через своїх священиків і Левітів, поставили Йоану Хрестителеві питання: “Хто ти є? . . . ‘Я не Христос’ ‘Що ж Ілия ти є?’ . . . ‘Ні!’ ‘Пророк ти є?’ . . . ‘Ні!’ . . . ‘Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, ні Ілия, ні пророк?’ ” (Йоана 1:19—25, НВ) Завважте, як у повищім наведенню ті три слуги є сполучені разом. Натанаїл зсумував ту справу коротко в одному реченню. “Рави, Ти є Син Божий, Ти є Цар Ізраїля.” (Йоана 1:49, НВ) Тому що Ісус був Божим Сином, Він був і наслідником тих річей, які Єгова обіцяв. Він напевно був більшим чим тільки як син Давидів і наслідник. Ісус запитав Жидів: “Що ви думаєте про Христа? Чий син він є? Вони відказали Йому: Давидів. Він же сказав до них: Як це, що Давид під натхненням називає Його Господом, говорячи: “Єгова сказав моєму Господеві: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх”? Отже, коли Давид називає Його Господом, то як це він син його?” (Мат. 22:42—45, НВ) “І Слово тілом сталося і пробувало між нами, і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця.” (Йоана 1:14, НВ) “І бачив я і свідкував, що це Син Божий.” (Йоана 1:34, НВ) В часі хрещення Єгова признав Його як свого Сина: “Ти є Син мій любий, тебе вподобав я.”— Луки 3:22, НВ.

¹⁸ Дальші підтвердження дає письмо Павла до Евреїв: “Бог, який давно тому й у многих случаях промовляв до наших батьків через пророків, в останні ці дні заговорив до нас через Сина, котрого настановив наслідником усього.” (Жид. 1:1, 2, НВ) Ще інше маємо зображення, яке Ісус дав: “Я пішлю сина мого олюбленого. Може цього вони пошанують. Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Це наслідник, ходімо вбємо його, щоб насліддя було наше.” (Луки 20:13, 14, НВ) Отже установивши цими писаннями факт, то нема сумніву, що цей ототожнений як Син Божий є наслідником світа, якого царство буде тривати по віки.

¹⁹ Переказуючи вкоротці те, що містилося в переображенні, ми бачимо (1) що Мойсей представляв того, що мав прийти по нім, що мав бути більшим провідником, законодателем, визволителем і царем Ізраїля; (2) Ілия, що був один з найбільших пророків, представляв ще більшого що мав прийти і виконати певні діла відносно царя і царства Божої сили; (3) обітниця Месії, яким є Христос Божий, якого Бог вибрав і признав, помазав бути царем і священиком; і (4) Ісус Христос Син Бога Єгови і наслідник Царства і нового світа.