ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • w54 1.9 с. 135–140
  • Дисциплінування дітей на життя

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Дисциплінування дітей на життя
  • Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1954
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • ВЖИВАЙТЕ ЛЮБОВИ Й ДОБРОГО РОЗСУДКУ В ДИСЦИПЛІНІ
  • СЛОВО ДО ДІТЕЙ
  • ВИБИРАЙТЕ ШЛЯХ ЄГОВИ
  • Яке тренування діти потребують?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1974
  • Виховуйте дитину змалку
    Секрет сімейного щастя
  • Виховуйте своїх дітей з любов’ю
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2007
  • Виховання дітей в Товаристві Нового Світу
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1954
Показати більше
Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1954
w54 1.9 с. 135–140

Дисциплінування дітей на життя

“Дорога до життя — це докір і наука.”— Прип. 6:23.

1. Як діти є застережені, і яке питання муситься зустрічати?

ЄГОВА напоминає дітям: “Хорони, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся; На серці їх собі по всі часи навяжи, повісь собі їх на шиї. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують: Бо закон — це твій світильник, навчення — це світло, дорога ж до життя — це докір і наука.” (Прип. 6:20—23) Часами, хоч родичі дають властиву інструкцію і наставляють властивий приклад, діти таки відмовляються послухати. Це приводить нас до дисципліни, і примушує зустрінути те гаряче суперечне питання: бити або не бити.

2. Що багато діточих психольогів кажуть про карання, але що Біблія каже?

2 Многі діточі психольоґи кажуть “не дотикатись до дітей”, як це один сказав: “Чи ви матері завважуєте, що кожний раз, як ви вдарите вашу дитину, цим ви показуєте, що ви ненавидите її?” Єгова каже: “Хто жалує лозини, ненавидить сина, але хто любить сина, той з малку наказує його.” Покарати дитину може спасти життя дитини, бо Єгова каже: “Не караним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре; Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його від преисподньої.” Знову, “Рани від побоїв — це лік проти зла, та й удар, що доходить аж до самої утроби.” Це Єгова, що може заглянути внутрішні часті людей і дітей, й одного разу, що було типом нашого дня, Він зробив це і бачив: “Бо надих людського серця злющий з молодощів його.” Лік? “Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожине її від його.”— Прип. 13:24; 23:13, 14; 20:30; 1 Мойс. 8:21; Прип. 22:15.

3. Чому після справляючих слів часами мусить наступити акція, і які є протилежні наслідки із розпещення а дисциплінування?

3 З деякими дітьми буває, що слова не помагають, і тоді родичі мусять мужно приложити лозини, щоб врятувати дитину від зопсуття. Хоч вона розуміє ваші слова, вона може нехтувати ними, як це в Приповістях 29:19 сказано: “Словами годі раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.” Два вірші нище (Прип. 29:21, АТ) там каже: “Хто розпещує слугу з малку, той остаточно нічого не скористає хіба невдячність.” Це також правдою є відносно дітей, що розпещені родичами. Діти не мають пошани до надто пескливих або недбалих або поблажливих родичів, що повстримують справлення, з такими вони більше стають докучливі й неповажні. Здругої знов сторони, дисципліна, якщо мудро, чесно і милосердно виконана, здобуває повагу, як це Павло пише до Жидів: “Ще ж, мали ми батьків, тіла нашого карателів та й поважали їх. . . . Усяка ж кара на той час не здається радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.” (Жид. 12:9, 11) Така дисципліна навчає, а не накладає болюче карання.

4. Коли карання є самолюбне, і чому над кожною дитиною муситься роздумати якої форми дисципліни потрібно?

4 В часі карання памятайте приповість: “Не добре діяти без знання, й хто поквапний спіткнеться.” Вдарити у наглій злості є доказом лихої мотиви, іменно, звільнення зворушного натиску надутого родича. Така дисципліна є для самолюбного полекшення і не є виконана з любови до дитини. У багатьох случаях ратунок можна знайти між двома крайностями: ніколи не бити або все бити. Але це не є право у всіх случаях. Успосіблення й настрій кожної дитини муситься розважати. Декотрі є дуже чутливі, і така драстична міра, як биття, не є потрібна. Знов інші можуть бути так запеклі, що такий драстичний спосіб може бути некорисний. Відносно людей є дві приповісті: “В устах розумного мудрість пробуває, на тіло ж безумного ціпом спадає.” “Розумного докір більше діймає, ніж дурного сто вдарів.” (Прип. 19:2; 10:13; 17:10) Так буває і з дітьми. Декотрі є більше чутливі як другі; інші є покірніщі як другі. Докір може дисциплінувати їх більше як биття других, котрі є більше уперті і в котрих дитяче серце більше як звичайно затримало примхів.

5. Чому родичі, зі всіх людей, повинні бути терпеливі якщо їх діти є невздержливі?

5 Родичі, якщо так справа мається з вашою дитиною, будьте терпеливі. Можливо, що це не приємне, не досмаку, не принятне, але та дитина набула це від вас. У вас це можна поконати, можливо, що воно ніколи не вийшло на верха; але все це знаходиться у вас десь, бож дитина не дістала його ні звідки. Ми мусимо зустрінути це: дорослі дають їх дітям лихий початок. Адам і Ева дали кожному лихий початок. Отже Біблія каже: “З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі провадить. Хто з нечистого може чистим родитись? Ані один.” “Ось бо я в беззаконні родився, і в грісі почала мене мати моя.”— Йова 14:1, 4; Пс. 51:5; Рим. 5:12.

ВЖИВАЙТЕ ЛЮБОВИ Й ДОБРОГО РОЗСУДКУ В ДИСЦИПЛІНІ

6. Що муситься памятати в призначенні й виконанні правил?

6 Це показує, що діти потребують провідництва; це також показує, що вони не будуть перфектні. Не сподійтесь ані забагато ані замало. Правило поведінки повинно бути ясним для них, і справедливим і з милосердним признанням. Памятайте їх вік, бо вони будуть діяти так. Не сподійтесь, щоб вони поводились як маленькі дорослі. Павло каже, що коли він був малолітком, він робив як малоліток. (1 Корин. 13:11) По установленні відповідних правил і коли дитина знає їх, впровадьте їх точно й згідно, так щоб дитина знала чого сподіватись. Але коли вони раптово впровадженні після ваших примх в тій хвилі, або коли покарання за непослух довго відкладати, то дитина буде підбадьорина ризикувати своїми поступками, щоб замірити як задалеко вона може йти і як багато їй може вдатись це, як і дорослий стає відважний у злочині, коли кара здається запізнюється: “Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське чинити зло.” Якщо дисципліна не є справедлива і згідна, тоді дуже чутливий сенс справедливости і почуття, який посідає дитина, буде ображний і ненависть повстає. Отже справляйте у справедливості й певності, загартувавшися любовю і милосердєм. Єгова памятає, що наше тіло є порох; памятаймо, що й дитина також є з пороху.— Еккл. 8:11, АС; заввага; Кнокс; Пс. 103:13, 14.

7. Як деякі родичі нехтують інструкцією даною в Ефесян 6:4 і Колосян 3:21, і чому треба застановитись над часом і місцем?

7 Деякі родичі все чіпляються своїх дітей, говорять про одні й ті самі річи, що в дійсності не є дуже важливі, будують почуття докучливості і подразнення і обурення в своїх дітях, роблячи їх бунтівниками і пригнобленими, все це на перекір слідуючій біблійній інструкції до родичів: “Батьки, не роздражнюйте дітей ваших, а зрощуйте їх в науці й напоминанні Єгови.” (Ефес. 6:4; Колос. 3:21) Якщо родичі наслідують дисципліну і авторітетну пораду Єгови, вони не будуть роздражнювати своїх дітей і знеохочувати їх многими докучливістями про неважливі річи. Не зогорожуйте дитини багатьома, безпотрібними заборонами, але тільки де дійсно потрібно. Стримуйте коли є дійсна причина, але ніколи, щоб показати авторітет. Коли можливо, позвольте їм вирішувати їх власний вибір, і похвалюйте розважливість. Якщо вони добре виконують призначену задачу або на полю служби, похваліть їх як заохочення. Чи не робить це Біблія кажучи, “Гаразд, добрий й вірний слуго”? (Мат. 25:21) Часами потрібно контролі задля часу й місця, а не тому, що акт є злий в собі. На примір, ходити протягом мітінґу шкодить дитині і другим. Ходження не є злом, але на це час не є відповідний. Є час бавитися, є час ходити, є час слухати, є час і навчатись. Отже пильнуйте час і місце, для добра кожного.— Прип. 29:15.

8. Які ріжні форми дисциплини можна брати, і як погляди многих психольоґів зміняються?

8 Отже підсумовуючи важливість дисципліни, виконуйте її в любові, а не в гніві кричати або бити. (Прип. 15:1) Карання може змінюватися згідно з настроєнням до тихости або впертості. Ви можете покарати через повстримання знаку прихильності, або нагородити таким знаком. Ви можете прогнати непокірну дитину від компанії послушних, або заборонити їй брати участь у родинній забаві, або повстримати олюблений дезерт або розривку, а часом то треба й вживати буквальної лозини, щоб зхоронити порядок вдома. Щоб зобразити потребу інших методів, завважте оцей случай. Малий хлопець в Брукліні мав призначення в дентиста. Занім його мати взяла його туди, 4 літня товаришка сказала йому, що коли вона пішла до дентиста, вона тримала свій рот запертий. Отже коли його мати взяла його, він відмовився отворити свій рот. Прибувши домів, його покарано за це. В часі другого призначення дентиста він знову відмовився отворити рот. За те тяжче побиття він отримав, однак його рот остався запертим на кріслі дентиста. Але цей юнак любив глядіти в телевізію. Йому заперечено всякий доступ до того апарату. Яких два дні без телевізії пізніще він заявив, що він готовий йти до дентиста з отвореним ротом. Але що стосується до уживання лозини, то можна завважати, що у вічу злочинної молоді багато діточих психольоґів зміняють свій погляд про карання, і вертаються назад до вживання лозини. Многі були примушені признатись, що лєкція на матірніх колінах не зробила такої триваючої імпресії як та, що була дана на колінах батька.

9. У широкім сенсі, що це караюча лозина, і як треба її вживати?

9 Але ж коли Біблія говорить про караючу лозину, то це не конечно значить про літеральну лозину; у широкім сенсі це значить отцівська власть. Цей справляючий вплив може взяти місце у кількох формах. Яку б форму не взяти, то завжди треба володіти в любові і милосерді, ніколи в гніві або суровій справедливості. Ніколи не старайтесь вимірити повну міру на яку дитина могла справедливо заслужити. Ми наводили Єремії 10:23, але тепер перечитайте що сказано у вірші 24 (АС): “О Єгово, я знаю, що людська дорога не в його волі, й не здоліє сам про себе чоловік давати напрям ступам своїм. Карай же мене, Єгово, та не без міри, не в гніві твому, щоб не обернув мене в ніщо.” Отже родичі, коли ви караєте ваших дітей, картайте їх в любові і милосердю, але не з гнівом або повною справедливістю. Як христіянин, ви не під острою справедливістю, але під божественним милосердєм, і мусите показати милосердє іншим, а головно вашим дітям, котрих неперфектність і доганість походить в більшій або меншій мірі від вас самих і ваших попередників. І вживанні караючої лозини батьківської власти, якщо ви маєте більше як одну дитину, оминайте односторонність, інакше ви можете спричинити, що одно буде ненавидіти другого. Брати Йосифа думали, що батько Йосифа був односторонний до Йосифа, і внаслідок цього зненавиділи Йосифа. Старший брат показав обурення, коли він думав, що його отець показує прихильність до заблудшого сина. (1 Мойс. 37:3, 4; Луки 15:25—30) Якщо ви ставите одну дитину як примір другій, то ви можете зробити, що ту примірну зненавидять інші.

10, 11. Що є так конечним, і як це можна показати?

10 Родичі! це є так конечним, щоб ви показали вашим дітям, що ви любите їх і бажаєте їх. Недавно Ню Йорк Таймс звідомив, що 34 знайдів умерло задля ніякої іншої причини, як тільки з браку матірньої любови. Книжка про ефективність виховання в новочасній психольоґії, яку тепер дають шкільним учителям, додає сумно: “Хоч муситься признати, що старомодня шкільна учителька, яка прямо любила дітей, була більше успішна й помагала своїм учням.” Журнал Лук іноді сказав, що всі правила й “методи для справлення дітей значать куди менше, ніж загальний дух і оточення і настрій вдома.” Товариство нового світу підкреслює любов і дух Єгови, як конечність у вихованні дітей на життя вічне.

11 Родичі! любов не показується через виливання свого почуття або говорення дитинячою мовою або через позволення на кожну примху дитини або сповнення кожного матеріяльного бажання. Любов не є пещення. Це виробляє в дитини хотіння. Про дітей говориться як про насліддя від Єгови, що є уподібнене до оливної рослини на столі. Вони потребують ніжної опіки, щоб росли і видали овоч. Вони є овоч матерньої утроби. Єгови Слово каже нам, що овоч уст наших повинен хвалити Його, і овоч утроби повинен робити так само. (Пс. 127:3; 128:3; Жид. 13:15) Чи ваші діти прославляють Єгову? Як ви будете, то й вони звичайно будуть. Поможіть їм, покажіть їм дорогу, справте їх стопи, дайте добрі інструкції, дайте добрі приклади, справте їх, коли потрібно, і провадьте їх у вічне життя з товариством Нового Світу. Вони можуть гордитись в осягненні прикладів ваших і знайдуть радість в наслідуванні їх. Як і Маной молився про провідництво у вихованні Самсона, ви також моліться про Його провідництво, щоб виховати ваших дітей.— Прип. 17:6; 20:7 АТ; Суд. 13:8.

СЛОВО ДО ДІТЕЙ

12. Що тепер діти можуть думати, і чому ми властиво можемо дивитись за прикладами диких звірят як інструкцією?

12 Що ж тепер, ви всі діти думаєте? Чи може це, що велика громада дорослих і сварливих людей видумують більше способів, як би то обмежити й зробити ваше життя жалюгідним? Ні, ми не збираємося проти вас, а за вас, щоб ви були сильні й схоронені, щоб вас затримати між собою, щоб ви служили Богу й були безпечні від Сатани. Всі, що люблять Єгову, мусять сходитися разом, щоб помогти одні другим виконувати Божу роботу. Якщо ви діти були предметом нашої розмови, то це тому, що ви є предметом нашої любови. Ну добре, скажете ви, якщо ви дорослі любите нас, то чому вся ця мова про дисципліну, а головно карання? Чи це, діти, не доторкнулося болючого місця вашого? Але, щоб нам дістатися аж до самого споду справи, пригляньмося звірятам, котрі ви діти так любите. Мудрість Єгови відбивається на Його сотворіннях, отже шукаючи за інструкцією від звірят, цим ми не принижуємо нашого думання до їх рівня, але щоб зрозуміти ум Божий. Нам сказано йти до мурашки, щоб навчитися бути трудящими, щоб застановитись над сараною, як прикладом єдності; отже ми на стороні Писання, коли ми глядимо на виховання деяких звірят, яке то виховання вони дають своїм дітям, і яке виходить від Богом-даного їм інстинкту.— Рим. 1:20; Прип. 6:6—8; 30:27; Йоїла 2:7, 8.

13. Які приміри показують, що навчення й вишколення має бути постепенне, признаючи обмеження дитини?

13 Коли родичі звірят навчають своїх дітей, то вони знають про обмежність своїх малих, що на початку вони не годні виконати великих річей. Отже вони дають початок своїм малим із чого можна назвати кіндерґарден або дитячий садок, і опрацьовують до гори. Наприклад, ластівка лапає комашки на крилах. Та це за трудно для молодих птиць, отже родич птиця лапає скоролетючі комахи, нависає поблизько гнізда або сідала молодих птиць, кидає насікоми, і молоді вилітають і лапають помалу спадаючі тіла. Вскорі вони можуть лапати свою власну поживу із повітря. Мати лисиця після відлучення молодих, приносить злапану миш і іншу поживу в нору. Пізніще вона лишає її при вході, і, як діти підростають, вона лишає дальше й дальше геть, щоби навчити молодих як шукати за поживою. При кінці цього навчення, родич лис заховує здобич під листям і сміттям, так примушує молодих вживати їх змислів нюху і виду. В цих і багатьох інших випадках, молоді навчаються більше, а родичі роблять менше. Так річ мається із вами, діти. Вам потрібно виховання вашими родичами, як ви вчитесь більше і набуваєте досвідчення, вам буде дозволено робити більше й більше. Чим ви набуваєте здібності, родичів контроля буде зменшати.

14. Який примір показує дисципліну, коли молоді упираються й стають надокучливі старим?

14 Але що сказати про дисципліну в лісі? Ми мусимо зустрічати факти, що ці звірячі матери є старомодні і здається, що вони не читали жадних новочасніх книжок про психольоґію дитини, бо вони напевно карають своїх молодих. От матері тигриці надокучило, коли одно з її малих лапою драпало її. Вона старалась іґнорувати ці збитки, але кінцево взяла за голову малого в свій рот, здушила й потрясла його, і перелякана дитина пхикала. Ваша мати, діти, можливо ніколи не потребувала брати вашу голову в рот, але ви можливо отримали потрясення, коли ви надокучили її і не зупинялись, коли вам сказано не робити цього.

15, 16. Які приклади показують, що збиточних і розпустних треба справити?

15 Чи з вас діти коли хто попавсь у клопіт, якщо не сидів тихо, може підчас мітінґу? Ви повинні йти до молодого оленя, ви що є неспокійні, і возьміть під розвагу його спосіб, і будьте мудрі. Його мати ховає свою дитину і навчає його бути наче мертвим, і так остається нерухомим протягом многих годин. Рідко коли ті молоді лані не послухають і порушаться, а коли зроблять це, тоді бувають покарані мамою її острими ратицями.

16 Чи ви діти були колибудь покарані за вашу надто сміливість, роблячи щось у вашій грі, що мати думала може пошкодити вам? Якщо так, то ви маєте спільника у вашому горю. От молодий коала, що схожий на молодого ведмідя але тільки значно менший, знайшовсь був у полоні з його матірю. У тій загороді знаходилося дерево, і дитина коала вилізала на тонкі галузя по яких мати не могла йти. При першій нагоді мати зловила його й покарала так сильно, що його плач можна було чути на далеку віддаль. Опісля малий оминав тонкі галузки.

17. Які приклади показують, що карання схороняє життя?

17 Кілька літ тому в Секвоія Націонал Парку, в західних частях Сполучених Держав, міщани вивозили свої злишки і сміття на площу в лісі й туди ведмеді приходили великим числом, щоб попоїсти. Одного разу прийшла і мати ведмидиця з ліса з двома щенятами, але занім пішла де дорослі ведмеді їли, вона вислала свої малі щенята на високе дерево. Чомусь одно із них злізло на долину, але мати поспішно прибігла й ударила його лапою так, що воно аж перекинулося. Тепер воно негайно вилізло на дерево і обоє оставали там аж вона скінчила харчуватись, і, повернувши, дала сиґнал їм злісти на долину. Чи памятаєте писання, які ми навели раніще в цій студії, які кажуть родичам карати дитину, бо кара не забє її а визволить від гробу? Оце що та мати ведмидиця й зробила. Вона покарала малого; це не забило його, а врятувало від смерти. Коли б те щеня було пішло туди, де великі ведмеді їли, тоді ті великі злющі ведмеді були б забили його.

18. Чому дисципліна, навіть набиття, є так важливе в лісі?

18 У звірячому світі немає злочинства між молоддю, тому що там немає злочинних матерей. Вони не щадять лапів і не псують молодих, але карають, щоб схоронити дітей. Вони померли б за своїх дітей, як і ваші родичі померли б і за вас; а однак вони карають своїх молодих, так як і ваші родичі карають вас. В лісі перша помилка є часто послідною, і якщо молоді звірятка не послухають їх матерей, вони стаються харчом для шлунка інших звірів. Отже хоч воно не приємно бути караним, то лучше бути набитим як бути зїдженим.

19. Яке звіряче сотворіння шукає пожерти люблячих Єгову?

19 Ви діти може і не думаєте так, але є дике сотворіння, що хотіло б пожерти вас. Петро перестерігає всіх нас проти нього, кажучи: “Бо противник ваш, Диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти.” (1 Петр. 5:8) Він шукає вас, тому що ви любите Єгову. Диявол ненавидить Єгову, і тому він хоче проглинути у злих окруженнях свого старого світу кожного хто любить Єгову. Отже, як дикий звір матір дисциплінує своїх молодих щоби затримати їх від пожерття, так ваші родичі дисциплінують вас, щоби затримати вас від пожерття світом Диявола. Звіряча матір навчає і дисциплінує свої молоді в гармонії з інстінктом даним Богом їм; ваші родичі навчають і дисциплінують вас в гармонії з біблійними інструкціями дані їм Богом.

20. Які случаї про злочинства молоді Біблія записала?

20 Коли ваші родичі люблять вас по теократичному, вони будуть провадити вас у спосіб взятий молодим Самуїлом, Єремією, Тимотейом і Ісусом. Вони будуть справляти вас геть від злих звичаїв, таких як колись лукаві хлопці, що прийшли юрбою в Содомі, щоби заатакувати Божих ангелів і поповнити неморальні вчинки. (1 Мойс. 19:4, 5) Ваші родичі будуть кермувати вас від фальшивої реліґії, щоби ви не були такі як діти Ізраїля, що розсердили Єгову до гніву, про що Він каже: “Дітвора збирає дрова, а батьки запалюють вогонь, жіноцтво ж замішує тісто, щоб напекти пирожків небесній цариці та приносити ливну жертву чужим богам, на досаду мені.” (Ерем. 7:18) Ви не бажаєте глузуватись із слуги Єгови, як молодики зробили з Йова. Він сказав: “Тай малі діти мене за покидьку вважають; я піднесусь, а вони збиткуються надо мною.” (Йова 19:18) Насміхатись з слуги Божого, цим ви блюзните з його, як це робила юрба дітей, що ругались з Елисея, кажучи: “Йди вгору лисий, КДж.),” Єгова спричинив, що вийшли ведмедиці з гаю та й роздерли сорок двоє злочинних дітей.— 2 Царів 2:23, 24.

21. Яка була дійсна образа з боку молоді, що глузували з Елисея, а що показує, що сама молодість не спасла злочинників?

21 Це може здаватись страшною карою за прозивання когось лисим, але там була більше ніж зневага замішана. Це була насмішка “йди вгору”, що викликувала божественну пімсту. Це казало Елисею йти вгору як він сказав Ілії зробити. (2 Цар. 2:11) Це показало невіру в чудо Єгови в случаї Ілії, і це була насмішка для Елисея доказати її через повторення її. Воно могло також вказувати, що Елисей повинен йти вгору як це Ілія зробив і в такий спосіб суспільство могло позбутись його. Це пригадувало, що його присутність була небажана і щоб забратись із території. Правдоподібно, що дорослі були відвічальні за цей злочин і діточа наруга відбилась від думок дорослих, хоч дорослі реліґійні противники не підбурювали безпосередно. Та як би не було, діти були покарані за їх блюзнірство. Навіть Приповість 20:11 зазначує: “Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.” Сама молодіж не спасе злочинців, котрі блюзнять, як це показано приказом, який він дав виконателям в Армаґедоні: “Ідіть позад його городом тай убивайте; нехай не милує око ваше й не щадить; і старого й молодика, дівицю, дитину й жіноцтво вбивайте на смерть.”— Езек. 9:5, 6.

22. Як діти можуть глядіти на їх послушеньство родичам?

22 Коріться вашим батькам тому, що вони хочуть цього. Це є добра причина, але є ще лучша — слухайте їх тому, бо Єгова хоче щоб ви слухали. Він каже прямо до вас: “Діти, слухайте своїх родителів у Господі, це бо по правді: ‘Поважай батька твого й матір’; це перша заповідь із обітуванням: ‘Щоб добре тобі було і ти був довголітен на землі.’ ” (Ефес. 6:1—3) Молоді звірята мусять слухати, щоби довго жити; тут Єгова каже вам слухати, якщо ви бажаєте бути на землі. Чи ви любите Єгову? Тоді коріться Йому. (1 Йоана 5:3) Він каже: Слухай “родичів в єдності з Господом”; отже коріться вашим родичам, що є Свідками Єгови. Якщо це часами тяжко виконати, виконуйте однаково, але вважайте це як послушеньство Єгові. Бог каже жінці бути послушною її чоловікові, а рабові бути послушним його пану. Як жена й раб повинні дивитись на це послушенство до чоловіка й пана? Жінці сказано робити це “як для Господа.” Рабові сказано робити це “як Христові.” Ви діти, будьте послушні вашим родителям “як Єгові,” чинячи це цілою душею для Нього. (Ефес. 5:22; 6:5—8;Кол. 3:23, 24, НВ) В цім ви також служите Єгові, неначе ви йдете в роботу свідоцтва. Прийняти докір і дисципліну значить життя, коли ж “не послушні родичам” є “гідні смерти.”— Прип. 15:10; 29:1; Рим. 1:30, 32.

ВИБИРАЙТЕ ШЛЯХ ЄГОВИ

23. Які тексти підкреслюють правду, що родичі зобовязані навчати своїх дітей?

23 Шлях Єгови для родичів це провід Його Слова, а дітей мусять навчати родичі. Чи слідуючі тексти не підкреслюють цієї правди? “Не втаїмо перед синами їх, будучим родам, звіщаючи хвалу Господа, і його потягу, і чудеса, котрі він сотворив. Він бо поставив свідчення своє в Якові і положив закон в Ізраїлі, заповідаючи батькам нашим, щоб синам переказали. Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм розказали, щоб на Бога вповали, і про діла Божі не забували, і заповіді його сповняли.” “За те ж буде отець переказувати дітям вірність твою.” “Перекажіте це дітям вашим, а діти ваші нехай перекажуть своїм дітям, а цих діти — дальшому родові.” “Прийміть же до вашого серця всі слова, що їх свідкую між вами сьогодні, щоб ви заповідали їх синам вашим, а вони вбачали і сповняли всі слова закону цього. Це не пусте слово про вас, а життя ваше.”— Пс. 78:4—7; Іса. 38:19; Йоїла 1:3; 5 Мойс. 32:46, 47.

24. Чому ми не повинні бути захитані світськими методами?

24 Ми мусимо позволити Єгові справляти нашими стопами і вибором наших доріг. Товариство Нового Світу ніколи не може бути захитане методами цього старого світу, що сповнили світ зопсутими овочами злочину й смерти. Нехай вони лепечуть про затримання або розстроєння або затуплення персональностей; вони є надто засліплені марною мудрістю вмираючого старого світу, якщо вони не можуть бачити, що полова неморальність, крадіжи і мордерства, брехні й блюзнірства і ідольства повинні бути знівечині. Коли люди не зупиняться й не скинуть старої персональності впавшого тіла і не зберуться в нову персональність побожності, тоді вони і їх персональність будуть знищенні в Армаґедоні. (Ефес. 4:22—24; Кол. 3:5—10) Лучше бути розстроєним і живим як неповздержливим і вмерти. Ті з товариства Нового Світу мусять тепер знівечити, затамувати і залишити вроджене зло в них. Це було б самогубством датися затягнути на стежку старого світу, в його звичаї, на його стопи. Так скоро як вони видрапаються з одної плутанини вони спотикаються в другу. Але в Армаґедоні вони зайдуть в таке безладдя з якого вони ніколи не вийдуть. Тоді примхливі дороги вибрані людьми заведуть їх невихідного кінця.

25. Що ми кажемо відносно старого світу і виховання дітей?

25 Отже так далеко, як це відноситься до їх виховання дітей цей старий світ страшно занепав. Він жне попсутий овоч злочинств, що засіяні новочасними методами противні Богу. Нехай старий світ йде своїм шляхом з своїми дітьми, але нехай він тримає свої руки геть від дітей товариства Нового Світу! Нехай світові люди вибирають їх власний спосіб і справляють їх власні стопи. Їх дороги провадять у смерть, їх само-справлені стопи провадять до розявленого гробу; і в дорозі до смерти і гробу їх шлях покритий невимовною деґрадацією й злочинствами. Ми не хочемо жадної з їх доріг, жадної з їх стопів, жадної з їх деґрадації, ані жадної з їх злочинств, ані мати участи у смерті і жадного з їх місця в гробі! Ні, жадного із цих для наших дітей з товариства Нового Світу!

26. Що ми кажемо відносно власних дітей і їх навчення?

26 Для наших дітей ми бажаємо правих доріг, що значить дороги Єгови; праві стопи, котрі значать стопи Єгови; і в дорозі до нового світу ми бажаємо, щоб їх дорога була назначена моральною правотою замість підлими переступами, і роботою хвали замість злочинствами. І серед зростаючого безбожництва, ми не сидимо безпомічні, закрутивши наші руки і жуємо наші пазурі і тривожимось безнадійно нашими дітьми, щоб вони не потонули в це брудне море старого світу. Ми тримаємо їх, плаваючи разом із товариством Нового Світу, подаючи добрі інструкції, даємо добрі приклади, через виконання потрібних дисциплін. Нехай світові мудрагелі кажуть, що коли ми караємо ваших дітей, то цим ми ненавидимо їх. Їх некарані діти помруть з ними в Армаґедоні, а наші карані будуть жити з нами вічно в товаристві Нового Світу. Отже хто в дійсності є ненавидниками їх дітей, і хто дійсно любить свої діти? Хто провадить своїх до смерті, а хто провадить своїх до життя? Чому виховувати наші діти в спосіб старого світу, щоби тільки вони погибли з ним? Ми будемо навчати їх у спосіб товариства Нового Світу, так щоби вони пережили з ним на віки. Забудьте про дорогу, що здається правою для людей; навчіться про шлях, що є правий в очах Бога. Чи нам журитися цим, коли шлях є правий для Бога а здається злим для людей? Кому ми стараємось угодити, Богу чи людям? Бог Єгова, перший, останній і на всегда!

27. Отже який висновок ми робимо?

27 Ви родичі знаєте, що ви маєте робити. Ви діти знаєте, що ви маєте робити. Єгова знає, що Він має робити. Як ми слухаємо Його, Він буде діяти й для нас. Якщо ми не послухаємо Його, Він буде діяти проти нас. Памятайте, що покірні наслідять землю; а бунтівники повернуться до землі. Стараймось наслідити її, а не повернутись до неї. Це день вирішення. Ми мусимо зробити нашу постанову, цей старий світ мусить зробити свою, і вічна доля висить на вазі. Отже на закінчення ми кажемо: Якщо це здається злом в їх очах вибирати шлях Єгови, нехай вони вибирають в цей день Єгови, який напрям вони хочуть і чиїм шляхом вони підуть: а що до нас і всіх з товариства нового світу, ми позволимо нашому Богу Єгові кермувати наші стопи і вибирати нам дорогу, до вічного добра із тисячей дітьми між нами, і тисячі більше, котрі ще будуть між нами занім Армаґедон вибухне, і множество що ще народиться іншим вівцям в безконечнім новім світі, який вже близько! Нехай Єгова помагає всім родичам в товаристві Нового Світу виховувати їх дітей для товариства Нового Світу.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись