Чи Христос бувби проголосив “Маріїн Рік”?
ІСУС ХРИСТОС, коли був на землі, хоронив Божий закон совершенно. Він отже мав належиту пошану до Його названого отця і його матері, бо Божий закон вимагав, щоб він шанував їх. Але коли б Він був сьогодні присутний, чи Він би проголосив “Маріїн Рік”, як це зробив Його так знаний намісник, папа римський?
“Маріїн Рік”? Так, Ню Йорк Таймс, 27 вересня, 1953 року, зарапортував, що на 8 вересня, який принагідно мав би бути день уродин Марії, папа видав свою двацять пяту енциклію, котру він назвав “Фулґен Корона,” що є, “Ясна Корона,” на якій він призначив 1954 рік як “Маріїн Рік” в тім, що він мав бути присвячений на шанування Марії.
В цій енциклії папа звернувсь до всіх христіянів, католиків і не-католиків, щоб зробити цей рік один спеціяльної молитви. Між многими річами за котрі вони мали молитися, на три було зроблено особливший натиск: мир для світу, єдність для церкви, і свобода для церкви в тоталітарних краях. Ніякої пільґримки не мало бути до Риму, бо ж це тільки “малий Святий Рік”; однак, кожна католицька церква мала бути храмом, з спеціяльним значенням на церквах названих імям Марії і храми в яких сказано вона зявилась, як от в Лоурдес, Франції.
І чому папа призначив 1954 рік як рік Марії? Тому, що це сторічні роковини доґми про непорочне зачаття Діви Марії, котре, після початкового параґрафу цієї енциклії, признає “що Найсвятіща Діва Марія в першім моменті її почаття була через незвичайну ласку і привилей від всемогучого Бога у заслугах чеснот Ісуса Христа, Спасителя роду людського, схороненою від всяких плямів первісного гріха.”
ЧИ ПІДДЕРЖАНО ПИСАННЯМИ?
Чи Ісус Христос був би проголосив рік Марії залежало перше зі всього чи Марія була почата без гріха або ні. Як христіяни, ми приймаємо Слово Боже як наш авторітет. Чи ми знаходимо там попертя даної доґми? Ні, цього ми не знаходимо. Навіть Католицька Енцикльопедія. Том VII, сторона 675, признає, що “немає прямого або катеґорічного і точного доказу про цю догму в Писаннях.” Отже чи не дивниця, що та доґма, заперечення котрої приносить екскомунікацію, не є згадана зовсім в Писаннях? І навіть такі ранні “отці” церкви як Оріґен, Басиль і Крисостом не признавали її?
Так, це було б дивним, як би доґма потрібна для спасення, не була згадана в Писаннях. Але фактом є, що не тільки доґма про непорочне почаття Марії не згадано в Писаннях, але вони навчають якраз противно. Ясно й недвозначно вони кажуть: “Всі згрішили, і лишені слави Божої.” “Всі були винні люди.” “Коли кажемо, що ми не згрішили, за ложника вважаємо його, й слова Його нема в наших серцях.”— Рим. 3:23; 5:13; 1 Йоана 1:10, Кнокс.
Ми також знаємо з Писання, що Ісус був виняток в цім згляді. Часто нас запевнено, що Він був без гріха: “Котрий не зробив гріха.” Він був “непорочний, відлучений від грішників,” і, хоч був спокушений у всім як і ми є, однак остався “без гріха.” (1 Петр. 2:22; Жид. 7:26; 4:15, Дя) Крім того, Він не міг дати свого життя як викуп, коли б був забруджений гріхом.— Мат. 20:28; 1 Тим. 2:5, 6, Кс.
Але ані слова ми не знаходимо про Марію, що вона також була вийнятковою. Якщо це є конечним, щоб нам часто пригадувати в Писаннях, що Ісус був без гріха, то чи воно не було б більше необхідним, щоб і на винятковість Марії звернено нам увагу ясно, точно і катеґорічно, якщо вона була також винятковою? Арґументувати, що це було конечним для Марії бути без гріха так, щоб Ісус міг бути без гріха, то чи не конечним було, щоб Марії отець і мати були без гріха, і так дальше назад! Ні, Писання не навчає про доґму Марії непорочне зачаття, і тому Ісус Христос не був би проголосив Марії року і святкування сторічних роковин і їх проголошення.
МАРІЯ ВСЕ ДІВА?
Хоч Писання кажуть, що ‘в грісі почала мене мати моя,’ то заяву зроблено, що Марія є “все діва” і тому вона могла остатись вільною від гріха. Але що Писання кажуть? В Маттея 1:25 (Дя) ми читаємо, що Йосиф “не знав” Марії, тобто, що він не мав сполучности з нею, “аж вона породила свого перворідня.” Ясно це указує, що після народження Ісуса Йосиф мав стичність з нею. Дальше завважте, що Лука також відноситься до Ісуса як Марії “первородного сина,” цим натякуючи, що вона мала інші сини. Чому Маттей не сказав ясно, що Йосиф ніколи не мав сполучення з Марією, і чому Лука не сказав, що Марія привела Ісуса її єдиного сина? Тому, що вони обидва знали, що Марія мала інші діти, що вона не була “завжди дівою.”— Пс. 50:7;a Луки 2:7, Дя.
Тому то й ми читаємо про Ісусову знайомість, кажучи: “Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марія? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда? Хіба не Його сестри між нами?” Воно не можна арґументувати, що це були його духові “брати,” бо ж нам ясно сказано, що ці братя не вірували в нього. В дійсності, він порівнав оцих з його правдивими послідовниками, сказав: “Бо хто чинитиме волю Отця мого, що на небі, той брат мені, й сестра, й мати.”— Мат. 13:54—56; Йоана 7:3—5; Мат. 12:48—50, Дя.
Ані не можна арґументувати, що це були тільки мужщини і женщини кревні, так як от кузини. Чому ні? Тому, що коли ангел Гавриїл говорив до Марії про її кузина Єлисавету, то він ужив Грецьке слово синґенес, коли ж про Ісусових братів і сестрів є віднесення, то грецькі слова адельфос і адельфе є ужиті.— Луки 1:36, Дя.
ЧИ ІСУС ОБОЖАВ СВОЮ МАТІР?
По змісту енциклії папи, то всі люди повинні молитися до Марії відносно многих справ. Але чи є в Писаннях попертя для такої науки? Чи хто із ранніх христіянів, коли вона ще жила або після її смерти, висказував молитву до неї? Коли б рання церква обожала Марію і молилась до неї, то ми певні, що ми мали б запис в Писаннях про це. Нігде ми не читаємо, що вони подорожували до неї, або шанували її, або молились до неї.
Чому ж вони не робили цього? Тому, що вони розуміли, що Марія не була важною сама в собі. Вона мала призначення від Бога як женщина рабиня або служниця, щоб постачати людське тіло для Божого Сина, і це вона зробила. Роблячи це, вона тільки виконала своє припоручення, і, як всі інші із несовершенних рабинь, вона була тільки жінкою, котра сказала: “Слуга я нікчемна.” Це само собою не запевняло їй спасення ані не зробило її відповідним предметом для обожання.— Луки 17:10, НВ.
З певністю, якщо хто мав віддавати її честь, то це був її син Ісус. Але чи він робив це? Далеко від того! В дійсності, як ми переглядаємо Писання, ми знаходимо, що в кожнім случаї в котрім Ісус говорив до неї він відносився до неї не як “свята мати,” або “дорога мати,” ані навіть як “мати,” але просто як “жено,” такий самий термін він ужив, коли говорив до неморальної жінки коло криниці. Його спосіб все був обєктивний, безсторонний, а не субєктивний — особистий. Коли його матір докорила йому у віці дванацяти років, він не прийняв покірно докір, але поправив її, кажучи: “Чого ж шукала мене? Хіба ж не знала, що в тому, що є Отця мого, треба бути мені?”— Йоана 4:21; Луки 2:49, Кс.
У самім початку його місії, бувши на весіллі в Кані, його мати звернула його ввагу на факт, що вина забракувало. Чи Він улесливо відповів: “Дякую, дорога мати. Що ти бажаєш, щоб я зробив?” Ні, Він цього не зробив, але значення Його відповіді дав Монсіньор Кнокс у заввазі: “Лиши мене, не перешкаджай мені.” І знов тут сказав “жено,” а не “мати.”— Йоана 2:1—5, Кс.
Іншого разу Ісус сказав: “Ніхто не благий, тільки один Бог.” І в тім слові “ніхто” Він заключив також і свою матір Марію. У доказ цього, завважте його відповідь до жінки, котра старалась похвалити Його матір, кажучи: “Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав ти!” З цим Він не погодивсь, а сказав: “Ні, блаженні ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його!” Скільки це відносилось до Ісуса, то його мати не була лучша ані більше блаженна від інших з Його вірних учеників.— Луки 18:18, 19; 11:27, 28.
Вивисшення жінки не є навченням в Писаннях, але воно скрізь знаходиться в поганськіх реліґіях. Ісус Христос, коли був на землі, як рівнож і Його близькі ученики, возвеличували Його Отця імя, добрість і царство. Він висказував свою просьбу до свого Отця і навчав інших робити так. Ані разу ми не читаємо, щоб Він уперавсь на Марії доброті або її благословенній судьбі. Він трактував її безсторонно. Зогляду на всі повищі докази, чи Ісус Христос сьогодні був би проголосив 1954 рік “Маріїним Роком”? Він цього не зробив би!
Римо католицька церква через вивисшення Марії підходить під Павлову критику в Римлян 1:25: “Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили творі більш Творця, котрий благословен на віки.”
[Примітка]