Подружжя під незвершеними обставинами
1. Що Бог розумів що подружжя мало привести чоловіку й що виконати?
ПОДРУЖЖЯ знайшлось під великим натяганням і напруженням з причини незвершених обставин. Незвершення є наслідком гріха. Гріх — це неправедність, непослушенство до звершених законів Бога Єгови. Подружжя Адама і Еви в Едені було звершене тому, що воно було виконане Богом Єговою, бо всі діла його звершені, всі дороги справедливі. (5 Мойс. 32:4, НС) Вибрання ребра з Адама й жіночі характеристики, які були початково в ньому, не робило його нещасливим. Боже представлення цих прикмет назад йому в формі звершеної жінки, принесло йому щастя якого він ніколи не знав перед тим. Його день весілля в Едені був найбільше щасливий. Подружжя установлене там мало бути все щасливим і провадити до висказаної радості, яка мала виникати із породу звершених дітей. Самий Бог, котрий злучив їх, мав радість з цього, бо цим чином його замір у творенні землі буде сповнений, щоб “залюднити її.”— 1 Мойс. 1:26—28; Іса. 45:18.
2. (а) Що перешкодило цілковитому щастю першої людської пари? (б) Як Адам навчав свою жену, і як він був міг показати любов до Бога і неї?
2 Що ж, тоді, перешкодило цілковитому щастю людського подружжя й що завело його під незвершені обставини? Перше зі всього, вони занедбали признати праве споріднення, яке Бог визначив між чоловіком а жінкою, і їх занехання триматись того споріднення. Адам і Ева належали одно до одного, як от голова й тіло належать одно до одного. “Адама бо перше сотворено, опісля ж Еву.” (1 Тим. 2:13, НС) Адам навчав Еву. Він обвів її довкола Едену з котрим він був вповні познайомлений. Він розказав їй про імена, які він дав звірятам. Найважніще зі всього, він сказав їй як вона могла жити вічно в цім городі розкошей, як мати звершеної людської родини, а особливо він розказав їй про заповідь Бога Єгови. Це було щось особливше, перед інструкцією, яку Бог дав обидвом відносно поживи для всіх сотворінь. (1 Мойс. 1:28—30) Цей особливший наказ Бог дав самому Адамові: “З усякого дерева в саду-раї можна тобі по вподобі їсти. З того ж дерева, що дає знаття доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня як скоштуєш із його.” (1 Мойс. 2:16, 17, НС) Цей закон був застосований також до Еви, бо ж вона була частю його; вона була одно тіло з ним. Коли він навчав її про цю божественну заповідь, то це була його відвічальність, як голови над нею, ввести той життя-схороняючий закон. Якщо він любив її, то він і підкрислив їй закон життя, бо ж так робити значило любити себе. Вона була частю його власних костей і тіла, й натурально він не навидів би свойого власного тіла і костей. Таким впровадженням Закону, Адам був би особливо указав любов до свого дорогого життєдателя, Бога Єгови, котрого вони мали любити більше, як самі себе або одно другого.
3. (а) Як поступала Ева аж правонарушник приступив до неї? (б) Що Сатана зробив, щоб довершити який замір?
3 Через час Ева підчинялась голові, її мужеві. Вона не сумнівалась про кару за зломання Божого закону. Вона й не думала, що її муж був ошуканий Богом відносно зломання його закону. Вона не думала, що вона повинна рішати або залишати правило про те, що добре або лихе. Вона була дійсною помічницею для Адама й пасувала звершенно в його житті й знайшла безпеку й шастя цим чином. Тоді, правонарушник, подружжя-турбовник, представив себе перед нею в часі коли вона була сама. При помочі вужа в городі Еден, він запитав її про інформацію. Вона сказала йому те, що її муж розказав. Тоді вуж, або невидимий промовець через вужа, не звернувсь тут до жадної поговірки через марну невикористану розмову, або через повторення брехні. Він зробив те, що Ісус Христос сказав він зробив. Він прямо брехав, й зробив себе отцем всякої брехні. (Йоана 8:44; 2 Корин. 11:3) Він прямо заперечив те, що Адам говорив Еві, і що Бог спершу сказав Адамові. “І каже змій жінці: ‘Ні бо, не помрете.’” Тоді, вдаючи, що він знає дійсно факти про те заказане дерево, він продовжав: “А це Бог знає, що скоро попоїсте з нього, відкриються вам очі, і будете як боги, знающі добре й лукаве.” (1 Мойс. 3:1—5, НС) Дійсна ціль вужа, Сатани Диявола, в опозиції й лихослові Бога була, щоб почати зломання єдності подружжя між Богом Єговою а його орґанізаційною женою, його “жінкою,” тобто, його універсальною орґанізацією з святих сотворінь, до котрих тоді належали Адам і Ева.
4. (а) Як Ева повинна була відповісти, але чиє слово вона взяла у перевагу? (б) Чому Еви подружжя було непідлегливе, і що спонукало її до цього?
4 Чи Ева, з пошаною до її подружного споріднення, тепер відповіла: ‘Яке право ти маєш заперечувати слова мого мужа, і яке право ти маєш заперечувати слова його Бога, котрий дав мене йому? Чи піддатись мені тобі, звіреві, замість моєму мужеві, моєму Богом назначеному голові? Ні! Ані Ева не взяла слова і закон Божий, як кращий за слова її мужа. Тут вона взяла слова вужа як краще за слово її мужа, що було в гармонії із словом Єгови. Тут було два свідки, Єгова і Адам, проти одного фальшивого свідка, великого змія. З певною пошаною до її людської голови, Ева повинна була сказати, що вона перше порадиться свойого мужа й буде видіти чи він одобрить їсти заказаний овоч супроти Божого приказу, бо ж він знав Бога лучше ніж вона знала. Отже змість глядіти за мужем і провірити Божий закон з ним, Ева гляділа на заказаний овоч із нової точки погляду представленої її змієм. Вона дозволила хотінню виробитись в ній. Її бажання провадило її до спокуси, й цим чином дати початок гріхові. Цей початок гріха мав породити кару смерті. (Якова 1:14, 15) “І взяла вона та й скоштувала.” (1 Мойс. 3:6, НС) Вона попередила свойого мужа й поставила свої розуміння вище її голови, її мужа. Вона була вельми ошукана, але рівночасно це була непідлеглість подружжю.
5. Якого негайного впливу їження овочу не зробило на Еву, але замість того, який ефект це мало?
5 Ева їла заказаний овоч зовсім на перекір Богу, її небесному Суверену і її мужеві, як її голові. Біблійна історія не говорить, що її сумління зараз вражало, й що вона зрозуміла свою наготу, і що через це вона стала занепокоєна і бажала сховатись від протилежного полу, її мужа. Приповість 9:17, 18 (PC) каже нам: “Вода украдена солодка, й вкритий хліб смашніщий. Але він і не знає, що там самі мерці, а ті, кого вона закличе — в приисподні.” Отже будучи цілковито ошукана, не боячись кари смерті, незнаючи полового встиду, і закоштувавши тимчасових солодощів овочу, який вона вкрала із заказаного дерева й з’їла потайно від її мужа, Ева в само-зорозумілості пішла й подала заказаний овоч Адамові. А тепер що він повинен робити?
6. Який теократичний закон, пізніше даний, показує який напрям повиннен був взяти, й чому?
6 Адам зараз знав, що Ева була ошукана вужем й согрішила. Слово Боже каже: “Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.” (1 Тим. 2:14, НС) Ева не промовляла ані не діяла за свою голову. Голова мав рішати, й Адам мусів або уповажнити її гріх через прилученняся свідомо й добровільно, і їсти краджений овоч, або зректися її і стримати негайно практикування гріху в його родині. Єгови теократичний закон, пізніще зазначений для народу Ізраїля, погоджується з цим, кажучи: “А коли жінка шлюбує обітницю Єгові, і возьме обовязок в домі батька свого, дівуючи. . . Як же вона задумала і зробила обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою. А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує це, так її обітниці будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні. Коли ж чоловік заборонить її того ж дня, як почує це, то знівечить він обітницю її, що на ній, і нерозважне слово уст її, що ним звязала вона душу свою; і Єгова простить її.” (4 Мойс. 30:3, 6—8, НС) Отже Адам міг був докорити Еві, нехай би Бог був правдивий, а змій Диявол — ложник, і цим виправдити себе, що він не був учасником зломання Божого закону. Бог назначив його бути головою. Він повинен був поважати Бога призначення й впертись проти вчинку Еви, як голова її.
ЗЛІ НАСЛІДКИ ІЗ ЗЛОЧИНІВ ПОДРУЖЖЯ
7. Коли б Адам був відкинув овоч, який Ева подала йому, то що цим він був би показав? а через прийняття його, що він показав?
7 Коли б Адам був любив себе, любив життя своє і своїх потомків, то він був би відмовився прийняти заказаний овоч з руки його жени. Він був би показав її правий спосіб відмовлення, бо вона була його власне тіло. Коли б він був любив Бога більше ніж самий себе, включаючи й свою жену, він був би відкинув її предложення і сповнив Божу заповідь. Він був би скоріше розлучився з своєю женою а ніж з своїм Богом. Відограючи ролю дійсного мужа, він був би мав повагу до свого божественного призначення, як голови, й зробив праве вирішення для себе й свого дому. Він був би показав силу й обдумав свої відвічальності й затримав свою невинність до Бога. Але Адам не вповав на Бога. Він вповав на свою жену, котра подала йому овоч. Тепер він бажав її, не як помічниці щоб виконувати Божий проголошений мандат, але щось що задоволяє тіло, сформоване в ньому. Він став зачарований нею. Віддавши більше уваги їй як любові сповнити Божий закон, він ослаб. Він зрікся, відкинув своє головування як муж. Він послухав голосу своєї жени, а не Божого. Він прийняв заказаний овоч й взяв у свої уста.
8, 9. Який був наслідок, що Адам волів затримати жену замість Бога? І як вони відповіли Богу?
8 Він пригорнувся до своєї жени, так, у злочинстві, проте відлучився від свого Бога і Отця! Він не був зведений але прилучився до Змія Сатани Диявола в бунті проти Бога. Без зображення боротьби або хвилювання, які були викликані, Біблія просто каже: “І дала чоловікові свойому з собою, і скоштували.” Тепер обоє согрішили, але Адамів гріх був більший, тому що він був більше відвічальний. Не могли вони вже дивитись увічі одно одному в чистий натуральний спосіб. “І відкрились їм очі, і схаменулись вони, що були нагі; і позшивали листя смоковне, та й поробили пояси.”— 1 Мойс. 3:6, 7, НС.
9 Між чоловіком та жінкою тепер постала перепона, представлена через смоковне листя позшиване разом. Не чуючись чистим перед своєю женою, Адам не міг чутись чистим перед його Богом. Він уже не чувся відповідним розмовляти з Богом; замість жадібно виглядати того часу, він тепер утікав від нього. Отже коли вони почули наближення Божої невидимої присутності, Адам і Ева сховались за дерево. Бог покликав Адама, а не його жену. Адам сказав Богові, що він не чувсь відповідним стати перед ним. Так, чому ні? Чи Адам попоїв заказаного овочу? Ну, не прямо з дерева, але він попоїв із руки його жени, щоб задоволити свою жену. Чому ж тоді жінка їла прямо із заказаного дерева? Тепер жінка призналась, що вона не повелась розумно. Вона сказала: “Змій спокусив мене, я й скоштувала.” (1 Мойс. 3:8—13, НС) Вона ніколи й не подумала, що наслідки будуть такі.
10. (а) Яке подружжя Сатана не зможе зламати, й чому? (б) Що Бог призначив Сатані й його насінню?
10 Тоді Бог звернувся до великого змія Сатани Диявола, котрий запровадив подружжя Адама і Еви у великі трудності. Але якщо змій Сатана Диявол і на хвилинку подумав, що він міг зломати подружжя між Богом Єговою а його “женою,” його небесною універсальною орґанізацією під його єдинородним Сином, то він абсолютно помилявся. Проклявши Сатану Диявола до низької тварини, що він буде харчатись порохом, Бог Єгова Великий Муж згадав про свою “жену.” Він призначив своїй жені напрям відмінний від того, який Ева взяла, кажучи: “І положу ворогування між тобою й жінкою і між насінням твоїм і насінням її, вона рощавлюватиме тобі голову, ти ж упиватимешся йому в пяту.” (1 Мойс. 3:14, 15, НС) Його небесна орґанізаційна жінка буде триматись його в любові, але буде ненавидіти ошуканця, змія, Сатану Диявола. Її насіння або діти будуть відперати обманутих потомків або насіння вужа. Шкода, яку її потомки завдадуть великому змієві, буде гірша за шкоду яку змій спричинить їй насінню, що буде тільки тимчасове шкутильгання. Це буде більше фатальне місце й спричинить рощавлення голови змія й всього його насіння. Божа орґанізаційна “жінка” буде на всю вічність мати овощ, який буде носити імя її Мужа, Єгови.
11. Що Бог предсказав для людського подружжя від того часу, й чому жіноча позиція була особливше трудна?
11 Тепер Єгова предсказав, що людське подружжя від тепер матиме свої труднощі, й подружені будуть мати “клопоти тілесні.” Позиція жінки в стані подружжя буде особливше трудна, й те, що Єгова сказав в Едені, показалось бути правдивим після шести тисяч років досвіду. “А жінці каже: ‘Наготовлю тобі муки в вагоніннях твоїх: мучившись роджатимеш діти, а до мужа твого пориватиме тебе, він же пануватиме над тобою.” (1 Мойс. 3:16, НС) Чоловіче панування над жінкою не було тільки дозволом, якщо він бажав його, або якщо вона була взгоді підчинитися йому. Його панування над нею було так певне оскільки болі її ваготіння приходили і вона роджала дітей в муках. Помимо всього того вона таки бажатиме мати мужа. Вона буде уважати це за сором, за зневагу, не мати мужа. Вона буде вважати це за розстроєння, за знівечення її полу, оставати бездітною, як розчаровання, для неї й незадоволення для її мужа. Нехай він буде власником, нехай він панує, а тільки дайте їй подружжя й діти!
12. Пробуючи догодити своїй жені, які наслідки стягнуто на Адама?
12 О, яке пониженна це мусіло бути для призначеної голови подружжя пари, коли Бог виповідав свій вирок смерті Адамові, кажучи: “За те, що послухав єси голосу жени твоєї.” Так, це була ціла причина цього. Він послухав сотворіння замість Творця, котрий приказав йому не їсти із дерева пізнання добра й зла. В зусиллі, щоб задоволити свою жену і не стратити її, Адам її муж зробив щось, що стягнуло неприємні наслідки для неї. Він напевно стратив пошану й повагу в неї. Його брак мудрості показав наслідки. Він стратив задля неї рай розкошей. Він стратив свою позицію як уповажнений син Божий, щоб вблагати Бога за неї, щоб помилувати її, ту зведену жінку. Він оставив її без жодної відповідної охорони проти Сатани Диявола. Коли б вона не померла перше то він міг самий умерти й полишити її вдовою, без мужа. Із ним вона була вигнана з раю Едену вмирати, занехана Богом.— 1 Мойс. 3:17—24, НС.
13, 14. Чому їх життя поза Еденом не було щасливим, і що було відвічальне за це?
13 Слово Боже говорить нам мало про подружнє життя Адама і Еви поза городом розкошей в Едені. Певна річ, що їх не було щасливе життя. Одно гляділо на другого й пригадувало яку часть кожне відогравало в стягненні цього сумного стану і жодне з них не могло втішатися другим. Адам тепер стратив свою звершену самоконтролю. Перший раз поза Еденом він мав полові стичності з його женою. Не була це щаслива оказія, коли він бачив її в породільних муках відносно їх першої дитини сина. Цей хлопець, Каїн, стався мордерцею, вбивцем свого власного брата, першого людського свідка Єгови, вірного Авеля. Каїн стався проклятий Богом, котрого Авель був свідком. Він був назначений на страту, екзекуцію, на знищення ніким іншим, а самим Богом. Його подружнє життя з його сестрою в краї у Нод-землі не було щасливе.— 1 Мойс. 4:1—17; 1 Йоана 3:12; Жидів 11:2, 4; 12:1.
14 Адам і Ева жили досить довго, щоб побачити зріст лихого овочу з їх упавшого подружного життя. Жодне подружжя їх потомків не увінчалось цілковитим блажеством. Що ж було відвічальне за це все? На першім місці, занедбання першого чоловіка і його жени любити Бога взаїмно й більш ніж себе. Разом з браком любови до Бога і як наслідок цього, кожне з них занедбало шанувати Богом призначене місце як мужа й жінки в подружнім стані й жити згідно з обовязками того місця. Адам, як голова, був найбільше відвічальний за це все. Указуючи на нього як найбільше відвічального за всі прогрішення й смерть, які прийшли на нас, що народилися в наслідок їх ушкодженого подружжя, Слово Божого Судді, каже: “Тим же то, як через одного чоловіка гріх у світ увійшов, а через гріх поширилась смерть, так і смерть у всіх людей увійшла через того, в кому всі згрішили — . . . Тільки ж царювала смерть від Адама.” (Рим. 5:12—14, НС) Отже та шкода спричинена через погану поведінку подружжя, яке Бог установив у почині, могла статись дуже далекосяглою й нещасливою.
15. (а) Що можна сказати про власне подружжя Єгови? (б) Яка була ціль Єгови відносно людського подружжя, й що він зробив у спомин за днів Ноя?
15 Бога Єгови подружжя з його орґанізаційною женою, з його універсальною орґанізацією в небесах, осталось незломане в щасті. Воно було найбільше родюче, помимо того всього, що злющий ворог подружжя пробував діяти проти нього. Насіння Єгової жени таки народилось, й вскорі поторощить голову змія й постарається, що справедливість буде виконана для універсальної сувереності Найвищого Бога. В гармонії з його подруженим щастям, Бог Єгова спершу замірив, що подружене життя його вірних синів й слугів на землі також було приємним досвідченням, без “труботи в їх тілі,” яке мусить тепер неминуче прийти задля упавшости кожної подруженої пари, і тому, що вони жиють у світській системі, котрої богом є Сатана Диявол. (1 Корин. 7:28, НС) У спомин цього, за днів Ноя Бог прочистив усі подружені пари, котрі були частю зопсутого, злющого “світу того часу” через затоплення їх під горами ґлобальних хвиль на цілий сонячний рік. За тих часів “люди їли, пили, женились, віддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег”. Але Бог схоронив живими через потоп тільки чотири подружені пари, що всі були свідками Єгови, іменно, Ноя і його жену, і їх три сини, кожний одружений з одною жінкою.— Луки 17:26, 27, НС.
16. (а) Які були негайні попотопні обставини відносно подружжя? (б) Яким благословенням Бог наділив тих, що пережили потоп і що це значило для тепер?
16 Передпотопний світ був цілковито пропав, коли ті чотири подружені пари вийшли із ковчегу на горі Арарат, щоб розпочати життя наново на очищеній землі. Обставини тоді були майже такі, як коли Адам і Ева. були в Едені без людських жителів, ради якої причини Бог благословив їх і дав їм приказ роджати дітей й сповняти землю. Окрім чотирьох пар на горі Арарат, на землі не було ніде людей. Отже у піддержку первісного заміру для землі, Бог благословив тих, що пережили потоп, після того як вони відновили почитання Єгови Бога на суходолі. “І благословив Бог Ноя і сини і каже їм: ‘Бувайте плодющі і намножуйтесь і залюднюйте землю. . . . Ви ж розплоджуйтесь, буяйте по землі і множіться по її.’ ” (1 Мойс. 9:1—7, НС) Це значило розвинути многі подружжя протягом тисяч років аж до тепер. Сьогодні, як наслідок, земля аж кишить від людей, й подружжя далі множаться. Під зростаючою упавшістю подружених пар й обставин, під котрими вони жиють, це провадить до многих складних труднощей в подружжі. Як же з цим треба справитись, щоб угодити Богу Єгові, і щоб воно вийшло на триваюче щастя тих подружених? Як це справляється в товаристві Нового Світу, то буде вияснено обширнійше в наступаючому числі Вартової Башти.