Коли Всі Люди Знову Будуть Почитати Одного Бога

1. На 6 грудня, 1956 року, що зробили два урядники з Ню Йорку видавничого товариства й що вони завважали на горі Марс в Атенах?

ОДНОГО дня в 1956 році — на шестого грудня — президент і віце-президент міжнароднозвісного видавничого товаристваa вилізли на Марс гору в Атенах, Греції. Поганські Греки здавна називали ту гору Ареопаґас. Камяні сходи провадили до верху. Близько споду їх ті два мужі зупинилися. Глянь! Бронзова плита уміщена в скелі на право від сходів! Напись на ній була словами звичайної грецької мови з девятьнацяти століть тому. Слова ці, в дійсності, наведені із святої Біблії. Так, вони є частю Біблії, котра була написана в Греції для христіянів й котру загально називали “Новий Завіт.” Слова наведені з книжки Діянння Апостолів, розділ сімнацятий, вірш двацять другий аж до трицять першого. Перетлумачені на новочасну анґлійську мову, ті слова кажуть:

2. Що напись на бронзових таблицях каже?

² “Мужі Атеняни, по всьому виджу, що ви вельми побожні. Бо, ходячи та дивлячись на божниці ваші, знайшов я жертівник, на котрому написано: Невідомому Богу. Кому ж ви, не відаючи, покланяєтесь, того я проповідую вам. Бог що сотворив світ і все в йому, цей неба і землі Господь, не в рукотворених храмах домує, ні від рук чоловічих служення приймає, дознаючи нужди в чому: сам бо дає всім життя і дихання, і все; і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лиці землі, відграничивши наперед призначені часи і границі домування їх, щоб шукали Бога, чей намацають його та знайдуть, хоч недалеко він від кожного з нас. Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: ‘Його бо рід ми.’ Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічої. Це правда, що Бог не вважає на часи незнання, але тепер він повеліває всім людям усюди каятись; бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи повноту всім, воскресивши його з мертвих.”

3, 4. Про який акт той металь на камені свідчить, і як се сталося?

³ Чому та пораза з тими чудовими словами була вирита на скелі? Щоб свідкувати, що Павло з міста Тарсів, Малої Азії, говорив ці слова на Марс Горі девятьнацять століть тому. Павло був апостолом або представником Ісуса Христа, котрий був несправедливо забитий трицять пять років перед тим в Ерусалимі, але котрого Всемогучий Бог оживив із мертвих на третий день. Павло самий зустрінув цього Ісуса Христа кілька років після його воскресення із мертвих. Ця чудова стріча помогла Павлові змінитися від гонителя Христових послідовників, а статись вірним послідовником його. Отже Павло був свідком факту, що Всемогучий Бог воскресив Ісуса Христа із мертвих й переобразив його на чудову духову особу в невидимих небесах.

⁴ Тому тепер христіянський апостол Павло стояв на Горі Марс, або на Ареопаґус. Найвищий лєґальний суд в старинніх Атенах привів його туди, щоб вислухати його, бо це на Горі Марс той суд мав свої зібрання. Члени цього суду були фільософами, знані як Стоіки і Епікуреяни. Як це Павло пригадав їм, вони вірили в многі божества, котрим вони будували храми й жертівники зі страху. Вони боялись, що може вони вилишили одного бога. Отже, щоб обминути кару, вони будували жертівники будь-якому богові. Вони визнали, що вони були несвідомі про цього бога, написавши це на жертівнику слова: “Невідомому Богу.” Хто він був? Павло знав. Ті мужі з Атенів не знали.

5. Що Павло доказував леґальному судові відносно вислову “Ісус” і “воскресення”?

⁵ Яке було імя цього невідомого Бога? Ті мужі з Атенів чули як Павло говорив про Ісуса й про воскресення. Тому вони думали, що Ісус і Воскресення були іменами богів невідомих для них. Вони привели Павла на суд на Горі Марс, щоб він обороняв себе проти закиду реліґійного зневаження за котрі вони могли вбити його. Павло доказав їм, що Ісус і Воскресення не були іменами Невидимого Бога. Чи ж Ісус воскресив себе самий із мертвих? Ні. Історія каже нам, що Ісус воскресав або підносив інші люди на землі із смерті. Але самий він не міг піднестись із мертвих. Бувши мертвим, це перешкодило йому зробити таке.

6. Отже хто виконав воскресення Ісуса, і яке споріднення вони мали одно з другим?

⁶ Отже хто це був, що виконав воскресення на Ісусу Христу з мертвих? Це зробив Бог! Він підніс Ісуса Христа із мертвих й не тільки привів його назад до життя, але також переобразив його в невмираючу духову особу, щоб він жив у небесах. Чи ви думаєте, що він мусів бути Богом, щоб він міг виконати це? Так; всяке Іство, що може робити такі чудесні речі, мусить бути правдивим і живим Богом. Він мусів бути всемогучим, щоб це робити. Жодний з богів людських в Атенах або які інші люди не могли виконати або зробити таку річ. Також, через піднесення цього Ісуса Христа з мертвих, щоб він втішався надлюдським, духовим життям на небесах, Всемогучий Бог показав, що він був небесним Отцем цього Ісуса, й що цей воскресший Ісус був Сином Божим. Отримавши тіло і життя від Всемогучого Бога, це зробило його Сином Божим, небесним, духовим Сином Божим.

7. Чим більшим є цей Воскреситель Ісуса Христа?

⁷ Цей всемогучий, безсмертний Бог зробив більше як тільки дав життя своєму Синові Ісусу Христу. Щоб краще познайомити мужів Атену з Невідомим Богом, Павло на Горі Марс сказав їм, що це Бог, котрий “сотворив світ і все що в йому.” Тому він є великий Творець, найбільший Создатель і Чертар всіх річей, які існують, будь вони невидимі для нас або видимі. Отже він, як Павло каже, є “Господь неба й землі,” то є, Пан й Власник усіх небес і землі. Звідси ми правильно називаємо його Господом Богом.

ЙОГО ІМЯ І ПОЧИТАННЯ

8. Яким особистим імям можемо називати його, де і як багато разів те імя являється?

⁸ Чи можемо називати Господа Бога особистим імям, щоб ми могли відріжнити його від усіх інших, котрі названі “богами”? Так, можемо. Яке ж особисте імя його? Чи ви коли чули як хтось співав або викликував довге слово “Аллелуя? Це є Єврейське слово, й воно значить “Хваліте Яг!” Але хто це є Яг, що нам сказано вихваляти його? Єврейські вчені кажуть нам, що це імя Яг є вкорочене з повного імя Єгова. Деякі вчені воліли вимовляти те слово Яг’вег, але сьогодні Єгова є найбільше популярний спосіб вимовляти те імя. Ніхто з людей не дав йому цього імя. Він назвав самий себе так. Через свою невидиму силу якою він сотворив світ, він також велів написати книжку на землі руками людськими, котрі служили і почитали його. Тому що він порушив цих людей своєю невидимою активною силою написати цю книжку, тому вона названа святою. Дехто називає її Святим Письмом, тому що вона складається з святих писань. Інші називають її Святою Біблією, тому що вона є зроблена з многих малих книжок, шістьдесять шість книг у більшості перекладів Святої Біблії. Перші трицять девять книжок були написані єврейською мовою і в тих книжках Всемогучий Бог каже нам, що його особисте імя є Єгова — що найменьше 6,823 разів.

9. Що він заявив в Ісаїї 42:8, щодо тотожності себе?

⁹ У книзі Ісаїї, розділ сорок другий, вірш восьмий, Всемогучий Бог каже: “Я Єгова; це імя моє, і не поступлюся славою моєю кому іншому, величчю моєю — бовванам.” (АС) Отже тепер той правдивий і живий Бог не є вже незнаний вам по його особистім імені. Він є Єгова Бог.

10. Чому сьогодні нема чоловіком збудованого храму для Єгови, і що цар Соломон каже відносно цього?

¹⁰ У більшості країв на землі є тисячі храмів зроблені руками людськими. Але чи ви знаєте хоч один з них, що є присвячений Богу Єгові? Ні, ви не знаєте. Девятьнацять століть тому була святиня Єгови в місті Єрусалимі, тепер в краї Йордан. Але самий Бог Єгова дозволив, щоб вона була спалена й розбита в році 70 христіянської ери. Чому? Тому, що ту святиню мильно надуживали і тому, як це й Павло сказав до мужів Атену на Горі Марс, живучий й правдивий Бог не домує в рукотворених храмах, ані не приймає служення людської руки наче б йому було потрібно чого.” (Діян. 17:24, 25, НС) Як міг Бог, котрий зробив безмірні небеса й велику землю, мешкати в дійсно маленьких храмах, які робили руки людські? Ми не можемо зневажати Бога через принизення його. Майже три тисячі років тому цар Соломон збудував славний храм Єгові в Єрусалимі. А однак коли цей наймудріший цар старинніх часів посвятив храм Єгові, він молився й сказав: “Чи Богові ж бо справді жити на землі? Небо й небо небес необіймуть тебе, атож би цей храм обняв, що збудував я тобі? Та зглянься на молитву й благання слуги твого, Єгово, мій Боже, й почуй визнання й мольбу, що раб твій оце тебе вмолює. Нехай очі твої в ночі й у день споглядають на храм цей, на це місце, що про його обітував єси: імя моє буде там! Ой вислуховуй же молитви, якими раб твій на цьому місці буде молитись!”— 1 Царів 8:27—29, АС.

11, 12. Який стан залежності є між Богом а нами?

¹¹ Творець всіх річей в небесах і на землі є надто великий, щоб домувати в храмах зроблені руками. Він не потребує нічого такого як храм з дерева, цегли або каміння, “він самий дає всім людям життя й дихання й всі речі,” каже Павло.

¹² Наше життя походить від Бога. Наша сила дихання й повітря, яке ми вдихаємо є від Бога. Земля і всі речі якими втішаємось, є від Бога, це його дар для нас. Чому ж ми повинні думати, що він мусить сполягати на нас, що ми повинні будувати храм для Нього? Коли ж він є наш Життядавець і на Котрого ми повинні сполягати про всяке добро, він повинен бути нашим Богом котрого нам почитати, величати і хвалити. Це ми повинні робити без ріжниці до якого народу ми належимо сьогодні.

13. Незважаючи на нашу народність, в якім розумінні ми є Божими нащадками?

¹³ Слухайте знову, що Павло на Марс горі сказав у виясненні цього Бога: “Він сотворив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лиці землі, відграничивши наперед призначені часи і границі домування їх, кожного з нас. Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його рід ми. Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічі.” Отже ми всі походимо від одного першого чоловіка, котрого Бог сотворив, без ріжниці якої нації ми можемо бути тепер, без ріжниці де ми живемо на цій землі. Оскільки той перший чоловік був сотворений Богом й через те “сином Божим,” ми в такий же спосіб є “творивом Божим” тому, що ми походимо від того чоловіка. Аджеж ми повинні почитати нашого Бога Творця якого творивом ми є.— Луки 3:38; Діян. 17:25—29.

14. Чому ми не потребуємо намацювати за Богом без надії, щоб знайти його?

¹⁴ Час незнання про цього Бога довго перемагав на землі, навіть довго заким Павло віднайшов жертівника “Незнаного Бога” в Атенах девятьнацять століть тому. Задля цього, много з нас, котрі прагнуть знати живого і правдивого Бога, намацали його. Подумайте: Він є недалеко від кожного із нас, отже ми повинні б знайти Його! Також Подумайте: Він проголосив призначені пори для нас шукати його, щоб ми могли знайти його! І подумайте про це: Тепер є призначена пора для нас шукати його з надією дійсно знайти його й пізнати його!

ПЕРВІСНЕ ПОЧИТАННЯ ОДНОГО БОГА

15. До чого провадить шукання за Богом, і яке було положення Адамове, коли він знав його?

¹⁵ Шукаючи його так, щоб знати й розуміти його і мати приязнь з ним, значить знайти нашого небесного Життядателя і Покровителя. Таке успішне знайдення може провадити нас до набуття вічного життя в звершеннім щасті й мирі. Перший чоловік знав його, але загубив його. Та велика втрата принесла смерть на першого чоловіка й на всі народи, котрі були сотворені від нього. Коли перший чоловік, котрого імя було Адам, знав Бога як свого небесного Отця і мав родинні споріднення з Богом, як Його земний син, Адам був в єдності з божественним Джерелом його життя. Щоб продовжати життя на землі, вимагалось від Адама мати стичність з єдиним Джерелом життя. Бог Єгова бажає, щоб його сини в небесах і на землі були звершені. Він сотворив їх звершеними. “Діла його звершені.” (5 Мойс. 32:4, НС) Його сотвореня першого чоловіка Адама було звершене. Наводимо з його Святої Біблії: “І сотворив Єгова Бог чоловіка з землі польової, і вдихнув йому в ноздрі живе дихання. І став чоловік душею живою.” (1 Мойс. 2:7, АС) Не став він незвершенною душею, але перший чоловік став звершенною живою душею.

16. Які були можливості перед Адамом в Едені, й від чого це залежало?

¹⁶ Чи ми оціняємо що це значить? Як звершена людська душа, Адам міг був жити на землі вічно, й воно було б радістю для нього і для нас, його потомків, жити вічно тут. Як же це? Тому що Бог умістив його в земнім городі розкошой, бажаючи, щоб він пробував в нім, бо він любив цього земного сина, й бажав, щоб він остався в родині Божій. Його свята Біблія каже нам: “І насадив Бог Єгова сад у Едені (рай) на сході в Едені (Розкошей); та там осадив чоловіка, що создав. І зростив Бог Єгова усяке дерево із землі принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево пізнання добра й зла.” (1 Мойс. 2:8, 9, АС) На чім же залежало Адамове залишенняся в цім раї розкошей в єдності з Джерелом життя? На його виконанні єдиного й правдивого почитання!

17, 18. (а) Чому Адам не був схилений почитати праотців? (б) Ані дерево? (ц) Ані звірята, птиці ні насікоми?

¹⁷ Але ж кого Адам почитав? Кого Адам в його людськім звершенні бажав почитати? Земних потомків? Адам не мав людських потомків. Чи тоді він бажав почитати дерева того городу або ріку, котра плила із Едену і підливала город? Ні, він був осаджений в городі, щоб доглядати його дерев: “І взяв Бог Єгова чоловіка та осадив його в Еденському саду порати його і доглядати.” (1 Мойс. 2:15, АС) Чоловік Адам не отримав свойого життя від дерев, ані від “дерева життя”, яке Бог насадив посеред раю. Якщо б дістав власть із небес, Адам був би зрубав котре-будь із тих дерев і забив їх.

¹⁸ Отже, чи Адам був склонний почитати нижчі тварини, звірята й птиці й насікоми в городі, або які риби, що плавають в ріці й в її припливних струях? Ні, він був наставлений доглядати нижчі сотворіння звірята й він назвав їх іменами. Єгова Бог “привів до чоловіка побачити, як зватиме їх, і як ні назвав би чоловік їх живі душі, так щоб мусіли вони зватись.” (1 Мойс. 2:19, 20, АС) Але Адам не назвав навіть одного з них “Богом.” Він мав панувати над ними, а не вони над ним. Вони стояли в пошані до нього, а не він до них. Він не походив від них, але був сотворений особливше й окремо від них. Він бачив їх як вони вмірали! Чому ж почитати когось із них?

19. Кого Адам був схилений почитати, і чому, хоч він був невидимий?’

¹⁹ Отже кого Адам був склонний почитати? Себе? Ні, хоч він і мав панування над нижчими звірятами. Отже, чи свого Життядателя? Так! тому що він сотворив Адама досконалим і сотворив всі ті живі сотворіння й також красний город Еден для нього, щоб жити в йому. Єгова не був невідомим Богом для Адама. Він сотворив Адама з таких елементів й з такою фізичною силою, що Адам не міг бачити Бога й остатись живим. (2 Мойс. 3:20) А однак Бог говорив до нього з невидима й сказав йому чому він був уміщений на цій землі. Він сказав йому, як він міг жити на землі в цім городі розкошей вічно. “І заповідав Бог Єгова чоловікові, кажучи: З усякого дерева в саду-раї можна тобі по вподобі їсти. З того ж дерева, що дає знаття доброго й лихого, з того не важитимешся скоштувати із його, а то умреш певно того дня як скоштуєм з його.” (1 Мойс. 2:16, 17, НС) Адам прийняв цю інформацію, як від свого Творця. Він управляв й доглядав райський город, але він не їв із того дерева. Він бажав жити й міг розмовляти й бути в товаристві з його люблячим Творцем у тім звершенім земнім домі.

20. Що Бог добавив до Адамового щастя, і яке почитання продовжалось опісля?

²⁰ Щоб добавити Адамові щастя, Бог сотворив для нього звершену жінку. Щоб вона була дійсно частю Адама, Бог навів глибокий сон й тоді без болю вибрав ребро з його боку і збудував жінку. Бог тоді представив її Адамові як подругу. Він пояснив їм свій замір для них: “І благословив (а не прокляв їх) Бог, і каже до них: Плодітеся і намножуйтесь, і сповняйте землю і підневолюйте її, і пануйте над рибою морською і над птаством небесним і над усім звірям.” (1 Мойс. 2:18—25; 1:26—28, НС) Адам і його жена Ева чули, як Бог говорив до них. Вони знали хто їх Творець був. Він був тільки Єдиний, кого вони почитали як Бога.

21. Як Адам і Ева почитали Бога, отже як ця правда відносилась до всіх людей?

²¹ Як же вони почитали його? Через будування храму? Ні, Бог не потребував ніякого дому в котрім би говорити до них. Чи через роблення подобини якоїсь форми? Ні, бо жадна подобина не могла бути копією Бога. Кожна чоловіком зроблена подобина зображала його мильно й була б ложжю проти нього. Чи через жертвування жертвів? Ні, Бог не приказував їм забивати звірята й палити їх на жертівниках. Адам і Ева були звершені людські душі й не мали гріхів за котрі б проливати кров й приносити жертви. Як же тоді вони почитали їх Творця як Бога? Тим чином, що вони були вдячні йому й прославляли його й через послух до нього, як їх небесного Отця й Законодавця. Це вони робили через якийсь час й були чистими і щасливими, не знаючи ні болю, ані смутку, ані страху. Адам і Ева й ненароджена людська раса в їх поясницях були зєдинені в почитанні Єгови, їх Творця і Життядателя. Ось так був час, коли всі люди почитали одного Бога. Це виконувало людство з самого початку, і це було і є тільки правдиве почитання. Це був той первісний зразок для нас.

ЗУСИЛЛЯ ВИРОБИТИ БІЛЬШЕ БОГІВ

22. Як розпочалось існування многих богів для почитання?

²² Сьогодні є много так званих богів, яких почитають люди. Все це дуже супротивне всьому чистому початку людства в раї Едені. Це зачалось, коли якесь самолюбне сотворіння забажало бути Богом й цим чином поставило два боги в універсі. Невидимо, це сотворіння представило себе в раї. Воно почало говорити до жінки Еви, не безпосередно як це робив Бог, але через вужа в городі. Воно зложило брехню проти єдиного Бога, кажучи Еві, що Бог говорив лож про дерево пізнання доброго й лихого. Цей ложник бажав, щоб Ева почитала його як бога і корилась йому радше ніж почитала її Творця як Бога через слухнянність йому. Це самовивисшене сотворіння показало, що воно бажало бути почитаним як бог, кажучи до Еви: “Ні бо, не помрете. А це Бог знає, що скоро попоїсте з нього, (заказаного дерева) відкриються вам очі, і будете як боги, знаючі добре і лукаве.” Він стався богом, коли Ева, а відтак її муж Адам, послухали його й їли з заказаного овочу з дерева пізнання доброго й лихого.— 1 Мойс. 3:1—7, НС.

23. Що це гріх, і в яке почитання гріх Адама і Еви втягнув?

²³ Непослушенство до Бога — це гріх, це схиблення мети досконалості. Бог карає гріх смертю. Він засудив першого чоловіка і жінку вмерти за їх гріх і за їх почитання фальшивого бога й вигнав їх з раю Еден. Але заким він зробив це, він дозволив їм почути як він висказав вирок фальшивому богові, що йому не буде дозволено завжди красти почитання від Бога Єгови.

24. Що значила пересторога Вужеві, і чому ми всі недосконалі й вміраємо?

²⁴ Замість порівнати того фальшивого бога з собою, то Бог Єгова уподобив його до вужа й прокляв його й сказав: “І положу ворогування між тобою й жінкою і між насінням твоїм і насінням її, воно рощавлюватиме тобі голову, ти ж упиватимешся йому в пяту.” (1 Мойс. 3:14, 15, НС) Розчавлення голови вужеві значило забити його. Оце що станеться первісному фальшивому богові під ногами обітованого Насіння Божої жени. Це, також, станеться й всім іншим фальшивим богам, що є “насінням” першого фальшивого бога. Почитати і служити якомусь фальшивому богу це гріх, за котрий кара смерть. Ось тому ми читаємо відносно Адама, котрий согрішив: “Він появив сини й дочки. А всього віку Адамового було девять сот і трицять год, і вмер.” (1 Мойс. 5:4, 5, НС) Він був би жив вічно в його раї розкошей, коли б він був не согрішив через їдження заказаного овочу або в який інший спосіб. Всі його діти аж до нашого часу наслідували гріх і смерть від нього. (Рим. 5:12) Чи ви знаєте чому ми всі є незвершені й вмираємо? Ось причина!

25. Як Єгова назвав першого фальшивого бога, й остаточно як почитання фальшивих богів поширилось від третої ґенерації?

²⁵ Тому, що перший фальшивий бог був його ворогом й обмовником й ужив вужа, щоб запровадити Еву і Адама в гріх, Бог Єгова назвав його “Змій, вуж вікодавний, що то Диявол і Сатана.” (Одкр. 20:2; 12:9, НС) Много з Адамових правнук почитали фальшивих богів. Много річей, що мали до діла з почитанням й котрі то речи люди видобули з землі із давних давен, доказують, що вони робили це.b За часу Адамового внука Еноха вони дійшли до точки, що називали інші речі імям Єгова: “Тоді почали призивати імям Єгови.” (1 Мойс. 4:25, 26, НС) Фальшиве почитання мусіло бути прискорене, коли ангелські сини Божі в небесах непослушно прийшли із небес й взяли форми красних мужчинів і женилися з гарними женщинами й виховували дітей, що їх названо нефіліми. “Були тоді на землі нефіліми та й навпослі, як сини Божі горнулись до дочок чоловічих, а вони їм роджали. Це ті потужники, що з давніх давен бували високо вславлені. Як же бачив Єгова, що ледарство людське було велике на землі, а люди думають повсячасно тільки про лихе.” Тим і не дивно, що земля була сповнена насильством задля них! Фальшиве почитання все провадить до шкідливого вислідку.— 1 Мойс. 6:1—5, 13, НС.

26. Хто був перший з людей, що не піддався фальшивим почитанням, і що він доказав цим?

²⁶ Не всі люди з того часу піддалися фальшивому почитанні. Адамів другий син, на імя Авель, звернувся до почитання Бога Єгови в котрого він мав правдиву віру. Він перший згаданий в святій Біблії, що жертвував звіря в жертву Богові, і Бог прийняв таку жертву, як пророчий образ на більшу жертву, яка дійсно усуне гріх й піднесе засуд смерті із чоловіків і жінок, котрі будуть мати віру в ту жертву й приймуть благи її. За це правильне Авелове почитання єдиного Бога, його старший брат Каїн з заздрості замордував його. (1 Мойс. 4:1—8) Завжди є небезпека, що фальшиві поклонники будуть ненавидіти й переслідувати правдивих поклонників. Свята Біблія називає Авеля, як першого вірного свідка Єгови на землі. Вона каже: “Вірою приніс Авель лучшу жертву Богу ніж Каїн, через котру свідчено йому, що він правдивий, як свідкував про його Бог; нею, вмерши, ще говорить.” Він був першим із “тьми свідків кругом нас,” зі старинніх часів.— Жидів 11:4; 12:1, НС.

27. Хто другий є згаданий як свідок Єгови, і відносно чого він пророкував?

²⁷ Семий чоловік з лінії потомків від Адама був названий Енох. Як і Авель, він також був вірним свідком Бога Єгови, бо свята Біблія каже нам: “Енох ходив з Богом.” (1 Мойс. 5:18—24, НС) Відносно його свідкування для Єгови, ми також читаємо: “Пророкувавши же про цих і семий від Адама, Енох, кажучи: Ось, йде Єгова із тисячами святих своїх, зробити суд над усіма, і докорити між ними усіх безбожних, за всі діла безбожності їх, що безбожно накоїли, і за всі жорстокості, що говорили проти Нього грішники безбожні.” (Юди 14, 15, НС) Це дає нам спромогу заглянути в реліґійні обставини на землі в часі Еноха. Це також вказує на час суду який Єгова “призначив день, в котрому судитиме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всім, воскресши його з мертвих.” (Діян. 17:31, НС) Тільки три ґенерації після Еноха, Бог Єгова показав всьому світу як він може виконати суд на всій залюдненій землі. Завважте як це сталося.— Жид. 11:5; 12:1, НС.

28, 29. Як Ной доказав себе що він свідок Єгови, і як фальшиве почитання зникло з землі в його часі?

²⁸ В третій ґенерації після Еноха жив чоловік повний віри на імя Ной. В тому часі нефіліми, потомки непослушних “синів Божих,” що родились від дочок людських, були “це ті потужники, що з давніх давен бували високо вславлені.” Вони виробили собі велике імя, але Ной свідкував про імя Єгови, як одного живого і правдивого Бога.— 1 Мойс. 6:4, НС.

²⁹ Ноєві минуло було пятьсот років, коли Єгова перестеріг його про ґлобальний потоп, що мав прийти у протязі наступних сто років. Через цей погубний потоп, Єгова замірив витопити всіх поклонників фальшивих богів, як вираз його досади проти грішного й фальшивого почитання. Досить завчасу перед потопом Єгова приказав Ноєві розпочати будувати ковчег, котрий мав бути охороною від поглинених вод. Підчас будування ковчегу, Ной був “проповідником праведності” і свідком для Єгови. (Жидів 11:17; 12:1, НС) В той самий день, коли потоп спав із небес, Ной і сім членів його родини увійшли в ковчег, у котрий вони вже привели були породи всіх птиць й звірят. Після того, як Бог зачинив двері за Ноєм, прийшла велика злива, захопивши всіх фальшивих поклонників на дворі. Всі нефіліми пропали з ними. Але непослушні “сини Божі” скинули людські тіла, в котрих вони жили з їх жінками і нефілімами і повернули до невидимої духової країни, під правлінням Сатани Диявола. (1 Мойс. 7:11—13; 1 Петр. 3:19, 20, АС) Ось так той старий світ з перед Потопу пропав ненавернений до Бога. “І коли первого світа не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на світ нечистивих допустив.” “Для чого й тогдашний світ водою затоплений, погиб.” (2 Петр. 2:5; 3:6, НС) Одним ударом Всемогучий Бог знищив фальшиве почитання із землі через стертя фальшивих поклонників у той самий час. Чи він потребує повторити знову такий чин?

30. Що Ной і його родина зробила по виході з ковчега, і як це було правдою про ввесь рід людський?

³⁰ Один соняшний рік після того, як Ной і його родина з сімох членів безпечно увійшли в ковчег, тепер вони безпечно вийшли із його на вершку гори Арарат, випустивши птиці й звіря. Який був перший чин Ноя й його родини, коли вони вступили на очищену землю? Ці вісім свідків Єгови почитали його, як одного Бога. “І спорудив Ной жертівника Єгові, і взяв з усякої чистої животини і з усякої птиці та й приніс у всепалення на жертівнику.” Бог Єгова тішився цим чистим відновленням почитання його й він урочисто заповів, що ґлобальний потоп більше не вигубить усього тіла за фальшиве почитання. Він спорудив прекрасну райдугу, як символ тієї незламаної обітниці. (1 Мойс. 8:20 до 9:17, НС) Через якийсь час ті вісім осіб осталися живими на землі й вірно почитали Єгову. Два роки після потопу, народився син Семові, синові Ноя, котрого Бог особливше поблагословив. Ось так знову настав час на землі, коли всі люди почитали одного Бога. Але задля уродженого гріха й смерти від Адама, жертва із скоту була додана до почитання Єгови. Рід людський знову розпочав правдиве почитання, із отцями котрі були праведні в очах Божих.

НАЙВИШИЙ ЧАС ДЛЯ СКІНЧЕННЯ НЕСВІДОМОСТІ

31. Як незнання про правдивого Бога, про що замітив Павло на горі Марс, установилось і поширилось?

³¹ Звиш двацять чотири сотні років пізніше, христіянський апостол Павло стояв на горі Марс й свідкував перед найвищим лєґальним судом в Атенах. Він зазначив факт, що тоді там було багато богів-демонів, котрих почитали значна велика часть людей, а навіть фільософи. Правдивий Бог, Сотворитель неба і землі, Творець всіх народів, був невідомий для них. Це розповсюднене незнання про Єгову наступило по якімось часі після зливи за днів Ноя. Це сталося з причини зусилля Сатани Диявола й його демонських ангелів, щоб зломати єдність роду людського в почитанні Бога, котрий визволив їх від знищення в Потопі. Німрод, правнук Ноя від його сина Хама, взяв провід в переступі приказів Єгови й запровадив почитання героїв, і обожання людей. “Цей почав бути велетнем на землі. Цей був велетень ловець перед Єговою, і тим вмовляли: як Німрод, велетень ловець перед Єговою. Царювання ж його розпростерлось на Вавилон.” (1 Мойс. 10:8—10, НС) Потім наступило витворення многих фальшивих реліґій з поступом часу, й ріжні покоління й народи були зорґанізовані, кожний маючи свою власну форму реліґії.

32. Як правдива реліґія жила від Ноя аж до Христа?

³² Чи правдива реліґія, правдиве почитання єдиного живого Бога, далі існувала? Так. Протягом усіх тих століть відпадання від чистої віри, одна тонка струя роду людського затримала правдиву віру й зростала в знанні про Бога Єгову. Та струя провадила від Ноя й через інші свідки Єгови, такі як він, як от його син Сем, і многі ґенерації пізніше, вірний Авраам, котрого “Названо другом Єгови”. (Якова 2:23, НС) Авраам був прапраотцем дванацяти родів Ізраїля. Із цим старинним народом Ізраїля Єгова зробив завіт або угоду через пророка Мойсея, й дав їм закон й уповажнену форму почитання. До них він посилав своїх пророків для проводу й справлення і щоб дати їм чудове відкриття правди. До них він післав Сина з неба, щоб жив на землі через трицять три з половиною років, як досконалий чоловік.— Йоана 3:16, 17.

33. Як Ісус показав чи він бажав дістати людей почитати його, і як він єдиний стався посередником між Богом а людьми?

³³ Коли Ісус Христос був на землі, чи він наслідував велитня ловця, Німрода, й пробував провадити людей до почитання себе? Ні! Він цього не робив. Коли Сатана Диявол пробував намовити його почитати Диявола, він сказав: “Геть від мене, Сатано! Писано бо: Єгові Богу твоєму кланятисямеш, і йому одному свято служитимеш.” (Мат. 4:10, НС) Він шукав перше мати участь в царстві Божому, й так сказав своїм послідовникам робити, кажучи: “Тим же то моліться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі . . . . бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба. А шукайте перше царства Божого та правди його; це ж усе додасться вам.” (Мат. 6:9, 10, 32, 33, НС) До запитуючого жида Ісус сказав: “Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один Бог.” (Марка 10:18, НС) Тоді щоб показати, що є тільки одна правдива форма почитання і тільки один шлях до одного правдивого Бога, Ісус сказав своїм послідовникам; “Я дорога й правда, й життя, ніхто не приходить до Отця, як тільки мною.” (Йоана 14:6, ПС) Причина чому Ісус сказав це була та, що він прийшов сюди, щоб бути посередником між Богом Єговою а родом людським. Під божественним надхненням апостол Павло заявив: “Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос, що дав себе на викуп за всіх.” (1 Тим. 2:5, 6, НС) Будучи досконалим чоловіком на землі й вмерши безгрішним як мученик за царство Боже, Ісус Христос представив Богу одну прийнятну жертву викупу за гріхи роду людського. Отже він єдиний може служити як посередник.

34. Як Єгова загоїв рану Насіння його жени, і що те Насіння може тепер робити?

³⁴ Намовивши фальшивих реліґійних провідників на землі вбити Ісуса, Сатана Диявол як вуж зранив Насіння Божої жени в пяту. Але через воскресення Ісуса із мертвих на третий день після його смерті, Бог Єгова вилічив рану завдану Насінню його жени. Ось так Ісус увійшов в життя безсмертне в небесах духового царства й представив ціну своєї людської жертви Богу як “рівний викуп.” Він міг так діяти як “один посередник між Богом та людьми” аж до наших часів в цім двацятім столітті. Воскресщий Ісус є тепер в стані як Насіння Божої жени, щоб поторощити великого Змія у життєве місце, в голову, і цим чином завдати кінець всім фальшивим реліґіям.

35. Чому Павло на горі Марс міг правильно сказати щось про будучий світ?

³⁵ Апостол Павло мав чудовне видіння про воскресення Ісуса в його небесній славі. Павло також особисто знав много із пятьсоток послідовників Ісуса Христа, котрі бачили його одного разу після воскресення. Тому коли Павло стояв на горі Марс перед найвищим судом в Атенах й коли йому пригадали про леґальний суд, він міг поправді сказати щось про більший суд. Котрий? Оцей, що через воскресення його Сина Ісуса із мертвих, Бог Єгова дав запевнення всім людям, включаючи й нас сьогодні, що він призначив судний день для всієї залюдненої землі через того, кого він назначив, воскресшого Ісуса.

36. Отже коли є найвищий час покаятись від фальшивої реліґії?

³⁶ Суд Єгови, через його назначеного Сина в небесах, вже розпочавсь над всіма новочасними народами. На це указують всі події, що трясуть світом від 1914 року, коли Перша світова війна вибухла між народами. Бог Єгова вже більше не вибачає незнання про себе. Тепер як ніколи передтим, через сотки тисячі Свідків Єгови по цілій землі, він “розказує людям, що вони повинні всі навернутися.” (Діян. 17:30, НС) Прийшов вже найвищий час, щоб відвернутись від фальшивої реліґії, бо жодна фальшива реліґія не встоїть під екзекуцією його суду через його назначеного Суддю Ісуса Христа. Прийшов час Єгови, коли всі люди мусять знову поклонятися одному Богу.

37. Чи це тепер через світове покаяння й навернення всі люди будуть почитати одного Бога, або яке є пояснення?

³⁷ Отже чи ми є при наверненню всього старого світу до почитання Бога Єгови? Чи всі живучі люди стануться свідками Єгови? Чи всі люди повсюди покаються й відвернуться від многих і ріжних реліґій христіянства і нехристіянського світу до почитання Єгови як Бога? Ні! Світове покаяння й навернення неможливе! Якщо так, то в такому разі, як всі люди будуть знову почитати одного Бога в його призначенім часі? Через дивовижний акт Божий відносно котрого дано пересторогу народам його свідками як перед так і після Першої світової війни. Він виступить проти всіх фальшивих реліґій так само, як він зробив в часі Ноєвої присутносі на землі. Коли Ісус Христос на землі предсказав, то не світове навернення й схоронення, але світове знищення.

38. Як цей старий світ закінчиться, й за чиїх часів це станеться?

³⁸ Предсказуючи кінець цьому світу з його заколотом реліґії, Ісус сказав, що Перша світова війна зазначить початок “часу кінця” світу, і що час клопоту, якого ніколи не було від початку світу, зазначить його закінчення. Кінцевий клопіт прийде нагло на всіх фальшивих поклонників. “Бо”, Ісус сказав, “як же дні Ноєві, так буде й присутність Сина чоловічого (іменно, Ісус Христос в небеснім царстві). Бо, як було за днів перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег, та й не знали, аж до дня, як прийшла повідь і позносила всіх; так буде й присутність Сина чоловічого.” (Мат. 24:7—22, 36—39, НС) Потоп змив нефілімів, неприродних дітей від непослушних “синів Божих,” і всі інші недбайливі фальшиві реліґіоністи у нагле й раптове знищення. Тільки вісім поклонників і свідків Єгови в Нойовім ковчезі пережили потоп. І цим чином тільки одна реліґія спаслась.

39. За який напрям фальшиві поклонники заплатять серед знищення старого світу?

³⁹ Так буде і тепер в призначенім часі Єгови, хоч самий Потоп не буде повторений. Його Син Ісус Христос є тепер присутний в небеснім царстві, як царський Суддя й Виконавець. В цій теперішній ґенерації він станеться найбільшим Борцем за чисте почитання живого й правдивого Бога, і він дасть своє вирішення і виконає суд проти всіх й многих фальшивих форм почитання, які іґнорують й противляться Богу Єгові. Всі ложні поклонники погибнуть серед знищення непоказного, ненаверненого старого світу. Ось так вони заплатять за те, що вони не зважали на життяспасаюче свідоцтво й пересторогу, котру свідки Єгови наполягливо давали їм. Як Ісус предсказав відносно тих днів, що настали після Першої світової війни: “І проповідуватиметься ця добра новина царства по всій залюдненій землі на свідкування всім народам; і тоді прийде довершений кінець.”— Мат. 24:14, НС.

40. Хто буде схоронений в часі кінця цього старого світу, і чим він буде тішитися опісля?

⁴⁰ Те царство не є із цього старого світу, але з нового світу, який Бог в будуччині сотворить. Старий світ скінчиться, а з ним біліони фальшивих поклонників. Сатана Диявол, котрий є “богом цього світу,” буде звязаний як у запечатаній преисподні, а з ним всі його ангелські демони, через котрих народи цього світу були мильно правлені й мильно проваджені. (Одкр. 20:1—3) Проте проповідники Царства будуть схоронені через кінець цього старого світу. Суддя й Виконавець, котрого Бог Єгова назначив, не винищить вірних проповідників, але схоронить їх й спасе їх живими в Божий новий світ. На землі вони будуть втішатись благословенням Божим під установленим царством Ісуса Христа.

КРАСА ЗЄДИНЕНОГО ПОЧИТАННЯ

41. Отже яка буде ситуація на землі зараз після великого горя?

⁴¹ Чи ми оціняємо, що це буде значити? Це буде значити, що Всемогучий Бог довершить свою ціль, що всі люди знову будуть почитати одного Бога, Єгову, Творця, як безсмертне Джерело всього життя. Тільки його поклонники переживуть велике горе в котрому дияволські поклонники старого світу закінчаться. Через відкриття його сили й справедливості, пророцтва будуть сповнені: “Бо земля сповниться тими, що спізнали славу Єгови, як води наповняють море.” (Авак. 2:14, АС) Як Нойова родина, коли потоп винищив старинний, безбожницький світ, тоді проповідники Царства, Свідки Єгови, будуть зєдинено виконувати дальше почитання одного Бога на очищеній землі із всіх фальшивих реліґій. Фальшивий бог Сатана Диявол і його демони не будуть вільні розпочинати реліґійне упередження й війну. Царство нового світу не буде зносити нічого, а тільки правдиву реліґію.

42. Що скоро появиться в друге на землі, коли всі люди, що будуть жити, будуть знову почитати одного Бога?

⁴² Коли всі народи первісно почитали одного Бога Єгову, то це було в земнім раї розкошей, в городі Еден. Так само, коли всі проповідники Царства, що остануться живими, практикуватимуть одну чисту й неопоганену реліґію після великого горя, який вже близько, тоді рай розкошей вскорі появиться, не тільки на місці попереднього в Едені, на сході, але навкола кулі земної. Страшні наслідки тисяч років племінних і народніх воєн між людьми ріжних реліґій зникнуть, коли ті, що пережиють горе, возьмуться до Богом даної задачі, щоб підневолити землю. (1 Мойс. 1:28) Через його царство під Ісусом Христом Бог Єгова буде благословити їх змагання в прикрашенні вічного дому чоловіка на землі, як він благословив землю праотців народу Ізраїля, коли її жителі поклонялись і слухали його, так що той край був “текучий молоком та медом, краса між усіма землями.”— Езек. 20:6, 15; 2 Мойс. 3:8.

43. Які інші сотворіння будуть втішатись тим прекрасним раєм, і чому?

⁴³ Не тільки ті, що переживуть клопіт, будуть втішатись цим любим городом розкошей, але й нешкідливі звірята будуть бродити по нім й птиці краси й пісень будуть перелітати й підскакувати довкола в нім. Звірята й птиці, які вийшли із Нойового ковчегу потопу давно тому, й біблійне пророцтво запевняє нас, що звірята й птиці будуть також схоронені через час великого горя й будуть у підданстві жителям нового світу. Зогляду на жертву Ісуса Христа, то вже не буде потрібно жертвувати нічого, коли вони будуть почитати Бога Єгову.— 1 Мойс. 8:15—22.

44. Як обітниця дана Ісусом вміраючому лиходієві сповниться, але перше після чого?

⁴⁴ Коли Ісус вмірав як жертва на страдальнім дереві, він сказав до розбійника, що висів біля його: “Направду кажу тобі сьогодні: зо мною будеш в раю.” (Луки 23:43, НС; Ро) Як же Ісусова обітниця дана цьому небайдужому лиходієві, що вже мертвий через минулих девятьнацять століть, сповниться? Через воскресення його із мертвих під Божим Царством, коли рай буде привернений на нашій землі. Більше чим це, всі вірні свідки Єгови від Авеля до пророка Йоана, котрий охрестив Ісуса, воскреснуть перед тим нім той злочинець, котрий вмер як лиходій. Так Ісус запевнив нас про це. (Йоана 5:28, 29; Мат. 22:31, 32) Воскресення Ісуса це передвісник і запевнення про воскресення праведних й неправедних.— 1 Корин. 15:20; Діян. 24:15.

45. Як буде одно почитання Бога між всіма людьми виконане й схоронене?

⁴⁵ Ті воскресші старинні свідки Єгови відновлять їх почитання його разом з пережившими горе, але з більшим знанням й вирозумінням. Всі ті, що воскреснуть будуть навчені про знання Єгови й його правдиве почитання. Хто відмовиться бути в єдності з чистим почитанням Єгови й не буде слухати його, як Бога, буде знищений як негідний і непоправний. Охочі й послушні поклонники отримають користь з викупу жертви Ісуса й будуть вільні від прокляття й будуть вилічені й піднесені до людської досконалості, щоб жили на всі часи в благословеннім раї розкошей. Вічно всі люди, що будуть жити, будуть почитати одного Бога, котрого славне імя — Єгова.

[Примітки]