Серія часть 3. “Нехай Буде Воля Твоя На Землі”

В цій часті серії ми поступили з книжкою “Нехай Твоя Воля Буде На Землі” в розділі І, під заголовком “Чия Воля?” Ми далі застановляємось над красотою видіння апостола Йоана, коли він увійшов крізь “отворені двері в небо” наче б в саму присутність Бога на його праведнім престолі. Навкола Божого престола Йоан бачив сидячих двадцять чотири старці, котрі символізували доповнення христіянського собору із 144,000 членів, що були прославлені в небі. Із сімох горючих свічників й шклянного моря перед Божим престолом, здавалось що сцена відбувалась у храмі Божому, де все є чисте й святе. Тепер ми приходимо до параґрафу 28.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ, СИЛА, ЛЮБОВ Й МУДРІСТЬ В ЙОГО СОТВОРІННЯХ

28. Які чотири животні було видко при престолі Божому?

²⁸ Нехай нас не здивує, що ми дальше побачимо в Йоановім видінню. Не думаймо, що в небі є звіря, як от на землі. Пес, Лайка, що жив пару день увязнений в Російськім Сопутнику ч. 2, вистрілений в простір на 3 падолиста, 1957, не пішов вище орбіти в котрій цей чоловіком-зроблений сопутник мов стріла літав довкола землі аж впав в розбиття на 14 квітня, 1958 р. Але в Божій святій присутності є сотворіння котрі зображають прикмети через певні звірята тут на землі. Ми бачимо їх оскільки Йоан розказує нам більше подрібно про його чудесне видіння. “А в середині престола і кругом престола четверо животних, повні очей зпереду і ззаду. А перше животне подобне до лева, а друге животне подобне до тельця, а третє животне мало лице, як чоловік, а четверте животне подібне до летячого орла.”— Одкр. 4:6, 7.

29. Що ті живі животні представляли, й що їх число чотири вказувало?

²⁹ Будучи серед Божого престола й довкола його престола, ці чотири животні символізують орґанізацію з Божих сотворінь, що мають чотири визначні прикмети або означення, які знаходяться найперше в самім Творцю й якими він наділив сотворіння, котрі він сотворив в свій образ й подобіє. Свята Біблія говорить особливше про Божі чотири прикмети або чеснота, а вони є: справедливість, сила, любов й мудрість, у досконалій рівновазі й гармонії. Оці є живі прикмети, що існують відокремлено, але уміщені в самому Богу й також у всіх його благородних сотворіннях. Коли ж живучі сотворіння повні очей зпереду й ззаду є числом чотири, вони разом представляли Божу орґанізацію з благородних сотворінь в досконалості квадрату, з його чотирома боками рівні й в звершеній рівновазі становлячи досконалий прямокутник.

30. Що подобіє першого животного до лева представляло, і подобіє другого животного до молодого тельця?

³⁰ Всі ці сотворіння є зазначені через сполучення чотирьох визначних божественних прикмет. Це відокремлює від брутальних звірят землі. Цей факт, що перше животне є подібне до лева зображає, що Божа зрівноважена орґанізація має мужню справедливість. Про Ісуса Христа, Божого першого сотворіння, говориться як про Божу праведність або справедливість, й він названий “Лев з покоління Юдиного.” (Йоана 5:30; Діян. 3:14; 7:52; 22:14; Одкр. 5:5) Цей факт, що друге животне було подібне до молодого тельця вказує на силу або снагу, що значить, що Бог сповнив нею орґанізацію з своїх благочесних сотворінь. Згідно із цим фактом апостол Павло каже: “Все здолію в Господі, що мене покрепляє.” А до христіянів він писав: “На останок кріпіться в Господі і в потузі сили його.”— Филип. 4:14; Ефес. 6:10.

31. Що представляло третє животне, що мало обличе як чоловічий образ, й четверте, як летячий орел?

³¹ Щодо третього животного, то воно мало “чоловіче лице.” І ось що сказано, про Творця що сотворив чоловіка: “Бог є любов.” (1 Йоан 4:16) Чоловік, що сотворений на образ і подобіє Боже, повинен бути любовю, виявляючи любов понад усю іншу його спроможність. Тому чоловіче лице третього животнього символізує, що Божа орґанізація з вірних синів має любов, й тому не робить ніякого зла ближнім сотворінням. “Хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.” (1 Йоана 4:8) В суспіль із любовю і справедливістю і силою є мудрість, небесна мудрість; а її зображує летячий орел до якого четверте животне є схоже. Орел летить високо під небесами й далеко може бачити. “Чи це ти звелів орлові високо літати й гніздо собі на висоті звивати, . . . Звідки очі його видять делеко.” (Йова 39:27—29) “Для дурного мудрість — річ надтовисока,” але не для далековидючих, високо думаючих з Божої вірної орґанізації. Вони швидкі як орел в діяннях згідно з Божою мудростю.— Прип. 24:7.

32. Що зображено в чотирьох животніх, що мають очі спереду й заду й визнають святість Єгови день і ніч?

³² Символічні чотири животні були повні очей зпереду й заду. Так і ті, що є членами Божої справедливої, сильної й мудрої орґанізації, є пробуджені, насторожені, і пільнуючі. Вони особливше уважають на Бога у всіх речах й застановляються над всіма його вказівками, які він бажає, щоб вони виконували. Цю чудову рису про них можна зауважати в дальшім зображенню їх: “А чотири животні мали, кожне з осібна, по шість крил в округ, а в середині повно очей; і не мають вони впокою день і ніч, говорячи: Свят, свят, свят Єговаa Бог вседержитель, що був, і є, і прийде.” (Одкр. 4:8) З цього ясним є, що ці чотири животні з многими очима представляють тих, що можуть говорити й котрі признають Бога й оціняють його святість, його всемогутність й його сповнення замірів, й котрі, опріч того, знають його імя.

33. Яку рівність в кралах пророк Ісаїя бачив в його видиві про Єгову в його храмі?

³³ Довго перед Йоаном, пророк Ісаїя також мав видіння про Бога в його хмарі. В той час Ісаїя видів небесні сотворіння названі серафими, стоячи довкола Божого престола. Як і животні, вони також мали по три парі крилей. Як же ж вони вживали ці крила? “Двома закривав собі кожен лице, двома закривав собі ноги, а двома літав. І покликували один до одного: Свят, свят, свят Єгова сил, вся земля повна слави його!”— Іса. 6:1—3.

34. Що уможливлює тим трьом животним мати по три парі крил, маючи повно очей?

³⁴ Очевидно, що з трьома парами крил, ті чотири животні, які Йоан бачив, могли летіти поспішно вперед; могли покривати по часті себе або накривати інші сотворіння для охорони; й вони мали доволі знання як вживати ті крила, що були повні очей на около себе й підсподом. Такі дивоти говорять про подібні сили скорого руху, схоронення й пробудження, обережності, зі сторони Божих вірних слуг, зображені чотирьома животними, Наприклад, нам сказано в Псальмі 34:7: “Ангел Єгови чатує кругом боячихся його; і визволяє їх.” День і ніч Божа справедлива, сильна, любляча й мужна орґанізація може виконувати всяку потрібну службу. Чому? Тому, що вони “не мають спочинку ні в день ні в ночі,” і говорять безнастанно із трократнім підкрисленням, як святий є Єгова Бог Вседержитель. Отже ми повинні оцінити Божу всесвітню орґанізацію.

35. Як ті двадцять чотири старці показують, що христіянський собор є в угоді з тим, що ті животні роблять й кажуть?

³⁵ Правдивий христіянський собор є вповній гармонії з тим, що ті чотири животні роблять й кажуть. Йоан показує це, коли розказує нам більше про те, що він бачив у видінні. Він каже: “І коли давали ті животні славу і честь, і подяку сидячому на престолі, Живучому по віки вічні, упали двайцять і чотири старці перед сидячим на престолі, і поклонились Живучому по вічні віки, і кидали вінці свої перед престолом, говорячи: Достоєн, Єгова,b прийняти славу і честь і силу; Ти бо сотворив єси усе, і волею Твоєю усе єсть сотворене.”— Одкр. 4:9—11.

36. Маючи на умі тих двадцять чотири старці, яке питання ми питаємо відносно політичних або й реліґійних провідників на землі сьогодні?

³⁶ Чи сучасні політичні володарі, або хоч реліґійні володарі сьогодні, внутрі й назовні Христіянства, сповняють те символічне видиво? Чи здіймають вони свої корони і свої орнаменти на голові, свої мітри свої офіціяльні турбани або прибори голови і кидають їх перед сидячим на “рішальній позиції” на найвищому престолі всесвіту, Безсмертному, котрий живе і царює по віки вічні? Чи вони сходять зі своїх престолів або урядових місць й падуть перед Богом і Творцем і віддають їх правлючу силу й власть визнаючи, що Він один гідний прийняти славу, честь й силу, тому, що він Творець всього? Чи вони наслідують двадцять-чотири “старці”? Або чи вони пробують зробити героїв й богів із себе, щоб люди покланялись й почитали їх, вимагаючи від них ‘дати Кесарові те, що належить до Бога’? Чи вони не стараються досягнути “рішальну позицію” в зовнішнім просторі й захопити світове панування накинути свою силу на людей землі? Або, чи вони охочі передати народню або племенну суверенність найвищому, вічному царстві Божому? Світові події нашого часу дають неупереджені, непомильні відповіди на ці поставлені питання.

37. Кому ті зображені через “старці” дають славу, й чому нам навчитися яка його воля є, і виконувати її?

³⁷ Ті що є дійсно представлені символічно через двадцять чотири “старці” чесно заявляють, що вся сила приходить від Бога Творця й що їм не належиться ніяка слава й честь. Бога Творця вони визнають як гідного прийняти славу, честь й силу й тому, він достойний почитання, посвяти й послушенства. Коли ж він Творцем всіх річей, то він також і нашим Творцем. В жадний інший спосіб ми не отримали життя. Ми з власної волі не почали існувати на цій землі. Ні; але як це двадцять чотири “старці” сказали до Бога на його престолі: “Волею Твоєю усе єсть, і сотворене.” Тому, що це з волі Божої ми були сотворені і існуємо сьогодні, то ми були сотворені для Божої волі. Ми існуємо тільки для його волі, всі ми, Отже це властиво, щоб ми бажали й пробували навчитися яка є його воля й тоді виконувати її. Інакше ми катастрофічно втратимо ціль нашого сотворення й існування.

38. Хто з найбільших чоловіків на землі оціняв той факт, й кого він післав проповідувати?

³⁸ Найбільший чоловік який коли жив на землі оціняв цей ж факт. Він був чоловік, що молився до Бога. Імя його було Ісус. Його отець не був Єврей, Ізраїльтянин або Жид, але самий Бог, як це факти, які будуть дискусуватись тут, покажуть. Тому він не називав жадного чоловіка своїм отцем, але говорив про Бога як свого небесного Отця. Ісус, коли був тридцять років віку, був помазаний й отримав святого духа Божого й був названий Ісусом Христом. У святій Біблії ми знаходимо написану “книгу родоводу Ісуса Христа,” “добру новину про Ісуса Христа.” (Мат. 1:1; Марка 1:1) Він був найбільшим учителем який коли жив на землі. Він мав учеників, яких Він особливше післав проповідувати. Цих він назвав апостолами, або пославшими.— Марка 3:7, 8, 13, 14.

39. В який спосіб він казав їм молитися, й до кого?

³⁹ Ісус навчив своїх учеників молитися до Бога в прийнятний йому спосіб. Найпростійшу проте найбільше-прикладну молитву яку він навчив їх, містилась у добре-звісній проповіді на Горі. Він наказав їм, щоб вони не молилися лицемірно або тільки формально, зі звичаю: “І коли молишся, не будь таким як лицеміри; бо вони люблять молитися стоячи в школах та по розхідних улицях, щоб їх бачили люди. Істино кажу вам: Мають вони нагороду собі. Ти ж, коли молишся, увійди в хатину твою та зачинивши двері, помолись Отцеві твоєму потай: а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно. Не приподоблюйтеся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перше ніж ви просите в його.” (Мат. 6:5—8) В цей спосіб він навчав їх признавати Бога як їх Творця й Життя-дателя, отже як їх Отця, що постачав всі потрібні речи. Далі він додав:

ВЗІРЦЕВА МОЛИТВА

40. Яка була зразкова молитва якої він навчав їх?

⁴⁰ “Тим же то моліться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. І не введи нас у спокусу, а ізбави нас від лукавого.”— Мат. 6:9—13, АП.

41. Чи це до безіменного Бога він навчав їх молитися, й як він особливше відповів на це питання?

⁴¹ За Ісусового життя тут на землі Кесар Римської Імперії управляв великою частю землі, включаючи й Середнім Сходом, де Ісус жив. Ісус не навчав своїх учеників молитися до божественної Особи, якогось безіменного Бога, котрого, коли титул “бог” згадається, то його пізнається в такий самий спосіб як інші боги, яких люди почитають. Ісус Христос багато раз говорив про особисте імя свого Отця. Заки він почав проповідувати зібраним в його родиннім місті Назаретах, він узяв книжку Ісаїї й читав своїм слухачам розділ 61, вірші 1 і 2, де сказано: “Дух Господа Єгови спочив на мені, бо Єгова помазав мене на те, щоб принести благу вість убогим.” (АС; Луки 4:16—21) З цього видкося, що Бог має особисте імя.

42, 43. Як Бог відокремив себе від всякого іншого, що названий “бог”, і з чим Гіндуська замітка негодиться з його Словом в цій справі”

⁴² Бог має імя що відріжняє його від всякої іншої особи або речі, яка є названа титулом “бог”. Він шанує й поважає своє власне імя й не дозволить нікому жити вічно, що говорить лож про його імя або соромиться його імям. Він підтверджує своїм імям обітниці, пророцтва, заяви намірів, які він робить, щоб він не був взятий помилково за кого-іншого, кого люди почитають як бога. Відносно його імя, його написане Слово, Біблія, не годиться з наступною заміткою:c

⁴³ “Імена богів не становлять реліґій, не більше як імена чоловіків й жінок становлять персональність. Імена є зараз зпершу дані й уживані без жадної ідеї, порівнання або протилежність з іншими іменами. . . . Будь це Бог, Єгова, Баґван, Ішвар, Аллаг, Сіва, або Рима, це те саме Іство, що в неясний спосіб пригадує кожному вірному коли він виповідає імя того, що він навчений спілкувати з тайною всесвіта й ідеєю почитання.”

44. Що було знане про Бога до котрого Ісус навчав своїх учеників молитися?

⁴⁴ Противно, Ісус навчав своїх учеників молитися, не до так-званої Матері-Отця Бога,d або до безіменного Бога, але до Бога, котрого імя Ісус самий знав й Ізраїльські первосвященики знали. Коли ж Боже особисте імя, котре є Єгова, не важне, то чому Ісус отвираючи зразкову розмову молитви, навчав: “Отче наш що на небі, Нехай святиться імя твоє (або буде оправдане, НС)”? Ті що слухали Ісусової Проповіді на Горі були віруючі, не в бога Індії або іншого краю, але в Бога котрого Ісус самий почитав. Христове власне імя шанує імя цього Бога й небесного Отця, бо імя Ісус значить “Єгова є Спасення.”— Мат. 1:21.

(Дальше буде)

[Примітки]