Практична Мудрість У Віку Зовнішнього Простору

Розум знає тому зарадити.— Еккл. 10:10.

1. Помимо того, що чоловік поринув у “космічний вік”, то чому може бути щось мильного з його мудрістю?

ІНОДІ чоловіка мудрість вергнула його, що він називає у “просторий вік.” Однак чоловіка мудрість не утворила для нього дороги до неба. На сотки тисячі миль чоловік, при помочі своїх знарядів, проникнув у зовнішній простір, щоб довідатись дещо про його тайни. Помимо всієї цеї мудрості, чоловік не осягнув доступу до неба, що є дім Божий. Всіма його дослідами глибини безоднього простору чоловік навіть не інтересується, щоб довідатись більше про Бога, Творця. Отже, чи нема чогось хибного із мудрістю чоловіка “космічного віку”? Чи це практичне?

2, 3. (а) Як науковий чоловік досліджуючи глибину космічного простору є як нерозумна корова? (б) Яких слів Соломона він не слухає?

² Чим дальше чоловік досліджує глибину простору ракетами й супутниками устатковані в слідчі знаряди, тим більше він зустрічається з доказами, що є один Бог всього творіння, що Бог є, що він інтелєґентний Творець всього всесвіту. Чоловік примушений бачити й признати знання і мудрість якою всесвіт прийшов в існування. Але сполягаючи на свою власну мудрість й ставши гордим зі своїх власних досягнень, чоловік став нерозсудивим, як от жорстокий звір. Та й корова на полю глядить на чудеса землі й небо, але не може оцінити що є всевишний, всесильний, все-мудрий Творець, котрий сотворив й упорядкував всі ці чудові речі у всіх їх приборах й гармонії. Отже гордовитим стався чоловік науки в просторім віку. Він бачить, але не розсуджує ані не розуміє. Він хоче виминути факт, що Бог є, котрому він відповідальний й котрого волю він повинен виконувати. Отже він самий не вживає прикмет, які він бачить обявлені в ділах творення, й цим він бачить обявлені в ділах творення, й цим він доказує свою матеріалістичну мудрість як непрактичну. Він не уважає на слідуючі слова написані славним царем, котрий мав практичну мудрість тисяч років перед віком космічних ракет:

³ “Премудрістю Єгова поставив землю, а розумом утвердив небо. Його премудрістю створились (морські) безодні, і хмари кроплять росою. Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.”— Прип. 3:19—21.

4, 5. (а) Які причини цар Соломон дав як пораду для нас, щоб хоронити такі здібності? (б) Як причини дані Соломоном стосуються особливше до цього часу?

⁴ Але чому нам схороняти таку мудрість, розсудливість і знання перед нашими умовими очима, як сполучені з Богом Єговою як Творцем? Чому схороняти мудрість яка є практична, й чому триматися нашої здібности думати і не дозволити їй опанувати іншим, що є деспотичні і зарозумілі люди? Цар практичної мудрости дальше пояснює чому, кажучи: “Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе. Тоді ходити меш безпечно дорогою твоєю й нога твоя не спіткнеться. Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш,— сон твій солодкий буде. Не злякаєшся наглого страху, ані погуби від безбожників, як на тебе спаде; Бо Єгова буде надія тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймавсь.”— Прип. 3:22—26.

⁵ Такі користі практичної мудрості, розсудности, знання й здібности думати відносно Бога Єгови є направду конечні в цім часі страху несподіваного нападу, зливи смерти із небес, божевільної війни на наші душі із зовнішного простору або з глибокого занурення субмарини у великих океанах. Опріч таких чоловічих причин, є ще всесвітна битва Армаґедон що надходить як буря на всіх лукавих в очах Божих. Мілітарні науковці свобідно признають, що вони не мають оборони проти атомної війни. А ще менше вони не мають оборони проти Армагедону.

6, 7. (а) Що це некорисним вповати на чоловіче навчання про практичну мудрість було показано учеником в Коломбія Університеті? (б) У відпущені цієї справи, як найвищий суддя вирішив проти шукання за людською мудрістю?

⁶ У вічу виявлення такого браку розсудку й вирозуміння зі сторони учених цього космічного віку, то це не користь вповати на чоловіка про практичну мудрість, щоб вона дала нам це. Молодий чоловік зі штату Ню Джерсі ходив до Коломбія Університету в місті Ню Йорк. Пізніще він заскаржив університет до суду за його вступні гроші як відшкодовання за час, який він стратив у Колюмбії Університеті як студент. Чому? Ню Йорк Ворлд Телеґрам енд Сан звідомляють: “Він каже, що Коломбія Університет приманив його через фальшиве визнання, що він навчає мудрости.”

⁷ Суддя Ґералд Фолей звільнив цю скаргу на 13 червня, 1958, кажучи: “Є одна річ, що розумна людина знає, то мудрості неможна навчати, ба навіть тоді вияснити.” Тоді суддя зробив сильне відношення до людської нездібності, коли він заключив оцими словами: “Жадна розумна людина не признає що когось чоловік або інституція може навчити мудрости й жадна розумна людина не буде заключати із матеріалу (представленого в цій справі), що Коломбія Університет дав враження, що він буде навчати мудрості.” Однак Ню Йорк Ворлд Телеграм енд Сан звідомляє, що той бувший студент Коломбії Університету не є задоволений, й каже, що “він зробить апіль до вищого суду проти інституту, що занедбав навчати його мудрості.”— 14 червня, 1958 р.

8, 9. (а) Чому Найвищого Суду суддя не був у позиції сказати, з відки чоловік отримує мудрість? (б) Звідки Соломон признає, що він отримав свою мудрість, й що він каже про її користі?

⁸ Ми маємо всяку добру причину вірити, що апеляційний Суд підтвердить цей розумний присуд вищого Суду, що ніяка людська світська інституція не може навчити нікого мудрости.a Це не було в межах цього судді нереліґійного суду казати, що мудрість походить тільки із небесного джерела, тобто, від Бога Єгови, котрого чотирі головні прикмети є: мудрість, справедливість, сила й любов. Це був Бог, котрий на першім місці запустив у чоловіка мудрість, яку він посідає; отже чоловік був сотворений на людськім рівні в образ й подобіє Бога його Творця. Тому чоловік повинен показати більше здорового розсудку як корова, тепер особливше в цім “атомнім віку.” Чоловік повинен отримати дещо розуміння й розсудливості, яку мудрий цар Соломон мав, що є написане й схоронене для нас в Біблійній книжці Приповістей. Цар Соломон знав звідки він отримав свою мудрість, й був покірний і вдячний визнати це. В Приповістях 2:6—22 він написав:

⁹ “Бо тільки Єгова дає премудрість і з його уст виходить знання й розум. Він праведним приховує спасення, він заслоняє тих, що ходять в невинності; Він стежки правди наглядає й береже дороги святих своїх. Тоді ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру. Коли мудрість ввійде в серце тобі, а знання над усе душі твоїй любіще буде; Тоді обачність оберегатиме тебе, й розум буде на сторожі у тебе. Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого; від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають; від тих, що радіють злу й ледарством веселяться. Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх; та щоб урятувати тебе від жени чужої, від жени другого, що солодко промовляє, що друга юності своєї понехала й Божий заповіт забула. . . . Ледачі же витрачені будуть із землі, і зрадники будуть викоренені з неї.”

10. Як чоловіча мудрість показалась непрактичною, але як мудрість, яку ми отримуємо й вживаємо від Бога, показується бути практичною?

¹⁰ Чоловіча мудрість в цім “космічнім віку” побільшила загрози, небезпеки для нього й загрози його самого існування між всіма матеріальними добрами якими він тішиться. Отже це не є практична мудрість. Не таку мудрість Бог Єгова дає, разом із знанням, обачністю та розумінням. Ці речі від нього вимагають від нас бути прямими й ходити в невинності згідно з вищим рівнем чим чоловічий і згідно з Божим рівнем. Тільки подумайте, що ми маємо Всевишнього Єгову Бога як наш щит, тому що ми ходимо в невинності. Й якщо ми є правдиві, то подумайте, що це Бог зберігає щось для нас, “практичну мудрість,” або овощ практичної мудрості, то є, постійний успіх, ефективну роботу, добрі наслідки нашої праці. В цей спосіб ми ніколи не прийдемо до дійсної втрати; ми ніколи не витратимо мильно нашого зусилля; ми складаємо скарб в Бога. А цей скарб має дочинення з вічностю, бо Бог Єгова є вічний. “Від предвічного віку до віку ти єси Боже,” сказав пророк Мойсей в його почитанні. (Пс. 90:2) Отже наш скарб є запевнений бути вічним, до предвічного часу в будучину, так довго як Єгова був Богом до часу предвічного в минувшині, що значить безкінця. Мудрість яка приносить такий тривалий успіх є направду “практична мудрість,” здорова й вистачальна мудрість. Отже практична мудрість значить більше як тільки мудрість, яку чоловік посідає тепер.

11. Що інший чоловік, девятьнадцять століть тому, писав до Ефесян про мудрість?

¹¹ Тисяч років після премудрого царя Соломона, другий чоловік написав про мудрість, котрого писання сьогодні різниться значно більше як якого іншого писателя на землі. В своїм листі до Ефесян, котрий знаходиться на сторінках Біблії, цей чоловік, апостол Павло з девятьнадцять століть тому, написав оці слова до своїх спів-христіянів: “Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословенням на небесах у Христі, яко ж вибрав нас у Йому перед основанням світа, щоб бути нам святими і непорочними перед Ним у любові, наперед призначивши нас на всиновлення собі через Ісуса Христа, . . . й оставлення гріхів по багатству благодати Його, котру намножив у всякій премудрості і розумі, (софіа, по Грецьки) обявивши нам тайну (фронесіс), волі своєї по благоволення своєму, котру перше постановив у собі.”— Ефес. 1:3—9.

“СВЯТА ТАЙНА ПРО ЙОГО ВОЛЮ”

12. Чому це так, що науковці “просторного віку” не отримували благословення, що знаходяться в тих “небесних місцях”?

¹² “Атомного віку” науковці вибухли запальні експльозії яких три сотні миль вгорі у просторі й вислали чоловіком-створеного сопутника в орбіту навкола сонця й відбили радарові сиґнали з планети Венери. Отже, вони не могли пробитись в “небесні місця в суспіль з Христом.” Ані вони не змогли пізнати “всього духового благословення” яке мало знаходитися в тих небесах. Це доказує, що не при помочі матеріалістичної науки ми набуваємо духове благословення в тих небесах. Це тільки у спосіб який Бог розпорядив через його улюбленого Ісуса Христа. Божий спосіб має дочинення з кровю його Сина, тобто, з вилиттям досконалого людського життя Ісуса Христа як викупну жертву за нас. Учені котрі не признають викупну жертву Сина Ісуса Христа, не можуть оцінити Божої незаслуженої благодати, ані вони не можуть отримати важної користі з Ісусової жертви. Вони не можуть тішитись благословенним звільненням від засуду за їх унасліджений грішний стан. Вони не можуть тішитися благословенням про прощення їх переступів Богом проти котрого вони дальше грішать. Тільки в багатстві з Божої незаслуженої ласки до каючогося грішника він наділяє таке життя-спасаюче благословення для нас через Ісуса Христа.

13. Як це “в усій мудрості й добрім розумі” Бог постачив свою незаслужену благодать щедро для нас віруючих?

¹³ Ця незаслужена ласка Божа збагатила нас вірних “в усій мудрості й доброму розумі, в тім, що він дав знати нам про святу тайну його волі.” Не що він зробив це в його мудрості й доброму змислі для свого власного добра, але що він зробив це через наділення нас віруючих “всією мудрістю й добрим розумом.” Оцими словами апостол Павло підкреслив, що Бог Отець Ісуса Христа є джерелом святої мудрості й доброго розуму й що ту мудрість, яку ми маємо з цих чеснот, ми маємо від Бога. Разом із мудрістю від нього ми маємо добрий розсудок, обережність, проникливість. В суспіль з добрим розумом, така мудрість є практична, тому що така мудрість діє в гармонії з відкритою волею Божою.

14. (а) Як Павло пояснює, що Бог не наділив своєї “мудрості в святих тайнах” для своїх ворогів? (б) Отже, що він відкриває про його святу тайну для нас?

¹⁴ Зі всією мудрістю яку світські вчені нагромадили через століття, вони не змогли розвязати або розгадати “святої тайни” Божої волі, неговорячи вже про тайни життя й як його заісновано або як настало. Божа воля є тайна яку він тримав в собі аж до його часу обявлення всієї волі або частину її. Навіть коли він і обявив її, то Бог не обявив її кожному, приятелеві й ворогові. Каже апостол Павло: ”А промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу, котрої ніхто з князів віка цього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б. Ні, яко ж написано: Чого око не виділо, ні ухо не чуло і що на серцю чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить його. Нам же Бог відкрив духом своїм; бо дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.” (1 Корин. 2:7—10) Згідно із цим, царя Соломона батько, Давид, сказав: “Довірність Єгови для тих, що його бояться, а заповіт його на те, щоб звістити їм.” (Пс. 25:14) Для цієї причини обявлення нам Єговою святих тайнів про його волю виявляє багатство своєї незаслуженої ласки до нас. О, як вельми упривілейовані ми є!

15. Яка це є та тайна Божої волі як вона вкоротці пояснена Павлом в листі до Ефесян?

¹⁵ Що це є та свята тайна волі Божої? Це Божий замір мати певне упорядкування речей. Згідно з таким упорядкуванням він настановив свойого Сина Ісуса Христа бути головою або вождем його всесвітньої орґанізації, так що всі речі в небі й на землі мусять бути зібрані разом під його прославленого Сина, як їх голову. Це є уряд який Бог визначив для своєї всесвітної орґанізації через свого вірного й прославленого Сина Ісуса Христа. Це теократичний розпорядок речей, бо цей розпорядок зробив Бог, й також Бог править тим розпорядком, через того, котрого Він настановив бути головою, котрою є його прославлений Син. Отже тепер його відкритий замір є “щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христі, те, що на небесах, і те, що на землі, у тому, в котрому й ми наслідниками зробилися, бувши наперед призначені по позадумі Того, хто чинить усе по раді волі своєї, щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хвалення слави Його.”— Ефес. 1:10—12.

16. Задля знання про цю святу тайну, як можемо ми діяти з мудрістю й добрим розумом?

¹⁶ Маючи це певне знання про його замір й бачучи що він кружить навкола Ісуса Христа його Сина, ми можемо діяти зі всією мудрістю й добрим розумом. Знаючи, що Бог “оперує всіма речами згідно з його волею,” ми можемо розумно триматись в гармонії з його волею, й не бути розчарованими через свої самолюбні пляни й розпорядки розбиті тим, що вони є противні Божій волі. Ми не дамо обманути себе думкою, що ми виконали щось, що ми робимо щось великого, що ми досягаємо чогось, коли в дійсності ми нехтуємо Богом й не діємо в гармонії з його непереможним заміром й його розпорядком для нас, щоб отримати вічне життя й тішитися під його теократичним урядом у котрім Ісус Христос є головою.

17, 18. (а) Зогляду про святу тайну відносно Христа, як ми показуємо практичну мудрість? (б) Щодо найвищої позиції сотворіння, то Павло показує що хто має всесильну підтримку Бога?

¹⁷ Однак оскільки ми є поінформовані про святу тайну Божої волі відносно Христа, ми можемо діяти з мудрістю й добрим розумом, який Бог дає разом із інформацією. Ми можемо обминати те, що є не мудре, те що не показує доброго розуміння й проникливости, коли воно змірине з волею Божою в Христі. Отже, ми показуємо практичну мудрість, коли ми підкоримо себе Ісусу Христу, як Божому вивисшеному Сину й наслідуємо його згідно з його навчанням й інструкціями. Нехай науковці випускають ракети у зовнішний простір, якщо вони можуть, однак жадний чоловік, ані жадне сотворіння в небі або на землі, не може дістатись вище ніж Божий Син, Ісус Христос. Жадний чоловік не може підкорити всі народи й уряди під себе й затримати свою найвищу позицію на всі часи, бо це не є Божа воля для грішного чоловіка. Жадне інше сотворіння не пасує до святої тайни Божої волі, щоб бути помазаним володарем у Божім царстві, тільки Ісус Христос. Отже тільки він має всесильне підтримання всемогучого Бога. Тому то й Павло сказав до віруючих:

¹⁸ “Не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познання його, просвітчені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, . . . що за вповання поклику Його, і що за багатство славного насліддя Його в святих, і що за безмірне величчя сили його в нас, котрі віруємо, по дійству превиликої потуги його, котру вдіяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах, вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого, не тільки в цьому віку, та й будучому, і все покорив під ноги Його, і дав Його яко голову над усім у церкві, котра єсть тіло Його.”— Ефес. 1:16—23.

19. (а) Як акуратне знання відносно затримання й вживання про світове панування було відкрите для нас? (б) Чому жадні політичні зібрання або “атомний вік” не вирішать цієї справи?

¹⁹ Що за чудова, зворушаюча річ знати, хто є той, котрого найвищий, всемогучий Бог, помазав зайняти й виконувати світове урядування! Про це ми маємо акуратне знання, і нам відкрито це, не через діпльоматичний канал цього світу, ні через з’їзд голов урядів або закордонних міністрів цього світу, але через Боже Слово й за просвітчуючою силою його духа. Ісус Христос наш Господь є той, котрого Отець слави посадив в царстві довго-обітуваного нового світу, щоб правити в небі й над землею й над усіма котрим дозволено жити на землі. Жадне верховне засідання не буде вирішувати цього, жадна сесія Ради Забезпеки або Загальної Асемблеї Обєднаних Народів не вирішують цього. Ані жадні народи, ні мілітарні блоки народів, що мають найбільші засоби атомів або котрі зробили найбільші поступи в опанованню зовнішнього простору, не рішатимуть цього. Це вже вирішено, давно тому, девятьнадцять століть тому. Й від 1914 року по Хр., те часто предсказано царство, котрого помазаний Цар сповняє святу тайну Божу, вживає сили й власти в небі далеко поза досягненням чоловічою зовнішною ракетою або сопутником.

20. Якій інший рисі про, Божу святу тайну волю не перешкодить зібрання політиків?

²⁰ Є ще дальші черти Божої святої тайни, іменно, щоб з його Царем Ісусом Христом в його небеснім царстві товаришив собор із 144,000 вірних послідовників вибраних Богом з між людей протягом цієї христіянської ери. Жадне зібрання сильних політиків для вирішення як правити цим світом і як має бути розділене між ними те правління, не перешкодить цій черті його волі.

21, 22. (а) Яке видіння Даниїла було сповнене в 1914 році? (б) Яка дальше часть того видіння про світових володарів вскорі буде сповнена?

²¹ Всі свідчення зібрані з пророцтв Біблії й з земних подій, які сповняють пророцтва, є такі: Що у світовій зміні 1914 року видиво яке пророк Даниїл бачив було сповнене: “І бачив я в ночніх видивах, аж це з небесними хмарами йшов ніби Син чоловічий, дійшов до Стародавнього й приведено до нього. І дано йому власть, славу й царство, що усі народи, племена й язики йому служили; власть його — власть віковічна, що ніколи не минеться, і царство його не повалиться.”

²² Й в скорі дальша часть видіння відносно собору святих послідовників Ісуса Христа буде сповнена: “Доки не прийшов був Стародавний, та не передано суду святим Всевишнього й не настав час, щоб царство переняли святі.” Ангел Божий пояснив це Даниїлові, кажучи: “А царство й власть і величність царства по всьому піднебесі дана буде народові святих Всевишнього, що його царство — царство вічне, й усі володарі будуть служити й коритись йому.”— Дан. 7:13, 14, 22, 27, ПС.

23. У воюванні проти Божого вирішення й розпорядку чому народи поступають непрактичною мудрістю?

²³ Нехай стрільні зброї і народи, що досліджують простір, воюють гарячою або зимною війною над спірним питанням про світове панування. Але не було б абсолютно ніякої потреби воювати, якщоб вони тільки признали Бога Єгови вирішення й акцію в цій справі. В їх незнанню й несвідомості вони воюють проти Божого вирішення й розпорядку в цій справі, вони можуть виступити зі всім нагромадженням мілітарної мудрості від віків; вони таки не поступлять з непрактичною мудрістю. Їх вінйа буде справді мильно обчислена, бо вони мильно судять Бога Єгову по очевидно слабім, безбороннім стані його свідків на землі, праведних послідовниках Агнця Ісуса Христа. Отже відносно народів, котрим бракує практичної мудрості й котрі показують не більше вирозуміння як тупий звір, є написано: “Ті воювати муть з Агнцем, і Агнець побідить їх, бо Він Пан панів і Цар царів, а ті, що з Ним, покликані і вибрані і вірні.”— Одкр. 17:12—14.

УЖИВАЙТЕ ОБЕРЕЖНО МУДРОСТИ

24, 25. (а) Який є напрям тих, що бажають бути по стороні перемоги в універсальній битві? (б) Яку пораду від Агнця ми наслідуємо?

²⁴ Людина, що бажає бути на побідоносній стороні у всесвітній битві за світове панування, не наслідує народів в незнанню про святі тайни Божі. Вони не бажають бути затягнені в жадну помилкову війну проти Бога й його Агнця Ісуса Христа. В гармонії з “Божою мудрістю в святій тайні, захованій мудрості,” ці любимці життя й щастя наслідують пораду Агнця Ісуса Христа, яку він дав, коли значно велика товпа йшла за ним. Питання було, Чи всі вони будуть наслідувати його до кінця? Чи вони знають вповні чого вимагається? Отже відносно них ми читаємо:

²⁵ “Ішло ж із Ним прибагато народу; й обернувшись рече до них: Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матір свою, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути. І хто не носить терпіння свого й не ходить слідом за мною, не може бути учеником моїм. Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сівши не полічить видатку, чи має на скінчення? щоб часом, як положить він основину, та не спроможеться скінчити, всі дивлячись, не стали сміятись із нього, кажучи: Що цей чоловік почав будувати, та й не спромігся скінчити. Або який цар, ідучи на війну, ударити на другого царя, сівши перше не порадиться, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто здвацятьма тисячами йде на нього. Коли ж ні, то ще як той далеко, посли піславши, просить примиря. Так оце, всякий з вас, хто не відцурається від усього свого достатку, не може моїм учеником бути. Добра є сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити? Ні в землю, ні в гній не годиться вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.”— Луки 14:25—35.

26. Яка була б практична мудрість відносно будування башти або йти до війни з сильніщим ворогом?

²⁶ Щоб отримати запевнення і охорону посілостей яку вартова башта робить можливим, то чоловік мусить мати готівку для викінчення її до бажаної висоти. Щоб оминути насмішку і наруги, то чоловік мусить бути практичним в мудрості й вирахувати перше, чи він має досить грошей викінчити замірену башту, заки він розпічне будувати й змарнує час, матеріал, енергію й гроші й виявить необачність. У війні, щоб оминути терпіння нещасливої поразки або знищення його армії й його самого, цар має показати добрий розсудок й обчислення. Чи може він виграти війну проти царя, котрий провадить з подвійним числом війська й можливо краще узброєне? Або чи безпечніще шукати мира ніж наражатись на війну? Якщо цей послідний крок кращий, тоді це практичніше для слабшого царя шукати мира.

27. Як була світова мудрість показана відносно крізи з Берліном в 1959 році, але як народи не діють з практичною мудрістю відносно надходячої всесвітної війни?

²⁷ Не інакше і в цім віку космічних ракет. Навіть в Берлінській крізі 1959 року здавалось, що краще мати переговори а ніж рискувати атомною війною зі всіма нищительними наслідками з обох воюючих сторін. Але що сказати про надходячу всесвітню війну між Всемогучим Богом й всіма лукавими системами? Ах, в цім більше серйознім случаю народи не бачать потреби для перегонів, нема потреби шукати мира з Всемогучим Богом, заки прийде Армаґедон як несподіваний напад. Всеж таки їм не можливо побідити його. Нехтуючи дальше пересторогою Єгови через його свідків аж битва вибухне в Армаґедоні, значить вигублення всіх народів цього світу. Отже вони не показують практичної мудрости.

28. Де дух відкриття показав нам, що царі землі збираються й чому нам не годитися бути схожі до них?

²⁸ Ми, котрих Боже милосердя наділено щедро всякою мудрістю і розумом не можемо робити так, як світові володарі. Ми мусимо діяти по “духу мудрости й з відкриттям акуратного знання про нього, й як очі вашого серця були просвідчені.” З нашими просвідченими очима, ми бачимо, що пророче Одкриття каже відносно “бісовських духів”, що виходять з уст на позір премудрих промовців: “Що виходять на царів землі і цілої вселенної, зібрати на війну в день той великий Бога Вседержителя. І вони зібрали їх в одно місце, що зоветься по єврейськи Армагедон.” (Одкр. 16:13, 14, 16, побічна заввага) Ми маємо акуратне знання, що царі є зібрані на знищення з руки Бога Всемогучого й його Царя царів. Особисто, ми свідки Єгови, що поводимось практичою мудрістю й відмовились йти разом з ними.

29. Як ми поступили неподібно до тих царів, й як ми показали ненависть до тих, що дорогі нас по тілу?

²⁹ Ми шукали за миром з Богом через його Агнця Ісуса Христа, через котрого кров ми звільнені від прокляття й маємо прощення наших переступів проти Бога. Ми обчислили кошт, порахували кошт цілковитого підприняття. Постановивши зустрінути всякі особисті видатки, і будучи певними, що за поміччю Божою ми зможемо зустрінути таки кошта, ми попращались зі всіма нашими самолюбними причиндалами й посвятились Богові бути учениками тепер-царюючого Сина, Ісуса Христа. Це значило зненавидіти або меньше любити наші особисті тілесні кревні, як от батька, матір, жену, братів і сестер. Навіть нашим сучасним земним життям ми не можемо надто дорожити.

30, 31. (а) Чому ми мусимо бути “сіллю землі” всякого часу? (б) По тім як ми прийнялись бути учениками, чому це не є практична мудрість відпадати?

³⁰ А тепер, коли ми вже перебули якийсь час в дорозі з Христом як його ученики, ми не сміємо ослабати в нашій постанові. Ми не сміємо статися як та сіль, що стратила свою силу й вже не є добра. Статися таким значило б статися некорисним, підлягати насміху цього світу й бути негідним для Бога, а в дійсності, зневагою для Бога, отже як та безсильна, забруджена сіль відповідна тільки щоб викинути її геть й топтати ногами. Так, це значить знищення.

³¹ Ми мусимо дальше бути “сіллю землі” всякого часу. (Мат. 5:13) Це є практична мудрість, щоб перше сісти й почислити кошт як ученика. Це не є практична мудрість, щоб по тім, як ми згодимось підприняти щось і відмовитися дальше платити видатки й бути дальше учеником до кінця. Світова мудрість може здаватись бути найкраща річ щоб відступити, але така мудрість не є практична. Це не є добрий розсудок, бо це диктує про самолюбну користь тимчасово, але що це принесе зневагу й знищення на кінці. Практична мудрість ніколи не вагається платити кошта аж цілий кошт зустрінеться й славна нагорода учеників буде наша. Ми мусимо наслідувати Агнця Божого без ріжниці де б він не йшов! — Одкр. 14:4.

[Примітки]