Теократична умілість

ОДНОГО ранку в неділю цієї осени двоє Свідків Єгови ходили від дому до дому у прекрасній дільниці Філаделфії, Пенсилванія. При одних дверах зустріла нас ласкаво молода мати і запросила нас до кімнати, хоч пояснила зараз, що вона є римо-католичкою. Помимо того вона запросила сісти і вислухала нашої проповіді, яку один зі Свідків Єгови дав. Коли вже ті два свідки устали, щоб йти далі, вона запитала одного з них: “Що ви думаєте про Білі Ґрейма?”a

Той свідок відповів: “В деякім згляді Білі Ґрейма можна уподобати до Аполоса, одного з ранніх учеників. Ось тут в Діяннях 18:24—26 розказується, що Аполос був здібний бесідник, і що будучи добре познайомлений з Св. Письмом, він розказував і навчав пильно про Ісуса, “знаючи тільки про хрещення Йоанове.” Коли ж двох христіян, Аквила й Прискила, почули його в місцевій синаґодзі в Ефесії, вони запросили його “і виложили йому докладніше путь Божу.” Ось точно цього потребує Білі Ґрейм. Він є здібний промовець, що проповідує дещо акуратно, але він потребує вияснення про путь більше акуратно одним із Свідків Єгови.

“Воно вельми важне не тільки мати знання Біблії, але й акуратне розуміння, щоб можна бачити, що Писання мають казати про здійснення проповідування Аполоса, як про це записано в Діяннях 19:1—7. Там розказується про апостола Павла прибувшого до Ефес, де Аполос перебував, і зустрінув деяких учеників. Коли Павло запитав їх, “Чи ви прийняли духа святого коли ви увірували, то вони відказали, Ми навіть і не чули, що є святий дух” Це очевидно було трудно зрозуміти Павлові, отже він далі запитав їх “У що ж ви хрестилися?” Вони сказали йому: “В Йоанове хрещення.” Тоді Павло акуратно повідомив їх про ріжницю між тими двома хрещеннями, і наслідок був, що вони охрестилися в імя Ісуса й прийняли святого духа.

“Отже бачите,” продовжав Свідок, “що хоч палкий і добрий бесідник може бути переконуючим, то без акуратного знання Писання, він мало може зробити що дійсно вартісне для Бога. В часах Аполоса важлива річ була, щоб хрестити в імя Ісуса Христа і прийняти святого духа, бо тільки із вилиттям святого духа в Пятидесятницю, що христіянський собор мав свій почин. Однак Аполос нічого не знав про це. Як наслідок цього ніхто з його слухачів не міг стати в ряди до високого покликання, а це що євангелия Царства в тому часі предложувала всім що каялися, навернулися й посвятилися чинити Божу волю.

“Той самий принцип відноситься і до сьогодні. Популярні євангелисти, помимо їх наведень із Біблії й славномовности, нічого не знають про важливість імя Єгови і про оправдання його, і що царство Боже наближалося і Армаґедон вже близько. А однак знання про ці правди є конечне для всіх, що переживуть Армаґедон і дістануть життя в Божому новому світі. Грейм повинен упокоритися, щоб пізнати ті правди, ті найважніщі й найбільше на часі в нашому дні.” Це вияснення вповні задоволило цього поклонника Білі Ґрейма.

Десь у тому часі ще інший міністер Свідків Єгови ходив від дому до дому в Брукліні і проповідував добру новину про Царство Боже. При одних дверах одна господиня відразно заявила, що вона була католичка, неначе б це була вистачальна причина, щоб проминути її. Замість того, він чемно заявив їй, що він відвідував людей усяких реліґій, щоб збудувати віру. “Більше віри в Бога й Його Слово потрібно,” він далі говорив, “як це можна бачити із цього постійного зросту беззаконня й молодих злочинників в краях, що називають себе христіянськими. А було б куди менше злочинств, як би було більше правдивої віри в Бога. А щоб мати більшу віру треба більшого знання Біблії, і ось тому ми прийшли до вас.” Як він так продовжав із своєю проповіддю, вона забула про свій початковий спротив, і при кінці вона прийняла біблійний підручник ‘‘Нехай Буде Воля Твоя на Землі” і радо згодилась, щоб міністер повернув до її дому знову.

Тим і недивно, що Павло сказав: “Слуга ж Господень повинен. . . бути тактовним до всіх, навчаючим, незлобним.”— 2 Тим. 2:24.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 127]

Нехай Бог буде правдивий, усякий же чоловік обмана — Рим. 3:4.