Блаженні Тихі І Миротворці
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю. Блаженні милотворці, бо такі синами Божими звати муться.”— Мат. 5:5, 9.
1. Яка історична конвенція відбулась в 1958 р., й чому це неможливо для інших орґанізацій подвоїти її?
ЩАСТЯ й тихість є так нероздільно звязані разом, що це неможливо для миротворців мати одно без другого. Тим то можна направду сказати, Ніколи в історії людства не було щасливіщої асамблеї із так многих миротворців, як під час конвенції Божественної Волі Міжнародної Асамблеї Свідків Єгови в місті Ню Йорк, на 27 липня до 3 серпня, 1958 року, бо ж ніколи поперед так багато смирних одиниць не зібралось разом в один час. Це абсолютно неможливо для якоїсь іншої групи людей подвоїти конвенцію як ця, бо тільки свідки Єгови можуть виявити на землі миротворчість, тихість й блаженність, яка постійно відбивається від самої персональності Найвищого Бога.
2. (а) Єгова є уособлений якими дорогоцінними чеснотами? (б) Яка є божественна воля для людей Єгови відносно цього?
2 Багато разів Писання кажуть як щасливий Бог Єгова є “повільний на гнів і щедрий на милость.” (2 Мойс. 36:6; 4 Мойс. 14:18; Неємії 9:17; Пс. 86:15; 103:8; 145:8; Йоїла 2:13; Йони 4:2; Неємії 1:3) Маючи таку ніжну вдачу і контролю на гнів, це уможливлює Суверенському Володареві всесвіту бути довготерпеливим, прощаючим, довгомилосердуючим необмежно й без порівнання. Аджеж, що його вірні й лоальні свідки мусять показати ці добрі чесноти всякого часу й під всякими обставинами, чи то на самоті, як от многі із них є в комуністичних таборах невільництва, або зібрані, у числі дві сотні тисяч, що зібрались в Ню Йорк місті. Це вони роблять не ради обережности, це — наказ і воля Бога Єгови.
3, 4. Через навчання й приклади яким чоловіком Ісус показавсь бути?
3 Ісус Христос, Головний Свідок Єгови, не був вийнятком. В дійсності він був вельми тихий й лагідний чоловік який коли ходив по цій землі. Коли запрошував інших взяти на себе його ярмо й статись його учеником, Ісус сказав: “Бо я тихий і смирний серцем.” (Мат. 11:29) Він був так тихий що він доказав вповні гідність свого титулу “Князь Мира”, і не тільки показав тихість в його особистім життю й активності, але також проповідував іншим, щоб і вони жили життям мира й тихости. Ось так Ісус зазначив цей основний христіянський принцип в однім случаї: “Тільки ж кажу вам, слухаючи: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим, благословляйте кленучих вас, і моліться за обидників ваших. Хто бє тебе у щоку, підстав і другу;” (Луки 6:27—29) Часами Ісус й його співдруги були вичерпані від їх ходу й говорення, отже вони шукали дещо відокремлення й спочинку. Однак товпа просто вдиралась на їх самітність. Замість жорстоко докорити їм, Ісус придусив своє власне особисте почуття й ніжно й з співчуттям подбав про їх духові й фізичні потреби. (Мат. 14:13—23; Марка 6:31—46) Пізніще, коли Ісус мирно вїхав в Єрусалим без битви й представив себе як цар, слова пророка були сповнені: “Скажіть дочці Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослі.”— Мат. 21:4, 5; Захар. 9:9, АС.
4 Протягом його служення у всіх його справленнях з іншими, цей вельми потужний чоловік Ісус ніколи не був воюючим проти його ворогів, ніколи нетерпимим до противників, ніколи незносимим до його другів, ніколи недразливим або скорим на гнів до інших навіть коли під страшним натиском. Він ніколи не тратив самоконтролі. Він ніколи не попадав у досаду. Серед найбільше трудних обставин, в самих пазурах його ворогів, коли вони проклинали його й били й плювали на нього, коли навіть дика юрба схопила його й по демонськи прибила його до дерева страстей умирати без причини, через це все Ісус показав спокійність й само-контролю, а це доказало поза всякий сумнів, що він був Сином Божим. Він був мудрий й щасливий Син, котрий звеселив серце свойого Отця при виконанню божественної волі.— Прип. 27:11.
5. (а) Що Петро й Яків кажуть про само-контролю, гнів, тихість й смирність? (б) Як Павло пояснив схожу-до-Христа лагідність?
5 Аджеж, ця “тихість й розсудливість Христа” була щось для щасливих послідовників й апостолів Ісуса писати іншим про неї, в своїм власнім життю, наслідувати й стриміти. (2 Корин. 10:1) Замість бути гордими, поривні-до-гніву й хвальками, вони були покірними, смирними й скромного серця, як їх Господь. Повтаряюче ці надхнені писателі говорять про себе як “раби” Божі й Христові. (Рим. 1:1; Филип. 1:1; Тита 1:1; 2 Петр. 1:1; Юди 1) Замість бути суперничими, сварливими, легко обуреними й образливими, вони були лагідними й тихими й зрозумілими й розсудливими до інших людей й їх проблєми. Наприклад, апостол Петро писав: “То доложіть до цього усе ваше старання, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чесноті розум, а в розумі вдержання, а вдержанню терпіння, а в терпінню побожність, а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всіх).” (2 Петр. 1:5—7) Писатель Яків також говорить про чесноту й тихість й самоконтролю. “Тим же, брати мої, нехай буде всякий чоловік скорий на слухання, і нескорий на слова! нескорий на гнів. Гнів бо чоловіка правди Божої не вчинить.” “Хто мудрий та розумний між вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідності й премудрості.” (Якова 1:19, 20; 3:13) Ось тут апостола Павла свідоцтво: “Ні, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє діток своїх, оттак, бажаючи вас, ми мали щиру волю передати вам не тілько благовістя Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі. Ви свідки і Бог, як преподобно, і праведно, і непорочно ми обертались між вами віруючими.”— 1 Солун. 2:7, 8, 10.
ХРИСТІЯНСЬКА ТИХІСТЬ — ПЛІД ДУХА БОЖОГО
6. Через уродження й натуру яку диспозицію новочасні свідки Єгови посідають, й чому?
6 Перескочивши девятьнадцять століть часу, ми бачимо, що помазані христіяни Єгови живуть сьогодні як колись щасливі учасники першого століття, будучи “амбасадорами замість Христа.” (2 Корин. 5:20) Отже це воля Єгови й бажання, щоб кожний з цих заступників амбасадора посідав такі самі чесноти схожі до Божих чеснот — тихість й контролю успосіблення, що характеризує Головного Амбасадора, Ісуса. Це не значить ані не підгадує, що свідки Єгови є вищого породу людей, котрі наслідили через уродження й є звершені в само-контролі. Зовсім ні! Як й всі інші люди землі, вони є потомками добровільного грішника Адама й Еви. Вони є початі у грісі й народжені в беззаконню й їх натуральний наклін є незгідливість, їх вдача з природи є бунтівнича.— Йова 15:14; Пс. 51:5; 53:2, 3; Еккл. 7:20; Рим. 3:10; 5:12; Якова 3:2; 1 Йоана 1:8.
7. Коли людина станеться правдивим христіянином, то яке радикальне перетворення в її диспозиції виконується?
7 Отже, мирна тихість приходить від якогось іншого джерела й через якесь інше средство як через злий нахил і недосконале людське наслідство. Що таке цілковите перетворення мусить й бере місце, коли людина стається одним із свідків Єгови, то це годі заперечити. Питання є, Як й яким средством? Щоб дерево видало добрий овощ, то воно найперше зі всього мусить мати добру землю, опріч інших річей. Так і в цім случаю. Найперше мусить бути “правий й добрий стан серця” (земля). (Луки 8:11—15) Потім бере час й старання, щоб засіяти насіння, дозирати, виробляти, підливати й годувати ніжні рослини. На це треба багато часу й праці зі сторони кожного з осібна, але, як в случаю й натурального овочевого дерева, заки солодкий й бажаний овоч христіянської тихості є виданий, Божа сила або дух мусить діяти й справляти серце й ум. (1 Корин. 3:6, 7) Писання виразно кажуть, що “любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, добрість, віра, тихість, самоконтроля”— це витворені овощі духом Єгови.— Галат 5:22, 23.
8. Чому посвячення є так важне в життю христіянина?
8 Однак, щоб особа могла мати духа Божого, вона мусить перше посвятити себе Єгові. Це значить, що її особиста воля мусить шукати, знайти, і згодитися чинити божественну волю. Тоді вона хреститься у воді перед свідками, як в символ посвячення. Це новонароджене дитя в правді далі кормиться Божим Словом з Біблії, а це знову робить його міцним вирости до зрілости. До тих, що занедбали робити поступ, Петро пише: “Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду, яко ж новонароджені діти будуть жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасення.” (1 Петр. 2:1, 2) Павло також радить: “Щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тліє в похотях лукавих, а обновившись духом ума вашого, та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведності і святості правди.”— Ефес. 4:22—24.
9. Опиши про красну одежу людей Єгови, яку вони мають привілей одягати?
9 Ось так скинувши старе насліддя, гріхом-сформовану персональність з його злющою вдачею, посвячені свідки Єгови одягають й прикрашують себе новою, теократичною або благородною персональністю, тихістю, терпимістю й самоконтролею. “Одягніться ж оце, яко вибрані Божі, святі і любі, в милость, смирність, тихість і довготерпіння.” Як прекрасні є ті одежі ототожнення та відрізнення слугів Бога Всевишнього! — Колос. 3:12.
ПЕРСОНАЛЬНІСТЬ СТВОРЕНА ВІДПОВІДНО ДО НОВОГО ЛАДУ
10. Що значить “перетворити ум на ново”?
10 Такий спосіб життя, як повище зазначений й поручений, напевно значить радикальну зміну цілого думання чоловіка. Тоді відношення до зовнішнього впливу такої одиниці цілком зміняється. Реакції (протидіяння) до обставинів й окруження драстично стають змінені. Але апостол знав, що таке цілковите перетворення в умовім діянню буде конечним, бо він пише: “Перестаньте приладжуватись до віку цього, а переображуйтесь обновленням ума вашого, щоб довідатись, що воля Божа добра й угодна і звершена.” (Рим. 12:2) Всі ті, що роблять таке перетворення в їх життю сталися частю нового, тихого товариства Єгови, котре є цілковито відмінне від дияволського старого зломнастороєного товариства.
11. (а) Як приятелі й кревні часто глядять на тих, що занехають діла старого світу? (б) Чи це за висока ціна заплатити?
11 До тих, що так перетворили їх спосіб й виробили схожі до Христових чесноти, апостол Петро пише: “Доволі бо з нас минулого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пиянстві, бенкетах, напитках і мерзьких ідолослуженнях. Тим і дивуються, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи; котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.” (1 Петр. 4:3—5) Як Петро й перестерігає, часто кревні й колишні приятелі і товариші говорять образливо про тих, що почали відламлюватись від цієї Дияволом-правлючої системи, й вони роблять все можливе, щоб знеохотити життя-шукаючих від дороги життя і до обновлення. Але ніколи ті, що посвячують себе виконувати волю Єгови не повинні відчувати задля споріднення родинного або задля фінансового або соціяльного звязку, що вони зобовязані в який спосіб жити й поводитися так, як ті, що є частю сучасної системи. Зробити так значить неминуча смерть. Єгова не робить компромісу в цім визовнім питанні. Ані так не роблять його посвячені люди. “Тим же то, брати, ми довжники не тілу, щоб по тілу жити. Коли бо живете по тілу, то помрете; коли ж духом діла тілесні мертвите, будете живі. Котрі бо духом Божим водяться, ті сини Божі.” (Рим. 8:12—14) Напевно, що жадна тілесна звязь або товариство не може бути порівнане з цією позицією. Що за неописаний привілей — бути синами вічного Суверена Господа й Володаря цілого всесвіту!
12. Тримаючись зі світом Сатани, які жнива чоловік буде жати?
12 Сатанський світ, замість видавати овочі духа Єгови, він жне багаті жнива лукавих діл, що є продуктом бунтівничого й упавшого тіла. “Явні ж діла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст, ідолослуження, чарування, ворогування, свари, ненависть, гнів, суперечки, незгода, єресі, зависть, убийство, пянство, бенкети й таке інше. Це наперед кажу вам, яко ж і наперед казав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслідять.” (Галат 5:19—21) Діла тілесні не дають таким справжню радість й дійсне щастя навіть на хвилю під сучасними обставинами, а що до будучності, всі ті, що пють ці покидьки помруть в Армаґедоні, щонайпізніще. Отже, розсудливі люди радо схоплюють нагоду в заміну за радість вбиваючі діла тілесні за радість-даючі овочі духа.
13. (а) Як високі й могутні люди цієї системи глядять на смирність і самоконтролю? (б) Чи зразок визначений володарями цього старого світу добре наслідувати?
13 Зогляду на все це, то це направду дивна річ, що ті, котрі тримаються старої системи висмівають й ругаються й дивляться згорда на тихість й контролю духа як на людей без хребта, і кволі, котрих би обминати. Так звані успішні наставники в світі, як от провідники робітників, фінансові маґнети, політичні й судові люди сили, мілітарні й політичні власти, високі й могутні володарі, екзекутивні диктатори цього сатанського ладу хваляться, що вони є запеклі й тверді, легкі на обурення, скорі до сварки, нетерпеливі, гарячковаті, й часто посідають жорстоке, зубчасте успосіблення. І так як провідники дають приклад, так маси проваджені стараються наслідувати її. Приповістей 29:22 є напевно правдива, коли вона каже: “Чоловік гнівливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.” Отже, мале диво, що коли земля сповнена людьми котрі є “гнівливі” й “зводять до сварки” сучасна система є в такім жалюгіднім, нещасливім стані, бо, і справді, це сварливий, ненависний, воюючий світ, переповнений злочинами й переступами. І всі десять міліон аспірин пілюль, що їх споживають денно, всі транквилізатори й “чудо-медицина,” й всі бальмові оливи на “мир ума” і всі психольоги, не змогли звільнити болів голови цього вмираючого старого світу.
14. Як це можливо для христіянів жити тут на землі, однак не мати участі в світовім невиліченім болю голови?
14 О, як відсвіжаючі є відмінні обставини в товаристві нового світу Єгови! Це правда, вони є на землі, але замість наслідувати огидні характеристики більшості людей, або наслідувати їх крутих політиків і їх практикування, Свідки слухають божественної інструкції написаної в Приповістях 22:24: “З гнівливим не дружись, і з сердитим не кумайсь, Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надів петлі на душу свою.” Апостол також погоджується: “Ледачі бесіди псують добрі звичаї.”— 1 Корин. 15:33.
15, 16. (а) Отже, чи тихість й лагідна вдача є тавром боягуза? (б) Який приклад сили є визначений свідками Єгови внутрі й на зовні вязниць?
15 Отже, тихість, замість бути тавром кволого боягуза, то вона є ототожненням характеристики тих, що є вельми відважні й міцні, сильніщі далеко від могутніх воєводів та цивільних проводарів цього світу. “Довготерпеливий дужчий від силача; себе гамувати — це більш, ніж місто звоювати.” (Прип. 16:32) Як приклад снаги в тихості, погляньте на довготерпеливих свідків Єгови живучих в тотальних краях, котрі були насильно стримані від прибуття на асамблею Божественної Волі в місті Ню Йорк. Замість намагатись утікати або ховати свої ототожнення поза маскою компромісу й плахтом гіпокризії, ці щасливі Свідки в тих темних краях сміливо остались непохитними в їх Богом-призначених місцях, як зєдинені поклонники правдивого Бога Єгови, й через їх чудову виставу тихости й самоконтролі, а навіть коли брутально тортуровані до точки смерти, вони здобули повагу й подив від многих їх ворогів.
16 Наслідуючи цей напрям, переслідувані Свідки виконували їх небесного Отця волю, як записано в його Слові: “Як запалає твого старшого досада проти тебе, не покидай твого місця: лагідність схоронить тебе від більшої провини.” Але чи то внутрі чи назовні вязниць або у кімнатах тортур або в концентраційних таборах,— ті щасливі Свідки указували таку саму тихість до всіх, що з ними мали стичність. “Бувайте завсіди готові дати одвіт всякому, що домагається від вас слова про вашу надію, з лагідностю і страхом.”— Еккл. 10:4; 1 Петр. 3:15.
17. Хто є найбільше блаженні люди на землі сьогодні, й чому?
17 Які ж користі є із наслідування вузької й яку тут визначено? Ніхто ніколи не видів розяреного гнівом чоловіка, щоб рівночасно сміявся і був веселий. Причина є та, що веселість й гнів не спілкують ані дружбують. Коли одно входить, те друге негайно виходить. Тепер свідки Єгови є благословенні понад усі інші, бо вони є щасливі, найбільше мирні й задоволені люди на землі. Але такі безпосередні користі є тільки другорядної ваги в порівнанні з остаточним, й далеко вищим благословенням, яким є наділені оці тихі люди.
18, 19. Які дорогоцінні благи є обіцяні тим, котрі є направду тихі й смирні?
18 В представленні Ісусової славної “проповіді на горі,” великий Учитель не тільки сказав: “Щасливі ті, що є свідомі про їх духові потреби,” “Щасливі є миротворці,” або “Щасливі є тихі.” Хоч це правда, що певну скількість щастя людина отримує коли її духові потреби задоволяються й коли вона є тиха й смирна, однак це не є ті вищі благословення, які Христос обіцяв. Ісусова ціль приходу на землю була, щоб нести правдиве свідоцтво про славне царство Єгови, й цім случаю він не занедбав виконати свого заміру, бо, дійсно, що Ісус сказав, було це: “Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.” “Блаженні миротворці, ‘бо такі синами Божими звати муться.’” “Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.”— Мат. 5:3, 9, 5.
19 Отже, це дає ширше розуміння й оцінення неописаної радости й щастя що призначене для вірних свідків Єгови. Перше зі всього, дійсно побачити досаду Єгови й незвичайну битву Армаґедон, коли у всій його потузі й славі Він викорінить й знищить на віки лукавих, й тоді, як “сини Божі,” особисто вони отримають призначене місце служби як вічну посілість й наслідство під мирним правлінням Царства — що за велике оправдання Слова Єгови й імя його все це буде! Це справді буде найбільше благословення й зворушаючий привілей для тихого успосіблення одиниць, що далеко перевисшає всяку свободу якою вони тепер втішаються серед теперішнього заколоту й смутку, що скарали цей слабий, сумуючий світ!