Свята Біблія І Наша Проблєма Пережитку

“Бо тільки на Сионі і в Єрусалимі буде утеча, як сказав Єгова.— та в останках, що їх Єгова покличе.”— Йоіла 2:32.

1. Відносно штуки друкування, то як воно сталось відповідним средством для найславніщої книжки у всій історії?

ТАК довго як вісім століть нашої Ери, Хінці в Азії винайшли друк із виритих деревяних квадратів. В Европі друкування літератури рухомим друком винайдено десь по середині пятьнадцятого століття, недовго перед винайденням Америки. Перша книжка що вийшла з друку була перетлумачена найбільш славна книжка в історії — свята Біблія, у міжнародній мові того часу, Латинській. Це була відповідна честь для оцінення важливості тієї великої Книжки.

2. (а) В якій мові більша часть з святої Біблії була написана? (б) Для витворення чого друк був зараз ужитий, і як поширення його сталось без порівнання?

² Свята Біблія була написана, більша часть її, в мові старинніх патриярхів Авраама, Ісаака й Якова, котра то мова була названа єврейською, бо ж Авраам був Євреєм. Ця єврейська часть Біблії була поручена Жидам або Ізраїльтянам, й потім коли друк винайдено в Европі, вони скоро вхопили цей новий винахід, щоб видати копії надхненого Святого Письма або Писань. В 1477 році видано зо 300 копій частин Єврейської Біблії єврейською друкарнею-пресою в Европі. Потім в 1488 році єврейсько-жидівська друкарння видала перше повне видання Єврейської Біблії із голосниками й старинними значками. Від тоді свята Біблія складається із шістьдесять шість книг й досягнула незрівнаної циркуляції через жадну іншу книжку у всій людській історії, іменно, звиш два тисяч міліонів копій в більше як тисяча мовах! У всіх століттях її існування вона показалась бути книжкою, що заслуговує на увагу, студію, й послушенство всього людства.

3. Чому Біблія є тут під дискусією, і який розвій діяв в гармонії з предсказаним проповідуванням її вістки?

³ Але чому приводити Біблію в цю дискусію? Що Біблія має дочинення з нашим пережитком як раси? Ті, що не є обзнайомлені зі змістом Біблії, правдоподібно запитають таке питання. На це відповідають ті, що поінформовані про Біблію, що Біблія має багато дочинення з нашим пережитком в загрожуючій будуччині, що перед нами, в нашій генерації. Зогляду на це, прийшов час, щоб свята Біблія мала сьогодні велику циркуляцію зі всіх книжок в людськім життю в так многих мовах, а це уможливлює для більше як девятьдесять осіб із кожної сотні читати її. В Біблії самий Автор виразно зазначив, що його вість для нашого часу повинна проповідуватись по всій залюдненій землі для повідомлення людей всіх народів. Це не случайно що так широко розширення Біблії в друку, в так многих перекладах, виконується в гармонії з божественним заміром. Це на наше вічне добро, щоб ми застановились в цей час зі всією щиростю, що свята Біблія має сказати нам про ратунок нашого життя.

4. В цім віку атомної бомби, яке питання про важливість хвилі висунуто наперед, і що про цю журу говорено на сесії Народньої Конференції про Громадську Діяльність?

⁴ Ми живемо у віку атомних бомб разом з ракетами, котрі можуть бути вергнені наодну третю віддаль довкола кулі. Ратунок життя роду людського від атомних ракет стався насильним питанням цього моменту. Чи ми приготовані пережити? Це питання виринуло на сесії Народньої Конференції Громадської Роботи в Атланта Місті, Ню Джерзі, С.Ш.А., на 8 червня, 1960 року. Кореспондент Ню Йорк Таймс писав про це, “на другий день цей звіт був видрукуваний під великим заголовком: “УМОВИЙ СПЕЦІЯЛІСТ ЗНАХОДИТЬ ЛЮДСТВО НЕПРИГОТУВАНЕ ДЛЯ АТОМНОГО ПЕРЕЖИТКУ.” Він навів промову попереднього директора ґенерала Орґанізації Світового Здоровя, др. Брук Чішолма з Вікторія, Брітіш Колюмбія. Він сказав тій конференції, що “ніхто ніколи не журився про пережиток цілого людства перед тим. Отже чоловік тепер знаходиться у великій крізі, як давно тому життя було у перед-історичних часах (як от дайносори). Колись людство дбало тільки про пережиття многих груп, як от родини, племя, міста й краю.”— Ню Йорк Таймс 9 червня, 1960 року.

5. (а) Як же тоді зроблено посередний визов Біблії? (б) Яке є становище Біблії відносно традицій про ґлобальну катастрофу, що її пережило людство і що вона говорить?

⁵ Правдою воно могло бути, однак цей умовий спеціяліст кинув прямий визов святій Біблії відносно пережитку. Як? Він мав сказати, що ‘чоловічий пережиток в атомнім віку є непевний тому, що нема традиції для цього.’ Однак довкола землі сьогодні, в широко розділених місцях, є традиції про ґлобальну катастрофу, залив водою, через котрий людська раса пережила при помочі кількох осіб. Але, куди краще замість традиції, Біблія подає акуратні записки про ґлобальний потоп історичних часів й як наша людська родина була схоронена через нього в кількох числах, аж до сьогодні. Свята Біблія не сполягає на ті многі традиції між ріжними людьми; Біблію тільки підтверджують такі традиції. Біблійне справоздання не пожичило нічого від тих старинних традицій; ані Біблії справоздання не є вияснення такої традиції, як от про Вавилонський Гілґамеш Епік або переказ (міт). Катастрофа яка спричинила журбу про пережиток цілого роду людського повстала через ґлобальний потоп в двадцять чертвертім століттю перед Христом. Людський рід пережив через нього у нашому спільному праотцеві Ною, й його трьох синах і в жінках всіх чотирьох. Вісім душ! Від Нойових трьох синів повстало три великі галузі роду людського.

6. В котрій біблійній книжці знаходиться історія наочних свідків про Потоп, і хто почав писати Біблію, й хто закінчив?

⁶ В першій книжці святої Біблії, звана “1 Мойсея,” ми маємо наочні свідки історії великого потопу — Ной й його три сини. Їх звіти були записані Єврейським пророком Мойсейом в його книжці про первотворення. (Гляди 1 Мойсея 5:32 до 10:1.) 1 Мойсея є перша з шістьдесяти шість книг в повній Біблії; й всі ці книжки були написані в періоді приближно 1,610 років. Це сталося в 1513 році перед Хр., що Мойсей почав писати ці надхнені шістьдесять шість книг, й вірні послідовники Ісуса Христа докінчили писання десь в 98 році по Христі.

7, 8. (а) Який недавний археологічний знахід доказує правдивість історії наочних свідків про Потоп? (б) Що ж говорить сторона 45 того Звою відносно Потопу, і як Езекиїл підтверджує історію про Потоп?

⁷ Наочна історія про Потоп ніколи не була відкинена іншими надхненими писаннями святої Біблії. Недавні археологи знайшли підтримку цього факту, іменно, пророка Ісаїї Звій Мертвого Моря, з 1947 р. й обчислюють, що він має більше як 2,000 років віку. Цей Єврейський пророк написав свої кілька пророцтви у восьмім століттю перед Христом (десь 775—732). Ісаїя котрий писав й говорив в імя його Бога Єгови, підтвердив історичний потоп за часу Ноя.

⁸ Сторона-колумни 45 Ісаїї Звою Мертвого Моря запевняє нас, що переживші потоп з роду людського ніколи не будуть загрожені ґлобальним потопом. Та сторона Звою Мертвого Моря каже для нашої потіхи сьогодні: “Бо це мені — Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гніватись на тебе й тебе не карати. Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться,— милість же моя не одвернесь від тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Бог.” (Ісаїї 54:9, 10) Також пророк Езекиїл три рази, котрий писав сотню літ пізніще ніж Ісаїя, відносився до переживших потоп Ноя й тому підтверджує, що Ной був історичною особою.— Езекиїла 14:14, 18, 20.

9. Чиє чудесне народження Ісаїя предсказав, і як це пророцтво указує, що цережиток нашого роду станеться проблемою в нашому часі так само як за часу Ноя?

⁹ Пророк Ісаїя предсказав земне народження й досвідчення Месії або Помазанця, котрого Бог Єгова обіцяв післати для спасення роду людського від вічної погуби. Ці пророцтва Ісаїї були сповнені на Ісусі Христі, котрий чудесно був народжений від непорочної діви на землі. Ісус Христос також підтвердив дійсність Потопу. Як же він міг зробити це? Він, як Син Божий, бачив його в своїм передлюдськім існуванню в небі. Пророкуючи, про рятунок цілого роду людського в нашім часі, як це було за часу Ноя, сказав Ісус Христос: “Про день же той і годину нихто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій. Як же дні Ноєві, так буде прихід Сина чоловічого. Бо як було за днів перед потопом, що їли, й пили, женились і віддавались, аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, тай не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх, так буде й присутність Сина чоловічого.” Ті слова були частю пророцтва відносно видимого доказу який зазначить час кінця сучасного ладу.— Мат. 24:36—39; гляди також Луки 17:26, 27.

10. Як писатель до Євреїв зазначив важливість віри відносно пережитку нашого роду?

¹⁰ Віра у Всемогучого Бога є важна для рятунку роду людського. Свідкуючи про це, писатель листа до Жидів каже: “Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсі (Божому) збудував ковчег на спасення дому свого; котрим осудив світ, і стався наслідником праведности, по вірі.”— Жидів 11:7.

11. Як це Петро пояснив, що рід людський заледви уникнув знищення у Потопі?

¹¹ Показуючи, як цілий рід людський ледви уникнув цілковитого винищення в ґлобальнім потопі, Симон Петро, особистий співприятель Ісуса Христа, написав в своїх двох листах, що містяться в Біблії. В його першім листі Петро каже: “За днів Ноя, строївся ковчег, в котрім мало, то єсть, вісім душ, спаслося від води.” (1 Петра 3:20) В його другім листі Петро каже відносно цього дивовижнього акту Божого: “І коли первого світа не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, схоронив, повідь на світ нечистивих допустивши.” “Для того й тогдашній світ водою захоплений, погиб.”— 2 Петр. 2:5; 3:5, 6.

12. Що робить надзвичайним, що рід людський пережив Потоп, зогляду на звільнення природньої енергії?

¹² Подумайте про маленьку частину з людського роду охоронену живою через таке страшне звільнення природної енергії під Божою контролею! Навіть сьогодні урагани, як операція енергії, є ще тайною. “Енергія уміщена в урагані робить незначною найбільшу водневу бомбу. Отже контроля таких бур була б трудною,” сказав артикул в Ню Йорк Таймс з 4 жовтня, 1959 року. Що ж розпочинає таку бурю й продовжає їх, то це ще не є науково знаним. Але Всемогучий Бог Єгова розпочав Потоп й був відповідальний за його спричинення по цілій кулі земній. Всі атомні й водневі бомби тепер нагромаджені чотирьома атомними державами мають тільки маленьку частинку з динамічної енергії звільненої в потопі за часу Ноя. Води, які падали з небес через сорок день й сорок ночей, залили цілу землю на пятьнадцять локтів вище найвищих гір! (1 Мойс. 7:19, 20) А однак, через все це, Бог затримав нашу людську расу й звірята й птиці живими, так що ми тут знаходимось сьогодні!

13. Зогляду на це, то чому не може бути сумніву, що чоловік переживе цей атомний вік?

¹³ Біблійна історія інформує нас про це, й вона основана, не на традиції, але на історії наочних свідків, правдивість котрої свідчать численне число біблійних писателів, а навіть сам Син Божий. Направду ми не потребуємо сумніватися про ‘чоловічий пережиток в атомному віку,’ тому що тут є щось більше як тільки традиція про те.

ЩО ЦЯ ҐЕНЕРАЦІЯ ЗУСТРІЧАЄ

14, 15. (а) Яку надію дають події відносно Потопу для людства сьогодні? (б) Як ми знаємо напевно, чи ми зустрічаємо або ні ще один ґлобальний потоп?

¹⁴ Події потопу Нойового часу дали надію про продовження людського життя на землі для людства, котре знову журиться про пережиток як раси. Той потоп не є тільки фактом давної старинної історії. Той потоп був прообразом нашої ситуації сьогодні, згідно з пророчими словами Ісуса Христа, Сина Божого. Фактом є, що наш світ або система рахується від того потопу у котрім Бог знищив старинний, безбожницький світ, що існував від людського упадку в гріх. Ми не зустрічаємось з другим потопом із небес, котрий затопить навіть Гімалайські гори. Бог Єгова, Приводитель потопу за часу Ноя, запевняє нас про той факт. Останна райдуга яку ми бачили в хмарах є запевненням того. Після того, як Ной й його родина вийшли із ковчега високо на вершку гори Арарат, Бог сказав до Ноя й його родини, коли вони почитали його при їх жертівнику:

¹⁵ “Райдугу мою покладаю в хмарі, щоб вона була знаменом між мною і землею. І станеться як наведу хмару понад землею, то зявиться веселка моя в хмарі. І спогадаю заповіт мій, що поставив між мною і вами, і між усякою живою душею в усьому тілі: що вже не буде потопньої води на погибель усякому тілу.”— 1 Мойс. 9:13—15.

16. (а) Відносно існування нашої землі, як Слово Боже заперечує астрономи й науковці? (б) Після думки світових речників, до якого стану обставин ми прийшли?

¹⁶ Що ж ми зустрічаємо, що робить наш пережиток проблемою тепер? Аджеж, що наша ґенерація не мусить боятися, що науковці й астрономи предсказують, іменно, що наша планета стане безжиттєвою, спалена на попіл, бо вони предбачують таку уявлену ґлобальну катастрофу біліони років в будучності. Заперечуючи таких науковців й астрономів, Бог Єгова, Творець землі, каже в своїй Біблії: “Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки.” (Пс. 104:5) “Тільки земля стоїть собі повіки.” (Еккл. 1:4) Але світові володарі, мілітаристи й учені речники кажуть нам, що вони мають причину вірити, що наш рід людський тепер зустрічає. По їх думці, то ми знаходимося в світі в котрім надто небезпечно жити.

17. Що каже часопис Сполучених Держав Конґрешонал Рекорд про можливість знищення світу?

¹⁷ Каже С.Д. Конґрешонал Рекорд з 13 червня, 1960 року, на стороні В 5022: “Сенатор Кеннеді . . . іноді наводив обчислення, що наш арсенал містить 1,250,000 бомб такого типу, яким знищено Гірошімо. Це підтвердив Томас Е. Муррий, колишний комісьонер Атомної Енергії, коли він сказав, що ми тепер маємо зброї як що потрібно знищити світ.” Це не включає атомної зброї інших держав.

18. Що один славний американський професор сказав про американські сумніви відносно пережитку і про видатки великі суми грошей на розвій зброї?

¹⁸ В артикулі під заголовком ‘‘Народний Замір”: Россітера Концерт — Заклик Піднестись вище Само-Інтересу, щоб помогти всьому людству,” як про це описує Ню Йорк Таймс з 13 червня, 1960 року, то Професор Клінтон Россітерс каже, що американські люди були обляжені сумнівом про їх “здібність процвітати а може й пережити”; і що, хоч ми можемо стримувати воєнну крізу яка буде гірша від самої війни, американські люди є “полишені глибоко в крізі мира, що не є миром. Ми виливаємо страшні суми грошей, запаси, здібність й енергію на розвій і витворення зброї про яку ми молимо Бога щоб ми ніколи не вживали.”

19. Що один славний фізист сказав про похоронення померших після ще одної великої війни і про ново-додані причини погубної війни?

¹⁹ Визначний американський фізист др. й. Роберт Оппенгеймер, на міжнароднім зібранню під протекцією Конґресу для Культурної Свободи, у Берліні, Німеччина, на 16 червня, 1960 року, сказав, що всі люди повинні знати сьогодні, що коли б друга велика війна вибухла, то ніхто з нас не може числити, що буде досить живих, щоб погребли наших мертвих.” Він дальше каже: “В цім десятьліттю смертельна нищительна сила атомів побільшилась далеко більше як в сотеро — а скільки більше може не дозволено або недоречно сказати? Сьогодні . . . вони додали нагоду лютитися як другу причину для знищення.”— Ню Йорк Таймс, 17 червня, 1960 року.

20. Яке було спірне питання вище від виборів президента в 1960 році по думці соціялістичного часопису в Ню Йорку?

²⁰ У великім заголовку на передній стороні з 21 травня, 1960 року, відносно виборів американського президента, соціалістичний часопис Віклі Піпл в Ню Йорку верещав: “ЛЮДСЬКЕ ПЕРЕЖИТТЯ КАСУЄ СПІР 1960 КАМПАНІЇ.”

21. Що сказав приймач Нагороди Нобля на 1959 рік, які є вигляди відносно світу в протязі наступних десять років?

²¹ В 1960 році Лорд Филип Ноел-Бакер, британський офіцир що виграв нагороду Нобля в 1959 році, сказав: “Я думаю що дуже правдоподібно, що за десять років уряди не будуть розброєні, і ми побачимо атомну війну; ми, наші діти, й правнуки будемо всі мертві, й світ буде без життя, радіоактивний, як спалена кула через всю вічність.”— Ню Йорк Таймс Журнал, 14 серпня, 1960 р.

22. Що це значить хемічно-бактеріалогічно-радіоактивна війна, і як мірять силу її?

²² Тепер мова є також про Хемічну, Бактеріологічну, Радіологічну битву, відносно котрої американський полковник, директор Армії Сполучених Штатів СБР Збройної Ореінтації подає звіт, кажучи: “Я є захоплений біологічною й хемікальною війною. Я думаю це велика річ. Це більше людяна річ ніж інша яку маємо.” (Ню Йорк Гералд Трібюн, з 29 серпня, 1960 року) Така хемікально-бактеріологічна війна є куди краща тому, що вона лишає цілими матеріальні посілості підчас коли ворогів позабиває.

23. Що сказав тодішний президент Америки до пятьнадцятої сесії Загальної Асамблеї Обєднаних Народів відносно потреби розброєння?

²³ Промовляючи до історичної пятьнадцятої сесії Генеральної Асамблеї Обєднаних Народів, в Ню Йорку на 22 вересня, 1960 року, тодішний американський президент, Ґенерал Айзенгавер, сказав до найбільшого зібрання володарів які прибули на зібрання ОН: “Але й зброя мусить бути також під контролею тут на землі, якщо цивілізація має остатися при життю!”

24. Після цих визначних речників, то які є вигляди для цього світу, і як урядникі в Пентаґон будинку підтверджують це?

²⁴ Ці є тільки зразки всіх висказаних інформацій, визначеними людьми світу, котрих слова не брати б легко. Згідно з їх власними висказами, їх світовий лад є засуджений на знищення їх власним средством. Досить виразний є вигляд для цього надто узброєного світу й факт, що в Арлінґтон, Верджінія, проти Вашінґтону, Д.К., люди в Пентаґон будинку, котрий містить більшість квартир армії Сполучених Штатів, говорить про “зброю Судного дня.”

25. Яке питання наше обурення порушує, і як народи поставили себе в пряму війну з Творцем чоловіка?

²⁵ З обуренням ми запитаємо, яка група з воєнних крамарів або науковців або політичних володарів має право знищити цілий людський рід, або навіть загрожувати його існуванню й робити їх пережиття турбуючою проблємою? Це є загроза винищити рід на світову скалю, знищити цілу продуктивність, чоловічий порід, вимордувати людську родину.a Цей факт, що світова родина з кровожадних народів узброїла себе средставми, щоб зробити це зухвальство, поставив народи у пряму стичність з чоловічим Творцем, Богом Єговою. Його замір є, щоб людська родина замешкувала цю землю в мирі й щастю на всі часи. “Не вбивати меш,” каже шеста з його Десять Заповідей дані через його пророка Мойсея. “Кожний хто ненавидить брата свого той чоловікогубець; а ви знаєте, що жаден чоловікогубець не має життя вічного,” каже христіянський апостол Йоан, поклонник Бога Єгови.— 2 Мойс. 20:13; 1 Йоана 3:15.

26. Кому ненавистю-сповнені народи грозять знищинням, отже в який час вони увійшли, і чого вони сподіються?

²⁶ В знищенню людської родини, світові держави сповнені ненавистю, знищать не тільки свої власні патріотичні, націоналістичні люди, але також вірних свідків Єгови, що не є з цього світу, але котрі стоять за праведним новим світом. На це знищення його слуг народами, що є противні його замірові, Бог Єгова ніколи не дозволить. (Пс. 145:20) За це витворення загрожаючої ситуації для світу, народи мусять здати рахунок, та не Обєднанам Народам або їх Міжнародному Суді Справедливости, але Творцеві, Богу “Судді всієї Землі.” (1 Мойс. 18:25) Народи увійшли в їх судний день перед Богом. Вони мусять сподіватися виконання присудів його.

27. Який є урочистий образ про виконання такого суду, і чого, Петро каже, можна сподіватися?

²⁷ Остаточно, всі народи цього несправедливого світу мусять зустрінути виконання божественного суду. Виконання присудів за часу Ноя на старинному світі безбожних людей є урочисте зображення, що цей несамовитий безбожницький світ сьогодні може сподіватися. Цей сучасний світ мав свій почин після Потопу, який залив землю на Слово Боже. Каже апостол Петро: “Нинішні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на вогонь зберегаються про день суду й погибелі безбожних людей.”— 2 Петра 3:7.

28, 29. Чому ми повинні проголошувати таке порівнання про виконання суду без ніякого вагання?

²⁸ Отже що людський уряд, суверенні народи цього світу зустрінуть, є щось порівнальне з Потопом за часу Ноя. Без вагання ми можемо висказати це, згідно з пророчими словами самого Ісуса Христа. Його відношення до виконання суду, як це подає його ученик Лука, читаємо:

²⁹ “І як сталося за днів Ноя, так буде й за днів Сина чоловічого. Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив їх. Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували, котрого ж дня вийшов Лот із Содоми, линуло вогнем та сіркою з неба та й вигубив всіх. Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриється.”— Луки 17:26—30.

30. Чому ми маємо всяку причину вірити в Ісусові слова про це, і як він підкреслив, що це буде найгірше горе для чоловіка?

³⁰ Ми маємо всяку причину вірити тим словам, бо Ісус Христос не забуде те, що він сказав, коли він відкриється як Божий суддя й виконавець, котрий мусить судити живих і мертвих. Тимбільше, Ісус Христос є довірочний пророк, бо в його пророцтві про кінець цієї земної системи він предсказав світові події й обставини, які беруть місце від 1914 року по Хр. Коли б не зробив цього, не бувби сказав як ми маємо надіятись уникнути це світове безладдя. Що це буде людський найгірший клопіт у котрім пережиття людей, як тіла й крови, буде на рівновазі, то він сказав в тім самім пророцтві: “Буде бо тоді мука велика, якої не було від настання світу, до цього часу, й не буде. І коли б тих днів не вкорочено, то жадне б тіло не спаслося; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні тії. Направду кажу вам: Не перейде рід цей, як усе теє станеться.”— Мат. 24:21, 22, 34.

31. Чому теперішня є та ґенерація до якої відносився Ісус?

³¹ Предсказані події почалися в 1914 році по Хр., і ця ґенерація роду людського, що ще живе від того року, є ґенерація яку Ісус Христос мав на думці. До тепер ми виділи сповнення світом-трясучих подій як “ознаки (Христової невидимої) присутності й кінця цього ладу.” (Мат. 24:3) Які події? Світова Війна 1, котра не сталась бути “війною, щоб закінчити всі войни”; голоднечі й недостачі поживи; землетруси; переслідування Христових праведних, послушних послідовників; повстання фальшивих реліґійних пророків в Христіянстві; непокоюче побільшення беззаконня; утеча праведних христіян до дійсного місця безпеки й пережитку тому, що вони видять й розуміють предсказані ознаки надходячого спустошення; й помимо всього цього переслідування, й всіх лихих часів й злих вістей, вони проповідують добру новину про Боже власне царство “по всій залюдненій вселенній на свідкування всім народам.” (Мат. 24:7—28) Появлення цих речей від 1914 року є знані міліонам з цієї ґенерації. Це також є записано для провірення всякого, хто розпитує про це.

32. Чому пережиток є проблємою цієї ґенерації?

³² Отже ми є та ґенерація, що не перейде геть аж сповниться “велике горе якого ніколи не було від настання світу й не буде.” Пережиття є проблемою нашої ґенерації.

[Примітки]