Питання від читачів

● Як треба розуміти пояснення про жіночі оздоби в 1 Тимотея 2:9, 10 і 1 Петра 3:3, 4?

Той текст в питанню звучить: “Так само й жінки, чисто вбираючись із соромом та з чистотою, щоб укашували себе, не заплітанням, не золотом або перлами, або шатами предорогими, а як подобає жінкам, що пристали на благочесте ділами добрими.” “Ваша окраса нехай не буде зовнішнє заплітання волосся і убирання в золото, або зудягнення в одежу, а потайний серця чоловік, у нетлінню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцінне.”

Біблійні коментатори, як от Адам Кларк, розказують про старинну зачіску або заплітання косей із золотими прикрасами, що були в моді між поганськими жінками за днів апостолів. Така чарівна й показна вистава була непристойна для христіян і тому проти цього висказалися Павло й Петро.

Одначе, ті христіянські секти, що йдуть до скрайности і забороняють всяку жіночу прикрасу на підставі цього апостольського наказу, очевидно помиляються. Нам би не заключати, що всяке заплітання волосся й всякі прикраси є мильні, бо Петро заключив “зодягання в одежу,” що жінки мусять носити. Напоминання цього Писання не є, що христіянські жінки мають або не мають зодягатися, але на що вони звертають увагу: не на зовнішню прикрасу, а на внутрішню красу в умі й серці, і на правильне відношення, якщо вони бажають бути принадні й приподобатися. На жаль, воно куди легше носити зовнішню прикрасу чим розвинути внутрішню!

Христіянській жінці краще подобає убиратися умірковано, скромно і прилично, виминаючи виставність та чуттєвість. Як от вона не повинна звертати невластиву увагу на свої виставні клейноди, так вона повинна бути уважною в уживанню косметики для невластивої вистави. Що прикраса в уміркованій мірі не є супротивна, то це можна бачити із загального уживання клейнод старинними слугами Єгови.— 1 Мойс. 24:53; 2 Мойс. 3:22; 2 Сам. 1:24; Ерем. 2:32; Луки 15:22.