Чому сподіватися, що Бог вислухає молитву?
БЕЗСУМНІВУ, молитва є найбільше загальна практика по всіх релігіях. Релігійний чоловік, чи то він є австралійський тубілець або сучасний науковець, уживає молитву. Індус або прихильник африканського чарівництва, мусульмани й жиди, католики й протестанти як і християнські Свідки Єгови всі моляться. Показуючи широке зацікавлення в молитві, бібліотека добре знаної Нью-Йоркської теологічної семінарії містить 1,200 книг на цю тему.
Головно люди починають молитися в часі якогось випадку. Так як один актор недільної програми по телевізії сказав: “Я так злякався, що навіть почав молитися”. Також зразковим було відношення дружини команданта американського атомного підводного човна, Трешер. Почувши, що вже вісім годин флот не має комунікації з човном, вона сказала: “Нам треба починати молитися”. Мале диво, що генерал Ейзенхауер зауважив одного разу, що “в норах лисиць нема безбожників”.
Так, чоловік, а головно в труднощах, за спонукою звертається до вищої сили від себе, до Бога за поміччю. Але коли ми обдумаємо який великий Бог всесвіту є, Творцем широкого простору з його безліч небесних тіл, то ми будемо цікаві знати чому Він цікавиться кволим чоловіком, що є маленькою порошинкою на малій порошинці. А що це, фактично, є відношення деїста (особа, яка вірить, що Бог існує окремо від світу й не впливає на людське життя), який, хоч признає існування Бога як Творця, заперечує, що Він дав чоловікові відкриття про Себе й що Він цікавиться чоловічою долею. За думкою деїста, то Бог є “відступним Богом, який раз на завжди накрутив пружину світової машини й лишив її, щоб вона розвивала свій власний шлях і виробляла свою власну еволюцію”.
Але Творець не лишив чоловіка без провідника. Чому Йому придушувати право Свого найвищого земного сотворіння? Чи він не наділив усіх нижчих звірят звершеним почуттям, щоб ці провадили їх? Певно, що так і тому Він постарав чоловікові звершеного провідника й той провідник є Його Слово, Біблія. Сам факт, що чоловік був сотворений з предметами любови, мудрости й правосуддя, доказує, що Бог мусить посідати ті самі предмети й якщо так, то Він не буде сотворяти чоловіка з допитуючим та мислячим умом і тоді не задоволити його відповідями, яких він потребує на своє власне задоволення й щастя. Чоловікові не треба знати довжину сонячного року, щоб бути щасливим, але він мусить мати причину на його існування, звідки він походить і яка його доля є. І лише відкриття може дати йому це повідомлення, так як Біблія робить.
Біблія також подає нам кілька причин чому ми можемо сподіватися, що Бог буде слухати молитов. І також треба пам’ятати, що молитва не лише включає просьби, благання, але також похвалу та подяку.
БОГ НАКАЗУЄ НАМ МОЛИТИСЯ
Насамперед, ми можемо сподіватися, що Бог буде слухати молитви, тому що Він сам наказує Своїм людям молитися до Нього, і Його Слово дає багато прикладів де вірні слуги Божі молилися; Біблія містить так багато молитов, що її можна відповідно назвати “Книгою Молитви”. Отже псалмоспівець наказує: “Моліться за спокоєм Єрусалиму”. І Ісус сказав своїм апостолам: “Постійно моліться, щоб вам не попастися в спокусу”. Апостол Павло повторно заохочує тих, яким він писав, молитися й продовжати в молитві: “Перебувайте в молитві”. “Безперестанку моліться”. І ученик Яків, що був Ісусів брат по матері, писав: “Отже явно виказуйте ваші гріхи один одному й моліться один за одного, щоб вам уздоровитися. Бо молитва праведного, коли діє, має велику силу”.— Пс. 122:6, ПС; Мат. 26:41; Рим. 12:12; 1 Сол. 5:17; Якова 5:16, НС.
В Біблії, від її першої книги до останньої, ми знаходимо багато прикладів молитов. Можна сказати, що жертва Авеля, яку він подав була молитвою, й правдоподібно, що крім жертви він і усно молився. І апостол Йоан закінчує книгу Одкриття двома короткими молитвами. А Давид, о, що за чоловік молитви він був! Більшість із його сімдесят псалмів, то майже всі є молитвами або містять молитву в формі похвали, подяки або просьби.
Молитва займала перше місце в життю Ісуса Христа, Сина Божого. Повторно ми читаємо, що він усе молився, коли він приймав хрещення, коли кормив товпи, перед тим коли вибирав своїх дванадцять апостолів, де він цілу ніч молився, як і коли відходив самотньо, щоб замислюватися й молитися. Головно ми зауважуємо його молитву останнього дня свого земного життя: при заснованню спомину своєї смерти, також маємо його молитву записана в Йоана 17-ім розділі, три рази в городі Гефсиманія й два рази на дереві страстей.
Також маємо приклад апостола Павла. Він споминає молитву около сімдесят п’ять разів у своїх листах. Важливість, яку він накладав на молитву можна бачити з його слів коли він заохочував християнів молитися зараз коли напоминав їх одягнутися в цілу зброю Божу: “Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться . . . та молитвою за всіх святих, і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста сміливо провіщати таємницю Євангелії . . . щоб сміливо про неї звіщати так як я повинен”. Чи цар Давид, Ісус Христос і апостол Павло сподівалися, що Бог вислухає їх молитви? — Ефес. 6:18—20, НС.
РАДИ ЙОГО ІМ’Я
Факт, що Бог наказує нам молитися й наповняє Своє Слово, Біблію прикладами молитов слугів Своїх, повинно вистарчати доказати, що вони можуть сподіватися, що Він вислухає їх молитви. Але можна запитати, Чому Він вислухає їх? Чому цей великий Вічний, Всевишній й Всесвітній Соверен, повинен слухати молитов Своїх слугів? Одна примушуюча причина є, що в молитві включається пошана Його йменні. Так то Мойсей, все успішно просив Бога на підставі Його ім’я й слави: “Нащо Єгово розпалюється гнів Твій проти людей Твоїх. . .? Нащо будуть казати єгиптяни: ‘Із злим наміром Ти вивів їх, щоб повбивати їх’?” “Якщо вигубиш цей народ до душі, то скажуть люди, що чули про Твою славу: ‘Тому, що Єгова не міг привести цих людей до землі, яку Він обіцяв їм, Він почав вигубляти їх у пустині’ ”.— 2 Мойс. 32:11, 12; 4 Мойс. 14:15, 16, НС.
Єгова також вислухав молитви Ісуса Навина коли цей стався поборений в Ай: “О Єгово, що мені казати по тому, як Ізраїль утік перед своїми ворогами? І почують ханаанці та всі мешканці цього краю і зберуться навколо на нас, і знищать ім’я наше з землі. І що Ти зробиш ради Твого великого ім’я?” Те саме було правдою про молитву Єзекії, що був вірним царем юдейського царства, яку він подав коли Санхерів, асирійський цар насміхався з нього: “А тепер Єгово, Боже наш, спаси нас від руки його, щоб знали усі царства земські, що Ти, Єгово, є єдиний Бог”.— Іс. Нав. 7:8, 9, НС; 2 Цар. 19:19, НС.
Також у Псалмі 79:9, ми читаємо молитву: “Поможи нам, Бог нашого спасіння ради слави ім’я Твого”. Так само й Даниїл молився як є записано в Даниїла 9:19: “Єгово, вислухай. . . Не спізнися ради Себе, мій Боже, бо ім’я Твоє спочиває на Твоєму місті й на Твоїх людях”. Тут можна навести багато більше прикладів, але ці повинні вистарчити показати, що Бог Єгова слухає молитви, а головно коли вони є споріднені з оправдуванням Його ім’я.
ЧЕРЕЗ ДОТРИМУВАННЯ ВІРНОСТИ
Ще одна причина чому Божі слуги можуть сподіватися, що Він буде слухати їх молитви є Його любов до праведности: “Єгова є праведний; Він любить праведні вчинки”. Тому ми читаємо: “Єгова є далеко від безбожних, але молитви праведних Він слухає”. Ті, що наслідують шлях праведности можуть приступати до Бога, тому що вони дотримували свою вірність до Нього.— Пс. 11:7; Прип. 15:29.
Ось як Йов красномовно просив Бога тому, що Він наслідував шлях праведности. (Йова Розділи 29—31) Так само цар Давид, у своїй молитві до Бога за його благословенством коли нагромаджував матеріалу будувати храм сказав: “Я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все”.— 1 Пар. 29:17.
Подібно до цього ми маємо молитву Неемії: “Пам’ятай же мене, Боже, за це, і не затирай моїх вчинків добродійства, яких я чинив у Божому домі та в сторожах його”. Апостол Павло, письменник листа до Жидів, також показує сполуку між доцільною молитвою а правильним поводженням: “Моліться за нас, бо надіємося, що ми також маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитися”. Також цей самий принцип можна бачити в молитві Ісуса, яку він дав своїм ученикам: “Прощай довги наші, як ми прощаємо довжникам нашим”. Так, тому що Єгова любить праведність, то всі любимці праведности, які практикують її можуть сподіватися, що Він вислухає їхні молитви.— Неем. 13:14; Жид. 13:18; Мат. 6:12.
МОЛЯЧИСЬ НА ПІДСТАВІ НАСЛІДЖЕНОГО ГРІХА
Одна з основних просьб, яку незвершені сотворіння можуть робити в їх молитвах є, щоб Бог прощав їм гріхи їх. Так як апостол Йоан висказав це: “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він є вірний та праведний, щоб простити нам гріхи, та очистити нас від неправди всілякої.— 1 Йоана 1:9, НС.
Коли прийдеться молитися за Божою милістю та прощанням гріхів, то Божі слуги можуть молитися на підставі їх наслідженого гріха та незвершенности. Так Давид просив Єгову, щоб Він простив його гріхи проти Урії: “Отож я в беззаконні народжений й в гріху зачала мене мати моя”. Цар Соломон спімнув ту саму річ у своїй молитві коли посвячував храм Єгові: “Коли б вони згрішили проти Тебе (бо нема чоловіка, що не грішить), і Ти розгніваєшся проти них, і віддаш їх ворогові, . . . а вони спам’ятаються й дійсно навернуться й будуть благати Тебе . . . то Ти мусиш простити Твоїм людям, що згрішили проти Тебе”.— Пс. 51:5; 1 Цар. 8:46—50, НС.
Дійсно, сам Єгова каже нам, що Він звертає увагу на чоловічу незвершенність коли Він ділає з ними: “Я вже більше не буду землі проклинати через людей, бо нахил людського серця лихий від самого початку його. І вже більше не вигублю всього живого як то Я вчинив”. Отже Божі слуги мають багато причин вірити, що Бог вислухає їх молитви коли вони просять за ласкою й прощанням гріхів на підставі їх насліджених слабкостей через первісний гріх Адама.— 1 Мойс. 8:21; Рим. 5:12, НС.
ЄГОВОВА МИЛІСТЬ
Наостанку, Божі слуги можуть благати Єгову, або сподіватися, що Він вислухає їх молитви тому, що Він є милостивим Богом. Ось, коли Єгова був готовий знищити ізраїльтянів через їх бунт, то Мойсей просив, не лише на підставі ім’я Єгови, але також тому, що Він є милостивим Богом: “Тепер, нехай звелиться Твоя сила, Єгово, так як Ти промовив кажучи, ‘Єгова, довготерпеливий й багатомилостивий. Він прощає провину та переступ. . . Прости ж провину цього народу через велику милість Твою’ ”. (4 Мойс. 14:17—19) Так, Єгова сказав Мойсейові, що Він є милостивим Богом коли Мойсей просив побачити Його славу, отже тепер він міг відповідно пригадувати Єгові цей факт. Цар Давид просив Єгову на цій самій підставі (Пс. 51:1), так само й Даниїл просив Його на користь Його людей: “Нахили Боже мій, вухо Своє та й послухай . . . бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через Твою велику милість”.— Дан. 9:18.
Тут нема ніякого сумніву, Біблія не показує Бога бути відступним Богом так як деїсти хотіли, щоб ми вірили. Ні, Він цікавиться Своїми сотворіннями й це ради добрих причин. Отже Він запрошує їх, так, наказує їм приступати до Нього в молитві, в похвалі, з подякою й з милостями. Він приймає їх молитви на підставі Свого великого ім’я й тому, що вони дотримують їх вірність. Дальше, Він дозволяє їм благати Його через їх людські незвершенності та наслідженого гріха й також на Його власне прославлення тому, що Він показує милість.
Біблія говорить що Бог є “Слухачем молитви”. Але це не значить, що Він слухає й відповідно відповідає на всі молитви, бо так як можна бачити з повище згаданого, ми мусимо молитися в правильний спосіб до одного правдивого Бога, про правильні речі й тоді Він вислухає нас. Ті, що зустрінуть ці вимоги знайдуть у їх власному життю, що Бог дійсно є “Слухачем молитви”, цебто сказати, що Він чує й дає відповідь на молитву. Щасливі є ті, що моляться в цей спосіб.— Пс. 65:2.