Видужання ще є можливе

“‘Верніться ж до Мене, і Я вернуся до вас’, сказав Єгова сил небесних”.— Мал. 3:7, НС.

1. З яких двох причин ми сьогодні повинні звертати спеціяльну увагу на Боже Слово?

МИ МАЄМО кожну причину вірити, що Біблія справді є Слово Боже, божественна історія, яка розказує нам про наміри та особистість правдивого Бога, Єгову. Також маємо кожну причину вірити, що вона була написана головно для нашого дня. А чому? Бо з Писання можна доказати, що ми живемо тепер в “останніх днях, теперішньої системи, з його “тяжкими часами, яких буде трудно подолати”. Це є час суду про який Ісус говорив у свойому великому пророцтві, яке є записане в Маттея 24-му розділі, відповідаючи на питання: “Який буде знак присутності твоєї й закінчення системи цієї?” За для цих двох причин ми дуже цікавимося пересвідчитися про біблійну вістку на наш день, і дати тій вістці найбільшу пошану.— 2 Тим. 3:1; Мат. 24:3.

2. (а) Що доказує, що Біблія була головно написана для “останніх днів”? (б) Як Ісус зобразив суд, який він буде виконувати при свойому повороті?

² Оскільки Біблія показує, що Бог передбачив ці трудні часи, то воно є лише розсудливо сподіватися, що Він дасть спеціяльне освітлення відносно нього, тому що в ньому буде багато небезпек і натисків, але також через велику роботу свідкування, яку треба буде виконувати перед кінцем. (Мат. 24:14) Але нам не треба здогадуватися про все це. Апостол Павло каже, що “все це, що було наперед записане було записане на науку нашу”, і що “воно було записане на пересторогу нам, на яких прийшов кінець цих систем”. Ми також маємо обітницю, що “дорога праведних є немов те ясне світло, яке все більше та більше світить аж до повного дня”. Більше цього, коли Ісус дав своє велике пророцтво, то він докінчив його трьома пророчими зображеннями, в яких він розказує про суд, який він заснує й буде проводити в часі свого повороту. Він показує як він, яко жених, буде поводитися із дівами, які повинні бути готові привітати його при його приході на весільний бенкет. Знову він розказує, як він, яко пан, розрахується із тими, яким він дав гроші, якими вони мали провадити торгівлю під час його відсутності. Нарешті, він розказує, як він, коли буде вкоронований як цар, буде розділювати людей “немов вівчар відлучує овець від козлів”, даючи заслужену нагороду або відплату кожній класі.— Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11; Прип. 4:18; Мат. 25:1—46.

3. Які інші притчи мають особливе значення на наш день?

³ Також маємо інші пророчі притчи, які знаходять своє сповнення в нашому дні, “в часі закінчення цієї системи”, так як Ісус сказав у поясненні зображення про відділення кукілю від пшениці в часі жнив. Також маємо притчу про дворянина, який зображав Ісуса Христа, і який подорожував до далекої країни, щоб отримати царську силу й тоді вернувся відплачуючи суд своїм слугам, яким він дав срібло (міни), і горожанам, які не хотіли прийняти його за царя над ними.— Мат. 13:36—43; Луки 19:12—27.

4. (а) Яка риса є загальна для всіх цих притч? (б) Чи наші особисті долі вже є вирішені, піддаючи питання на які можливості та клопоти?

⁴ Усі ці притчи знаходять своє сповнення в “останніх днях” і всі мають спільну рису. У кожному випадку можна бачити дві класи людей, одна прийнята, а друга відкинена. Нема ніякого сумніву, що вже перейшло багато часу із цих “останніх днів”. (2 Тим. 3:1) Дійсно, вони вже тривають багато довше ніж ми спочатку сподівалися. Але це не значить, що наші долі, яко особи вже є вирішені, бувши прийняті або відкинені. Для тих, що є свідомі про свої духовні потреби, видужання є ще можливе. Але певно, що так як Ісус сказав, воно було б добре, всім завжди бути “свідомими про їхню духовну потребу”, розуміючи їхню залежність від Єгови й Його провізій. (Мат. 5:3) Але, крім цього, воно ще є можливо особі схаменутися, навіть у цьому останньому дні й зрозуміти, що їй треба зробити велику зміну. Маючи цю думку на увазі давайте тепер розслідимо Писання дальше, щоб набути освітлення та проводу.

НАДІЯ НА ВИДУЖАННЯ

5. В які три способи, багато пророцтв, включаючи й Малахійове пророцтво, знаходять своє застосовання або сповнення?

⁵ Звертаючись до пророцтва Малахії, у третьому й четвертому розділі ми знаходимо один із найсильніших уривків про “останні дні”. Так як багато інших пророцтв, Малахія мав вістку для ізраїльського народу в тому часі коли вона була подана. Те пророцтво також дещо сповнилося ще коли Ісус Христос був на землі, як доказано з наведження з Грецьких Писань. (Побачте Малахії 3:1; 4:5, 6, і Маттея 11:10, 14; 17:10—13; Луки 1:76) Але, так як стається з іншими пророцтвами, воно знаходить своє головне сповнення в цьому найбільшому за всіх скрутних часів, так як натякається висловом “прихід великого й страх-надихаючого дня Єгови”, в страсі, що Єгова ‘дійсно вдарить землю й знищить її.’ — Мал. 4:5, 6, НС.

6. Чому Малахійова вістка суду була така сильна, доводячи до яких питань?

⁶ Ця вістка суду є сильна та пряма. У ній не марнується слів. Єгова каже: “Я приступлю до вас на суд і стануся швидким свідком” проти різних лукавих, які “не боялися Мене”. (Мал. 3:5, НС) Загальний зміст книги Малахії показує, що обставини вимагали такої сильної перестороги, як можна бачити в слабому духовному стані, в якому жиди знаходилися, а головно священики, які сталися самозадоволені й байдужі. Чи не було вже надії для нікого? Чи воно було даремно Богові просити їх? Зауважте, що стається зараз після перестороги Єгови:

7. (а) Як Малахія 3:6 показує постійність Єгови? (б) Що це включало бути Божими вибраними людьми?

⁷ “Бо Я, Єгова; Я не змінився. А ви, сини Яковові; ви ще не прийшли до свого кінця”. (Мал. 3:6, НС) Єгова є стійкий. Тому, що ці люди були потомками своїх любих предків, то Він не буде нерозважно відкидати їх, хоч вони й заслуговували на це. Так, їм уже давно тому належалося знищення так як Єгова пригадує їм, кажучи: “З днів ваших предків, ви відступили від Моїх законів й не дотримували їх”. (Мал. 3:7, НС) Хоч воно було їм на користь бути Божими вибраними людьми, то однак із цим приходила певна відповідальність, так як Він сказав їм: “Я лише вас пізнав, зо всіх родів землі. Тому Я розрахуюся з вами за всі провини ваші”. (Амоса 3:2, НС) Отже з огляду такого відступлення в Малахійовім дні ми знову запитуємо, Чи є яка надія на поворот? А що Єгова потім каже?

8. Який заклик Єгова дав Ізраїлеві, і на якій основі?

⁸ “ ‘Верніться ж до Мене, і Я вернуся до вас’, сказав Єгова сил небесних”. (Мал. 3:7, НС) О, що за благородний заклик! Хоч увесь народ із своїми провідниками “відвернувся” й почав чинити підступ, то однак усім, що схаменулися, Єгова пригадував, що Він їх запрошував й чекав, щоб вони вернулися назад до Нього. Зауважте, що Він покликував тих, які ніколи не знали Бога, але тих, що були під угодою з Ним і які зловживали свої нагоди та заблукали в грішне поводження. Так як Єгова сказав їм: “Я простягав Свої руки цілий день до впертих людей, тих, що ходили дорогою, яка не була добра для них”.— Іса. 65:2, НС.

9. (а) Кому Єгова є готовий дати помочі, і як? (б) Чому Він це робить, і чому ми повинні цікавитися цим?

⁹ Отже, йдучи неправильною дорогою, ці люди мусіли взяти перший крок вертаючися назад до Бога. Те саме є правда й сьогодні. Бог не звертається ласкаво до тих, що вперто відкидають Його. Але ті, що є чесні й досить покірні зрозуміти їхній стан, і починають брати кроки в пряму сторону, знаходять божественний спосіб, який дає їм потрібної спонуки вернутися назад до Божої ласки в єдності із Ним. Зробивши таку благородну постачу, Єгова виконує Свою участь у цій справі, роблячи такий поворот взаємним. (Мал. 3:7) Коли б не так, то багато не могло б вернутися до Нього. Ця благородна постача відноситься до нас усіх. Отже, ми дуже цікавимося навчитися, яка є ця постача, щоб ми самі могли користати з неї й помагати іншим так само робити. Відповідь знаходиться в останній частині пророцтва Малахії, якого ми вкоротці будемо переглядати.

СПОНУКА ВЕРТАТИСЯ НАЗАД ДО ЄГОВИ

10. (а) Що зазначує останню частину Малахійового пророцтва? (б) Яке обвинувачування, запрошення та обітницю є дано в Малахії 3:8—12?

¹⁰ Як ми переглядаємо Писання від Малахії 3:7 до 4:6, то ми знаходимо багато коротких та гострих речень протилежного суду, але в кожному випадку також додається слово гарної обітниці й заохочення, підкріпляючи в нас велике бажання та спонуку брати участь у добрих передсказаних ділах. Насамперед, людям кажеться як вони обграбовували й проклинали Бога. За цим приходить запрошення приносити всі їхні данини та десятини до Його скарбниці, з обітницею великого благословенства “аж надмірно”. Ті, що будуть приносити десятини також дістануть обітницю, що “всі народи” будуть визнавати їх бути щасливими людьми, живучі під приємними обставинами.— Мал. 3:8—12.

11. Яку протилежність й яку гарну обітницю є дано в Малахії 3:13—18?

¹¹ Потім, Єгова звертається до тих, що сильно говорили проти Нього. У протилежності, за цією критикою Єгова показує, як Він звертає увагу на “тих, що бояться Єгову” і ті, що “застановляються над ім’ям Його”. Ласкаво Він записує “пам’ятну книгу” на їх користь. Він дає їм гарну обітницю: “Вони напевно стануться Моїми . . . в той день коли Я буду виводити спеціяльну власність”. Їм показується співчуття, “так як чоловік показує співчуття до свого сина, який служить йому”. Тут ясно розрізняється між тими, що служать Богові а лукавими, які не хочуть служити Йому. Цебто сказати, одну класу похвалюється, а другу відкидається.— Мал. 3:13—18.

12. Який суд і яке благословенство проголошується в Малахії 4:1—3?

¹² Зараз після цього знаходимо ясний опис того, що чекає зарозумілих і лукавих. Але ті, що бояться ім’я Єгови будуть втішатися лікуючими користями ласкавости Його й будуть духовно підкріплені та багаті люди, переможці в лиці ворогів своїх.— Мал. 4:1—3.

13. З повище згаданого, як нам підсумувати те, що Єгова зробить для тих, які справді бояться Його?

¹³ Загальний вплив віршів над якими ми застановлялися є підкріпити в наших думках ясний образ людей близько з’єднаних з Єговою й втішаючись Його ласкою, немов щасливі сини в службі батька свого. Єгова спричиняє їх бути відмінними від усіх інших, що живуть у своїй власній землі, в спокою та щастю й добробуті. О, що за гарна спонука вернутися назад до Єгови!

14. (а) Хто сьогодні зустрічає ці вимоги, і як? (б) Як Він вживає Свідків Єгови в цей день суду?

¹⁴ Чи сьогодні можна знайти таких людей в головнім сповненню цього пророцтва? Так, по цілому світі дійсно є лише одні люди, які “бояться Єгови” й які все “задумуються над ім’ям Його”. (Мал. 3:16, НС) Дійсно, вони вважають це за найбільший привілей й честь носити Його ім’я як свідки Його, так як згадується в Ісаї 43:10—12. В дусі ревної посвяти й відданности до Єгови, вони приносять свою належну підтримку Його почитання до скарбниці, а це значить, до Його організації та її службі. Наслідком цього, вони втішаються всім добром, про яке ми тільки що переглянули, але не в самолюбний спосіб. Вони стоять відмінні від так званого Християнства й цілого світу, але вони не є спонукані якимось самолюбством. Вони розуміють своє призначення проповідувати вістку про Боже царство по цілій землі, “публічно й від дому до дому”, й це включає запрошувати тих, які відвернулися від Єгови. (Дії 20:20) Цим способом Свідків Єгови вживається представляти того, що каже “Верніться ж до Мене, і Я вернуся до вас”. (Мал. 3:7, НС) Через них Він виконує свою частину обітниці вернутися до тих, які схаменулися й зрозуміли потребу вернутися до Нього. Ми можемо додати, що тому, що Єгова стався “швидким свідком” у цьому часі перегляду, то це натякає потребу швидкого повороту з їхньої сторони, але тепер ще не є запізно. Заклик вернутися до Єгови далі проголошується.— Мал. 3:5, 7.

15. Як Боже Слово робить сильний заклик, ради якої цілі, і як це є споріднено з Його ім’ям?

¹⁵ Справді можна сказати, що в Божому Слові знаходиться багато дечого, що дає сильного заклику чи то прямим словом і зображенням або притчами, так як ми зараз побачимо. Ці заклики дуже потверджують значення власного ім’я Творця, як-от коли Він сказав Мойсейові: “Єгова, Єгова, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і повний милостивости та правди, зберігаючи милість для тисяч, вибачає помилку й переступ та гріх, але [коли потрібно] в ніякому разі не звільняє від кари”. (2 Мойс. 34:6, 7, НС) Ці заклики є записані в Біблії, не лише освітлювати й провадити тих, що стараються служити Богові, але також захопити увагу тих, які впали, але, які ще можуть видужати.

16, 17. (а) Як Боже Слово пристосовується особисто, і чому це є важним? (б) Яка молитва є відповідна, і яку трудність це може включати?

¹⁶ В цьому змислі треба ще й іншу точку пам’ятати. Хоч Писання часто відноситься до Божих людей яко народ, або пророчо зображає деякі класи або гуртки, однак воно завжди має заклик до особистого читача. Воно є дуже важним оціняти це, бо хоч так як бувало за днів Малахії, жорстокий суд є проголошений проти народу, який намагається ходити лукавими шляхами, то однак це не стримує особу, схаменутися і повернути своє серце до Бога. Така особа також мусить доказати свій поворот до Бога, ходячи правильними стопами “дорогою життя”. Така особа може молитися так як Давид робив: “Не пригадуй гріхи мого юнацтва та бунту. . . . Ради ймення Свого, о Єгово, ти мусиш простити помилку мою, велика бо вона. Хто той чоловік, що боїться він Єгови? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати”.— Пс. 16:11; 25:7, 11, 12, НС.

¹⁷ Можливо ви будете відчувати, що воно не є легко молитися під такими обставинами, що ваша молитва не буде вислухана коли ви вже так далеко поступили в неправильну сторону. Для вашого власного заохочення, ми запрошуємо вас застановитися над слідуючою чудовою постачею, яка точно зустрічає таку потребу.

ПОСТАЧА ДЛЯ МОЛИТВИ ЗОБРАЖЕНА

18. При урочистім відкриттю храма, як Соломон молився до Єгови?

¹⁸ Коли Соломон закінчив будувати храм і поставив Ковчега, який представляв присутність Єгови в Святині Святих, то він тоді зложив молитву урочистого відкриття. Він згадав різні обставини під якими молитву можна було говорити “до цього місця” (храму), і просив Єгову, щоб Він вислухав і відповів на такі молитви. Соломон включив молитви осіб, і він навіть згадав про “чужинця”, так, що “коли він дійсно прийде й буде молитися до дому цього, то щоб Ти вислухав його з небес... і мусиш зробити все, що той чужинець буде просити в Тебе”.— 1 Цар. 6:1; 8:11, 22, 30, 38, 41—43.

19. Як Ізраїль мав молитися до Єгови коли він був у неволі, і що це їх навчило?

¹⁹ В гармонії з нашим питанням, Соломон також згадує про те, що станеться, коли б, після поганого або грішного поводження, Єгова дійсно розсердився й покинув людей в неволі. Він молився, що коли “вони справді схаменутьсяa . . . і справді навернуться до Тебе всім своїм серцем”, і будуть молитися, у напрям “дому, якого я збудував для імени Твого; Ти мусиш вислухати . . . їхню молитву й їхню просьбу і мусиш виконати суд для них”. Це доведе до відчинення дороги для їхнього повернення до їхньої власної країни. (1 Цар. 8:46—53) Як це гарно потверджує шлях, який може взяти той, хто відступив і чується покинений! Якщо, з жалем, він признає свій поганий стан і стане оціняти свою потребу, тоді, напевно, він повинен покликати Єгову.

20. Які обставини це включало, і яке було запевнення, що Він вислухає їх?

²⁰ Але, так як було в стародавньому Ізраїлі, він мусить признати посередника, якого Єгова вживає для вислухування та відповідання на такі молитви. Ізраїльтяни не могли звернутися до якого-небудь храму. Певно, що ні. Там був лише один храм побудований для ймени Єгови в Його вибраному місті, в Єрусалимі. Дотримуючи таких вимог, яке запевнення люди мали, що їхні молитви будуть вислухані? Зауважте, що Єгова сказав Соломонові: “Я вислухав твою молитву й просьбу ласки... Я освятив цей дім, якого ти збудував, положивши Моє ім’я там до часу необмеженого; і будуть там Мої очі та серце Моє завжди”.— 1 Цар. 9:3, НС.

21. Хто сьогодні сходиться з стародавнім ізраїльським храмом?

²¹ А як це застосовується сьогодні? Ні в Єрусалимі, ні десь інше нема будинка, який є побудований для ймени Єгови, або якого Він уживає за видимого посередника між Ним а тим, що бажає приблизитися до Нього. Проте, сьогодні є видимий храм, хоч він не знаходиться в якомусь одному місці на землі. Апостол Павло говорив про християнський собор, що буде складати цей храм, так як він показує в свойому писанні до Ефесян: “Ви були збудовані на основі апостолів і пророків, а сам Ісус Христос є наріжним каменем. В єдності з ним цілий будинок . . . зростається в святий храм для Єгови . . . місце Богові жити духом”.— Ефес. 2:20—22, НС; також побачте 1 Пет. 2:4, 5.

22. Хто сьогодні складає храмову класу, і як Єгова вживає їх?

²² Так, сам Ісус Христос є тим посередником, так як він сказав: “Ніхто не приходить до Отця, якщо не через мене”. Він також сказав, що всі просьби до Отця мусять бути в “ім’я моє”. (Йоана 14:6; 16:23, 24) Але, з практичної сторони, Єгова далі вживає той самий храм про якого Павло говорив відповідати на молитви й помагати тим, що бажають вернутися й бути привернені до Його ласки та служби. На землі далі є останок тієї класи, складаючи осередок Свідків Єгови. Близько товаришуючи з ними є “велика громада”, яка прийшла під Божу ласку, і так як придатно говориться про них, вони “віддають Йому [Богові] святу службу день та ніч у Його храмі”. (Одк. 7:9, 15, НС) Всім цим колись треба було видужання. Коли ви також відчуваєте подібну потребу, то ви можете прилучитися до їхньої громади. Вони не є обмежені числом, але є незчисленною великою громадою.

23. Який блаженний, щасливий стан ця храмова класа сьогодні займає?

²³ Цей храм або духовна класа є подібна до тих самих людей у Малахійовому пророцтві, які приносили всі “десятини” для підтримування Божої організації у побожності до Нього й які постійно задумуються над Його ім’ям. Чи можна сказати те саме про цю класу так як Єгова сказав про дім побудований Соломоном: “І будуть Мої очі та серце Моє там завжди”? (1 Цар. 9:3, НС) Так. Єгова каже про цих людей: “Тому що ти став дорогий в Моїх очах, тебе уважається за шановного і Сам Я полюбив тебе”. “Єгова, Бог твій, серед тебе. . . . Він буде радіти тобою”.— Іса. 43:4; Соф. 3:17, НС.

24, 25. (а) Яким способом Єгова відкриває Себе більше явно сьогодні? (б) Яке заохочення дається особі, і що це включає? (ц) З якого джерела ми можемо сподіватися більшого освітлення?

²⁴ Так як ми вже зауважили, Боже Слово робить сильний заклик до особи. Воно також є правда, що у цьому часі найбільшого перегляду Єгова, зі Своєї сторони, відкриває Себе більше явно яко велика Особа, яка Своїм серцем звертається до наших сердець, до нашої сердечної любові й посвяти. Йому належиться така служба. Він не є недоступний. Так як Павло сказав людям в Атенах, Бог “обмежив домування чоловіче, щоб шукали вони Бога, чи Його не відчують і не знайдуть хоч Він недалеко від кожного з нас”. Так як Бог також сказав жидам коли вони були у неволі у Вавилоні: “Напевно ви будете кликати Мене, і будете приходити та молитися до Мене, а Я буду слухати вас. І ви дійсно будете шукати Мене і знайдете Мене, коли будете шукати Мене всім своїм серцем. . . . І Я тоді верну вас назад”. Нарешті, пригадайте Єговові гарні слова заохочення, з їх закликом до особи: “На височині та в святому місці Я пробуваю, разом із тими, що є прибиті духом, щоб оживляти духа скромних і щоб оживляти серця згноблених”. Зауважте, що в кожному випадку серце мусить бути включене; ми мусимо сягати багато глибше ніж лише відчувати наших потреб. Певно можна сказати про тих, що щиро шукають Єгову й бажають вернутися до Нього, що Він зі Своєї сторони, вернеться до них. Такі ще можуть вернутися.— Дії 17:26, 27; Єрем. 29:12—14; Іса. 57:15.

²⁵ Ще є інші цікаві та важні точки над якими треба застановитися, і ми можемо багато навчитися для нашого власного проводу та заохочення з Біблії. Отже, ми заглянемо до одної з Ісусових притч. Вона особливо є придатна до нашої теми й має свій власний заклик. Ми звертаємося до тієї добре-знаної притчи, або зображення, про блудного сина.

[Примітки]