Сильне ототожнення Месії

З САМОГО початку, зараз негайно після того як людина згрішила в Едені, Бог дав надійне пророцтво. Він обіцяв постачити насіння, яке розчавить голову Божого ворога. (1 Мойс. 3:15) Поширючи ту обітницю Він підкрипив віру стародавніх людей, даючи їм інформацію про те Насіння й нарешті показав, що Насіння буде Той, який в єврейській мові, називається Месія. Це в цього Месію народи будуть покладати свою надію. Покладання надії й вповання на того правильного правдивого Месію, значило життя або смерть. Отже ми повинні мати певне ототожнення про Месію, так щоб наша віра і надія не була даремна, для нашого власного розчаровання і втрати спасіння. Бо будуть і фальшиві месії.

Через Своє Слово, Біблію, Бог постачив цього певного ототожнення. У перед-християнських Єврейських Писаннях, Бог постачив сотки деталів, кваліфікацій, яких Месія мусить зустрінути і яких буде вимагатися, щоб він сповнив. Усі ці речі були так зв’язані разом, що правдоподібність, щоб якийсь обманник міг сповнити їх, є один з мільйона, дійсно неможливість, по суті, справді неможливість, тому що Великий Всемогущий Бог керував справами, точно ототожнюючи Месію. Було багато способів ототожнити його, включаючи генелогію, місце, події, спосіб подій, і час. Одно з цих, а саме, час, який також сходиться з іншими факторами, як-от місце й подія, до яких ми хочемо вам звернути увагу в цій статті.

Ті, які не вірять, що Біблія є надхнена, якщо щиро переглянуть цю справу, стануться переконані принаймні дальше заглянути в Боже Слово з більшою пошаною. Особи єврейської релігії, які вірять у Боже Слово і які вірять, що Божі пророки не могли і не говорили неправду, будуть спонукані переглянути стан їхньої власної релігії відносно приходу Месії.

Пророцтво про яке тут говориться було дане через пророка Даниїла, який мав дуже прихильне місце перед Богом і про якого згадується в Божому Слові як чоловік найвищої вірности. У дев’ятому розділі Даниїлового пророцтва, в стихах 24 до 27, він був надхнений сказати:

“Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих. Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу. І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його — у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення. І він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя”.

Прочитавши це пророцтво можна бачити ключ розпізнати Месію і це є дуже важним вирішити час початку тих сімдесятьох тижнів як і довжину тих пророчих тижнів. Спочатку ми можемо сказати, що якщо б це були буквальні тижні з сімох днів, то це значило б, що Месія прийшов уже більше як двадцять чотири століть тому ще за часу перської імперії й що ніхто не пізнав його. Це також значить, що сотки інших пророцтв у Біблії не були сповнені. Тому це значить, що тих сімдесят тижнів були символічні багато довшого часу. Коли цей час почався і коли він закінчився?

У 25-му стиху Даниїлового пророцтва, з якого ми повище наводили, видко, що від часу сповнення цього наказу, перейде значний протяг часу, який зазначить точний рік появлення обіцяного Насіння з Божої жінки або Месії на землі. Щоб установити коли цей наказ був даний і коли він набув силу, нам треба вирішити хто тоді був царем, який дав наказ, і установити рік коли цей цар почав своє царювання, бо цей наказ був даний у двадцятому році царювання цього царя. Неемія каже нам: “І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві”. (Неем. 2:1) У цей час Неемія звернув цареві увагу на поганий стан в Єрусалимі й попросив у нього дозволу вернутися та відбудувати те місто. Дата цієї розмови була 455 р. перед З.Д. і цар був Артаксеркс Персії, так як слідуючі історичні факти показують.

ЧЕТВЕРО ЦАРІВ ПЕРЕД АРТАКСЕРКСОМ

У Даниїла 11:1 згадується про мідійського царя Дарія й в другому стиху Даниїл пророкує, що в Персії ще має бути троє царів, а четвертий нагромадить багато більше багатства ніж всі інші і “підбурить усе проти грецького царства”. Цей третій цар був Дарій І, який почав царювати перською імперією у 522 р. перед З.Д. Між ним а Дарійом мідіяном було двоє інших царів, Кір Персії і його син Камбісіс. У 490 р. перед З.Д. цар Дарій провів другий перський напад на Грецію. Перських військ було багато більше ніж атенських, але в Маратоні, Греції, перські війська були розбиті. Цар Дарій мав намір ще третій раз напасти на Грецію, але помер у 486 р. перед З.Д., перед тим ніж він міг закінчити приготовлення.

Тоді четвертий цар про якого згадується в Даниїловому пророцтві, встав із дальшим зусиллям завоювати Грецію. Декотрі сучасні переклади Біблії переводять його ім’я на Ксеркса. (Естер 1:1—3, АП, Mo) В інших перекладах Біблії його називають Ахашверош, згідно з єврейською мовою. Якщо Ахашверош є Ксеркс, то це значить, що він почав царювати в грудні 486 р. перед З.Д. Про царя Ксеркса 1-ого згадується в цій дискусії сімдесятьох тижнів Даниїлового пророцтва, тому що він був батьком царя Ахашвероша, який дав наказ відбудувати Єрусалим. (Неем. 1:1; 2:1, 7, 8) Цар Ксеркс І-ий був тим провідником, який перепустив закон даючи євреям право боронити себе проти різанини своїх ворогів. Мордехай, двоюрідний брат Естери, єврейської жінки Ксеркса був тоді прем’єром Ксеркса й установив для євреїв пам’ятниче свято Пурім або Жеребок чотирнадцятого й п’ятнадцятого дня дванадцятого місячного місяця, адара (лютого або березня). (Естер 9:20, 21) Тоді Ксеркс уже царював у його дванадцятому році (Естер 3:7) й його царювання мусіло тягнутися до тринадцятого року до 474 р. перед З.Д., бо після Ксерксового декрета відбулися інші речі про які говориться в Естер 9:32 до 10:3:

“А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу. І наклав цар Ахашверош (Ксеркс) данину на землю та на морські острови. А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар,— ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських. Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші (Ксерксові), і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив “мир!” для всіх нащадків своїх”.

Третій напад на Грецію відбувся перед дванадцятим роком царя Ксеркса. Перейшовши Гелеспонт у 480 р. перед З.Д., Ксерксове військо, яке було багато сильніше від грецького, було поборене хитрощами атенського генерала Темістокла. У Термопилеї було знищено багато перського війська й більше як половину Ксерксової флоти. Слідуючого року греки побороли перське військо під керунком одного з найкращих генералів. Того самого дня залишки перської флоти були цілком знищені біля миса Мукалі в Малій Азії. Перси вже більш ніколи не нападали на Грецію. Таким чином зусилля четвертої світової сили увійти глибоко в Європу було стримане у 479 р. перед З.Д., восьмого року Ксерксового царювання. Одначе, перська імперія продовжала панувати над світом через півтора століття.

ПОЧАТОК ЦАРЮВАННЯ АРТАКСЕРКСА

Тут подаємо історичний доказ показати, що царювання Артаксеркса почалося у 474 р. перед З.Д.: Хоч Темістокель збагнув такі перемоги й сильно підкріпив грецьку оборону, то пізніше він стратив довір’я людей. Кінець кінцем його стали обвинувачувати про зрадницькі переговори з Персією. Він утік у Малу Азію, і його проголосили бути зрадником і відібрали від нього майно. Одначе, ми читаємо, що в Персії його добре прийняли:

Він . . . кінцево шукав охорони в перській палаці, де він набув великої ласки перед царем, Артаксерксом Лонґіманусом. Він займався планами підкорити Грецію персами, так як він обіцяв Артаксерксові, коли, . . . згідно з деякою історією, він отруївся; . . .— The Encyclopedia Americana (Енциклопедія Американа), видання 1929 р., Том 26, сторінка 507.

Під час Артаксерксового царювання вигнаний Темістокель помер у Малій Азії. Згідно з хронологією Діодора, сіцільського, грецького історика за першого століття перед З.Д., то дата Темістокельової смерти була 471 р. перед З.Д. Він мусів прибути до Малої Азії около 473 р. перед З.Д., згідно з слідуючою інформацією: Прибувши до Малої Азії він написав листа до царя Артаксеркса, просячи говорити з ним, але перше просив рік часу, щоб навчитися перської мови, і тоді представити перед Артаксерксом деякі плани завоювати Грецію. Артаксеркс задовольнив його прохання й Темістокель появився перед ним при кінці того року.

Грецький історик Тусідідес із Атени жив у часі царювання Артаксеркса й каже нам, що генерал Темістокель утік до Азії (Персії) коли Артаксеркс “лише почав царювати”.— Побачте Тусідідес, Книгу 1, розділ 137.

“Непос, римський історик першого століття перед З.Д., попирає Тусідідеса, кажучи: “Я знаю, що більшість істориків кажуть, що Темістокель утік до Азії, в часі Ксерксового царювання, але я погоджуюся з Тусідідесом, бо він, за всіх, що лишили за собою записи про той час, жив найближче до часу Темістокеля, і походив із того самого міста. Тусідідес каже, що він пішов до Артаксеркса”.— Непос, Темістокель, розділ 9.a

Твір Юсібіус Єрома каже, що Темістокель прийшов до Азії четвертого року 76-ої Олимпіади (протягом чотирьох років починаючись у 776 р. перед З.Д.), себто сказати, у 473 р. перед З.Д. Німецький науковець Ернст Генґстенберґ каже, що Артаксеркс почав царювати у 474 р. перед З.Д.

На підставі цих історичних записів ми можемо заснувати дуже важну дату; а саме, перший рік царювання Артаксеркса. Тому що він “лише почав царювати”, коли Темістокель прибув до Азії у 473 р. перед З.Д., то це підтримує інші джерела, які кажуть, що Артаксеркс почав царювати у 474 р. перед З.Д.

КОЛИ ПОЧАЛИСЯ СІМДЕСЯТ ТИЖНІВ

Неемія не лишає ніякого сумніву про початок тих сімдесят тижнів із пророцтва Даниїла 9:24—27. Його рік починався у місяці тішрі (вересні/жовтні, так як сьогоднішній юдейський цивільний календар) і кінчався в місяці елул (серпні/вересні) яко дванадцятий місяць. Місяць кіслев, коли Неемія почув про жалюгідне становище євреїв і поганий фізичний стан Єрусалиму, був третій місяць після тішрі й припадав частково у листопаді, а частково у грудні. Неемія каже нам (Неем. 1:1, 2):

“І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан. І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим”.

А який рік за теперішнім грегоріянським календарем, буде сходитися з двадцятим роком Артаксеркса? Тут ми подаємо слідуючий хронологічний доказ: Ксеркс почав царювати у грудні 486 р. перед З.Д. Тому що історія в книзі Естери починає рахувати рік весною (нісан, або березень/квітень), то перший рік царювання Ксеркса, за тим календарем, закінчився лютого/березня 485 р. перед З.Д. (Естер 9:1) Дванадцятий рік Ксерксового царювання тягнувся від березня/квітня 475 р. до лютого/березня 474 р. Можливо, що Ксеркс жив поза цей дванадцятий рік свого царювання (себто сказати, поза адар [лютого/березня 474 р.] в його тринадцятий рік, так як повище згадується). Артаксеркс стався його наступником того самого 474 р. Але календар Неемії починає рік в осени (тішрі, або вересні/жовтні), отже рік на тому календарі тягнувся від тішрі 475 р. до тішрі 474 р., і це був рік коли Артаксеркс почав царювати.b (Неем. 1:1; 2:1) Дванадцятий рік Артаксерксового царювання тягнувся від вересня/жовтня 456 р. перед З.Д. до серпня/вересня 455 р. перед З.Д.

Неемія, ревний слуга Бога Єгови, дуже цікавився правдивим поклонінням у тому місці де Єгова поклав своє ім’я, в Єрусалимі. Почувши погану новину про Єрусалим, він молився до Єгови, бажаючи бути вжитий придбати полегшення Єрусалимові. Сьомого місячного місяця того самого року в двадцятому році Артаксеркса, в нісані (березні/квітні) згідно з обчисленням Неемії, у 455 р. перед З.Д., Неемія, як чашник мав нагоду представити справу перед царем, і дістав його схвалення, так як він оповідає: “І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві”. “І сподобалось це цареві, і він послав мене, а я призначив йому час”. (Неем. 2:1, 6) Неемія не гаявся.

Так як закінчення сімдесятьох років спустошення Єрусалиму не сталося аж поки декрет Кіра не стався в силі, аж поки євреї не прибули до Єрусалиму заложити основи храму, то так само сімдесят тижнів років не зачнуться, аж поки наказ Артаксеркса не набув силу, себто сказати, аж поки євреї з Неемією не прийшли до Єрусалиму і аж поки він не дав розказ відбудувати мури міста. Ану побачмо коли той наказ відбудовувати місто дійсно набув силу.

Подорож від Шушану, царевої зимової столиці до Єрусалиму тривала около чотири місяці, а це значить, що Неемія прибув би на початку одинадцятого місяця аба. Неемія відпочив і радився три дні, переглядав мури міста вночі, і тоді дав розказ відбудовувати їх. Це буде около третього або четвертого дня аба 455 р. перед З.Д., або около 26-27 липня, або 27-28, 455 р. перед З.Д., у двадцятому році Артаксеркса.c (Неем. 2:11—18) Тут починаємо рахувати той час цього важного пророцтва Даниїла. Це тоді наказ відновити й відбудувати Єрусалим набув силу.d

ДОВЖИНА І КІНЕЦЬ СІМДЕСЯТЬОХ ТИЖНІВ

Про довжину тих пророчих тижнів, Американський Переклад і переклад д-ра Якова Мофата переводить вислів у Даниїла 9:24 до 27, НС як “сімдесят тижнів років”. Це значить, що цей протяг часу складався з сімдесятьох “тижнів” у кожному з яких було сім років, або 490 (70 х 7) років. Отже, після 69 (7 + 62) тижнів Месія мав появитися. Починаючи рахувати від 455 р. перед З.Д., то до якого часу це пророцтво приводить нас в якому має появитися Месія Провідник?

[Таблиця]

Отже Месія мав появитися у 29 р. З.Д. Історія доказує, що в тому році Ісус приступив до Йоана охреститися в річці Йордані, і святий дух злинув на нього з неба посвятити або зробити його Месією або Христом, що значить “Помазаний”. До того часу він був людиною, Ісусом, але його не було можливо називати Посвяченим, аж поки святий дух не посвятив його. Йоан свідчив про його посвячення, і Бог Єгова свідчив про цю подію зіславши символ голуба й Його власним голосом, якого можна було чути з неба. (Луки 3:1, 2, 21—23) Цікавий факт доказуючи докладне рахування цього часу є, що рік у якому почалися тих 69 тижнів почався, не в місяці нісані, але в місяці тішрі, в якому то місяці Ісус охрестився й стався посвячений. Дата початку відбудовування мур береться зі слів Неемії 6:15, де є сказано: “І був закінчений мур двадцятого й п’ятого дня місяця елула, за п’ятдесят і два дні”. У місяці абі, який приходить перед елулом, було тридцять днів, отже відбудова мусіла початися четвертого дня місяця аба, у 455 р. перед З.Д., або в липні від 27—28, і закінчилася у вересні 16—17, 455 р. перед З.Д., ще у двадцятьому році царя Артаксеркса.

Певно, Даниїлове пророцтво було правдиве, що рік 455 р. перед З.Д., який був двадцятий рік перського імператора Артаксеркса Лонґімануса, був відзначений рік починаючи час божественної ласки до Сіону. Це був один із найважніших часів в історії, бо в ньому почалися шістдесят дев’ять тижнів років, які довели до приходу довго-обітованого Насіння Божої жінки, Месії.— Дан. 9:25.

Це чудове пророцтво Даниїла служило за світильника більше як 400 років. Крім цього: воно було одною з найсильнішою провізією по якій юдейський народ, і ми сьогодні, можемо пізнати Месію. Перед закінченням 483 років, пророцтво про попередника Месії було сповнене й юдеї чули як Йоан Хреститель проголошував прихід Месії. Дійсно юдеї чекали на появлення Месії Провідника застановляючись над Даниїловим пророцтвом і роботою Йоана Хрестителя. Луки 3:15 (НС) каже: “Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, ‘чи то він не Христос’ ”. Так як Даниїл передсказав, посередині цього останнього тижня років, або три роки з половиною після того як Ісус почав свою службу, він був відрізаний. Він помер на дереві страстей 14-го нісана, посередині місячного місяця, який починався в осени, в місяці тишрі. Три роки з половиною пізніше закінчився сімдесятий тиждень років із посвяченням Корнилія, першого з поган статися членом тіла Христа, тіла посвячених.— Іса. 40:3; Мат. 3:3; Дан. 9:24.

Коли розсудлива особа подумає про передбачення та величезну силу, яка привела сповнення такого пророцтва, що стосувалося не лише до осіб, але до всіх народів, то вона мусить зрозуміти або принаймні щиро застановитися над ототожністю Ісуса Христа як Месії. Ті, що справді бажають життя зроблять так, бо Месія є Насінням Божої жінки й Насіння Авраама через якого Божі вороги будуть знищені. Також, через нього усі родини землі будуть благословити себе, віруючи в нього і наслідуючи наказів цього Посвяченого Царя й Провідника, Сина Всемогучого Бога Єгови.— 1 Мойс. 22:17, 18.

[Примітки]

Доказуючи, що царювання Артаксеркса почалося в 474 р. перед З.Д., Генґстенберґ каже на сторінці 395: “Крюґер, . . . каже, що Ксеркс помер у 474 або у 473 р., а втеча Темістокеля рік пізніше”. На сторінці 399 Генґстенберґ говорить про “п’ятдесят один років царювання Артаксеркса”, а грецький історик Стесіас, з п’ятого століття перед З.Д., обчисляє, що Артаксеркс царював лише 42 роки.— Побачте англійський переклад із німецької мови, якого переложив Руель Кітс, перше видання, Нью-Йорк (1836—1839 р.), у трьох томах.

Генґстенберґ дає нам можливу причину чому Птолемій зробив помилку призначивши Ксерксові 21 років царювання, а це, коли він записував його спис царів з історії і стародавніх хронологів, то він зробив помилку у грецьких буквах беручи іа за ка, які в грецькій мові представляють числа 11 і 21.

Архиєпископ Яків Ушер, із Ірландії, (1581—1656 р.) яко хронолог, каже (на сторінці 131 свого твора Annales Veteris et Novi Testamentorum, під заголовком “Перська Імперія”, виданий у 1650 р.), що Артаксеркс Лонґіманус сів на перський престол у 474 р. перед З.Д., але його дата на це не була записана у довідкових Бібліях. Знані письменники Вітрінґа (1659—1722 р.) і Крюґер (1838 р.) годяться з Ушером кажучи, що Артаксеркс сів на перський престол у 474 р. перед З.Д.