Що Боже Царство робило від 1914 року?

1. Чи 1914 рік і теча подій опісля сталися лише історією для тих, що живуть сьогодні, і що найбільший пророк сказав про людей нашої генерації?

1914 РІК вже є більше як п’ятдесят років позаді. Однак він далі живе в пам’яті мільйонів людей нині. Перша світова війна, яка почалася в тому році й події, які наслідували її сталися особистим досвідом мільйонів людей. Для них 1914 р. і події, які в ньому відбулися, не є собі лише людською історією подій, що відбувалися перед їхнім часом. Вони пережили все це, вони пригадують собі ці події, і вони можуть розказати про них іншим людям, які родилися опісля. Ці мільйони є частиною цієї генерації людства, яка є призначена бачити навіть ще більш чудові речі, які без ніякої помилки пояснять дійсне значення подій, що відбувалися в тому пам’ятному 1914 році. Отже з великою певністю найбільший пророк за всіх часів сказав дев’ятнадцять століть тому: “Не перейде цей рід, аж усе оце станеться”.— Мат. 24:34.

2. В який спосіб світ ніколи не був такий самий від 1914 р., і що можна сказати про майбутність?

² Після 1914 р. світ змінився. Ми кажемо це, не лише тому, що після 1914 р. відбувалося так багато землетрусів, які перемінили поверхню землі. Ми й не кажемо це через забруднення повітря, моря та землі. Ми кажемо це через зміну обставин між людьми на землі, в їхній політичній будові, в їхніх моралях, в їхніх наукових думках, у релігії, у війні, і хоч це може здаватися дивним, у надприродних невидимих силах, які тепер упливають на людство. Добре сказали зауважуючі історики, що 1913 р. був останній нормальний рік сучасного світу. Відтоді ми живемо у світі буйности, зворушення та нестійкости, якої не можна зрівняти ні з яким іншим часом людської історії. Тепер ми бачемо постійне збільшення загрожуючих обставин. А про наслідки для цієї генерації то страшно уявити тим, які не мають провідника для майбутности. А чому це наша генерація мала бути тою генерацією, яка зазнає все це нещастя, і яка сподівається ще гіршої майбутности?

3, 4. (а) Крім нашої землі, на що інше впливали події, які відбувалися в 1914 р.? (б) Яке оголошення всесвітньої важливості мало відбутися на небі того року?

³ Але ми не повинні так дуже журитися собою, щоб не бачити інших важних речей. Все, що сталося в 1914 р. не лише впливає на землю та її мешканців, але і на невидимі небеса. Тут ми не говоримо про видимі небеса, планети в просторі, яких науковці досягають ракетами від землі. Ми говоримо про невидимі небеса, до яких людська наука не може досягнути. Це невидимі небеса в яких живе Бог усього сотворіння з Його духовними сотворіннями — навіть на ті небеса впливають події, що відбувалися від 1914 р. Тут нема ніякого сумніву в цій справі, що в 1914 р. прийшов час розголосити ці події всесвітньої важливости й щоб про них чули по всіх невидимих небесах — відгуки, яких мусять лунати тут на землі, не лише радіо телескопами але через Божу невидиму активну силу, яка буде діяти на Його людях. Ніяке проголошення не може бути більш важніше від того проголошення, яке дійсно можна було чути й яке є записане цими надхненими словами:

⁴ “Царство світу сталося царством Господа нашого і Його Христа, і він зацарює на вічні віки”.

5. Яке споріднене оголошення мало бути зроблене пізніше на небі?

⁵ Якийсь час пізніше прийшло споріднене проголошення: “Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!”— Одк. 11:15; 12:10.

6. (а) Хто записав ці оголошення, і чому? (б) Чому наш рід є той, який може дати відповідь на питання: “Що Боже Царство робило від 1914 р.”?

⁶ Ці оголошення перший раз були оголошені на острові Патмос, біля берегів Малої Азії. Християнський апостол Йоан, який був ув’язнений на острові Патмос римлянами почув ці слова. Наказ був даний йому записати ці оголошення, щоб вони були збережені для нашого власного часу, для тих, які будуть жити в часі коли буде треба розголосити ці події, які тепер сповнюються, події, що є дуже важні для землі та неба. За загальним обліченням часу, то апостол Йоан записав це пророче видіння в 96 р. З.Д. Бог даючи йому це видіння наказав Йоанові записати ці речі, бо вони передсказували події, які “незабаром статися” мають. (Одк. 1:1) І наш рід, який вже пережив події від 1914 р. дотепер, живе в цьому блаженному часі, коли ці події, яких Йоан бачив чудовим видінням мають сповнитися. Отже, яку відповідь ми дамо на питання, “Що Боже Царство робило від 1914 р.?”

НЕ ПЕРШЕ МЕСІЙСЬКЕ ЦАРСТВО БОЖЕ

7. (а) Чи Боже царство й Його Христа, яке оголошувалося в 1914 р. було перше таке царство відносно землі? (б) До кого відносилася назва “Месія” або “Христос”?

⁷ Боже царство й Христос чекали дві тисячі п’ятсот років на його засновання. А як ми знаємо це? Тому що це не було перше таке царство Боже, що існувало на землі. Пам’ятайте, що титул “Христос” значить “помазаний” й сходиться з єврейським словом “Месія”. Так як з грецького слова “Христос” ми дістаємо прикметника “християнин”, то так само з єврейського слова “Месія” ми маємо слово “месійське” й “месіяніст”. Кожний правдивий християнин є месіяніст. Давно тому слово “Христос” або “Месія” були пристосовані до царів, які царювали в Єрусалимі аж до 607 р. перед З.Д. Це був рік перекинення останнього царя з царського роду, починаючись із царем Давидом. Плачучи над ним пророк Єремія сказав: “Попав в яму живущий наш дух, помазанець [Месія] Єгови, що ми говорили про нього: ‘Ми будемо жити в тіні його серед народів’ ”.— Плач 4:20, НС.

8. (а) Отже, яку назву прикладалося до царя Давида й на чиїм престолі він сидів в Єрусалимі? (б) До кого цар Давид признав царство належало?

⁸ А сам цар Давид почав царювати в Єрусалимі у 1070 р. перед З.Д. Тому що він був помазаний за наказом Бога Єгови статися царем його людей, то Давид називався Помазаний, Месія або Христос. Отже відносно Єрусалиму, де Давид царював, Бог сказав: “Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця [Месію] вготую світильника”. (Пс. 132:17) Спочатку Сам Бог Єгова був царем небесним і невидимим над Давидовими людьми, від днів пророка Мойсея, який співав: “Єгова зацарює навіки віків”. (2 Мойс. 15:18, НС) Отже, цар Давид сидів на престолі в Єрусалимі як видимий людський представник Єгови. Свята Біблія каже, що цар Давид сидів на “престолі Єгови”, так як робив наступник Давида, цар Соломон. (1 Пар. 29:23) Отже, коли старий цар Давид зрікся престолу даючи його своєму молодому синові Соломонові, він публічно молився до Бога й сказав: “І все на небесах та на землі! Твої Єгово, царства”. (1 Пар. 29:11, НС) Таким чином це було царство Боже й Його Помазаного.

ВІД 607 р. ДО 1914 р. ПЕРЕД З.Д.

9. (а) Коли царський дім Давида був знищений, чому і ким? (б) Що було низьке, а сталося піднесене?

⁹ У тому першому царстві Божому через Його Христа або Помазаного в Єрусалимі, то видимі царі були недосконалими людьми. Тому що вони царювали неправильно в тому земному царстві, Сам Бог перекинув його вживаючи царя Навуходоносора з Вавилону в 607 р. перед З.Д. Проголошуючи наступаюче перекинення, Бог промовляв через уста Свого пророка Єзекіїля і сказав останньому цареві в Єрусалимі: “Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так,— піднесеться низьке, а високе понизиться! Руїною, руїною, руїною, покладу його. Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, хто має право,— і Я йому дам”. (Єзек. 21:26—32) З зруйнуванням царського дому царя Давида в літі 607 р. перед З.Д., то огидна світова сила Вавилон була піднесена около 1-го жовтня й того самого року Єрусалим та вся юдейська земля була цілком спустошена навіть не лишаючи місцевого губернатора затримати царського споріднення з царем Давидом.

10. (а) Який значний період часу почався того 607 р. перед З.Д.? (б) До чийого приходу той період часу мав продовжатися?

¹⁰ До того часу Єрусалим представляло царство Бога Єгови через Його Помазаного або Христа. Але тепер після 607 р. перед З.Д. у Єрусалимі не було царя з Давидової родини. Погани тепер стали топтати Боже царство через Його Помазаного або Христа. Тепер почалося цілковите поганське панування над землею без втручення Божого царства через Його Христа. За Єзекіїльовим пророцтвом, цей протяг поганського панування мав продовжатися, аж поки не прийде той, хто матиме законне право до царської корони, в якому то часі Бог виконає Свою обітницю дати йому Своє царство. Перська імперія, тоді грецька, а потім римська перебрали контролю відбудованого Єрусалиму, але вони не дозволяли Божому царству через його Помазаного з Давидової родини царювати в ньому.

11. (а) Як Ісус стався Христом або Помазаним, і коли? (б) Чи Бог тоді дав йому месійське царство?

¹¹ Саме на час, протягом царювання кесаря Тиберія Риму, Ісус, потомок царя Давида був помазаний в річці Йордані, не жидівським священиком або пророком, але самим Богом Єговою, не олією з оливкового дерева, але святим духом із неба. Йоан Хреститель, який охрестив Ісуса у воді, сам посвідчив про це. Він також сказав, що Ісус був Сином Божим. (Йоана 1:29—34) Там Ісус стався Помазаним або Ісусом Христом. Він стався тим Обіцяним, який мав “законне право” до Божого царства. Але Бог не дав йому царство того самого року, коли він охрестився водою.

12. (а) Відносно якої події Ісус згадував про “призначені часи народів” або ‘Часи Поган’? (б) Після 70 р. З.Д. хто топтав ту саму землю на якій Єрусалим колись стояв?

¹² Три роки з половиною пізніше, в час Пасхи в 33 р. нашої Загальної Доби, Ісус Христос передсказав наступаюче знищення Єрусалиму римлянами, кажучи: “А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. . . . І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”. (Луки 21:20—24) Цими словами Ісус Христос показав, що призначені часи поганського панування над цілим світом без втручення Божого царства, будуть продовжатися поза 70 р. З.Д., коли римське військо знищило Єрусалим із його храмом, якого жиди відбудували. Шістдесят один років пізніше римляни відбудували нове місто на руїнах старого Єрусалиму, але не щоб якийсь помазаний цар із Давидової царської родини царював у ньому з одвертою зневагою до римських кесарів. Отже, відтоді до самого 1914 р. З.Д. те саме місце де колись стояло жидівське старе місто Єрусалим буквально топтали погани, римляни, магометани, римо-католицькі завойовники, турки, саме так як історія показує.

13. (а) Чому виглядає, що ‘Часи Поган’ для світового панування не закінчилися в 1914 р.? (б) Одначе, чому справи, які відбувалися з земним Єрусалимом не доказують це бути правдивим?

¹³ Але, чи ті часи поганського світового панування не продовжаються ще сьогодні? Чи від 1914 р. З.Д. погани або не-жиди далі не топчуть те обмуроване місто Єрусалим? Здається, що так, бо не-жидівські народи справді топтали те обмуроване старе римське місто Єрусалим навіть після 1914 р., і від того року в ньому не було царя з Давидової царської родини. Дальше, навіть сучасно побудований Єрусалим, якого жиди самі побудували на захід від стародавнього обмурованого Єрусалиму, немає царя з Давидової родини. Швидше, Єрусалим стався столичним містом Ізраїльської Республіки. Ця жидівська Республіка, замість покладати свої надії на пророцтва Бога Єгови, вповає на поганську організацію Об’єднаних Націй, якої то організації вона сталася п’ятдесят дев’ятим членом 11-го травня 1949 р. Одначе, все це не значить, що ‘Часи Поган’ не закінчилися в 1914 р., около 1-го жовтня. А чому ні? Це тому, що земний Єрусалим уже ніколи не буде столичним містом Божого месійського царя, тому поганських народів не треба було виганяти з земного Єрусалиму в 1914 р., щоб у ньому царювало Боже царство через Його Месію.

14. (а) Що тепер сталося більше важним, чи стародавнє обмуроване місто Єрусалим, чи що? (б) Отже, що не перешкоджало пануванню поган над землею, і чому?

¹⁴ Від часу Ісуса Христа земний Єрусалим уже стратив його важливість. Швидше, важним було те, що жидівське місто Єрусалим представляло в часі його знищення вавилонцями в 607 р. перед З.Д., коли почалися ‘Часи Поган.’ А що Єрусалим представляв до того часу? Він представляв Боже царство в руках Його помазаного з царської Давидової родини. Правда, що Єрусалим був відбудований сімдесят років пізніше, але що сталося з Божим царством у руках Давидового спадкоємця? Поганські народи далі топтали те царство. Неіснуючи цілий протяг поганських часів, царство Месії не перешкоджало поганському пануванні над цілим світом. Через Божий власний декрет, Він не перешкоджав поганському пануванні над цілим світом, аж до 1914 р. З.Д.

15. (а) Хто закінчив ‘Часи Поган’, і який пророк пророкував про цей час? (б) Хто наперед вирахував час закінчення тих Часів, і як критики були заглушені?

¹⁵ Але в призначеному часі Сам Бог Єгова закінчив те неперерване панування ‘Часів Поган.’ Уживаючи Свого пророка Даниїла за промовця Бог Єгова призначив час для Месії, Князя або Провідника появитися на землі як чоловік, і цей призначений час був дев’ятнадцять століть тому, в першому столітті З.Д. (Дан. 9:24—27) Ісусове хрещення та його помазання святим Божим духом зазначило точний час коли Месія, Христос, Помазаний появився. Через того самого пророка Даниїла, Бог Єгова показав, що довжина тих ‘Часів Поган’ будуть “сім часів” або протяг 2,520 років від їхнього початку в 607 р. перед З.Д. (Дан. 4:13, 20, 22) Це помогло християнським студентам Біблії наперед довідатися коли ті поганські часи мали закінчитися. Більше як тридцять п’ять років наперед, при помочі Божого святого духа, посвячені студенти Біблії вирахували, що ‘Часи Поган’ мали закінчитися в осени 1914 р., але релігійні священики так званого Християнства критикували та насміхалися з них, тому що вони розголошували такий розклад часу з Біблії. Але події 1914 р. заглушили цих критиків, хоч вони не хотіли навернутися.

ПЕРЕВІРЕННЯ 1914 Р.

16. (а) Протилежно тому, що сталося в 607 р. перед З.Д., то що мало статися при кінці закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р.? (б) Від 1914 р. з чим поганські народи мусять розраховуватися, і ніколи більше не будуть топтати його?

¹⁶ Тому що 1914 р. мав зазначити кінець ‘Часів Поган’, то що тоді мало статися за Божою волею? Ось що, поганські народи мали перестати топтати те, що Єрусалим, стародавнє Давидове місто, представляло. Поганські народи вже не мали топтати царства Бога Єгови через Його помазаного з Давидової царської родини. Початок тих ‘Часів Поган’ мав початися в 607 р. перед З.Д. і знак якого було зруйновання царства Божого. Отже протилежно цьому, кінець ‘Часів Поган’ у 1914 р. мав зазначити відродження Божого царства в руках його помазаного Месії, Христа. Це був призначений час на прихід Помазаного, який мав “законне право” до престолу, і Бог Єгова дав йому те царство. Це Боже царство буде божественним урядом з яким погани мали розрахуватися. Вже ніколи вони не зможуть успішно топтати його, хоч вони і самолюбно стараються триматися свого суверенітету над усіма околицями землі. А чому так?

17, 18. (а) Чому поганські народи не зможуть топтати такий уряд після 1914 р.? (б) Про яке царство проповідували Ісус і його апостоли, і в якому місті воно мало знаходитися?

¹⁷ Це тому що Боже царство, яке народилося в 1914 р. є небесним урядом. Поганські уряди не могли досягнути його своїми ракетами. Земний Єрусалим не має ніякої спілки з цим царством. Тому що Ісуса Христа розп’яли в Череповищі поза мурами Єрусалиму в 33 р. З.Д., то те місто тепер не має нічого до діла з Божим царством.

¹⁸ П’ять днів перед смертю, Ісус в’їхав в Єрусалим із великою товпою веселих людей. Він представив себе Єрусалимові за царя. (Зах. 9:9; Мат. 21:1—11) Але провідники Єрусалиму відкинули його. Йому не було дане земне царство. Але, він і не проповідував про земне царство. Він проповідував добру новину про Боже месійське царство, і він та його учні проголошували: “Царство небесне вже наблизилось”. (Мат. 4:17; 10:1—7) Те давно передсказане царство мало бути небесне царство, уряд, якого престол мав бути те, що Свята Біблія символічно називає “Місто Бога Живого, небесний Єрусалим”. (Жид. 12:22, НС) Маючи намір заснувати Своє небесне месійське царство в 1914 р. Бог Єгова воскресив Свого Сина, Ісуса Христа зі смерти третього дня, і сорок днів пізніше прийняв його назад до неба.— Дії 1:1—12.

19. (а) Чи ‘Часи Поган’ закінчилися з Ісусовим вознесенням на небо й його появою перед Богом? (б) Що Жидів 10:12, 13 показує відносно сповнення Псалми 110:1, 2?

¹⁹ Ісусове вознесіння на небо й його поява в небесній присутності Бога Єгови не закінчило ‘Часів Поган’, але Бог тримав Свій розклад часу, чекаючи 1914 р. Ісус Христос мусів чекати, так як надхнений письменник Біблії каже до Жидів 10:12, 13: “А він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів, далі чекаючи, аж вороги його будуть покладені за підніжка його ніг”. Це відносилося до Псалми 110:1, 2, НС, де цар Давид сказав пророчо про прихід Месії або Христа: “Промовив Єгова Господеві моєму: ‘Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я твоїх ворогів за підніжка ногам твоїм’. Єгова з Сіону пошле берло сили Своєї, кажучи: ‘Пануй ти поміж ворогами своїми’ ”.

20. У тому призначеному часі, яка зміна мала прийти між Ісусом Христом а поганськими народами?

²⁰ Божий призначений час для Господа Ісуса Христа почати виконувати це було при кінці ‘Часів Поган’ у 1914 р., і Ісус мусів чекати аж до того часу, сидячи по правиці в Бога на небесному престолі. І в 1914 році прийшла зміна, час коли Ісус стався царем і тепер панує серед ворогів своїх на місце поган, які до того часу топтали Боже царство.

21. (а) Чи люди, які жили в 1914 р. чули небесне оголошення про царство світу? (б) Але, що вони бачили й що вони чули тут на землі?

²¹ Чи може бути якийсь сумнів, що Боже небесне царство через Його помазаного або Месію, Христа народилося і стало правити при кінці ‘Часів Поган’ в осени 1914 р.? Ні! Правда, що ми, які живемо на землі не чули ніякого оголошення по небесах: “Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і він зацарює на вічні віки”. (Одк. 11:15) Але ми пам’ятаємо, що ми бачили й чули щось саме тут на землі. А що це ми чули? Ми чули декларацію війни, де народ ставав проти народу; марш мільйонів вояків на війну; змобілізовання народів для цілковитої війни; шум потужного воєнного знаряддя маршируючи до війни; благочестиві голоси священиків та проповідників усяких релігій по обох сторонах битви, які молилися за Божим благословенством на військо по своїх сторонах, що воювали проти вояків тієї самої релігійної віри по стороні ворога; релігійні воєнні священики заохочували війська до битви; воєнні хвороби розширювалися, і до 1-го жовтня 1914 р. дев’ять націй та імперій, які обіймали всю земну кулю вже були замішані в війні. Ми чули про це й дійсно бачили ці події після 1914 р.

22, 23. (а) Чи це Ісус Христос почав ту світову війну на небі, або яку стичність він мав із нею? (б) Що ті події 1914 р. значили бути відносно правительства?

²² Ісус Христос, ново-вкоронований цар на небі, не почав ту першу світову війну. Одначе, чи він не передсказав ці події три дні перед своєю смертю поза Єрусалимом, кажучи: “Повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це — початок терпінь породільних”? А на яке то питання Ісус дав таку пророчу відповідь? Питання, яке поставили його апостоли було ось яке: “Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу твого й кінець цієї системи?” (Мат. 24:3, 7, 8, НС) Більше від усякого іншого розкладу часу, ті події, які почалися в 1914 р. і продовжаються слідуючими роками зазначили той рік бути початком “кінця цієї системи”, тому що ‘Часи Поган’ закінчилися в осени того самого року. Усе це було видимим та явним доказом, що Ісус Христос прийняв своє небесне царство, що він був присутнім у свойому небесному царстві, що здійснення видіння пророка Даниїла відбулося на небесах:

²³ “Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом із небесними хмарами йшов ніби Син людський і прийшов аж до Старого Днями, і його підвели перед Нього. І йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити йому. Панування його — панування вічне, яке не спиниться, а царство його не буде зруйноване”.— Дан. 7:13, 14.

24. На який час досліджуючі студенти Біблії вказували, і що вони були примушені сказати про точність того часу, якого світові події потверджували?

²⁴ Десятиліття наперед ревні студенти Біблії вказували на 1914 р., кажучи, що це був визначний час у Біблії. Але, коли світові події потвердили точність того часу сповнюючи пророцтва в Біблії, то й наше переконання подій, які відбувалися в невидимих небесах, також сталося підкріплене, і ми були спонукані прилучитися до Божих вірних поклонників у небі й сказати: “Дяку складаємо Тобі, Єгово, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював. А погани розлютилися та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим хто ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю”.— Одк. 11:16—18, НС.

25. Отже Бог Єгова прийняв велику силу царювати в якому змислі, і що Він віддав тому, який мав “законне право?”

²⁵ Так, при кінці ‘Часів Поган’ та їхнього панування над землею, Всемогучий Бог Єгова знову прийняв Свою велику силу царювати над Його сотворіннями, включаючи й нашу землю. Терпеливо дозволяючи поганам панувати над людством 2,520 років від 607 р. перед З.Д., Бог Єгова вкоронував Свого Сина, месійського Спадкоємця царя Давида, і дав йому “законне право” панувати над усією землею. Цей месійський Цар, царюючи в “небесному Єрусалимі”, знищить всіх поган, які руйнують землю, але його власне Богом-дане царство ніколи не буде знищене.

ВЧИНОК ПРОТИ ВОРОГІВ

26. Чому ми запитуємо чи Боже месійське царство не було дієве від 1914 р., отже яке питання, ми мусимо запитати?

²⁶ Нехай буде це доказаним фактом, що Боже месійське царство було засноване, невидимим для нас, на небі 1914 р. Тепер питання, чи після того року воно нічого не робило? Певно, що світ людства не стояв нерухомим від 1914 р. Поганські народи були дієвими, і від того часу багато нових націй повстало. Пів століття після того 1914 р. відбулася дивна історія. Якщо відтоді людське сотворіння зробило поступ, то що сказати про Всемогучого Бога, Творця? Він також є дієвим. Його царство, яке є найсильнішим урядом у світі, є дієве. Воно має дуже велику роль виконати від свого народження. Отже, яку історію воно зробило, щоб доказати своє існування та діла? Попросту сказати, що Боже царство робило від 1914 року?

27, 28. (а) Проти кого Царство виступило, так як можна було сподіватися з Псалми 110:1, 2? (б) Чи воно перше виступало проти когось на землі чи проти когось на небі?

²⁷ Воно виступило проти своїх ворогів, Божих ворогів, Христових ворогів, ворогів людства. Ми повинні були сподіватися цього, бо згідно з пророцтвом, яке цар Давид промовив до Месії, то він мав сидіти праворуч Бога, аж поки не прийде час для Бога зробити його ворогів підніжком ногам його, яких він тоді зможе топтати. А що буде відбуватися після того часу? Тоді, згідно з пророцтвом у Псалмі 110:1, 2, НС, “Єгова з Сіону пошле берло сили Своєї, кажучи: ‘Пануй ти поміж ворогами своїми’ ”.

²⁸ Отже, проти якого ворога Божого месійського царства було Христове ‘берло сили’ перше простягнене? Проти поганських народів на землі? Ні, бо цар Месія не почав першої світової війни на землі, щоб ослабити ворогів своїх, і щоб йому було легше побороти їх, тому що вони нищили один одного. Ні, але його ‘берло сили’ насамперед було простягнене проти бога тих поганських народів, а саме проти Сатани Диявола. Поганські народи є лише тілесні, їхній бог, Сатана Диявол, є надлюдський, надприродний, духовний. Він є найсильніший за всіх ворогів. Бувши духовний, цей головний ворог тисячі років перед 1914 р. мав доступ до святих небес. Біблія показує це.

29. (а) Який був час коли Ісус Христос народився дев’ятнадцять століть тому? (б) За пророцтвом в Одкритті, що народження Божого царства мало завести?

²⁹ Дев’ятнадцять століть тому Сатана Диявол старався знищити дитину Ісуса в Віфлеємі, підбурюючи боязливого царя Ірода Великого вислати вояків до того села та вигубити всіх маленьких хлопчиків до двох років. (Мат. 2:1—18) Ісус народився у Віфлеємі, так як було передсказано, (Мих. 5:2), і в часі спокою називаючись Pax Romana. Але народження Божого месійського царства не значило, що воно заведе добу спокою, ні для неба, ні для землі! Одинадцятий розділ книги Одкриття передсказує це, де Бог взяв Свою велику силу і всесвітньо зацарював, що “царство світу” сталося царством нашого Господа Бога та Його Христа, і що погани розгніваються. І ті народи справді розгнівалися, всередині як і поза так званим Християнством. Далі пророкуючи про цю ворожість, дванадцятий розділ Одкриття дає нам символічний образок народження Божого месійського царства на небесах і показує зусилля Сатани Диявола знищити те ново-народжене царство, коли воно буде найслабше, немов ново-народжена дитина. Отже цього ворога треба було скинути з неба! Цей вчинок вимагав війни!

30, 31. Згідно з Одкриття 12:5—12, які події Йоан бачив, що відбувалися на небі, і яке було оголошення?

³⁰ В Одкритті 12:5—12 ми читаємо про Божу небесну організацію: “І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його. . . . І сталась на небі війна: Михаїл та його ангели вчинили зо змієм війну. І змій воював та його ангели, та не втрималися й вже не знайшлося місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься Диявол і Сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені. І я (говорить апостол Йоан) почув гучний голос на небі, який говорив:

³¹ “ ‘Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!’ ”

32. Що люди на землі, які не бачили тих небесних подій мали відчувати наслідком тих подій?

³² Хтось може насміхатися і казати: ‘Чи ви хочете сказати, що Боже царство скинуло Сатану Диявола з його демонами з неба до землі? Яку причину ви маєте на це? Я не бачив цього’. Правда, що ви цього не бачили; цебто сказати, ви не бачили цього вашими власними очима. Але неминучо ви відчуваєте наслідки цього скинення, бо апостол Йоан чув небесний голос який далі казав: “Через це звеселися ти небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”.

33. (а) Яка є різниця між активністю Сатани на землі перед його скиненням із неба та його вчинками тут після того? (б) Як перша світова війна й війна на небі скинути Сатану, рівняються часом?

³³ Певно, що після його скинення та обмеження до нашої землі, Диявол та його демони стараються, щоб ми відчували їхню невидиму присутність якщо земля та море мають переносити горе. Перед його скиненням із небес, стан був такий як апостол Петро сказав: “Ваш супротивник — Диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого”. (1 Пет. 5:8) У тім самім разі він “зводить увесь всесвіт”. Але після його скинення з неба, він має “великий гнів”, знаючи, що його час уже короткий й що щось багато гіршого чекає його та його демонів. Тому що перша світова війна вже шаліла на землі коли Боже месійське царство народилося около 1-го жовтня 1914 р., то війна скинути Сатану з його демонами з неба мусіла тягнутися разом із міжнародною сутичкою тут на землі. Тим особам, які кажуть, що Сатана і його демони не були скинуті з неба, тому що вони не бачили це, і тому що вони не бачать ходячих демонів по світі, ми кажемо:

34. Щоб показати наслідок скинення Сатани з неба, то які питання ми запитуємо про сцілення та поліпшення світових обставин?

³⁴ Чи після закінчення першої світової війни в 1918 р. було сцілення для поганських народів? На сповнення воєнної пропаганди, чи ця війна була тою війною, яка мала закінчити всі війни й зробити світ безпечним для демократії, тобто сказати демократії західного стилю? Чи організація Ліґи Націй виповнила свій намір призначений в її хартії, завести і тримати мир та безпечність у світі? Чи щастя світу збільшилося з науковими та медичними досягненнями? Чи моралі світу були підвищені або чи психологи та соціологи змінили їх на краще? Чи релігійне благочестя, побожне життя та братерство людей всіх рас поглибшало і поширилися появою різних релігій, заснуванням народних рад церков, світової ради церков протестанства, святкуванням святого року в 1933 р. і релігійних Ювілеїв, і більше сучасно, чотирьма сесіями Другої Ватиканської Екуменічної Ради в Римі?

35. (а) Які протилежні питання ми запитуємо, і з якою можливою щирою відповідю? (б) Як Біблія пояснює цей стан?

³⁵ Або чи сталося, так як голос із неба сказав, “горе землі та морю”? Чи майбутність обіцяє полегшення скоро від цих турбот? Чи зведження людей збільшується, а також обман, фальшива пропаганда, релігійне замішання та збентеження? Чи демонський дух, замість духа одного живого та правдивого Бога, поширюється, так, поширюється навіть у так званому Християнстві, засліплюючи людей в явну опозицію проти Божого месійського царства? Чесне оцінення світових нахилів та обставин мусить відповісти лише в один спосіб до цих питань, а це Так! Боже пророче слово дає нам єдине властиве пояснення цих обставин, а це, що Сатана і його демони були скинені з неба й тепер є обмежені до землі. Боже ново-народжене царство придбало цю перемогу війною в небі, а тепер тримає Сатану з його демонами обмеженими тут на землі, аж поки воно дальше не виступить проти них зараз після того “короткого часу”. Ось що Боже царство вчинило після 1914 року!

ВИРАЗНЕ ОГОЛОШЕННЯ ЦАРСТВА

36. (а) Де було оголошення про народження Божого царства зроблене? (б) Яких біблійних взірців таке оголошення наслідувало?

³⁶ Ще одна річ! Оголошення народження Божого царства при кінці ‘Часів Поган’ не було обмежене лише до невидимих небес. Уже багато літ ця вістка була оголошена, і далі оголошується так що люди тут на землі могли чути її. Це звичай для нового народу оголошувати його існування, після якого він починає мати справу з іншими народами й розпочинає дипломатичне споріднення з ними. Наприклад, коли в 1037 р. перед З.Д. Соломон стався царем на місце свого батька Давида, то цю радісну подію проголосили так що товпа в Єрусалимі кричала з радости: “Нехай живе цар Соломон!” (1 Цар. 1:38—41) Коли Йоан Хреститель був передвісником Ісуса Христа, він звертав людям увагу на земний прихід Месії, кажучи: “Покайтесь, бо наблизилось царство небесне!” І коли Ісус Христос вернувся до Йоана після сорок днів посту та спокус у пустині, Йоан показав на нього й сказав при всіх присутніх: “Оце Агнець Божий, що на себе гріх світу бере!”— Мат. 3:1, 2; Йоана 1:29, 36.

37. Чому новий уряд всесвіту мусів бути оголошений тут на землі?

³⁷ Так само, коли месійське царство Боже було засноване на небесах, то треба було проголосити цей новий уряд по цілому світі, бо він мав знищити всіх поганських урядів на землі й дати людям досконалий уряд. Це мусіло статися не лише, щоб наслідувати історичні приклади, але, тому що давно тому Месія вже зобов’язав це месійське царство, зробити таке світове оголошення. Дев’ятнадцять століть тому, передсказавши, що народ повстане проти народу й царство проти царства в першій світовій війні, після якої мали прийти трудні часи, Ісус сказав своїм учням: “Ця добра новина про царство буде проповідуватися по цілому світові, на свідоцтво народам усім, і тоді прийде кінець”. (Мат. 24:7—14, НС) Чи Боже месійське царство виконувало це на землі після 1914 року? Чи поганські народи чули таке свідоцтво про царство? Так!

38, 39. (а) На доказ цього до якої історії після 1919 р. ми можемо звернутися? (б) Яка стаття про царство була опублікована в числі ‘Вартової Башти’ з 15-го вересня 1919 р., і як це пригадувало привілейованим особам про посаду, яку вони посідали?

³⁸ Якщо якийсь народ буде такий неосвічений або сліпий до фактів історії, і буде казати Ні! тоді ми можемо звернути йому увагу на історію Єговових християнських Свідків від 1919 р. до нашого власного часу. У 1919 р. головний промовець цих християнських Свідків Всевишнього Бога вийшов із народної тюрми де, протягом світової війни його і інших тримали під фальшивим обвинувачуванням. Вони почали роботу відживлення й наново зорганізували Міжнародніх Студентів Біблії, яких релігійне переслідування було розстроїло під час першої світової війни. Зараз після загальної конвенції кілька тисяч Студентів Біблії в Сідер Пойнт, Охайо, С.Ш.А., офіціяльний журнал організації, “Вартова Башта і Вісник Христової Присутности”, в свойому числі з 15-го вересня 1919 р., містив двох із половиною сторінкову статтю під заголовком “Оголошуючи Царство”. В його закінчуючих параграфах на сторінці 281 він сказав тим, що оголошували те Царство:

³⁹ “Ви є посланцями Царя царів і Пана панів, оголошуючи людям в поважний спосіб прихід Золотого віку, славетного царства Господа й Пана нашого, за яким християни молилися та надіялися багато століть. Ви є ангелом миру, приносячи війною-пораженому, хворому, грішному та сумуючому світові веселу вістку спасіння. О, який чудовий є наш привілей! . . . Просіть проводу в Господа, щоб Він зробив вас вірним, правдивим та здібним посланцем”.

ПОСЛИ

40. Який старий є звичай висилати послів, і що Павло сказав християнам про це давно перед 1914 р.?

⁴⁰ Посилати послів від одного уряду до другого є стародавній звичай. Свята Біблія згадує про посланців ще за п’ятнадцятого століття перед нашою Загальною Добою. (Іс. Нав. 9:3—15, АЛ; АС; ЖВ) Коли християнський апостол Павло був у тюрмі, він писав: “Посол я в кайданах”. (Ефес. 6:20) Своїм співхристиянам у Коринті, Греції, він писав: “Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: ‘Примиріться з Богом’ ”. (2 Кор. 5:19, 20) Павло й його співхристияни були післані як посли замість Христа до ворожого світу, відчужений від Бога і якому треба було примиритися з Богом. Це було около дев’ятнадцять століть перед приходом Божого месійського царства в 1914 р.

41. (а) Яке відношення до Царства набирали народи в 1914 р. і опісля, і чи це вимагало зміни ділати з ними? (б) Чому, більше ніж колись, людям тепер треба служба послів, і хто є такими послами?

⁴¹ А що сказати про тепер, після народження царства? Поганські народи далі є відчужені від Бога. Вони розгнівалися в 1914 р. і ненавидять Боже царство вибираючи собі Лігу Націй та її наступницю, організацію Об’єднаних Націй. Чи такий вчинок вимагав зміни? Ні! З відвагою Боже ново-народжене месійське царство послало своїх послів до тих поганських народів, хоч декотрі з цих послів мали терпіти так як апостол Павло був “послом у кайданах”. Людей ворожих народів треба було примирити з Богом і Його царством, щоб воно правило над усією землею. Іначе люди, які лишаться ворожими будуть знищені в наступаючому світовому Армагеддоні. (Одк. 16:14—16) Зі справедливістю до всіх народів, і з ласкавістю до них, Боже месійське царство вислало помазаних послів до всієї залюдненої землі. Це є християнські студенти Біблії, які, особливо після 1919 р. сповняють Ісусів пророчий наказ записаний в Маттея 24:14, проповідуючи цю добру новину про Боже новонароджене царство по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам перед їхнім кінцем.

42, 43. (а) Що пояснює переслідування помазаних послів? (б) Як це сходиться з тим, що Ісус передсказав, і що Боже царство робило від 1914 р.?

⁴² Коли Сатана Диявол ще був на небесах, то він старався поглинути Боже царство при його народженні. А після його скинення з неба, він ненавидить те царство більше ніж раніше. Він також ненавидить його помазаних послів. Його ненависть пояснює чому по цілому світі цих послів переслідують. Джерело цього переслідування відкривається в Одкритті 12:13—17, де є сказано: “А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп’я [символ Царства] . . . І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком Насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове”.

⁴³ Отже, в свойому пророцтві про “закінчення цієї системи”, Ісус правильно сказав учням своїм про наш час: “На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за ймення моє”. (Мат. 24:9) Але, що Боже месійське царство зробило про це від 1914 р.? Воно хоронило своїх помазаних послів. Адольф Гітлєр старався вигубити їх через свій великий німецький ‘Райх’. Беніто Мусоліні також старався придушити їх у своїй фашистській Італії. Йосиф Сталін і Нікіта Хрущов старалися викорінити їх із комуністичної Росії, й інші диктаторські правителі та держави старалися зробити те саме у своїх країнах. Але тисячі цих помазаних послів, яких горожанство є на небі, пережили це все до нашого дня й далі є активними, працьовитими, помагаючи відчуженим людям примиритися з Богом. Боже месійське царство зберегло їх!

НАБУВАЮЧИ БАГАТО ПІДДАНЦІВ

44, 45. (а) Крім послів, що іншого уряд має, і відколи царство збирало ці на землі? (б) Який крок треба було взяти, і що показує, що це не відбувалося за випадком?

⁴⁴ Кожний існуючий уряд має інших людей ніж послів. Він також має підданців. За цим прикладом Боже месійське царство вже роками, а особливо від 1935 р., набувало охочих підданців, які бажають жити повіки на землі під небесним царством. Вони почули проповідування доброї новини цих послів Царства. З біблійних пророцтв вони навчилися, що Боже месійське царство є єдиний правильний уряд, який може перебрати землю після наступаючої “війни великого дня Бога Всемогучого”. Отже вони примирилися з Богом Єговою та Його месійським царством. Дотепер около мільйон із цих підданців уже посвятили своє життя Богові й охрестилися водою, стаючи по стороні Божого царства. На дальший доказ цього, вони прилучилися до послів царства й дієво проповідують добру новину про царство в сто й шістдесят чотирьох мовах. Це сучасне явище не сталося за випадком, але ним сповняється пророче видіння, яке Йоан бачив і яке він записав:

⁴⁵ “Потому я глянув,— і ось натовп великий, що його врахувати не може ніхто з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом [Божим] і перед Агнцем [Ісусом Христом], зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. І взивали вони гучним голосом, кажучи: ‘Спасінням нашим ми задовжені нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві’ ”.— Одк. 7:9, 10, НС.

46. (а) З огляду цього доказу, що ми повинні пізнати бути найбільшою справою перед людством цього дня рішення? (б) Як події дійсно збуваються згідно з Ісусовою притчою про вівці та козли?

⁴⁶ Нехай ніхто не стається засліплений ворогом царства, Сатаною Дияволом. Ось маєте доказ, що Боже месійське царство існує! Воно було в силі на небі ще від 1914 р. Відтоді воно виконувало події не лише в невидимих небесах, але і тут на землі. Боже царство, через Месію Христа, тепер є найбільшою справою перед людством у цьому часі рішення. Люди всіх народів тепер є розділені над цією справою, немов вівці та козли. Події відбуваються точно так як Господь Ісус Христос сказав у свойому пророцтві про “закінчення цієї системи”, а саме: “Коли ж прийде Син людський у славі своїй, і всі ангели з ним, тоді він засяде на престолі слави своєї. І перед ним усі народи зберуться, і він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів”.— Мат. 25:31, 32.

47. (а) Бути “козлом” значитиме що для особи? (б) Те, що Боже царство вже зробило від 1914 р. є певною запорукою чого іншого?

⁴⁷ Якщо ви докажете себе бути символічним “козлом”, який не показує ласки послам царства, духовним братам царюючого Царя то це буде катастрофою для вас. Пам’ятайте: Боже месійське царство вже сповняло події ще від 1914 р., і це є сильною запорукою, що воно виповнить усі інші речі передсказані в пророцтві Святої Біблії, а це, воно знищить запеклих непокірних людей на землі, навіки знищить світову імперію фальшивої релігії, приведе знищення в Армагеддоні на всіх поганських народів, які далі не хочуть віддати панування землі Божому правильному урядові, знищить Сатану Диявола з його демонами кидаючи їх цілком зв’язаних у безодню, і дасть усьому людству чистий, підкріпляючий, світовий, життя-даючий уряд, навіть воскресить відкуплених мертвих з їхніх гробів утішатися земним райом із покірними, які переживуть Армагеддон.

48. До якої дійсності всі повинні пробудитися, і чим ми повинні доказати себе бути, і що Боже царство тоді зробить для нас?

⁴⁸ Отже, нехай всі оживають до дійсності Божого месійського царства від 1914 р.! Тоді, розумно докажіть себе бути покірною особою. Зберіться по правиці Царя ласки й спасіння. Тоді з часом, ви почуєте слова похвали привітуючи вас у блаженне вічне життя на райській землі під Божим месійським царством. (Мат. 25:32—46) Дозвольте Божому царству любо вчинити все це для вас.