Небесний храм поклоніння для всього людства
ЧИМАЛО є храмів по цілому світі і людей різних релігій, які вірять, що в них живуть їхні боги або, що це є місця де вони можуть приступати до Бога і спілкувати з Ним, щоб отримати Його ласку. Ці храми переважно є дуже пишні й коштовні, накидаючи великий грошовий тягар на людей, які підтримують їх. Вони є наповнені золотими ідолами і прикрашені дорогоцінними каміннями. Декотрі є покриті золотом. Багато з цих храмів не постачають людям духовні потреби, і не приводять їх до правдивого Бога, і тому почали розпадатися або бути знищені.
У теперішньому часі мільйони людей сходяться у храмах для поклоніння, і багато з них належать до так званого Християнства, де їхні церкви й релігійні будинки називаються храми Божі. Чи ці храми постачають людям їхні духовні потреби і приводять їх до правдивого Бога? Нажаль, вони не роблять цього. Замість приносити мир і єдність вони принесли розділення. Навіть тепер відбуваються серйозні внутрішні незгоди в релігійних організаціях. І деякі з найбільших війн називалися так звані “святі війни”. Над усіма світовими релігіями панує націоналізм, кожний у своїй країні, і тому не завели людей до одного правдивого Бога всесвіту.
ЄРУСАЛИМСЬКИЙ ХРАМ
Храм в Єрусалимі був дійсно прекрасний! Одначе, не так як з храмами світських релігій, його будування і священство не накидало великий тягар і кошт на людей. Бог дав цілу Обіцяну Землю дванадцятьом племенам Ізраїля. Левітське племено, яке служило в храмі, було б мало свою пайку. Але Бог вибрав його для священицької служби. Ааронова Левітська родина ревно працювала в храмі доглядаючи жертовну роботу і навчала людей Божого закона. Тому вони не мали обов’язка доглядати якоїсь частини землі, але жили з десятин, яких решта племен приносили їм. Інші племена постачали Божому священству й його храмові лише те, що Левіти були б самі мали, якщо б Бог був вибрав їх до цієї спеціяльної служби.
Так довго як ізраїльське священство та його царі були вірні то храм приводив Ізраїля в сполучення з Богом Єговою, і вони втішалися великим добробутом і благословенством. Але коли між ними появилася відступницька релігія, то народ почав розпадатися, і нарешті Єгова допустив ворогів Ізраїля знищити їхній храм.
В Ізраїлі не було соток каплиць порозкидані по цілій країні. Там був лише один храм на горі Морії. Коли Ізраїль вернувся з поневолення в Вавилоні, люди сходилися по синагогах у своїх різних містах, але це не були храми. Це були лише місця де вони навчалися Божого закону. Лише в Єрусалимі був храм із його святинею де люди могли наближатися до Бога через священство, що служило в ньому. Принаймні три рази в рік усі мужчини мусіли приходити до храму в Єрусалимі, але багато людей багато частіше відвідували його.
ОДИН ХРАМ ДЛЯ ВСІХ
Тепер, Бог сказав, що Він заснує один храм над усім людством. Один храм із одним правильним поклонінням одному правдивому Богові, справді могло бути великою силою для з’єднання людства. Але чи така річ була б практична? Як могло б все людство регулярно сходитися в одно місце? Бог Єгова, Творець всесвіту, вже кінчає такий храм. Він показав Іванові видіння цього храму в його закінченому стані. Час уже є дуже близько коли все людство зможе прийти до нього і через нього дістати повне благословенство від Бога.
Це один із сімох ангелів в якого було сім чаш повні останніх кар Божого гніву показав апостолові Іванові суд “великої блудниці”, Вавилону Великого, великого ворога невісти Христа. (Об. 17:1—6) Отже це було досить властиво, щоб ангел із того самого гуртка показав Іванові хто ця невіста Христа є, невіста, що лишається дівою для Христа й яка не страждає від кар над Вавилоном. Іван пише:
“І прийшов до мене один із семи ангелів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: ‘Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця’. І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога. Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь”.— Об. 21:9—11.
НЕ Є БУКВАЛЬНИЙ БУДИНОК
Тут ми зауважуємо, що коли згадується про духовну храмову клясу, то її називається Єрусалим. Той стародавній храм був побудований на горі Морія в Єрусалимі. В цьому видінні ми довідуємося, що апостол Іван бачив, не будинок, але “святе місто Єрусалим”. Тому що християнський собор є храм Божий і невіста Христа, Новий Єрусалим, будучи невістою, також є Божий храм. (1 Кор. 6:19; 1 Пет. 2:5; Об. 21:2) Це є символічний храм, не буквальний будинок, ані буквальне місто, але, якого Ісус Христос є Наріжний Камінь. Це є небесна організація сходячи, себто сказати, поширюючи свій поблажливий вплив на користь людства. Це показує як це є можливо для всього людства приближитися до Божого правдивого храму, бо він не є в якомусь одному місці на землі, але на небі, так, що всі можуть приближатися до нього, а Він може звернути увагу на всіх.
Іван далі описує те місто: “Мур воно мало великий і високий, і мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять ангелів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля. Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі. І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця”.— Об. 21:12—14.
Факт, що дванадцять брам мали написані на собі імена дванадцятьох племен синів Ізраїлевих помагає нам бачити, з чого складається це символічне місто. Це помагає нам зрозуміти, що воно представляє духовний Ізраїль, складаючись із 144.000 членів, про яких говориться в Об’явленні 7:4—8.
Дванадцять ангелів стережуть брами міста. Це є потішаючим для нас, запевняючи, що неправедний і той, хто не належить там не ввійде в те місто. Ніхто, хто хотів би проводити фальшиву релігію або опоганювати цей храм та зіпсувати його поклоніння так як робили священики стародавнього Єрусалиму не ввійде у нього.
ПІДВАЛИНИ ХРАМУ
На кожному камені міського мура було ім’я одного з дванадцятьох апостолів Агнця. Іван не бачив у видінні християнський собор коли він був перше заснований в день свята П’ятдесятниці 33 р З.Д. Але Іван бачить закінчений прославлений собор Бога на небі на початку Христового тисячолітнього царювання. І на ньому між іменами апостолів було ім’я Маттія. (Дії 1:15—26; 9:15; Гал. 1:1) Певна річ, ім’я Юда Іскаріотський не могло бути між тими іменами. Така особа не могла мати жодної участи в цьому символічному місті, бо вона любила безчесність і тому обожала сама себе, і вмерла “другою смертю”, як “син погибелі”.— Ів. 17:12; Дії 1:16—20; 1 Пет. 5:2.
Це значить, що імена на підвалинах будуть: (1) Симон Петро, (2) Андрій, (3) Яків, (4) Іван, (5) Пилип, (6) Варфоломій (Натаниїл), (7) Хома, (8) Матвій, (9) Яків, Син Алфеїв, (10) Тадей (Юда, син Якова), (11) Симон Хананіт, і (12) Маттія.— Мат. 10:1—4; Луки 6:12—16; Ів. 1:45—49; Марка 3:16—19.
У стародавньому храмі в Єрусалимі, Святиня Святих була досконалим кубом. (1 Цар. 6:20) Це представляло досконалість Єговового небесного храма, якого показується бути досконалим кубом величезного розміру. Він сягає в третій вимір, що перевищує квадратність стародавнього Вавилону, який також є святе місто і так, як каже історик Геродот, було побудоване як квадрат по обох сторонах річки Ефрат. Воно є багато більше від столиці Асирії, Ніневії, яке каже Діодорос Сікулус, також було побудоване як квадрат. Іван дістав міру небесного Єрусалиму.
ЙОГО ВИМІР
“А той, хто зо мною говорив, мав міру,— золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур. А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні. І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангела. Його мур був збудований з яспису, а місто було — щире золото, подібне до чистого скла. Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина — яспис, друга — сапфір, третя — халкидон, четверта — смарагд, п’ята — сардонікс, шоста — сардій, сьома — хризоліт, восьма — берил, дев’ята — топаз, десята — хрисопрас, одинадцята — якинт, дванадцята — аметист. А дванадцять брам — то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста — щире золото, прозорі, як скло”.— Об. 21:15—21.
Хоч тут не показується, яка довга та тростина в руці ангела була, то нам можна зрозуміти її довжину, бо Біблія каже, що вона була “людська міра”, отже вимір міста є в наших знаних людських висловах. Очевидно ангел зміряв периметр або об’єм міста на дванадцять тисяч стадій, або 1.500 миль, і це значить, що кожна сторона міста була 375 миль довга — і його висота була така сама, 375 миль. За Іванового дня лише ангел міг зміряти щось такого високого. Від землі вершок цього міста сягав би в те, що тепер називають “зовнішній простір”.
Мур міста був 144 ліктів або 216 футів високий. Це зробило саме місто 9.000 разів вище від мура його і таке видіння десь справді надихало страх в апостола, символізуючи величину Нового Єрусалиму і у порівнянні робило інші міста та храми дуже маленькими.
Красою і багатством це небесне місто далеко перевищує все знане на землі — місто такої величини збудоване з металю і дорогоцінних камнів, все в ньому було дуже дорогоцінне. Але духовні речі, яких воно символізує є багато дорогоцінніші. Це показує нам, що це місто є найдорогоцінніше для Бога і так само повинно бути для всіх Божих вірних людей в часі коли воно сходить від Бога з неба, себто, з Божих нових небес Його нового порядку. Так як невіста Христа є дуже гарна, чиста й чесна то так і чистота цього міста представляється бути надзвичайно чистою, а праведність його представляється чистим золотом, так як прозоре скло.
БОЖИЙ ПАЛАЦ
Цікаво зауважити, що в Біблії єврейське слово, якого часто перекладають словом “храм” також значить “палац”. Цей Божий храм бувши посвячений для Нього, щоб Він міг пробувати в ньому, є приміщенням великого Царя всесвіту і є Його небесним палацом. Іван каже:
“А храму не бачив я в ньому, бо Господь (Єгова), Бог Вседержитель — то йому храм і Агнець. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили,— слава бо Божа його освітила, світильник для нього — Агнець”.— Об. 21:22, 23.
Тому що це саме символічне місто є храмом і палацом, приміщенням Бога і Царя всесвіту, то ясно є, що в ньому не буде ніякої святині. Люди є призвичаєні ходити до якогось храмового будинку поклонятися Богові. Але тих 144.000 мешканців цього міста не потребують ходити до храму, щоб приближатися до Всемогутнього Бога Єгови, бо Він живе духом у цьому місті. Вони можуть прямо приступати до Бога. В цьому відношенні Він є мов храм. Мешканцям цього міста не треба буде приступати до Нього через якийсь будинок, у якому то будинкові мало бути щось, що представляло б Бога. З подібних причин Агнець Ісус Христос також є міський храм. У храмі в Єрусалимі служив Первосвященик. Ісус Христос є Первосвященик Єгови. Він також є Муж цього символічного храма-міста. Він є Підвалина, Наріжний Камінь цього духовного храма і, тому що храм буде існувати тисячу років, то він завжди буде в ньому, як його Первосвященик, і буде провадити поклоніння людей згідно волею Єгови, навчаючи їх Божих способів, згідно обов’язками священика.— Ефес. 2:19—22; Об. 20:4—6.
У стародавній скинії й храмі в Єрусалимі горіли світильники в Святині Святих, але в ньому також було Шекайна світло Бога Єгови, яке чудово освітлювало Святиню Святих. Земне місто потребує світло від сонця вдень, а вночі від місяця або якогось іншого джерела. Але Новий Єрусалим є небесне місто. Його світло є Бог Єгова, а світильник — Агнець, то йому вже непотрібно ніяких світильників, навіть місяця, ані сонця.
СВІТЛО НАРОДАМ
Народам на землі, одначе, треба сонця і місяця й їм треба духовного освітлення від небесного Єрусалиму. Об’явлення далі продовжає: “І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього. А брами його зачинятись не будуть у день, бо там ночі не буде. І принесуть до нього славу й честь народів”.— Об. 21:24—26.
Це небесне місто буде провадити людей на землі. Воно цілком пояснить їм Біблію, також книги, які ще будуть написані, містячи Божі праведні і освітлюючі правила, закони і науки, будучи такі ясні, що ніхто не буде нарушувати їх через незнання. Справді духовний храм буде виконувати свою призначену ціль і приведе людство в повне споріднення з Богом, так, щоб вони могли ходити шляхом, що провадить до вічного життя без спотикання. Цей храм складаючись із Насіння Авраамового справді принесе благословенство всім родинам і народам на землі.— 1 Мойс. 12:3; 22:18.
А хто є ті земські царі, які принесуть свою славу в це небесне місто, Новий Єрусалим? Певно, що вони не будуть царі політичних народів. Попередні розділи в Об’явленні показали, що заки місто Єгови представить себе людству, то земні царі вже будуть вигублені в битві Гар-Магедон. Від часу юдейських царів, Єгова лише призначив Ісуса Христа та його 144.000 переможців світу на царів, які будуть володіти, як небесні царі з Христом продовж тисячу років. (Об. 5:8—10) На землі вони віддають повну посвяту Богові Єгові і дають своє життя і вірність Богові, щоб підтримувати Його всесвітній суверенітет. На землі вони не є царями. Вони є лише випробовані тут. У своїх царських і священицьких посадах на небі вони будуть ревно приносити всю свою Богом-дану славу в те святе місто, в Новий Єрусалим, прославляти царську організацію на Божу хвалу і підтримувати Його всесвітній суверенітет. (1 Кор. 15:24—28) Під керівництвом такого побожного уряду, наміри Єгови будуть вповні виконані, щоб завести досконалість на райській землі, на вічну користь людству.
НАСЛІДКИ ДЛЯ ЛЮДСТВА
А люди відгукнуться і будуть приносити славу і честь у те небесне місто. Як вони будуть забувати свої колишні народні і релігійні суперечки, то практикування правдивого поклоніння Бога Єгови і вірність до Його небесного уряду буде приносити їхньому Богові сердечну похвалу і вдячність, а між людьми буде процвітати правдива любов і дійсний мир.
Сьогодні християни є лише у відносному підкоренні “вищим владам”, політичним урядам цього світу, тому що їхнє головне підкорення мусить бути Богові. Але тоді вони будуть мусіли цілком коритися Божому Месіянському урядові, бо храм, як центр поклоніння також буде палац Царя всесвіту. З великою радістю народи будуть коритися Його суверенітетові. Як народи будуть признавати Його славу, то слава теперішніх політичних народніх урядів поступово зникне з людської пам’яті. Вони будуть мати повне довір’я в Божий Месіянський уряд навіки вічні. У Божу святиню, в святе місто, ніколи не ввійдуть політикани, фальшиві релігії або яке-небудь зіпсуття: “І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця”. (Об. 21:27) Мешканці міста, царі над “новою землею”, заслужать повне довір’я.
Якщо ми будемо поклонятися правдивому Богові в Його храмі і будемо між народами, які ходять у світлі Нового Єрусалиму, то ми мусимо тепер цікавитися тією Книгою, яка розказує нам про дії Божого небесного храму. Там ми знайдемо ясні інструкції, які поможуть нам стати першими з народів, які будуть ходити у світлі того святого міста. Це поможе нам пережити знищення, яке прийде на всю фальшиву релігію і політичні лади цього світу і пити життя-даючі води пливучи з храму. Навіть тепер Єгова, через Свого Месію, вже прийняв силу і зацарював. Він уже майже закінчив будувати той храм. Псалмоспівець уживає стародавню гору Сіон за гарний прообраз разом із наукою для нас, кажучи:
“Господь [Єгова] Великий і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі! Препишна країна, розрада всієї землі то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного! Бог у баштах Своїх, за твердиню Він знаний. Оточіть Сіон й обступіте його, і полічіть його башти. Надійтеся на вала його, перегляньте його башти, щоб розповісти їх поколінню наступному. Бо Цей Бог — то наш Бог на вічні віки. Він буде провадити нас до самої смерти”.— Пс. 48:2—4, 13—15, НС.