Чому Бог дозволив лукавству продовжуватися аж до нашого дня?

НА ПРОТЯЗІ цілої людської історії було багато лукавства. І сьогодні, не робить різниці де б ви не подивилися в світі, є пролиття крови, злочин, ненависть і неморальність. І то невинні, чесні люди завжди терплять через лукаві вчинки інших. Вони стають жертвами буйности, можливо тратять свої власні доми, майно, дорогих осіб, а то навіть своє власне життя. Ви можете або не можете зазнати таких речей особисто. Навіть коли ви безпосередньо не мали такого досвіду з лукавством, то правдоподібно через нього ви переносили психічне страждання, спостерігаючи несправедливість, обман, або ошукання.

А чому Бог дозволив цьому лукавству продовжуватися аж до нашого дня? Тут маємо декілька причин, але, щоб зрозуміти їх відповідно, нам треба переглянути справи, які виринули в часі першого бунту. Правдоподібно ви вже читали цю історію в Біблії, в третьому розділі Першої книги Мойсея. Ану застановіться над дійсним значенням цих подій.

Вкоротці, ось що сталося: Єгова сказав чоловіку, що його життя залежало від його послуху Творцеві і що наслідок непослуху буде смерть. (1 Мойс. 2:17) Божий противник, Сатана Диявол, заперечив цю ясну заяву. Він сказав Адамовій дружині, що та людська пара може непослухати й далі він сказав: “Напевно не вмрете”. Він дальше заявляв, що непослух дійсно поліпшить справи для них, що їхні очі відчиняться та що вони будуть “мов Бог знаючи добре і зле”. (1 Мойс. 3:4, 5) Тепер, що ж тут було включено в цьому бунті Сатани?

СПРАВИ ПОСТАВЛЕНІ НА КАРТУ

Тут було піднесено кілька справ або важних питань. Перше, Сатана поставив сумнів на правдивість Божу. Дійсно, він назвав Бога неправдомовцем, і це відносно такої справи як життя і смерти. Друге, він поставив під сумнів залежність людини від його Творця в справі продовження життя і щастя. Він заявляв, що ні людське життя, ні її здібність упорядковувати її справи залежали від її послуху Єгові. Він доводив, що людина могла поводитися незалежно від її Творця і бути немов Бог, рішаючи сама, що є правильне або неправильне, що є добре або недобре. Третє, сперечаючись проти Божого заснованого закону, він дійсно заявляв, що Божий спосіб урядувати не був правильний, не на добро Його створінням, і цим способом поставив Боже право урядувати на виклик.

Але цей вчинок Сатани підніс ще одно питання, так як пізніше показано в Біблії, в книзі Йова, в 1 і 2 розділі. Там, уживаючи чоловіка, що називався Йов, було показано як Сатана поставив під сумнів вірність Бога Єгови для всього Його створіння.

Вживаючи багато слів, Сатана заявляв, що ті, які служать Богу, служать не тому, що вони люблять Бога і Його праведне урядування, але ради таких самолюбних причин, як матеріяльні благословенства, яких Бог дає їм. Він заявив, що якщо б такі причини були відібрані, то навіть такий чоловік як Йов відвернувся б від Бога. (Йова 1:6—11; 2:4, 5) Так, Сатанський бунт в Едені поставив під сумнів вірність усіх Божих створінь на небі й на землі. Якщо б їх поставити на пробу, то чи б вони доказали свою любов до небесного Отця й показали б що вони воліють мати Його правління, замість якогось іншого?

БОЖИЙ СПОСІБ ПОЛАГОДЖУВАТИ СПРАВИ

Просимо зауважити, що Сатана не підносив виклику проти Божої сили. Він не зробив виклик Єгові вжити Його могутність, щоб знищити його як противника. Але він поставив на виклик Боже право володіти і спосіб Його володіння. Також, він клав сумнів на вірність Божих створінь. Отже, замість проби сили, це була моральна справа, яку треба було полагодити.

Сатанські фальшиві обвинувачування Бога можна, до деякої міри, пояснити в людський спосіб. Припустім, чоловік, який має велику родину став обвинувачений одним із своїх сусідів в багатьох фальшивих речах щодо способу, яким він управляє своїм домом. Припустім, сусід також каже, що члени родини не мають правдивої любови до їхнього батька та що вони тримаються дому його лише тому, що він харчує їх та дає їм інші матеріяльні речі. Як батько родини може відповісти на такий виклик?

Якщо б він лише вжив буйність, себто силу проти свого обвинувача, то це не дало б відповіді на обвинувачування. Таким чином, він міг піддати думку, що обвинувачення є правдиве. Але найкраща відповідь була б якщо б він дозволив членам його власної родини стати його свідками і показати, що їхній батько справді був справедливий, люблячий голова родини та що вони є дуже щасливі в його домі, тому що вони люблять його! Таким чином він буде цілком оправданий.— Прип. 27:11; Іс. 43:10.

Це пояснює те, що Бог зробив. Крім цього, Він дозволив достатню кількість часу — вже майже 6,000 років — залагодити цю справу поза всякий сумнів. Він дозволив так багато часу, не лише дати своїм вірним створінням нагоду доказати їхню вірність до Нього та Його правлінню, але також, щоб показати, що наслідки всякого іншого правління не будуть добрі.— Прип. 1:30—33; Іс. 59:4, 8.

Сатана поставив себе в конкуруючу позицію на протилежного провідника коли він збунтувався проти Бога Єгови. І вибравши такий шлях Сатана радив, щоб перша людська пара проголосила себе бути незалежною від правління Єгови і таким чином прийшла під контролю Сатани. (1 Мойс. 3:6; Рим. 6:16) Тим, що Бог дозволив Сатані й людині пробувати діяти в управлінні незалежно від їхнього Творця, їхня цілковита неспроможність завести добрий уряд, який би придбав дійсні користі для всього людства на землі, очевидно стала ясною на вічні віки. Тим часом Єгова буде мати на землі тих, які люблять Його і проголошують Його ім’я та Його наміри, для освітлення всіх тих, що люблять і шукають за правдою, що хотять чинити все, що є правильне.

Отже, цей стан є дуже подібний до стану єгипетського Фараона, який поводився подібно до Сатани Диявола противившись Богові Єгові і якому Єгова сказав: “Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі. Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі”.— 2 Мойс. 9:15, 16.

ЩО НАСЛІДКИ ПОКАЗАЛИ?

Біблія показує, що Сатана вживав цей час збудувати організацію на небі і на землі, над якою він володіє. Розмір його контролювання землі показує факт, що він міг дати Ісусу всі царства на світі і їхню славу у заміну за Ісусове поклоніння йому. (Мат. 4:8, 9) Тому то Сатана називається “бог цього ладу” і “князь цього світу”. (2 Кор. 4:4, НС; Ів. 16:11) А яке це мало значення для людства, і які були наслідки людської незалежности від Бога і його правління?

Історія свідчить, що правління Сатани та людини не завело миру, задоволення або вічного життя для людства. Воно завело протилежне: тисячі років болю, страждання і смерти. Історія й страшний стан світових справ сьогодні доказують, що людина не мала успіху урядувати сама без Бога. Людина вже пробувала різні уряди та державні системи, але їй далі бракує безпечности та тривалого щастя.

Правда, було трохи поступу в матеріялістичний спосіб. Але чи це є дійсний поступ, коли люди висилають ракети на місяць, а не можуть жити спокійно на землі? Яке добро з того, що вони будують доми з всіма вигодами, коли їхні родини є розбиті розводами та злочином? Чи можна хвалитися війнами, вуличними бунтами, знищенням життя майна і широким беззаконням? Зовсім ні! Однак це є плоди правління, яке відкидає Бога. Справді так як каже книга Екклезіястова 8:9: “Запанувала людина над людиною на лихо для неї”.

Отже Божий довгий дозвіл лукавства доказав поза всякий сумнів, що людина не може ‘грати за Бога’. (Пс. 127:1) Так як сказав один славний редактор: “Чим більше шукаємо оправдання винного, то тим більше ми знаходимо, що нещастя на землі є твором самої людини. Наша головна слабкість є, що ми не розв’язали клопотів із само-урядуванням”.a Надхнений писатель Біблії, Єремія, правильно сказав: “Знаю Єгово, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком. Поправ мене, Єгово”.— Єрем. 10:23, 24, НС; також побачте книгу Приповістей 16:25.

Сатанський вплив над світовими справами завів роз’єднання, лукавсто й смерть, і він володів обманом, силою та самолюбством. Але він показав, що він не є здібний нічим володіти. Отже Єгова тепер є зовсім оправданий знищити цього приниженого бунтівника, разом із його демонами та всіма тими на землі, які брали участь у його лукавих ділах. (Рим. 16:20) Але, що сказати про вірність Божих створінь, які коряться Єгововому любому правлінню і про заяву Сатани, що всі відвернуться від Єгови коли прийдуть під пробу?

Бог Єгова знав, що “любов ніколи не перестає” і Він знав, що декотрі з людства будуть охочі служити Йому з любови, а не тому, що вони будуть підкуплені або примушені. (1 Кор. 13:8) Із переходом століть багато тисяч осіб уже показали Йому таку любов. Йов був один із цих. Хоч Сатана вжив дуже великий натиск проти нього й відібрав від нього його майно, діти і здоров’я, Йов сказав: “Доки я не помру, своєї вірности я не відкину від себе”. (Йова 27:5, НС) Йов доказав, що Сатана був неправдомовцем.

Так як ми вже бачили, досконалий чоловік Ісус протиставився та відштовхнув всі Сатанські спокуси й підкупство. Далі, коли його били й пізніше прибили до дерева страстей, щоб він умер на ньому, Ісус лишився вірний Богові. (1 Пет. 2:23) Це доказало, що досконалий Адам міг би зробити те саме якщо б він хотів та що Бог не був неправедний, коли вимагав цілковитої слухняности від людини. (2 Сол. 1:4, 5) Своєю вірністю до Єгови, Ісус дав найкращу відповідь на Сатанське фальшиве обвинувачування.

Але, Сатана, його розум перекручений самолюбством і гордістю, не хотів покинути свойого божевільного напряму. Хоч через довгий час йому вже було доказано, що він є неправдомовцем, то він однак далі переслідує любимців Бога. (Об. 12:17) Від Ісусової смерти багато тисяч християн служили Богу Єгові, тому що вони любили Його і хотіли, щоб Він урядував над ними. І саме тепер, сотки тисяч проголошують їхню вірність до Єгови. (Об. 7:9, 10) Їхнє вірне дотримування Слова Єгови й їхня пошана до Його закону робить можливим для них жити в задоволенні, незважаючи на опозицію Сатани.

Як багато доказу єдности, любови і вірности постачили Божі слуги продовж століть проти Сатани й на користь Бога Єгови! Такий доказ ясно показує, що лише Єгова має право царювати, що Він любо царює й це є єдиний правильний спосіб, що людина може бути вірна Йому під найгіршими пробами, і що Сатана є найбільший неправдомовець за всіх часів.

[Примітка]