Поборюйте байдужість витривалістю!

“А в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні”.— 2 Кор. 6:4.

1. Яку пересторогу Єремія проповідував, і як люди реагували до неї?

У ТРИНАДЦЯТОМУ році юдейського богобоязливого царя Йосії (647 перед З.Д.), Єгова післав Єремію дати людям пересторогу, що юдейське царство мало впасти і що велике спустошення надходило на їхню столицю Єрусалим і на цілу країну. Ми могли б розсудливо сподіватися, що ці люди послухають ту пересторогу, тому що пророки Єгови вже так точно предсказували події продовж більше як вісім століть, ще від часу коли люди зробили угоду з Ним. Але цей рід, який жив протягом сорок років Єремійового проповідування був байдужий до його пересторог. Вони не хотіли слухати його.

2, 3. (а) Яке є значення слова байдужість, і що спричиняє її? (б) Як люди в Юдеї показували байдужість?

² Байдужість значить брак зацікавлення до чогось, що щось не є важне для нього. Можливо самолюбність спричиняла байдужість у людей в Юдеї коли Єремія перестерігав їх, або може бути, що вони вже не пізнавали того, що було погане. В якому не було випадку, вони стали байдужі до давання Богові виключної посвяти і нарушення Його праведних законів. Самолюбно вони хотіли чинити лише те, що було приємне в їхніх власних очах і нічого не дбали про те, що догоджало Єгові.

³ До них Єремія сказав: “І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви. І посилав Господь [Єгова] до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати. А вони говорили: ‘Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь [Єгова] дав вам та вашим батькам відвіку й аж повіки. І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я вчиню вам лихого. Та ви не прислухалися до Мене’, говорить Господь [Єгова]”. (Єрем. 25:3—7) Він тепер предсказав, що з цієї причини земля буде спустошена.

4. Як на Єремію впливала байдужість людей?

⁴ Нам не трудно уявити собі, який знеохочений Єремія був проповідувати сорок років таким людям без добрих наслідків. Він мав таке саме людське почуття, якого ми маємо і деколи знеохочувався марнотою свого зусилля. На одній оказії він висказав своє знеохочення цими словами: “Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене. ... Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: “Ґвалт!” та “Грабіж!” і так сталося слово Господнє [Єгови] мені, цілий день за ганьбу й посміховище. І я був сказав: ‘Не буду його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити’. І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу”.— Єрем. 20:7—9.

5. Чому Єремія є гарним прикладом для Божих слуг сьогодні?

⁵ Ці самі почуття можуть мати Божі слуги сьогодні, коли вони стараються дати людям цього віку пересторогу про надходячу “війну великого дня Бога Всемогутнього”. (Об. 16:14) Брак зацікавлення і їхня байдужість може дати сучасним слугам Божим почуття, що вони деколи тратять своє дихання і вже більше не повинні говорити про Його наміри. Можливо й ви деколи так почувалися якщо ви є християнином, який відчуває відповідальність проголошувати добру новину про Боже царство і давати пересторогу про Божу надходячу війну Армагеддон. Так як Єремія, вам треба терпіти байдужість людей і далі сповняти ваше призначення проповідувати, яке Ісус дав своїм послідовникам.— Мат. 28:19, 20.

6, 7. Порівняйте службу Божих слуг сьогодні з проповідуванням Єремії.

⁶ Дивлючись назад до часу Єремії, нам легко бачити безглуздя юдейців, які не хотіли слухати його. Перехід часу доказує, що його пересторога була справжня. Єрусалим був знищений в 607 р. перед З.Д., і ціла територія юдейського царства була спустошена на сімдесят років так, як Єремія пророкував. (Єрем. 25:11) Хоч він можливо виглядав безглуздий в очах тих людей протягом сорок років його проповідування, то він був оправданий коли нещастя про яке він перестерігав вдарило. Безумність людської байдужости тоді була дуже ясна.

⁷ Ще від 1877 р. З.Д., свідки Єгови перестерігали людей цього світу, що час коли Бог виконає Свій засуд на теперішній лад і на його місце заведе кращий розпорядок, вже близько. Переважно вони зустрічали такий самий брак зацікавлення як Єремія. Хоч вже перейшло багато років відтоді коли вони почали проголошувати цю пересторогу, то це не значить, що Божий намір не виконається, так само як сорок років проповідування Єремії не значило, що воно не сповниться на царстві юдейському. Так як предсказане знищення того царства сповнилося, то так предсказане знищення теперішнього ладу також прийде. (Іс. 55:11) Коли воно мине, тоді ті, що переживуть зможуть пригадати собі наш день і побачать, що свідки Єгови робили добру річ коли проповідували Боже царство і битву Армагеддон; так як ми тепер можемо сказати про проповідування Єремії. Тоді буде всім відомо, що коли вони терпіли байдужість людську, то це був шлях мудрости.

8. Який є найкращий спосіб поборювати байдужість у християнському домі, і як можна вважати проби, яких вона завдає?

⁸ Те, що завдає багато труду декотрим свідкам Єгови є, що вони живуть у розділеному домі, де невіруючі члени часто знеохочують їх своєю байдужістю або і явним переслідуванням. Це не повинно дивувати нас. Ісус предсказав, що будуть такі випадки. (Мат. 10:35, 36) Переносити таке переслідування без компрометування вашої вірности до Бога є найкращий спосіб поборювати його. З часом стан може змінитися. Ми маємо багато прикладів християнських жінок, які бачили як відношення їхніх противних чоловіків змінилося на краще коли вони терпіли байдужість або переслідудування багато років. Їхні домашні проби вони вважають бути частиною багатьох проб на християнів, які були предсказані. Такі проби можна порівняти до стовпа мук, що може випробовувати віру християнина та його любов до Бога. Ісус сказав: “Хто не прийме свого стовпа мук, і не буде наслідувати мене, той мене недостойний”. (Мат. 10:38, НС) Коли будемо переносити такі проби вдома, то цим докажемося достойні його.

9. Як байдужість може випробовувати особу в християнському соборі?

⁹ Навіть у християнському соборі ми можемо зустрічати проби через байдужість інших. Деколи особи в соборі дозволили їхній першій любові до правди прохолодитися до такої міри, що їхні діла вже не є збуджуючо гарячі або відсвіжаючо холодні, але лише теплі. Вони стали такими як був собор у Лаодикії, який не цікавився своїм призначенням від Бога і життя-даючими правдами, яких Він давав їм. Про цей собор воскреслий Ісус Христос сказав: “Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був. А що ти ледве теплий, і не гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст”. (Об. 3:15, 16) Правдоподібно те саме станеться з байдужими особами сьогодні, які визнають себе бути християнами якщо вони не змінять своє відношення перед приходом дня пімсти Єгови. Доки вони не зроблять цього, то їхня ледве тепла присутність у соборі може бути пробою для свідків Єгови, тому що вони не є спонукані нагальністю виконувати службу і не цікавляться своїми власними духовними потребами. Свідки Єгови не повинні дозволяти їхньому знеохочуючому відношенню припиняти їх або впливати на їхній погляд. Це вимагає витривалости.

ЧОМУ ТРЕБА БОРОТИСЯ ПРОТИ БАЙДУЖОСТИ

10. Як байдужість інших може впливати на нас, і як ми можемо ненавмисно виповнювати бажання Сатани?

¹⁰ Нездорове відношення декотрих осіб до християнської служби може мати дуже поганий вплив на свідків Єгови якщо вони дозволять. Їхній брак зацікавлення в Боже Слово і наміри може придушити їхню запопадливість до служби і стримувати інших християнів. Християни можливо будуть відчувати, що воно нічого не поможе проповідувати в території де люди є байдужі до їхньої вістки правди. І цього Сатана хоче, щоб ми прийшли до такого заключення. Він хоче, щоб ми покинули нашу службу! Він не хоче, щоб ми розказували іншим про те, що Єгова буде робити. Він не хоче, щоб ми приносили людям, які ще є в кайданах релігійної темряви і забобонства, або яких розділює дух націоналізму, визволяючі правди. Якщо б ми перестали служити, тому що люди в території не хочуть слухати, тоді ми сповняли б його бажання. Але ми не хочемо служити йому. З часом обставини можуть змінитися, спонукуючи декотрих прийняти добру новину про Боже царство, і роблячи проповідування корисним. Їм належиться кожної нагоди почути так довго як цей лад триває. У минулих часах Божі слуги були знеохочені на багатьох оказіях, але вони не дозволяли цьому знеохоченню поборювати їх, так як було з Єремією. Так і ми не повинні знеохочуватися!

11. Як Мойсей й Ілля є прикладами успішних борців проти байдужости?

¹¹ Мойсей зазнавав знеохочення і відчував, що воно нічого не поможе йому говорити Фараонові через байдужість, яку ізраїльтяни, його власний народ, показували йому. Він сказав: “Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене Фараон? А я — необрізановустий”. (2 Мойс. 6:12) Але воля Єгови не була для нього мовчати. Незважаючи на відношення людей, Бог Єгова наказав йому таки проголошувати Його вістку. “Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі”. (2 Мойс. 7:2) І Мойсей зробив так, даючи сильне свідоцтво про правду на користь правдивому Богові. Пророк Ілля також відчувався знеохочений неуспішністю його проповідування. Люди десяти-племенного царства не звертали увагу на його зусилля привести їх назад до правдивого поклоніння. Він хотів покинути своє проповідування і вмерти. (1 Цар. 19:4) Але це не доповнило б наміри Єгови, отже Єгова післав Іллю докінчити його роботу. (1 Цар. 19:15—18) Ці Божі слуги не переставали проповідувати через байдужість інших.

12. Що християнин мусить пам’ятати про байдужість?

¹² Ми мусимо признати як байдужість може мати деморалізований вплив, і спричинити особу відвернутися від Єгови, від Його організації і нарешті від вічного життя. Це може стати коли посвячений християнин дозволить байдужості знеохочувати його, або дозволить її вкорінитися й рости в ньому. З часом воно може спаралізувати його духовну активність і привести духовну смерть. Отже це дуже важно для нас сильно боротися проти байдужости.

ПОБОРЮЮЧИ БАЙДУЖІСТЬ

13, 14. (а) Як можна успішно поборювати байдужість, і як це можна бачити коли перші християни поборювали переслідування? (б) Чому особа може підтримувати свою віру під переслідуванням, але може загубити її в часі байдужости?

¹³ Шкідливий вплив байдужости можна успішно побороти витривалістю, не дозволяючи її ослабити нашу Божу службу. Так як із переслідуванням, її треба переносити з твердою постановою. З витривалістю перші християни поборювали 280 років переслідування за часу римської імперії де над ними часами дуже знущалися. Коли ми сьогодні будемо переносити переслідування як і байдужість, то цим ми рекомендуємо себе бути Божими вісниками, так як є написано: “В усьому себе рекомендуємо за Божих вісників, великою витривалістю”.— 2 Кор. 6:4, НС.

¹⁴ Це є можливо особі видержати суворе переслідування, а потім піддатися шкідливому впливові байдужости, тому що байдужість діє дуже хитро. З часом байдужість може досягнути те, що фізичне переслідування не могло. Байдужість є мов терміт, який роз’їдає внутро будинка. З часом будинок розпадається, тому що його опори були послаблені. Це може статися з опорами нашої віри якщо ми дозволимо байдужости впливати на нас.

15. Що ми можемо сподіватися про якість нашої віри?

¹⁵ Якість нашої віри мусить встояти під усякими пробами так, як Петро показав, коли писав: “Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа”. (1 Пет. 1:6, 7) То в надходячій “війні великого дня Бога Всемогутнього”, в війні Армагеддоні, про яку Об’явлення Ісуса Христа виявило, він прийде “давати помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає доброї новини”. (Об. 16:14; 2 Сол. 1:8, НС) А як випробована якість нашої віри може встояти якщо вона не може побороти пробу байдужости?

16. Що підтримування оцінення може зробити для нас, і чому це є важно відчувати нашу духовну потребу?

¹⁶ Гарний спосіб, яким можна будувати віру доброї якости, яка може побороти байдужість є тримати сильне оцінення Бога Єгови та Його життя-даючих правд. Це вимагає не лише регулярного харчування духовною їжою, яку Він постачає, але також міркування над Його чудовими обітницями, які ще мають сповнитися в майбутності й над тим, що Він уже зробив. Постійна свідомість нашої духовної потреби є підкріпляючим фактором дотримувати наше оцінення. Якщо ми вже дійдемо до того стану, що не будемо відчувати цієї потреби, то ми можемо зблудити з дороги, що веде до вічного життя. Слово Єгови і організація існують, щоб доповняти тієї духовної потреби. Ті, що є притягнені до Його організації розуміють це, і тому що вони є свідомі про їхню духовну потребу вони прийняли запрошення: “Хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо”. (Об. 22:17) Але якщо особа, яка прийняла таке запрошення пізніше дозволить байдужості притупити її почуття духовної потреби, то неминучий наслідок буде, що вона загубить оцінення й віру, і зрештою вернеться до свого попереднього стану, а це відрізання від Божої організації. (2 Пет. 2:22) Тому ми повинні продовжати дальше оціняти Боже Слово й Його організацію.

17, 18. Поясніть як можна збільшити оцінення Божого Слова й організації в нас самих, як і в інших.

¹⁷ Коли нас зустрічають особисті проблеми, або клопоти і ми успішно розв’яжемо їх пристосовуючи пораду з Божого Слова або організації, то ми можемо запитати себе, що б ми зробили без тієї поради? Це помагає нам будувати оцінення. Те саме придбає перегляд наших діл перед тим як ми зробили посвячення служити Богові. Який би був наш стан сьогодні якщо б ми не дозволили перетворюючій силі правді змінити спосіб нашого життя? (1 Пет. 4:3) Ми можемо подумати про незаслужену ласку, яку Бог показав нам коли постачив Свого Сина за викупну жертву, яка зробила вічне життя можливим для нас. Ми також можемо розмірковувати над тим, що здійснення Божих обітниць про новий лад буде значити для нас. Це буде збільшати наше оцінення й поможе нам поборювати знеохочення, яке приходить від байдужости інших.

¹⁸ Підбудовувати оцінення особи з якою ми студіюємо Боже Слово в домашній студії Біблії є добрий спосіб помогти поборювати нахил до байдужости. Одна з свідків Єгови зробила це в Малазії. Молода дівчина з якою вона студіювала була дуже байдужа до правди, але студіювала лише тому, що мала вільний час. Вісниця старалася побороти цю байдужість підбудовуючи її оцінення до Божого Слова та Його організації. Вона робила це запитуючи дівчину питання коли вони розбирали якийсь біблійний принцип разом із проблемою, яку цей принцип міг розв’язати. “Коли нас зустрічає ця проблема”, вона запитувала, “ми не знали б що робити, якщо б Біблія не постачила б відповіді”. На другій оказії вона запитала, коли в студії була відповідь до звичайної проблеми: “Якщо б організація Бога Єгови не пояснила, що нам робити, то ми не знали б як розв’язати цю проблему, чи не так?” Такі питання помогли дівчині. Поступово як її оцінення почало збільшатися, то байдужість почала зникати, і вона зрештою вибрала дієво товаришувати з організацією Єгови. Цим способом оцінення можна підбудувати в нас самих, як і в інших, помагаючи нам переносити проби якости нашої віри.

ІСУС ПОСТАВИВ ГАРНИЙ ПРИКЛАД

19, 20. (а) Як Ісус дав приклад для нас поборювати байдужість? (б) Як він особисто користав із цього?

¹⁹ За часу Ісусової земної служби його постійно зустрічала байдужість його власних людей, незважаючи на те, що єврейські пророки предсказували його прихід багато століть наперед. Навіть навколо його центру в Галілеї де він знаходив багато людей, які радісно прийняли його, там були майже цілі села, які не відгукнулися до його проповідування. Так бувало в Капернаумі, Хоразіні, Віфсаїді, а навіть в його домашнім селі Назареті. (Луки 10:13—15; Марка 6:1—6) Навіть Єрусалим не прийняв його, крім кількох, які привітали його в’їзд у місто. Взагалі Єрусалим був дуже байдужий до нього, так як було з Єремією майже шістсот років перед тим. Говорячи до міста, він сказав: “Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе. Скільки раз я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх,— та ви не захотіли”. (Луки 13:34) Він дав гарний приклад коли далі виповняв свою божественну службу, незважаючи на їхню байдужість. Він боровся проти їхньої байдужости своєю витривалістю, отже рекомендував себе за Божого вісника.

²⁰ Тому що Ісус Христос був вірний Богові й доказав якість своєї віри своєю витривалістю, він дістав похвалу від Бога Єгови і багато інших благословенств. (Фил. 2:9—11) Наводячи його за приклад, Писання каже: “Тож подумайте про того, хто перетерпів такий перекір проти себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх”. (Євр. 12:3) Якщо ми будемо наслідувати його приклад витривалости, то ми також можемо сподіватися Божої похвали і бути між тими, що переживуть велику війну Бога, яка вже є дуже близько.

21. Які є декотрі користі від поборювання байдужости?

²¹ Коли будемо вірні до самого кінця, то ми будемо мати добру причину бути щасливими, не лише через наше власне спасіння, але також тому, що ми показували нашу любов до Бога Єгови і тому, що ми були вірні Йому. Але пережиток через битву Армагеддон є лише одна з багатьох користей, яких ми можемо сподіватися за те, що ми боролися проти байдужости і переслідування витривалістю. Те, що є сказано про Христових помазаних послідовників в Якова 1:12 також можна сказати про тих, які сподіваються бути земними підданцями Божого царства: “Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь [Єгова] обіцяв тим, хто любить Його”. Таким то способом вічне життя є одна з багатьох користей, яка прийде до тих, що видержать. Ісус показав це коли він сказав: “Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете”.— Луки 21:19.

22. Які почуття може християнин сподіватися коли прийде цілковитий предсказаний кінець цього ладу, і чому?

²² Коли час неминучо прийде на цілковите знищення цього ладу, то християнин, який терпів буде відчувати задоволення і щастя, тому що він докінчив роботу, яку Бог дав йому виконувати і тому що він доказав свою вірність. Павло мав таке почуття при кінці своєї кар’єри. Він сказав: “Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг”. (2 Тим. 4:7) Правдоподібно Єремія мав таке саме почуття, коли закінчив свою божественно призначену роботу, виконавши те, що Бог наказав йому. Але кінець цього лукавого ладу ще є перед нами, і ми повинні продовжати боротися проти байдужости, не дозволяючи її знеохочувати нас, щоб ми не покинули службу.— Гал. 6:9.

23. Який є один спосіб, яким ми можемо рекомендувати себе за Божих вісників?

²³ Тому що слуги Бога Єгови за стародавніх часів успішно поборювали байдужість, то ми можемо зробити те саме. Але ми повинні твердо постановити боротися проти неї. Ми повинні бути свідомі про погані наслідки, яких байдужість може мати на нас і як вона може роз’їдати особу, аж поки не знищить її віру. Ми повинні тримати оцінення до обітниць Єгови, до вірности Його Слова, до нашої потреби Його організації і як ці змінили наше життя на краще. Ми також мусимо пригадувати собі як Боже Слово і організація помогли нам розв’язувати особисті проблеми і робити важні рішення. Нам треба думати про гарні приклади витривалости, яких ми знаходимо в Біблії, щоб вони були джерелом заохочення для нас. Коли будемо успішно боротися проти байдужости витривалістю, так як робив пророк Єремія, і коли будемо вірно виконувати нашу християнську службу, тоді ми можемо рекомендувати себе за Божих вісників.