Наближаючий мир тисячу років

“Вони . . . царюватимуть з ним тисячу років”.— Об. 20:6.

1. Мир на місяці чи мир на землі — котрий люди воліють мати, і чому?

КОЛИ в 1968 р. три астронавти, в своїй людиною-виробленій ракеті облетіли місяць десять разів, вони зауважили, що лише сімдесят миль від них був великий спокій на місяці. Коли вони безпечно вернулися назад до нашої землі, вони ввійшли в світ де є війни, великий страх про вибух третьої світової війни, атомної війни. Однак, вони були дуже раді вернутися назад до нашого неспокійного світу. Чому ж ні? Хто хоче летіти на місяць втішатися планетним миром? Те, що звичайні люди прагнуть є світовий мир саме тут на землі, де ми належимо. І таке бажання їхніх сердець є правильне, бо то тут на землі вони будуть утішатися миром тисячу років, який то мир має прийти незабаром. А що коли б ви дожили побачити його початок? Справді, ви вважали б себе надто привілейовані.

2, 3. (а) Чому люди втратили довір’я в здібність світових провідників заснувати тривалий світовий мир? (б) Що можна сказати про вибух населення, і як це впливає на мир?

² Але світові обставини сьогодні правдоподібно спонукують вас запитати: “Хто принесе і буде тримати такий мир тисячу років?” Після спостереження того, що світські провідники не можуть самі з себе завести мир і тримати його, то можливо ви вже загубили надію в їхню здібність зробити таку величезну річ. Вам здається, що перепони завести такий тривалий світовий мир є завеликі для людей подолати. Ви є свідомі про збільшення в населенню і ви читаєте заголовки в газетах: “Бомба Населення Загрожує Мирові Світу”, які то заголовки часто друкує “Кампанія Стримувати Вибух Населення”. (Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), з 9-го лютого 1969 р.) Також, під тривожним заголовком “Британія Передбачує Пекло на Землі” ви можете читати те, що Рітчі-Калдер, президент Товариства Зберігання, сказав у Лондоні, Англії, 23-го листопада 1968 року:

³ “Мене завжди лякає чути як люди нарікають про вибух населення нібито воно належало до майбутности, або про загрозу світового голоду, коли сотки мільйонів можуть посвідчити, що вони вже є тут — клянуться з зітхання. . . . Я цікавлюся зберігати людський дух не від майбутнього пекла, але від пекла на землі”.— Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), 24-го листопада 1968 р.

4. Що Гакслі показав була найбільшою проблемою в світі, і яке питання тепер відбирає мир розума?

⁴ Це лише потверджує те, що Юліян Гакслі, колишній директор Наукової й Культурної Організації в Об’єднаних Націй, сказав у тому самому місті чотирнадцять років раніше (7-го вересня 1954 р.) на конференції Урядників для Світового Уряду, а це, що “найбільша проблема у світі є збільшення населення, яке росте швидше від постачі харчів”. (Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), з 8-го вересня 1954 р.) Отже розсудлива особа запитує, який буде стан населення і з харчами чотирнадцять років відтепер? Те, чого ми можемо сподіватися не заспокоює наш розум.

5. Чому залагодження малих війн не змінює загальний образ, і які тривожні розвиття відбуваються на Далекому Сході?

⁵ Залагодження таких малих війн, як у В’єтнамі і на Середньому Сході, не може змінити образ. Ворожість між двома великими політичними групами дальше існує. Говорячи про “Народнє Підприємство”, часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), з 6-го грудня 1968 р. (сторінка 96, параграф 4, 5), сказав: “. . . холодна війна, хоч дуже змінилася, ще далеко від кінця. Її небезпеки не зменшуються. Навпаки вони поширюються”. Стаття висказала страх, що постійний розпад Радянського блока народів може спонукати росіянів брати нові й одчайдушні кроки. Це пригадує нам, що сусід Радянського Союзу, комуністичний Китай, є великою проблемою для нього, так, як і для решта світу. Додаючи до страху його величезного населення є тривожний факт, що комуністичний Китай тепер уже є атомною силою маючи засоби вистрілювати далекосяжні ракети. Через продовжаючий успіх у виробах металевих стріл і через нагромадження такої зброї в 1972 р., і продовжаючи це до 1975 р., комуністичні китайці “повинні бути в позиції вживати від 15 до 20 міжконтинентальних балістичних метальних снарядів”.— Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), 3-го лютого 1969 р.

6, 7. 20-го січня 1969 р. хто представив себе для розв’язування проблеми світового миру, і якими словами?

⁶ Справді проблеми, яких треба розв’язати для світового миру людськими засобами є великі, однак на землі є люди, які віддають себе розв’язувати їх. Один із таких є тридцять сьомий президент Сполучених Штат Америки. У промові після його урочистого вступу на посаду, 20-го січня 1969 р., він сказав:

⁷ “Сьогодні я присягаю перед Богом і моїми громадянами, підтримувати й боронити Конституцію Сполучених Штат. До тієї присяги, я тепер додаю це святе зобов’язання: Я посвячую свою посаду, мої енергії і всю мою мудрість для справи миру. . . . Найвищою пошаною, якою історія може обдарувати когось є титулом миротворець. Ця честь тепер манить Америку — нагода нарешті помогти вивести світ із долини замішання на вищу землю миру про яку людина мріяла ще від світанку цивілізації. Якщо нам удасться то наступні генерації будуть говорити про нас, які живуть тепер, що ми побороли наш момент, що ми помогли зробити світ безпечним для людства. . . . Наша доля дає, не чашу розпачі, але нагоди. Отже хапаймо її, не в страху, але з радости — і як ‘їздці на землі разом’, їдьмо вперед, твердо в нашій вірі, стійкі наміром, обережні про небезпеки, але підтримані нашою самопевністю у волю Божу і обітницю людини”.— Часопис Нью-Йорк Таймс (анг.), 21-го січня 1969 р.

8. Яке блаженство Христа цей новий президент міг мати на думці, і яке пророцтво з Біблії він певно мав на думці?

⁸ Можливо президент мав на думці ті славні слова Чоловіка, якого він заявляє бути послідовником, які є записані Ісусовим біографом Матвієм Левієм: “Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть”. (Мат. 5:9) Принаймні президент мав на думці стародавнє пророцтво за восьмого століття перед нашою Загальною Добою. А як ми можемо бути певні про це? Бо, коли він присягав із піднесеною правою рукою, його ліва рука спочивала на двох родинних Бібліях, яких його дружина тримала одну на другій, розгорнених до пророцтва Ісаї, другий розділ, вірш четвертий, де є сказано: “І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати, і мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни”. (Нью-Йорк Таймс, 20-го січня 1969, перша сторінка остання колона) Тримання лівої руки на тому біблійному віршу не було припадково, але це був його намір. У тому біблійному віршу була висказана “воля Божа” виявлена більше як дві тисячі років тому, і тепер президент додавав до неї ще “обітницю людини”.

ЗАЛЕЖНИЙ ВІД ПОЛІТИЧНИХ ПРАВИТЕЛІВ?

9. Чи здійснення того біблійного пророцтва залежить від стану, і що можна сказати про світ без війни?

⁹ Певно, що коли пророчі слова другого розділа Ісаї, в четвертому вірші, говорять про волю Всемогутнього Бога, то вони безсумнівно сповняться і прийде час коли буде всесвітній мир. Але чи сповнення цих пророчих слів вимагає якоїсь умови? Чи їхнє сповнення залежить від “обітниці людини”? Чи їхнє сповнення залежить від “обітниці” політичних правителів народів і людей? Якщо так, то чи прийшов би колись” світовий мир?

10, 11. (а) Щоб завести світовий стан, який буде годитися з волею Божою, як світські люди думають зробити це? (б) Як Бог порівнює їхні способи з Його способами?

¹⁰ Славні люди цього світу можливо бачать останній стан світу, якого Бог заснує. Під спонукою релігійного хвилювання, вони можливо з усієї щирости обітують уживати свої політичні посади, свої енергії і всю мудрість працювати за здійсненням того світового стану, якого є воля Божа завести. Але, що сказати якщо б такі особи, роблячи такі обітниці, мали намір працювати в свій власний спосіб згідно з мудрістю цього світу, а не в Божий спосіб згідно з Його мудрістю так, як вона є записана в Його написаному Слові, Святій Біблії? Чи ми маємо якісь причини вірити, що Бог буде благословити “обітницю” в їхній власний спосіб? Або, чи може бути, що такі особи “обітниць” можливо в дійсності будуть працювати проти “волі Божої”? Чи спосіб людини дотепер завести тривалий всесвітній мир був у Божий спосіб? Очевидний брак Божого благословенства людського способу дотепер буде відповідати Ні! Але через того самого пророка Ісаю сам Бог відповідає на це дуже важне питання, кажучи:

¹¹ “Бо ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить ГОСПОДЬ. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки. Бо... так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав”.— Іс. 55:8—11.

12, 13. (а) Після Першої Світової Війни, який був спосіб людини відвернути ще одну світову війну? (б) Як Федеральна Рада Церков Христа в Америці прийняла той спосіб за Божу волю?

¹² Боже промовлене і написане слово ніколи не буде неспроможне. Але, що сказати про слово “обітниці”, яке роблять політичні правителі? При кінці Першої Світової Війни у 1918 р., такі люди постановили запобігти вибух другої такої війни. А яким способом політичні провідники діючи з угодою мир вирішили запобігти війну? Додаючи до угоди миру так званий статут Ліги Націй. Коли та угода миру ввійшла в силу тоді почалася Ліга Націй. Через ту Лігу Націй люди, які підтримували її обіцяли багато. Здавалося, що засновання Лігі Націй було Божою волею, тому що релігійні священики так званого Християнства підтримували її. Федеральна Рада Церков Христа в Америці сказала, нібито вона була промовцем для Бога:

¹³ “Така Ліга не є лише політичною доцільністю; вона є політичним виразом Божого Царства на землі. . . . Церква може дати духа доброї волі, без якого жодна Ліга Націй не може встояти. . . . Ліга Націй є вкорінена в Євангелії. Так як Євангелія, її намір є ‘мир на землі, добра воля для людей’ ”.— Видання Федеральної Ради, Том II, Число 1, з січня 1919 р., сторінки 12-14.

14. (а) Що доказало, що церкви робили помилку про Лігу Націй? (б) Яке відношення прихильники релігій тепер набирають до організації Об’єднаних Націй, і чи це запевняє її існування?

¹⁴ Очевидно, що ті церкви так званого Християнства робили помилку, бо та Ліга Націй не встояла. Та сама річ для якої вона була заснована мудрістю людини, щоб відвернути ту річ, знищила її, а це Друга Світова Війна. Ліга віддала свої наслідки організації Об’єднаних Націй, світовій миротворній організації, яка почала існувати 24-го жовтня 1945 р. Знов здавалося, що ця міжнародна організація для світового миру і безпечности була згідно з “волею Божою”, оскільки священики так званого Християнства побожно підтримували її. Навіть папи Ватикану підтримували її, і Папа Павло 6-ий особисто промовляв до неї на одній оказії в її Нью-Йоркському центрі. Сьогодні сто двадцять шість націй є членами тієї організації, включаючи й народ, який недавно вибрав свого тридцять сьомого президента. Цей новий президент показав як він виповнить “обітницю людини”, а це працюючи з організацією Об’єднаних Націй, разом із іншими, але меншими міжнародними союзами. Одначе, благословенство священиків так званого Християнства не дає жодної запоруки, що ця організація Об’єднаних Націй встоїть.

15. Чи є які підстави для історії накидати титул Миротворця на Лігу Націй і на організацію Об’єднаних Націй, і чи біблійне пророцтво вирізблене на стіні сповняється в організації Об’єднаних Націй?

¹⁵ Історія не може обдарувати Лігу Націй честю, що вона є Миротворець. І нема ніякої підстави в історії величати організацію Об’єднаних Націй титулом Миротворця. Хоч організація Об’єднаних Націй робить великі обітниці миру і проводить переговори, щоб відновити або тримати мир по різних околицях землі, то її член-народи таки приготовляються до війни. Найсильніші члени її Ради Забезпечення є найбільш озброєні народи за цілої людської історії. Світовий мир сьогодні, так як він тепер є, є мир жаху, мир, якого тримається лише через страх атомної, бактеріологічної і радіологічної війни, що буде значити знищення сучасної цивілізації. Отже, коли мають сповнитися слова вирізані на стіні на 42-ій вулиці, напроти подвір’я будинка організації Об’єднаних Націй у місті Нью-Йорку? А які слова? Оці: “І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни”.

НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД “ОБІТНИЦІ ЛЮДИНИ”

16. Яка попередня вимога предсказана в Ісаї 2:4 народи, що припускають бути миротворці, не сповнюють?

¹⁶ Не робить різниці як людська історія написана ненадхненими людьми може величати людей та народів різними титулами, то Бог таки не має наміра давати “найвищої честі” називаючи якогось політикана у тій останній половині двадцятого століття титулом Миротворець. Ця честь з Його руки тепер не належить до якогось члена організації Об’єднаних Націй, або якомусь народові поза цією організацією. Ані один народ або люд у світі не кориться тому, що пророцтво Ісаї 2:4 із Божих уст каже мусить попередити перековування мечів у лемеші, а списи в серпи і коли народи вже більше не будуть навчатися війни. Початкові слова цього пророцтва кажуть: “І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати”.

17, 18. (а) Яке подібне пророцтво повторяє ту вимогу? (б) Як народи поводяться до тієї вимоги, і яким титулом божественна історія не обдарує їх?

¹⁷ Інше стародавнє пророцтво, яке сходиться із цим пророцтвом в Ісаї 2:4, знаходиться в Михея 4:3, і каже: “І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатися війни”.

¹⁸ Народи не дозволяють, щоб Господь Бог судив їх. Вони беруть свої проблеми до Загальної Асамблеї або Ради Забезпечення в організації Об’єднаних Націй або до Міжнародного Суду в Гаага, Нідерландах. Вони не дозволяють судам записані в Божому власному Слові, в Святій Біблії, провадити їх. Народи, навіть “міцні” народи “далеко” від околиць де колись жили пророки Ісая і Михея, не приймають докору від Господа Бога так, як каже Його Написане Слово або як їх наводять Його промовці з того написаного Слова. Якщо б вони прийняли й послухали Його суду і докору, то вони перекували б свої мечі в лемеші, а списи — в серпи, і не підіймали б воєнного меча одні проти одних, навіть не навчалися б вже війни. Але всі знають, що вони не роблять цього. Отже, незважаючи на “обітницю людини”, тривалого миру не можна сподіватися від націй або якоїсь з’єднаної організації. Жоден політичний провідник або народ не може виступити й бути тим, якого божественна історія буде благородно шанувати титулом Миротворець.

19. Чи Ісаї 2:4 залежить від “обітниці людини”, і з якого факту особи, які прагнуть миру можуть набирати потіхи?

¹⁹ З “обітниці людини”, яка йде своєю мудрістю, а не в Божий спосіб і мудрістю, що є багато вища від людини, неможливо сподіватися розброєння, або мирного світу. Всемогутній Бог, Творець неба і землі, не вповає на “обітницю людини”. Його предсказання на майбутність не залежить від цієї обітниці. Його пророцтво в Ісаї 2:4 не є обмежене умовами. Хоч люди і нації сьогодні вкладають плани, що противляться Йому, то це пророцтво таки сповниться. Бог сповнить Його, бо яка людина, який люд, який сильний народ може встояти проти Нього? З цього певного факту нехай всі особи, які прагнуть вічного всесвітнього миру, так як є предсказано в Божому Слові, будуть заспокоєні.

20, 21. (а) Чому Бог не змінив Свій записаний намір? (б) Якими словами Ісаї 9:6, 7 Єгова предсказав Свого Миротворця?

²⁰ Бог не змінюється відносно Його висказаного наміра. Майже дві тисячі років Він уже мав того, якого Він помазав або висвятив бути Миротворцем для всього людства. Через пророка Ісаю Бог предсказав розброєння мешканців землі і що вони вже більше не будуть навчатися війни. Через того самого пророка Бог предсказав цього Миротворця. Ми вже застановлялися над книгою Ісаї, другим розділом, четвертим віршом. Тепер розгорніть Біблію до п’ятого і шостого вірша, дев’ятого розділу, і прочитайте про народження і роботу цього Миротворця:

²¹ “Бо дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах його, і кликнуть ім’я йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його, й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,— ревність Господа Саваота це зробить”.

22. Як це пророцтво вказує на того, кого ми мусимо чекати на мирне царювання тисячу років?

²² Знов послухайте тих пророчих слів: “Без кінця буде множитися панування та мир”. У тих словах є Божа незламна обітниця про вічний уряд і вічний мир. Це є уряд дитини, яка народилася в родині царя Давида, син, якого ім’я буде “Князь Миру”. Його життя мусить бути таке довге як його мирний уряд — вічне, безсмертне. Факт, що його ім’я є “вічний Отець” також доказує це. Це значить, що він буде Постійним Спадкоємцем царя Давида, оскільки божественне пророцтво каже, що його мирний вічний уряд буде на “престолі Давида, і у царстві його, щоб поставити міцно його і щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки”. То до царювання такого Постійного Спадкоємця Царя Давида як Князь Миру ми мусимо чекати на наближаючий мир, який буде тривати тисячу років. Він є той, якому Господь Бог дає титул Миротворець, а не якомусь політикану або народові цього двадцятого століття.

23. Чому ми не повинні тратити віри в сповнення пророцтва Ісаї хоч воно і було дане так давно тому?

²³ Правда, що вже минуло більше як два і пів тисячоліть відтоді як Божий пророк Ісая промовив і записав це пророцтво, і тепер ми живемо в часі коли народи стараються відвернути світову війну, яка буде найбільша і найгірша за цілої людської історії. Але ми не повинні тратити надії в сповнення цього пророцтва Ісаї про Миротворця і вічний мир на землі. Ревність Господа Саваота є позаді цього пророцтва, якого Він Сам надхнув через Свого святого духа. Пророцтво кінчається оцими словами: “Ревність Господа Саваота це зробить”. Його ревність не прохолола відносно цього пророцтва, бо Його власне ім’я і репутація стоять на карті. Він ніколи не говорив неправди в інших справах; і в цьому пророцтві Він докажеться бути правдомовцем. Він є Бог, Якому “неможливо говорити неправди”.— Тита 1:2; Євр. 6:18.

ХТОСЬ БІЛЬШИЙ ВІД ЦАРЯ СОЛОМОНА

24. Що історія показує чи якісь царі Єрусалиму від часу Ісаї доказалися бути тим обітованим Князем Миру?

²⁴ Божий промовець, пророк Ісая, далі пророкував аж до царювання царя Єзекія з Єрусалиму, але Єзекія не доказався бути тією обітованою “дитиною”, або “сином”, який мав мати титул Миротворець, Князь Миру. І сім царів від Єзекія, що сиділи на “престолі Давидовому” в Єрусалимі до останнього царя Седекія, не доказалися бути тим обітованим Князем Миру. По суті, в одинадцятому році царювання Седекія святе місто Єрусалим і його храм, який був побудований ранішнім царем Соломоном, були знищені військами поганського Вавилону, а люди були забрані в неволю до далекого Вавилону. Лише сімдесят років пізніше місто Єрусалим і його храм для Божого поклоніння були відбудовані звільненими вигнанцями.

25. Коли й де пророцтво Ісаї почало сповнятися народженням “дитини”, “сина”, Постійного Спадкоємця Давида?

²⁵ Тепер же, чи “ревність Господа Саваота” була розстроєна або чи вона прохолола? Зовсім ні! Незважаючи на цю нібито невдачу пророцтва Ісаї, Божа ревність була така гаряча як завжди, щоб сповнити це пророцтво. “Престол Давида” вже ніколи більше не був відновлений в Єрусалимі, але це не робило різниці. Царська родина Давида не закінчилася, але далі продовжалася. П’ятсот і тридцять років пізніше коли відбудовування Єрусалиму почалося пророцтво Ісаї почало сповнятися народженням обіцяної “дитини”, того “сина”, який мав бути Постійним Спадкоємцем Царя Давида. Це сталося в другому році перед початком нашої Загальної Доби, іншими словами, в 2 р. перед З.Д. Воно відбулося в тому місці де народився цар Давид, а це в Віфлеємі-Юдея, на сповнення пророцтва Михеї (5:2).

26, 27. Згідно з Лукою, кого Бог зробив свідками вночі народження дитини?

²⁶ Щоб доказати, що його стародавнє пророцтво сповнилося, ревний Господь Саваот певно буде мати свідків про народження цього обіцяного Князя Миру. Перше, Він зробив ангелів свідками народження цієї дитини. Тоді пастухи з Віфлеєму посвідчили цю подію. Вночі, на початку осени 2 р. перед З.Д., ангел Господа Бога появився тим пастухам, які доглядали вівці в полі біля Віфлеєму. Дослідник цих фактів, лікар на ім’я Лука, хоч сам не був при народженню дитини, каже: “Ангел Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим. Та ангел промовив до них: ‘Не лякайтесь, бо я вам благовіщу добру новину, новина великої радости, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, який є Господь, Месія. І ось доказ вам: ви знайдете дитину сповиту, що в яслах лежатиме’. І ось тоді раптом з’явилася з ангелом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: ‘Слава Богу на висоті, а на землі мир для людей, яких Він похвалює!’ — Луки 2:8—14, Мо.

²⁷ Лікар Лука каже, що пастухи зараз пішли й знайшли новонароджену дитину і таким способом сталися наочними свідками народження “Господа Месії”, разом із небесними ангелами. Лікар Лука кінчає, кажучи: “Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано”.— Луки 2:15—20.

28. Сорок днів пізніше, хто були свідками народження дитини?

²⁸ Сорок днів пізніше Бога-боячий чоловік Симон, а потім пророчиця Анна бачили й пізнали дитину, коли її принесли до храму в Єрусалимі. Цим способом вони також стали свідками сповнення пророцтва Ісаї про Князя Миру.— Луки 2:22—38.

29. Яким ім’ям і титулами цей називався, і що його ім’я значить?

²⁹ Ангел назвав дитину “Господь Месія”. Греки, які говорили грецькою мовою за того дня казали “Господь Христос”, бо “Месія” і “Христос” значать те саме, “помазаний”. Себто сказати, Божий помазаний. Згідно з Божим наказом до його діви матері йому дали особисте ім’я Єшуа; але євреї володіючи грецькою мовою, так як лікар Лука, кликали його Ісус. Отже з цим титулом його звали Єшуа Месія або Ісус Христос. (Луки 1:26—33; Мат. 1:1, 20—25) Тому що він був потомком царя Давида, його також назвали “Син Давида”. Але чому йому дали особисте ім’я Ісус? Словник Біблії, якого автор є д-р Вілям Смит (сторінка 1346), видання з 1894 р., каже, що ім’я Єшуа або Ісус значить “Поміч від Єгови”, або “Спаситель”. Це сходиться з тим, що Божий ангел сказав його названому батькові, тесляреві Йосипові в Назареті: “Ти ж даси йому ймення Ісус, бо спасе він людей від їхніх гріхів”.— Мат. 1:18—25.

30. (а) Чому цар Соломон не був той, що мав завести тисячолітній мир? (б) На кого він, коли ще був вірний, був прообразом?

³⁰ Між його царськими предками був наймудріший чоловік за стародавніх часів, цар Соломон, Син Давида. Його ім’я значить “Мирний”, або “Мир”. І цілком відповідно він царював в Єрусалимі, що значить “Посідання подвійного миру”. Незважаючи на такі імена, царювання Соломона таки не завело тисячоліття миру. В найбільшому воно принесло лише сорок років миру. Незважаючи на його мудрий початок як цар Єрусалиму він став поганим в його старому віці. Він почав гнобити ізраїльських людей. Він піддався натискові його багатьох чужоземних дружин і прилучився до них служити іншим богам, а не Єгові. Цим чином він загубив свій мир з одним живим і правдивим Богом, Який виявив Своє незадоволення відібравши десять із дванадцятьох племен Ізраїля від царства Соломонових наступників. (1 Цар. 11:7—12:24; Неем. 13:26, 27) Але продовж більше як половина з його сорокрічного царювання, коли Соломон був вірний Богові Єгові і написав три книги Святої Біблії, Соломон був ужитий за пророчий образ правдивого Месії або Христа.

31. (а) Чому Ісус міг назвати себе “більшим, аніж Соломон”? (б) Чому він не дістав Давидового престола на землі?

³¹ Не так як Соломон, Ісус Христос як досконалий чоловік на землі завжди був вірний Богові. Гідно він носив ім’я Єшуа або Ісус, що значить “Поміч від Єгови”, або “Спасіння від Єгови”. Його предок Соломон був помазаний на царя над усім Ізраїлем святою олією, але Ісус був помазаний святим духом із неба в часі його хрещення у воді ріки Йордан, де Іван Хреститель почув Божий голос, кажучи: “Це Син Мій улюблений, якого Я вподобав”. (Мат. 3:13—17) Цим чином Ісус став Божий Помазаний або Христос у вищому відношенні від Соломона. Без егоїзму або перебільшення Ісус міг назвати себе більшим, аніж Соломон”. (Мат. 12:42) Його вірністю він підтримав своє право до “престола Давидового “або царського владіння над усім Ізраїлем, якого такий престол представляв. Але Бог ніколи не дав помазаному Ісусові того “престола Давида” на землі. (Луки 1:32, 33) Перше, Бог випробував Ісусову вірність до найвищого ступня, дозволяючи йому вмерти як досконала людська жертва на мученицькому стовпу, щоб Ісус міг “спасти людей від їхніх гріхів”.— Мат. 1:21.

32. (а) Що показує чи Ісус дотримав свій мир з Богом до самої ночі його зради? (б) Чому Ісус не прийняв царства від Диявола або людини?

³² Помазаний Ісус тримав свій мир з Богом Єговою до самого кінця його земного життя. Зараз перед тим як його зрадили й віддали на суд він сказав одинадцятьом вірним із його дванадцятьох апостолів: “Зоставляю вам мир, даю мир свій вам. Я даю вам не так, як дає світ”. (Ів. 14:27) Години пізніше, коли він стояв перед суддею, римським губернатором Понтійським Пилатом, мирний Ісус сказав до нього: “Моє царство не є частиною світу цього . . . . моє царство не з цього джерела”. То не за Ісусовою просьбою, що Понтійський Пилат поставив надпис над головою Ісуса на мученицькому стовпі, кажучи: “Ісус Назарянин, Цар Юдейський”. (Ів. 18:36, НС; 19:16—22) Ісус відмовився прийняти царство з руки Диявола або людини. Він помер на мученицькому стовпі чекаючи, щоб Бог Єгова дав йому “престол Давида батька його” до якого він був Постійним Спадкоємцем. (Мат. 4:8—11; Луки 1:32, 33; Ів. 6:14, 15) Він помер вірний тому, про що він проповідував, а саме, “царство Боже наближилося”.— Марка 1:14, 15; Мат. 4:12—17.

33. Чому, не так як Соломон, Ісус Христос тепер живе, і як він може завести тисячу річний мир?

³³ Сьогодні, після майже три тисячі років, невірний Соломон далі спить смертю з своїми предками. (1 Цар. 11:41—43) Сьогодні, після більше як дев’ятнадцять століть від його жертовної смерти на мученицькому стовпу поза мурами Єрусалиму, Ісус Христос живе! Третього дня після його смерти Всемогутній Бог Єгова воскресив його із мертвих до духовного життя на небі, вдягнувши його безсмертністю й нетлінністю. Як Ісус Христос виявляв себе учням після його воскресення протягом сорок днів перед вознесенням до неба, то там було більше як п’ятсот наочних свідків, які посвідчили про Ісусове воскресення. (Дії 1:1—5; 2:22—36; 1 Кор 15:3—9) Він тепер будучи живим навіки, може стати “Вічним Отцем” умираючому світові людства. Також, його мирному урядові над людством не треба буде кінця і дійсно “не буде кінця”. (Іс. 9:6, 7) Він є небесний Провідник, який може завести для війною-пораженого людства мир на тисячу років. Організація Об’єднаних Націй не може зробити цього!

ТИСЯЧОЛІТНІЙ МИР НАБЛИЖАЄТЬСЯ

34. (а) Чому це здається бути найбільш відповідна доба для нього почати його мирний уряд? (б) Головно кого треба перше буде викорінити, і чому?

³⁴ Але коли цей Князь миру зачне своє урядування вічного миру? Праведні люди сьогодні прагнуть такого уряду. Чи сам стан світових обставин не зазначує цю добу бути придатною для Бога Єгови завести такий уряд згідно з Його певною обітницею в Ісаї 9:6, 7? Очевидно, що так. Але перше противники миру мусять бути викорінені. Найбільший ворог є той над яким ні організація Об’єднаних Націй, ані жодний народ або люд не має контролі, бо він є надлюдський. Він є той, який давав Ісусові Христу всі царства цього світу, якщо б він відвернувся від поклоніння Бога Єгови, і поклонився цьому великому Спокусникові. Цей найбільший ворог миру називається Сатана Диявол. Він є князь великого числа дияволів або демонів. (Мат. 4:8—11; 12:24—28) Ісус Христос також назвав його “провідником цього світу”, а християнський апостол Павло назвав його “бог цього ладу”. Апостол Іван каже: “Цілий світ лежить у силі лукавого”.— Ів. 12:31; 14:30; 2 Кор. 4:4, НС; 1 Ів. 5:19.

35. (а) Згідно з яким пророчим титулом Христос може знищити Сатану? (б) Хто на землі доказує себе бути ворогами миру, і коли і як Христос і їх мусить викорінити?

³⁵ Всі люди разом не можуть знищити силу цього великого противника над людством. Це зробить небесний Ісус Христос, бо згідно з назвами, якими його називали, він є “Могутній Бог”. Він зробить це коли перше знищить видимих ворогів миру саме тут на землі. (Об. 19:11 до 20:3) Це вимагає, щоб він перше був Воїн-Цар, царюючи серед своїх земних ворогів, нарешті цілком поборюючи їх, так як цар Давид предсказав у Псалмі 110:1—6. Він мусів зробити це, бо по закінченню “часів Поган, у 1914 р., народи й імперії світу цього не хотіли мирно відпустити йому своїх земних царств, навіть так зване Християнство не хоче зробити цього. (Луки 21:24; Пс. 2:1—6) До цього року, після більше як половину століття, народи відмовлялися зробити це. Отже, що це буде значити для людства? Оце: вибух “війни великого дня Бога Всемогутнього” у Гар-Магеддоні або Армагеддоні. (Об. 16:14, 16) Ця війна викорінить усіх противників миру.

36. Після знищення цих противників миру, який час починається, і як американський президент у своїй промові пригадує нам про нього?

³⁶ Після зв’язання всіх людських і демонських противників світового миру прийде царювання Царя Миру над усією землею. Божий призначений час на це вже наближається, і разом із ним прийде мир на тисячу років. Тисячу років є тисячоліття. Це пригадує нам те, що було сказано у вищезгаданій промові американського президента 20-го січня 1969 р. Він говорив про прихід подій, якими американці й ціле так зване Християнство буде цікавитися. У восьмім параграфі його промови цей новий президент сказав: “Вісім років відтепер Америка буде святкувати 200 роковини як народ. І в життю більшости людей, які тепер живуть, людство буде святкувати той великий новий рік, який приходить лише раз у тисячу років,— початок третього тисячоліття”. Президент стосувався до 2001 р. по Хр.a

37. Яким тисячоліттям Бога-боячі студенти Біблії більше цікавляться, і звідки це тисячоліття починає рахуватися?

³⁷ Слідуючі слова президента показали, що він сподівався, що Америка далі буде існувати в першому році того третього тисячоліття. Але для Бога-боячих студентів Святої Біблії, яка містить Єврейські, як і Християнські Грецькі Писання, є ще важніше тисячоліття, яке захоплює їхню увагу. Це є сьоме тисячоліття! Ні, це не є сьоме тисячоліття від 1 р. А.Д., але сьоме тисячоліття починаючись із Божим творенням досконалого чоловіка й жінки в Еденському саду. Переважно цей час міряється згідно з Анно Доміні правилом або календарем, “у Році Світу”, який стосується до світу людства.

38. (а) Який час ортодоксальний єврейський календар приписує на урочистий вступ американського президента до посади? (б) Коли згідно з Ашеровою хронологією, кінчається шосте тисячоліття людського існування?

³⁸ Чи цей факт має щось до діла з наближаючим миром тисячу років або тисячоліттям? Очевидно, що так! Згідно з календарем ортодоксальних євреїв, то новий американський президент дав свою урочисту промову з початком п’ятого місяця 5729 A.M., який то день засновується лише на стародавньому Єврейському Писанню. Але згідно з хронологами, які звертають увагу і до надхнених християнських Грецьких Писань, то єврейський календар є більш як двіста років позаді. Декотрі переклади Святої Біблії, католицькі і протестантські, містять часи за хронологією славного ірландського англіканського прелата, архиєпископа, Якова Ашера (1581 до 1656 р. З.Д.). Час, якого Ашер подає на створення людини є 4004 р. перед З.Д. За цим обчисленням, то шоста тисяча років або шосте тисячоліття існування людства закінчиться в осени надходячого 1996 р. З.Д., після якого зачнеться сьоме тисячоліття людського існування.

39. Згідно з більш сучасним дослідженням біблійної хронології, то коли тих шість тисяч років кінчаються?

³⁹ Більш недавно ревні дослідники Святої Біблії знову переглянули її хронологію. За їхнім обчисленням, то шосте тисячоліття людського існування на землі закінчиться посередині сімдесятого десятиліття. Так то сьоме тисячоліття відтоді як Бог Єгова створив людину зачнеться менше як десять років відтепер.b

40. На спомин його дня відпочинку сьомого творчого дня, то який закон про суботу Бог дав Своїм вибраним людям?

⁴⁰ Крім глобальної зміни, яка теперішні світові обставини показують, уже швидко наближається, то прихід сьомого тисячоліття людського існування на землі нагадує дуже веселу зміну для війною-пораженого людства. Згідно з першими двома розділами Святої Біблії, чоловік і жінка були створені при кінці шостого творчого дня. Ми тепер живемо в сьомім творчім дні, і в цьому сьомому дні Бог Єгова відпочивав від земного творення. Сходячись із цим відпочинком сьомого творчого дня, Бог дав Десять Заповідей через Свого пророка Мойсея, і в четвертій заповіді наказав Своїм вибраним людям відпочивати сьомого дня в тижні. (2 Мойс. 20:8—11) Той день був тому тижневою суботою, день відпочинку від людської праці.

41. (а) Одної суботи, до якої більшої суботи Ісус стосувався? (б) За Божим способом міряти час, до чого Христове тисячоліття рівняється?

⁴¹ Господь Ісус Христос, майбутній Князь миру, говорив про цю велику суботу. Вказуючи на цей час, він сказав одної тижневої суботи, коли його критикували: “Син людський Господь і суботі”. (Мат. 12:1—8) Він стосувався до свого мирного тисячорічного царювання. Бог Єгова міряє людські справи протягами часу тисячу років. Він надхнув пророка Мойсея записати в Псалмі 90:4: “Бо в очах Твоїх тисяча літ немов день той вчорашній, який проминув”. Він також надхнув християнського апостола Петра написати: “В Господа один день — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день”. (2 Пет. 3:8) У пророчім видінню апостол Іван бачив Сатану Диявола з його демонами зв’язані і вкинені в безодню на тисячу років, протягом, яких то тисячу років Ісус Христос царював над людством з його переможними учнями. (Об. 5:9, 10; 20:1—7) Отже, за Божим поглядом часу, тих тисячу років царювання Сина Його, Ісуса Христа буде немов “один день”.

42. (а) Щоб Ісус був ‘Господом і суботі’, то в якому часі мусить відбутися його тисячолітнє царювання? (б) Чому кінець шість тисяч років людського поневолення Сатаною буде придатний час на таку суботу?

⁴² Щоб Господь Ісус Христос міг бути “Господом навіть і суботі”, то його тисячолітнє царювання мусить бути сьомий період часу тисячу років довгий або тисячоліття. (Мат. 12:8) Отже його буде суботнє царювання. Від самого початку людського існування Сатана Диявол був вільний, і через нього людська родина мусіла тяжко трудитися в неволі, наповняючи землю буйністю перед всесвітнім потопом за Ноєвого дня, а тепер спонукуючи цей старий світ ще більшою буйністю сьогодні. Незадовго тепер шість тисяч років цього лукавого використовання людства як його раби закінчиться, в часі генерації людства, яка бачила світові події від закінчення Часів Поган у 1914 р. дотепер, згідно з пророчими словами Ісуса, записані в Матвія 24:34. Чи ж кінець шість тисячу років поневолення під Сатаною Дияволом не буде придатний час для Бога Єгови завести тисячолітню суботу для всього Його людського створіння? Справді, що Так! І Його Цар Ісус Христос буде Господом тієї суботи.

43. (а) Яким днем стародавня тижнева субота була відносно діяльности? (б) Протягом його царювання, чи Христос або його підданці на землі будуть бездіяльні?

⁴³ За стародавніх часів, коли Божі вибрані люди були під Десятьма Заповідями дані через Його пророка Мойсея, та тижнева субота була дуже спокійна. В гармонії з Божим власним відпочинком від земної праці сьомого творчого дня, Його люди були під божественним наказом стримуватися від тяжкої праці, якої вони виконували протягом попередніх шість днів, разом із їхніми свійськими тваринами. (2 Мойс. 20:1—11) Подібно Христове тисячолітнє царювання буде спокійний час для землі і її мешканців. Це буде час відпочинку від війни й буйности попередніх шість тисячоліть. Мечі, символи війни, будуть перековані на лемеші, а списи в серпи для догляду виноградників. Життя не буде нудне в тому спокійному тисячоліттю. Це не буде час лінивства. Господь суботи, Ісус Христос і Цар не буде бездіяльний, ані його земні підданці не будуть бездіяльні.

44. (а) Чому Ісус, коли був на землі, виконував так багато чудес у суботу? (б) Як це сходиться з Павловими словами до Євреїв 10:1?

⁴⁴ А чому Ісус Христос, коли був на землі як єврей під Десятьма Заповідями Божими виконував так багато чудес у тижневу суботу, сціляючи хворих і калік? Не лише показати, що воно було правильно чинити добро в суботу. Це було також прообразом як протягом його царювання він буде визволяти людство від поневолення до Сатани Диявола та його демонів і звільнить їх від смертельних наслідків гріха і недосконалости, яких вони успадкували від наших перших людських родичів, Адама й Єви. Війна й буйність протягом минулих шість тисячоліть завели мільйони людства в передчасну смерть і гріб; але Господь Суботи, Ісус Христос воскресить тисячі мільйонів мертвого людства, точно так як він пророкував. (Ів. 5:28, 29) Павло не говорив якусь байку, коли писав, що Божий закон про суботу мав “тінь добрих майбутніх речей”.— Євр. 10:1; Кол. 2:16, 17.

ЛЕМЕШІ, СЕРПИ ДЛЯ РАЮ

45. (а) Як свідки Єгови вже приєдналися до Ісаї 2:4? (б) Як це пророцтво далі буде пристосовуватися після Армагеддону і зв’язання Сатани?

⁴⁵ Навіть у цьому небезпечному часі, християнські свідки Єгови вже пристосували пророцтво в Ісаї 2:4 і перекували мечі на лемеші, а списи на серпи. Після всесвітньої війни Гармагеддон і зв’язання та вкинення Сатани та його демонів в безодню, це пророцтво далі буде пристосовуватися. А чому? Щоб ті, які пережили “війну великого дня Бога Всемогутнього” могли вживати свої лемеші та серпи перемінити цю війною-поражену землю в славетний рай так, як Бог Єгова на початку наказав чоловікові зробити. (1 Мойс. 1:26—28; 2:8—14) Боже слово не вернеться до нього порожнє, несповнене. Ні, але під тисячолітнім царюванням Його Сина, Ісуса Христа, ця ціла земля буде перемінена у вічний рай повний визволеного, досконалого людського створіння. У тому сьомому тисячоліттю Цар і Господь суботі знищить діло того найбільшого ворога миру, Сатану Диявола.— Луки 23:43.

46. Що карання тих, які нарушували стародавній закон про суботу предсказав для нарушників протягом і при кінці тисячолітньої суботи?

⁴⁶ Так як було під Десятьма Заповідями між Божими стародавніми вибраними людьми, всі, що нарушать суботу будуть забиті, отже ті, які не будуть покірні Господеві наближаючої тисячолітньої суботи й які будуть перешкоджати мирові будуть знищені. (4 Мойс. 15:32—36; 2 Мойс. 31:13—17) Після того як Сатана Диявол та його демони будуть звільнені з безодні вони знов будуть старатися нищити мир нашої землі, але вони будуть знищені й разом із ними усі ті, які будуть старатися перемінити цю землю в поле битви. (Об. 20:7—10, 15) Ті, які триматимуть мир з Богом залишуться на райській землі вічно доглядати її.

47. Згідно з Псалмою 72:7 відносячись до Великого Соломона, то який довгий буде земний мир?

⁴⁷ Тоді не треба буде ракети до місяця, щоб знайти мирної планети, бо тоді сповниться молитва на користь Більшого Соломона, Царя Ісуса Христа, яка є записана в Псалмі 72:7: “Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — світитиме аж поки місяць”. Той мир ніколи не кінчиться так, як місяць завжди буде існувати. Земний мир, заснований й підтриманий протягом суботи Месії тисячу років буде продовжатися навіки.

48. Хто тепер приготовляється до мирного тисячоліття, і хто є запрошені прилучитися до них і також приготовлятися?

⁴⁸ Сьогоднішні свідки Єгови радісно приготовляються до того наближаючого миру тисячу років. Усі, хто прагне втішатися тим предсказаним “миром на землі для людей, яких [Бог] похвалює” є сердечно запрошені прилучитися до них і приготовлятися до того блаженного тисячоліття миру.

[Примітки]