Виявляючи вірність до Єгови та Його Слова
1. Як погляди церковних членів про Біблію часто є непослідовні (суперечні), і чому такий стан існує?
У ЦЬОМУ сучасному, матеріялістичному світі не є нічого такого надзвичайного чути сумніви відносно вірогідности Біблії. Коли запитується церковних членів чи вони вірять, що Біблія є Боже Слово, то вони можуть відказувати, що так. Але часто ці ж самі особи, майже зараз будуть сперечатися, що в Біблії є речі, в які вони не вірять. Проблема може бути, що їм бракує знання, або можливо на них мали вплив сучасні скептики або маловірні. Але, без різниці, яка є причина на це, то їхнє відношення не відображує вірности до Бога та Його Слова.
2. Яке відношення до біблійної історії виявляють багато священиків? Поясніть.
2 Навіть самі священики збільшаючим числом публічно кажуть, що вони не вірять у Біблію. Часто вони атакують чудеса про які Писання говорять. І одно з цих з якого вони часто насміхаються є Ісусове народження від Діви. Відносно нього, один священик із Англіканської Церкви сказав: “Чи може якась інтелігентна людина за цього двадцятого століття вірити, . . . що Ісус народився від Діви без людського батька? Якщо б попросили всіх тих, які не вірять в його народження від Діви покинути Англіканську церкву, то величезний брак священиків постав би і майже нікого не лишилося б по наших теологічних семінаріях”.— The Sunday Express, з 6-го серпня 1967 р.
3. Чому факт, що народження від дівиць не відбуваються сьогодні не є здоровий доказ проти віри, що Ісус народився від діви?
3 Але чому комусь, хто визнає віру в Бога, було б тяжко повірити в біблійну історію, що при помочі Божого духа, єврейська діва Марія завагатніла і породила Ісуса? (Луки 1:30—35; Мат. 1:18—25) Правда, що діви не родять дітей за нашого дня. Але чи це є здорова причина не вірити? Чи ці священики вірять лише в події, яких вони особисто бачать? Чи вони не вірять, що земля мала початок, лише тому що вони не бачили як це відбувалося? Чи вони також відкидають ідею, що земне життя мало початок?
4. Чому це не є розсудливо вірити, що наш Творець може спричинити народження від діви?
4 Дійсно, що було б тяжче? Для Бога зачати дитину в утробі живої діви, або для Нього створити першу людину з мертвої речовини. Воно лише розсудливо вірити, що Всемогутній Творець, який приспособив жінку і дав їй здібність родити дітей, також може запліднити жінку Своєю невидимою дієвою силою, Його святим духом. Правда, жодна людина не може докладно пояснити як діва Марія зачала в своїй утробі, але це не повинно дивувати нас. Жодна людина не розуміє докладно як зачаття починається і розвивається в утробі своєї матері, навіть під нормальними обставинами. Сама ідея, що “взірець” або копія для росту цілої людини, зі всіма потрібними органами, може поміститися лише в одній заплідненій клітині тяжко уявити. (Пс. 139:14—16) Однак, хто може заперечити, що зачаття починається і що діти родяться?
5. Відкидаючи Ісусове народження від діви, яку іншу основну біблійну науку священики відкидають, і чому це так?
5 Крім цього, коли хтось відкидає Ісусове народження від діви, то він також відкидає викупну жертву як основу на спасіння. А чому це так? Тому що життя досконалої людини, відповідаючи життю досконалого Адама, було порібне відкупити людство. (1 Тим. 2:5, 6) Якщо б Ісус був лише зматеріялізований дух, то він не був би кваліфікований відкупити людство. Якщо б він був народився від тілесного батька, то він був би успадкував недосконалість Адама. (Йова 14:4) Але, тому що Бог був його Отцем, то це запевнило його досконалість; і тому що він народився від тілесної матері, то він сам був людиною. Також, його народження від діви було передсказане століття наперед через пророка Ісаю (7:14). Отже, ясно є, що те, що Біблія каже про Ісусове народження від діви сходиться з рештою Божого Слова. Отже, трошки здорового розсудку показує, що ми маємо всяку причину вірити в те, що Біблія говорить про Ісусове народження і заохочувати інших робити те саме.
6. Яка є правдива причина на те, що ці священики не вірять, що Ісус народився від діви, і як факти показують це?
6 Але чому ж тоді ці священики кажуть, що вони не вірять в Ісусове народження від діви? Чи може бути, що вони не вірять у Бога і тому відкидають ідею божественного втручання в людські справи? На відповідь до того питання, зауважте, що канадійський священик виявляє в своїй книжці Церква Без Бога (анг.): “Вернер Пелц, який є автором книжки Бога Вже Нема, є священиком Англіканської церкви; . . . Отець Джексон, який каже: ‘Якщо Бог існує, то ми не можемо називати його найвищою істотою’, є священиком університету; Тома Алтізер, який написав Євангелія Християнського Атеїзму (Безвір’я), є професор Біблійних Студій в американському університеті; я є священиком Англіканської парафії в Торонто. Я заявляю бути християнином і англіканцем; однак, я можу сказати зовсім серйозно, що Бога нема”. (Сторінка 39) Таке відношення не є виняткове між священиками. Звіт у журналі National Observer каже: “Думка ‘Бог є мертвий’ просікає 90 процентів протестантських теологів молодші 40 років віку”. Отже стається ясно, що явна невірність до Бога та Його Слова існує між священиками. Але ви не мусите приймати їхніх поглядів.
ПРИЗНАЮЧИ НАШЕ ОБМЕЖЕННЯ
7, 8. (а) Лише яким способом ми можемо доказати, що ми є вірні Єгові та Його Слову? (б) Чи ми повинні сподіватися зрозуміти все про Єгову і як і чому Він чинив усе те, що Біблія приписує Йому?
7 Щоб ви могли доказати, що ви є вірні Богові Єгові та Його Слову, ви повинні знати, що Біблія містить. Вам треба переконатися, що Біблія справді є надхнена Богом. Вам треба бачити в ній доказ Божої найвищої мудрости і любови, і про це говориться мовою, яку навіть дитина може зрозуміти. (Мат. 5:44, 45; 1 Ів. 4:8—10) Але чи воно розсудливо сподіватися, що ми зможемо все зрозуміти про Єгову, і чому Він зробив усе те, що Біблія приписує Йому? Ні; є деякі справи, яких наші розуми, з людським обмеженням, не можуть вповні зрозуміти. Так як є записано в Римлян 11:33, апостол Ісуса Христа мудро признав: “О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!” Одначе, хоч апостол Павло не визнавав зрозуміти всі Божі присуди, то він таки вірно признавав Богові, його Творцеве право виконувати Його волю, бо, так як Павло писав у 36-му віршику: “Бо все з Нього, через Нього і для Нього. Йому слава навіки”.— Побачте також Об’явлення 4:11.
8 Отже цей надхнений писатель Біблії заохочує нас віддати себе Богові для Його святої служби, не роблячи це сліпо, без розуміння, але, так як перший вірш дванадцятого розділу до Римлян каже, “як розумну службу вашу”. Одначе, сила розсуджувати мусить вживатися в правильний спосіб.
9. Чому ми зустрічаємо трудність якщо будемо сподіватися, щоб Біблія пристосовувалася до нашого особистого погляду?
9 Є декотрі особи, які приступають до студії Біблії з ідеєю, що вона повинна пристосовуватися до їхніх особистих поглядів. І через це, безперечно, їм є трудно оцінити те, що вона каже. А чому? Бо, так як Біблія показує, ‘Божі дороги є вищі від наших, і Його думки вищі від наших думок’. (Іс. 55:9) Ми всі є недосконалі, і робимо помилки. Цар Соломон, один із найрозумніших чоловіків, який жив, признав цей факт, кажучи: “Немає людини, щоб вона не згрішила”. (1 Цар. 8:46) Людський досвід доказує правду цього. Отже, якщо особа розсуджує справи за недосконалим людським мисленням, то Божі постанови суду можуть здаватися дивними для неї. Але якщо б Біблія пристосовувалася до нашого обмеженого людського погляду, то чи це доказало б, що вона є від Бога? Ні! — Єзек. 18:29, 30.
10. Як ми повинні приступати до студії способів Єгови?
10 Як ми навчаємося способів Єгови, то ми повинні сподіватися робити зміни в наших поглядах. Замість сперечатися, як ми думаємо Бог повинен був залагодити деякі справи, то ми повинні бажати навчитися з того, що Він зробив. Якщо ми будемо показувати правильне відношення, то Він поможе нам. “Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї”.— Пс. 25:9.
НАВЧАЮЧИСЬ ВІД БОЖИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ
11. Коли будемо властиво дивитися на цю справу, то як ми можемо користати з студіювання Єговового суду проти ханаанеанців?
11 Наприклад, подумайте, що можна навчитися від Єговового судового рішення відносно знищення ханаанеанців. Ця наука може поширити погляд людини, підкріпити її віру і дати їй оцінення її відповідальностей, якого вона могла не мати раніше. Ану перегляньмо разом цю історію в Біблії.
12. Перед тим як ізраїльтяни ввійшли в землю Ханаан, то які інструкції Мойсей дав їм?
12 Єгова вивів ізраїльтянів із неволі в Єгипті і тепер вони таборували на кордонах нової землі до якої Він привів їх. Його пророк Мойсей промовив до людей, кажучи: “Коли Господь [Єгова], Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою, . . . сім народів, численніших та міцніших за тебе. І коли дасть їх Господь [Єгова], Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний”. (5 Мойс. 7:1, 2) Але чому?
13. Що те, що Єгова дав землю Ізраїлеві показує про Його правдивість?
13 Мойсей пояснив: “Єгова Бог твій виганяє їх з-перед тебе . . . щоб виконати те слово, що присягнув був Господь [Єгова] батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову”. (5 Мойс. 9:5) Більше як чотириста років перед цим Єгова зробив угоду з Його вірним слугою Авраамом, обіцюючи дати цю землю йому та його потомству, і Він відновив ту обітницю Ісакові й Якові. Тепер прийшов час сповнити ту обітницю. Єгова не забув. Він не змінив Свою думку лише тому, що ханаанеанці жили в тій землі. Бог не говорить неправди. (1 Мойс. 15:5—21; Тита 1:2) Він не обіцяє одну нагороду, а потім дає щось іншого. Його слово є вірне, і за це ми повинні бути вдячні.— Ав. 2:3.
14. Чи вигнання ханаанеанців стягнуло страждання на невинних людей?
14 Але чи цей вчинок стягнув незаслужене страждання на невинних людей, які мешкали в тій землі? Зовсім ні! Так як Мойсей сказав Ізраїлеві: “Через неправедність цих людей Господь [Єгова], Бог твій, виганяє їх з-перед тебе”. (5 Мойс. 9:5) Біблія, як і архіологія, показує, що ці люди були надто розбещені. Вони практикували перелюб, мужоложство та розпусту, і поклонялися ідольському богові Молехові, з його обрядами жертвування дітей. (3 Мойс. 18:3, 20—25) Про цих людей, професор Мерел Унґер зауважує: “Брутальність, пожадливість і імпульсивність ханаанеанської міфології є багато гірша ніж де інше на Близькому Сході в той час. І дивна характеристика ханаанеанських богів, що в них не було жодного морального характеру, мусіла здвигнути найгірші риси в своїх поклонниках і включала багато з найбільш огидних практик за того часу, як-от святу проституцію, жертвування дітей і поклоніння зміїв. . . . Характер ханаанеанської релігії, який є виявлений в літературі Юґарітек, постачає подостатком доказу показати докладність . . . біблійної історії, яка говорить про цілковите моральне й релігійне зіпсуття мешканців Ханаану”.
15. Переглядаючи суд Єгови проти розбещених ханаанеанців, як ми знаходимо, що Його відношення до лукавства та Його довготерпіння до людей є запевняючим для нас?
15 А що ми навчаємося з цього? Одна річ є ясна: що хоч Єгова любить праведність, то Він також ненавидить лукавство. (Пс. 45:8) Також, те, що там сталося показує, що Єгова не поспішається нищити недосконалих людей за першим знаком їхнього переступу. Так як можна бачити з 1-го Мойсея 15:16, Бог дивився на лукавство амореянницьких мешканців Ханаану більше як чотириста років, але не знищив їх тоді. Він виявив надзвичайну терпеливість. А навіть коли час виконувати засуд проти ханаанеанців прийшов, то Єгова таки пощадив Рахаву з Єрихону і мешканців Ґів’ону та їхні сусідні міста, тому що вони виявили віру в Єгову і стали по стороні Ізраїля. Це запевняє нас. Це дає нам здорову причину вірити, що Єгова не буде терпіти лукавству навіки, хоч Він і є довготерпеливий і милосердний до Своїх створінь.— Єзек. 33:11; 2 Пет. 3:15.
16. Що сталося з ханаанеанськими дітьми, і, щоб скористати від тих принципів, які пастки ми мусимо обминати?
16 Ми також можемо щось навчитися з того, що сталося з дітьми ханаанеанців. Вони були знищені разом з їхніми лукавими родичами. Це має велике значення, і якщо ми не дозволимо сентиментальности затемнити наш розсудок, то ми також можемо дуже скористати з цього принципа.
17, 18. (а) Так як Біблія показує, на кого Бог положив повну відповідальність за маленьких дітей? (б) Отже, чому це було б непослідовно для Бога хоронити дітей від наслідків того, що їхні родичі роблять?
17 Це є привілей родити дітей, але з тим привілейом приходить і відповідальність. Біблія показує, що Бог кладе повну відповідальність маленьких діточок їхніх на родичів. Своїм власним людям Бог сказав через пророка Мойсея: “Життя та смерть дав Я перед вами, благословення та прокляття, і мусите вибирати життя, щоб жити, ви і потомство ваше, коли будете любити Єгову вашого Бога, і коли будете слухати Його голосу і линути до Нього”. (5 Мойс. 30:19, 20, НС) Своїм шляхом, ізраїльтяни вибирали життя або смерть для себе і для своїх дітей.
18 Ми не можемо обминути факт, що діти користають або терплять від того, що їхні родичі роблять. Якщо родич є працьовитий, любить Бога й є вірний Йому, то діти скористають багато. Але якщо він є лінивий або п’яниця, то чи він має право сподіватися, щоб Бог хоронив його дітей від наслідків своєї злої дороги? Чи Бог є під обов’язком перебирати відповідальність родичів або призначати її комусь іншому, щоб його потомство не страждало? Чи це було б послідовно з Божої сторони співпрацювати з таким чоловіком, тому що він відкидає свою відповідальність? Ясно, що ні.
19. Хто дійсно вибрав смерть для ханаанеанських дітей? Чи вони могли щось іншого зробити?
19 Ханаанеанські родичі могли вибрати життя собі і своїм дітям. Рахава вибрала життя; так само зробили мешканці Ґів’ону і трьох інших ханаанеанських міст. Вони признали, що правдивий Бог провадив Ізраїля, отже стали по їхній стороні. Тому, вони і їхні діти не були знищені. (Іс. Нав. 2:1—21; 6:25; 9:3—21) Інші могли зробити те саме, але не хотіли. І цим чином вибрали смерть собі і своїм нащадкам.
20. Як родичі сьогодні показують чи вони справді дбають про те, що станеться з їхніми маленькими дітьми в дні Єговової помсти?
20 Чи все це має якесь значення для нас сьогодні? Так. Родичі, які вибирають розпусний шлях життя не мають жодної причини вірити, що коли прийде швидко-надходячий день Єгової помсти, що Бог буде хоронити їхніх маленьких дітей лише тому, що вони ще є молоді. Відповідальність спочиває на родичах поставити приклад у правильному поклонінні і провадити своїх дітей тим шляхом. (Ефес. 6:4) Яке значення мають ваші діти для вас? Чи ви дотримуєте вашу відповідальність? Чи ви вже посвятили ваше життя Богові Єгові, і чи ви доказуєте свою вірність до Нього чинячи Його волю? Якщо так, то цим ви показуєте, що ви розумієте і вірно підтримуєте принцип, якого пояснює те, що сталося з мешканцями Ханаану.— Прип. 2:7, 8.
ВІРНІСТЬ ПІД НАТИСКОМ
21. Яким способом християнська молодь показує вірність до Божого Слова в школі навіть під натиском?
21 Вірність або брак вірности особливо виявляється коли особа зустрічає труднощі або є під натиском. І це зазнають ті, які наслідують Ісуса Христа. (2 Тим. 3:12) Воно не є трудно говорити в гармонії з Божим Словом у громаді тих, що годяться з вами. Але, що ви робите коли ви є між тими, які насміхаються з Писання? Якщо ви ходите до школи, наприклад, то що стається коли вчителі або студенти насміхаються з біблійної історії? Чи ви показуєте вірність до Божого Слова? Кругом світу є багато вірної християнської молоді, які хапають ці нагоди боронити правду. Через це часами студенти насміхаються з них. (1 Пет. 2:19, 20) В інших випадках такий насміх відчинив нагоду пояснити причини нашої віри, даючи гарне свідоцтво про Єгову та Його наміри.
22. Як троє молодих євреїв в стародавньому Вавилоні показали свою вірність до Єгови та Його закону?
22 Вірні слуги Єгови у всіх часах стояли твердо і були вірні Йому. Єврейська молодь в стародавньому Вавилоні була під великим натиском нарушити закон Єгови проти ідолопоклонства. Навуходоносор, провідник імперії, дуже розлютився коли почув, що вони не підкорялися його царському наказу, поклонятися перед величезним ідолом, якого він виробив для цієї цілі. Це не тому, що цар зовсім не хотів признати юдейську релігію. (Дан. 2:46—49) Але гордість затьмарила його розсудок. Він вимагав, що ці молоді хлопці підкорилися його закону. Шадрах, Мешах і Авед-Неґо показували цареві пошану, але вони знали, що закон Єгови забороняв поклоніння ідолів. Вони признавали Єгову за Найвищого Суверена, і тому були вірні Йому. Вони показували свою вірність дотримуванням Божого закона, навіть коли цар Вавилону загрожував їм смертю.— Дан. 3:13—24.
23, 24. Як свідки Єгови сьогодні доказують свою вірність до Єгови в лиці вимог людських урядів?
23 Апостоли Ісуса Христа зустрічали подібну пробу вірности. Їх брали до високого суду в Єрусалимі і наказували їм більше не проповідувати в ім’я Ісуса. Вони не були під наказом не читати Писання, або не говорити про них іншим. Але там була одна річ, яку урядники знаходили образливою. (Дії 4:15—18) Подібно, по декотрих країнах сьогодні урядники говорять свідкам Єгови, що вони не противляються їхньому читанню або говоренню про Біблію між собою, але вони не люблять коли вони проповідують, що “Господеві Богові Єгові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому”. (Мат. 4:10) Вони не хочуть, щоб Свідки розказували людям, так як Ісус робив, що правдиві християни “не є частиною світу”. (Ів. 17:14) Вони хочуть, щоб їхні люди були вмішані в світські справи і показували свою вірність до держави приписаними вчинками посвяти.
24 А що свідки Єгови мають робити коли уряди накладають такі вимоги на них? Чи це було б правильно для них ховати частини Біблії від публіки, щоб догодити таким світським провідникам? Що б ви робили? Петро та Іван, апостоли Ісуса Христа, показали, що було правильно робити, коли вони сказали перед єврейським судом: “Чи це справедливо було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога? Бо не можемо ми не казати те, що ми бачили й чули”. І коли їх привели другий раз на суд, апостоли знов пояснили свою позицію. “Бога повинно слухатися більш, як людей”.— Дії 4:19, 20; 5:29.
ВІРНА ПІДТРИМКА БІБЛІЙНОГО МОРАЛЬНОГО РІВНЯ
25-27. Який доказ ми маємо, що священики вірно не підтримують моральний рівень Біблії?
25 У протилежності апостолам, в Єрусалимі були деякі, що заявляли бути Божими священиками, але, які були готові замінити Божі заповіді людською наукою. (Мат. 15:1—9) Сучасні священики так званого Християнства є подібні до них. Часто можна чути як вони публічно відкидають те, що Біблія каже про різні справи. Одна точка про яку вони явно говорять є статева моральність.
26 Кожна людина, яка студіювала Біблію знає, що вона говорить про таку справу. “Не чини перелюбу”. (Рим. 13:9) “Утікайте від розпусти”. (1 Кор. 6:18) “Ні блудодійники, ні мужоложники . . . царства Божого не вспадкують вони”. (1 Кор. 6:9, 10) Тут нема нічого двозначного про те, що ці Писання кажуть: Бог присуджує перелюб, розпусту і мужоложство. Але чи священики підтримують те, що Боже Слово каже? Йосип Флетчер із єпископальної теологічної школи, коли говорив про так звану “нову моральність”, сказав: “Нема нічого проти статевих зносин поза подружжям, і в деяких випадках такі зносини є добрі”. (Commonweal, з 14-го січня 1966 р.) Пресвітерянський священик Ґордон Клантон, не бувши задоволений цим, сказав у журналі Christian Century (Християнська Доба) (8-го січня 1969 р.): “Нам тепер треба йти дальше і проголошувати, що коли їх властиво зрозуміється і будеться любо практикувати, то статеві зносини поза подружжям справді є добрі”. І він не таїть своє переконання, що це є обов’язок церкви зменшити строгу моральність, яка досі тримає державу в своїх руках. Але цей нахил не кінчається тут.
27 Говорячи про британське законодавство скасувати кримінальні кари проти мужоложних вчинків між згоджуючими дорослими, часопис Нью-Йорк Times (12-го лютого 1966 р.) сказав: “Церкви були на перших рядах вимагаючи реформи. Англіканська Церква і Римо-Католицька Церква як і Методистські гуртки, всі вимагали поправлення закону”. У 1967 р. дев’ятдесят єпископальних священиків, які зійшлися в місті Нью-Йорку сказали, що церква повинна признати, що мужоложство “може бути навіть добра річ”. А в Нідерландах один римо-католицький священик “одружив” двох мужчин мужоложників. Огидна річ є, що ті, які чинять це заявляють бути християнськими священиками! — Тита 1:16.
28. Як ми особисто доказуємо чи ми вірно підтримуємо біблійний моральний рівень?
28 Люди, які читають Біблію знають, що те, що ці священики роблять не є добре, що вони не діють у гармонії з Божим Словом, і що Боже Слово присуджує їх. (Рим. 1:32) Але якщо особа вірить, що вони роблять помилку, то це вимагає більше ніж слова доказати це. Без різниці, що особа може говорити, якщо вона сама, потаємно, бере участь у розпусті, чинить перелюб або мужоложство, або поводиться розбещено, що доводить до таких вчинків, то вона також не є чиста в Божих очах. Без різниці чим вона визнає себе бути, без різниці, що люди думають про неї, особа, яка бере участь у таких вчинках не є вірна Богові.— 1 Сол. 4:7, 8; Осії 4:12.
29, 30. Що відношення нашого серця про моралі має до діла з нашою вірністю до Єгови?
29 Вірність включає серце, а серце представляє те, що людина є глибоко всередині. (Луки 5:22) Єгова бачить, не лише те чим ми є поверхово, але Він бачить наші серця. “Всяка дорога людини виглядає праведна в її очах, але Єгова розсліджує серця”.— Прип. 21:2, НС.
30 Коли Бог розсліджує ваше серце, то що Він там знаходить? Чи воно є в доброму стані? (Іс. 65:14) Чи Він знаходить серце, яке любить і тішиться Його законом? (Пс. 119:11, 97) Чи Він знаходить, що глибоко, ви дивитеся на неморальне поводження так як Він? Чи ви справді ненавидите зло. Біблійний псальмоспівець заохочує нас робити це, кажучи: “О, ви любимці Єгови, ненавидьте зло. Він хоронить душі Своїх вірних”. (Пс. 97:10, EG) Якщо будемо слухати ту пораду, то це покаже вірність із нашої сторони, і ми тоді будемо певні, що наші душі будуть дорогі в очах Єгови.
СТАВАЙТЕ ПО СТОРОНІ ВІРНИХ ЄГОВИ
31. Якщо особа справді вірить те, що Біблія каже, то як це буде об’являтися?
31 Тепер є час показати наше споріднення до Бога Єгови та Його Слова. Чи ви справді вірите те, що Бог каже в Його Слові, Біблії? Якщо так, то ваша мова буде відбивати це. Ваше поводження покаже це. Вибір товаришів також покаже вашу віру. Ви будете поводитися в гармонії з Псалмою 149:1, НС, де є сказано: “Хваліте Єгову, ви народе! Співайте Єгові нову пісню, Його хвалу в соборі вірних”.
32, 33. Коли шукається собору тих вірних Єгові та Його Слову, то про які факти відносно церков так званого Християнства ми повинні бути свідомі?
32 Так як ми вже бачили, не всі собори, які сходяться на поклоніння складаються з вірних Єгові та Його Слові. Деякі можуть носити Біблію до церкви. Можливо в проповіді наводиться якийсь вірш із Біблії. Але багато церковної науки й практик не є в гармонії з Божим Словом. По суті, так зване Християнство вже так далеко відступило від науки Божого Слова, що журнал Christian Century (Християнська Доба) (5-го вересня 1962 р.) сказав: “Якщо ми є дійсно чесні, то чи зачинена Біблія, покрита порохом і повна жовтуватих списків мертвих, не була б кращим символом дійсного стану протестантства?” А католицький журнал Luxemburger Wort (16-го січня 1965 р.), говорячи про стан у Люксембурзі, сказав: “Чи це не є сумна ситуація, що . . . більшість наших католиків, так, наших священиків, ніколи не закінчили читати Біблію, навіть Нового Заповіту?”
33 Такий стан не є новий. Ще в 1929 р. зробили перегляд 500 теологічних студентів Баптистської, Конґреґейшенал, Єпископальної, Лутеранської, Пресвітерянської і Методистської церкви. Там було питання: “Чи ви вірите, що Біблія є зовсім вільна від легендів або мифів?” Дев’ятдесят п’ять процентів з них відповіли: “Ні”. Очевидно, вони не приймають Біблії за Слово Боже.
34. Як сотки тисяч осіб по цілому світі показали своє бажання лишатися вірні Єгові та Його Слову?
34 Якщо ви не годитеся з їхнім поглядом, то це є важно показати це. І тепер є сотки тисяч осіб по цілому світі, які вже зробили так. Вони не хочуть бути частиною жодної релігійної організації, яка не є вірна Богові Єгові та Його Слову Біблії. (2 Кор. 6:14—17; Об. 18:4) З цієї причини вони покинули церкви, але це не значить, що вони перестали служити Богу. Вони регулярно сходяться на поклоніння в більше як 25.000 соборах свідків Єгови по цілому світі. Вони вірять те, що Біблія каже. Вони підтримують її моральні рівні. Майже в кожнім сусідстві їх можна бачити як вони відвідують доми, заохочуючи своїх сусідів заглянути до Біблії. Вони є раді представити якійнебудь щирій особі багато доказу, що Біблія справді є Слово Боже. І, крім цього, вони будуть раді студіювати Біблію з такими особами, щоб допомогти їм дістати докладне знання про Боже Слово, щоб і вони могли жити в гармонії з ним.
35. Що майбутність має для тих, які докажуться вірні Єгові?
35 Яку чудову майбутність такі вірні слуги Єгови мають! Бо Боже власне надхнене Слово каже: “Єгова... не покине Своїх вірних. Вони будуть навіки збережені; а насіння безбожних загине. Успадкують праведні землю, і повіки будуть жити на ній”.— Пс. 37:28, 29, НС.