“Свого тягара поклади ти на Господа (Єгову)”
МІЖ знаками, по яких можна пізнати правдивих слуг Бога Єгови є їхнє щастя. Це є дійсно правда: “Щасливий народ, якого Бог є Єгова!” Одначе, їхнє щастя не приходить до них автоматично. Щоб набути правдивого щастя треба, між іншим, слухати надхненої поради: “Свого тягара поклади ти на Господа [Єгову], і тебе Він підтримає”. Ви не можете бути щасливі якщо носите великий тягар.— Пс. 144:15; 55:23.
Але, як ви можете покласти свої тягари на Єгову? Через віру і молитву, так як ми читаємо: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки в Христі Ісусі”. Ісус Христос сказав те саме в своїй проповіді на Горі, кажучи: ‘Не журіться. Ваш небесний Отець годує пташок. Чи ж ви не багато вартніші за них? І коли Бог одягає польові лілеї більшою славою від Соломонової, то чи ж Він і вас не зодягне, маловірні? Отже, не журіться про що будете їсти, пити або вдягатися. Бо ваш небесний Отець знає всі ваші потреби’.— Фил. 4:6, 7; Мат. 6:25—32.
Так, через віру і молитву до Бога Єгови ви можете покласти на Нього всі ваші тягари у формі журби, страхів, розстроєння та інших негативних хвилювань. І вам треба зробити це, щоб мати спокій розума і зазнати щастя. По суті, це є навіть потрібно так робити, для вашого фізичного добробуту, через психосоматичний принцип.
ТЯГАР ОБРАЗИ
А які є деякі тягари, яких ми можемо покласти на Єгову? Один із цих є хвилюючі тягари життя. Вони особливо перешкоджають вашому щастю. Наприклад, можливо хтось образив вас і це розстроїло вас. Ви можете почуватися скривджені і схочете помститися. Або деколи ви не можете нічого зробити в цій справі, отже виливаєте ваш гнів на інших або дозволяєте йому огірчити вас. Однак, як нерозумно це є! Ви носите дуже тяжкий тягар непотрібно.
Розумний шлях є послухати поради надхненого апостола Павла: “Не платіть нікому злом за зло. . . . Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: ‘Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь [Єгова]’ ”. Такий є правильний й розумний шлях, бо він хоронить вас від зарозумілости, і щоб ви не брали на себе ролю суді та виконавця суду. Коли розкажете Єгові про все і лишете справу в Його руках, то справді ви позбудетеся великого тягару.— Рим. 12:17, 19.
Що так робити є розумно і правильно показав Давид у свойому спорідненню з царем Саулом, який старався вбити його. Давид міг взяти закон у свої власні руки. У двох випадках він мав нагоду вбити царя Саула, але не зробив цього. Нема сумніву, що Саулове переслідування клало великий тягар на нього. Але Давид положив свій тягар на Єгову, кажучи: “Як живий Господь [Єгова], тільки Господь [Єгова] уразить його: або прийде день його, і він помре, або він піде на війну і загине. Борони мене, Господи [Єгово], простягнути свою руку на Господнього помазанця”. І так сталося. Царя Саула поранили в битві і він відібрав своє власне життя, а Давид став його наступником на престолі Єгови в Єрусалимі і не мусів піднести пальця проти свого гнобителя, царя Саула.— 1 Сам. 26:10, 11; 1 Цар. 2:11.
Ісус Христос, Син Божий, якого Давид зображав, вибрав такий самий розумний і любий шлях, так як стає відомо з історії його життя, записана в чотирьох Євангеліях. Він міг дозволити людям зробити його царем і тоді помститися над своїми гнобителями, але він не зробив цього. Навпаки так як каже апостол Петро: “Не він [Ісус] вчинив гріха, і не знайшлося в устах його підступу. Коли був лихословлений, він не лихословив взаємно, а коли він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо”. Так як стародавній Давид, Ісус Христос положив тягар на Єгову. Він покірно піддався всьому, що його небесний Отець дозволив найти на нього, лишаючи помсту в руках свого небесного Отця, а Єгова помстився в свойому призначеному часі.— 1 Пет. 2:22, 23; Мат. 23:35, 36.
‘НЕ РОЗПАЛЮЙТЕСЯ ГНІВОМ’
Сьогодні в кожній країні є дуже багато лукавства. Статева неморальність поширюється. Безчесність у торговельних справах роз’їдає громаду від найбільших корпорацій до найпокірнішого робітника. Горожани шахрують свої уряди в податках і порушують закони вуличного руху. Все це робить любимцям праведности багато тяжче дотримувати високих принципів. Що ж їм робити? Чи їм дозволяти такому лукавству турбувати їх і відбирати спокій розума? Це не було б розумно.
Зробити так значило б носити непотрібний тягар. Замість цього, послухайте пораду божественної мудрости, не носити такий тягар, але покласти його на Єгову. Зауважте слова царя Давида, який мав багато нагод послухати цієї поради в свойому власному життю: “Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців. . . . Надійся на Господа [Єгову] й добре чини... бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа [Єгову],— землю вспадкують”. Маючи віру, що в свойому часі Бог Єгова залагодить справи, то ви замість носити його покладете свій тягар на Нього. Цим чином ви зробите місце для щастя у вашому житті.— Пс. 37:1, 3, 9.
ФІЗИЧНІ ТА ІНШІ ПЕРЕШКОДИ
Нема сумніву, що і фізичні перешкоди можуть бути тягарем для християнина. Параліч може лишити людину кульгавою, спричиняючи трудність ходити, а особливо від дому до дому проповідувати добру новину Божого царства. Або хтось може мати поганий зір. Інший можливо не дочуває. Ще хтось є слабий через старший вік. Над цими обставинами людина не має контролі. Але як людина повинна дивитися на них? Чи їх треба вважати за розстроюючі перешкоди, що відбирають втіху від Божої служби? Зовсім ні!
Апостол Павло мав те, що він назвав “колючку у тілі”, якої він повторно просив Єгову відібрати від нього. Хоч Єгова не відібрав її, то однак Він полегшив Павлів тягар розстроєння, кажучи: ‘Не журися, Павле, Я добре розумію. Я не вимагаю від тебе того, чого ти не можеш дати Мені під такими обставинами’. Або так як Павло сам сказав: “І сказав Він мені: ‘Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі’. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене”. Приймаючи Божий погляд про такі немочі або перешкоди відбере великий розстроюючий тягар і дасть нам спокій розума та щастя.— 2 Кор. 12:9.
Але є, одначе, деякі інші тягари крім журби, страху, розстроєння і негативного хвилювання, яких християнин мусить сам переносити. Наприклад, урядове тіло християнського собору в Єрусалимі писало першим християнам порозкидані всюди: “Бо зволилось святому духові і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, крім цього необхідного; стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини та від блуду”. Християни мають деякі відповідальності, яких вони самі мусять носити.— Дії 15:28, 29.
І є також деякі тягарі або тяжкі речі, яких ми можемо помогти іншим носити так як Павло наказував християнам робити: “Носіть тягари один одного, і так сповняйте закона Христового”. Так, “ми, сильні повинні нести слабості безсильних”. А як християнини можуть зробити це? Будучи терпеливими з ними, помагаючи їм, прощаючи їм їхні провини і недостатки, і не вимагаючи забагато від них. У цьому відношенні Ісус дав гарний приклад для нас коли дуже терпеливо відносився до своїх апостолів.— Гал. 6:2; Рим. 15:1.
Є тягари, яких ми самі мусимо носити — при помочі Єгови. І інші мають тягари, яких ми можемо помогти їм носити. Але такі тягари, як журба, страх розстроєння, ми не мусимо і не повинні носити. Це є декотрі з тягарів, яких псалмоспівець каже нам покласти на Єгову. Певна річ, що ми повинні робити самі, що можемо, і зробивши так лишати наслідки і майбутність у Божих руках.
Отже не дозволяйте несправедливостям або переслідуванню огірчати або знеохочувати вас; не розпалюйтеся гнівом через добробут лиходіїв, не будьте роздратовані вашими фізичними або якимось іншими слабостями або станом над яким ви не маєте контролі. Робіть все, що можете і вірою й молитвою лишайте всі ці розстроюючі речі в руках Бога Єгови. Коли будете робити так, то це поможе вам зазнати щастя народа, якого Бог є Єгова.— Пс. 144:15.