Чи ви підтримуєте Боже ім’я і репутацію?

ЯКЕ є загальне відношення людей до Бога? Чи вони говорять добре про Нього і Його ім’я, Єгова? Чи вони шукають проводу від Нього, і стараються коритися Його законам? Або, чи ви зауважили, що люди часто винують Бога за нещастя, і що деякі навіть проклинають Його за існуючі лукавства?

Ясно є, що більшість людства не підтримують Божого ім’я і репутації. Вони не мають такого відношення, якого мав біблійний псалмоспівець, який сказав: “О Єгово, Господи наш, яке то величне ім’я Твоє на цілій землі, Слава Твоя понад небесами!” (Пс. 8:1, НС) І вони не відповідають на запрошення: “Нехай усі хвалять Господнє ім’я, Єгова, бо Його ім’я є найвище. Його величність є вища землі й небес”.— Пс. 148:13, НС.

А чому так багато людей не шанують Божого ім’я і репутації? Чому вони не хочуть “хвалити ім’я Єгови”, і прославляти Його за чудові речі, яких Він учинив? Воно є важно для вас знати відповідь.

ЗНЕВАЖАЮТЬ БОЖЕ ІМ’Я

Відповідь лежить у подіях, які відбулися на початку людської історії. Це ще тоді відбувся бунт проти Бога коли один із Його небесних ангельських створінь кинув сумнів на Боже ім’я і репутацію.

Це духовне створіння вжило підлого змія як промовця говорити до першої жінки Єви, так, щоб вона думала, що це дійсно змій говорив до неї. Він кинув сумнів на Божу заповідь не їсти, під карою смерти, з дерева знання добра і зла. Він сказав: “Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Бог, знаючи добро й зло”.— 1 Мойс. 3:1—5; 2:16, 17.

Це було неправильне представлення Бога, неправда про Нього. (Ів. 8:44) Той ангельський противник, Сатана Диявол, в дійсності сказав, що Бог Єгова стримував щось корисного від цієї першої людської пари. Наслідок був, що Єва, а тоді її чоловік, були добровільно спонукані до неслухняности Божому праведному наказу. Така неслухняність значила зневаження Божого ім’я і репутації.

Від того часу цей духовний син, який став Сатаною, був відповідальний за ідеї, які неправильно представляють Бога і які спонукують людей сумніватися праведності Його способів. І так зневага до Божого ім’я розвивалася з переходом століть. Чи ви знаєте чому Бог дозволив Сатані жити так довго? Чи ви оціняєте спірну справу, яка появилася?

ВИКЛИК

Спірна справа, яку Сатана підніс в Едені не була питанням хто має більшу силу. Сатана не кинув виклик на Божу силу, яка є багато більша від його. В дійсності, коли б Сатана був вірив, що Бог Єгова не може контролювати свого почуття, то він був би сподівався невідложеного знищення за його зневаження Божого ім’я і репутації. Навпаки, Сатана підніс моральну справу. Вона включала Боже моральне право до всесвітнього суверенітету або найвищої влади, і вимоги цілковитої покори та посвяти усіх Його створінь.

Сатана в дійсності зробив себе провідником, ворогом Єгови, кидаючи виклик на Боже правління. У дні Йова, Єгова поставив перед усіма Своїми зібраними ангельськими синами цей виклик Сатани. Але те, що там сталося ставить другорядну або додаткову спірну справу, яка виринає з Божого права до всесвітнього суверенітету.

СПОРІДНЕНА СПІРНА СПРАВА

Та споріднена спірна справа відноситься до вірности всіх створінь. Те, що відбулося в небесному суді Єгови за часу чоловіка Йова вияснює факт, що вірність людини до Бога була поставлена на виклик крім справи відносно володіння. Подумайте про те, що сталося тоді:

“І сказав Господь до Сатани: ‘Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає’. І відповів Сатана Господеві й сказав: ‘Чи ж Йов дармо боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?’ ”— Йова 1:6—12.

Так, Сатана сперечався, що вірність Йови, і всіх Божих інтелігентних створінь, не була щира, не заснована на правдивій посвяті й любові. Отже Сатана сказав, що він зможе відвернути всіх людей від Бога, навіть того про якого Бог сказав “немає такого, як він, на землі”.

Щоб залагодити цю справу вимагало часу. Воно вимагало багато часу доказати правду чи неправду цього обвинувачування, щоб доказати вірність Божих створінь, і залагодити цю спірну справу поза всякий сумнів. Отже Єгова дозволив Сатані лишитися на якийсь обмежений час.

ВИКЛИК, ЯКИЙ ПРОДОВЖАЄТЬСЯ ДО НАШОГО ДНЯ

Спірна справа про всесвітній суверенітет і вірність людини ще палала коли Ісус Христос був на землі. Це можна бачити з Ісусової зустрічі з Сатаною в пустині. Сатанські хитрощі, якими він старався спокусити Божого Сина є подібні до хитрощів, яких Диявол уживав коло чотири тисячі років тому назад. Що Сатана пропонував Ісусові право володіння над земними царствами якщо б Ісус був припав перед ним і поклонився йому показує, що виклик ще не змінився. Сатана далі величав себе бути провідником-ворогом Єгови.— Мат. 4:1—10.

Те саме є правда сьогодні. Ця спірна справа ще й палає сьогодні. Отже, який є ваш стан у цій справі? Чи ви вірно підтримуєте Боже ім’я і репутацію так, як Ісус робив? Кому, ваші вчинки показують, ви служите, Богові Єгові, чи Сатані Дияволові?

Біблія показує як можна відповісти на те питання, кажучи: “Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь?” (Рим. 6:16) Так, провідник, якому ми служимо є виявлений, не заявленням, яких ми робимо нашими устами, але тим кого ми слухаємо, чию волю ми виконуємо.— Мат. 7:21.

Ми повинні серйозно подумати над цим. Дійсно, кому ми служимо? Чи ми дійсно виконуємо Божу волю? Чи ми ревно студіюємо Біблію, щоб навчитися, які Божі вимоги є, і тоді стараємося як можемо слухати їх? Наприклад, коли ми навчимося, що Бог вимагає, щоб Його слуги жили морально — не крали, не п’янствували, не чинили перелюбу,— то чи ми слухаємо цих заповідей? (1 Кор. 6:9, 10; Гал. 5:19—21) Або коли Боже Слово радить християнам не покидати збору, проповідувати про Боже царство, то як ми відносимося? (Євр. 10:24, 25; Мат. 24:14) Відповіді до таких питань покажуть кому ми дійсно служимо.

ВИПРАВДУВАННЯ БОЖОГО ІМ’Я ДУЖЕ ВАЖНЕ

Ми не можемо доводити до мінімуму або зменшувати важливість спірного питання відносно Божого права до всесвітнього суверенітету, якого Сатана кинув на виклик в Едені. В дійсності вся біблійна історія кружляє навколо цього виклика й як Бог вирішив залагодити його. Залагодження цієї спірної справи принесе прославлення святого ім’я Єгови, і оправдання його зі всього докору й фальшивого обвинувачування. По суті, Божий намір прославити Своє ім’я постачає ключ для зрозуміння причини позаді Його вчинків і Його відношення до Його створінь так, як ціла Біблія показує.

Таким способом, ми знаходимо, що ізраїльський народ, якого історія складає велику частину біблійної історії, був вибраний бути народом, який мав “Господнє ім’я” Єгови на собі. (5 Мойс. 28:9, 10; 2 Хрон. 7:14; Іс. 43:1, 3, 7) Закон угода, яку Єгова зробив із ними, показувала важливість для них віддавати виключну посвяту Єгові, як Богові і не призивати Його ім’я надаремно. “Бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно”. (2 Мойс. 20:1—7) Коли Ізраїль збунтувався в пустині, то Єгова поводився з ними милосердно і не покинув його. Однак, Він виявив Свою головну причину на це кажучи: “І зробив Я ради Свого ймення, щоб воно не безчестилося на очах народів”.— Єзек. 20:8—10.

Через цілу історію ізраїльського народа, Єгова тримав важливість Свого святого ім’я перед ними. Єгова вибрав столичне місто, Єрусалим, із його Сіонською горою, щоб “покласти там Ім’я Своє”. (5 Мойс. 12:5, 11; Іс. 18:7; Єрем. 3:17) Зневажання ім’я Єгови в тому місті стягне знищення на нього і доведе до відкинення самого храма.— 1 Цар. 9:6—8; Єрем. 25:29; 7:8—15.

Передсказуючи поворот Його іменних людей до Юдеї й їхнє обчищення, Єгова знов дуже ясно показав їм Своє головне зацікавлення, кажучи: “І змилувався Я над Своїм святим ім’ям. . . ‘Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для Свого святого ймення, яке ви зневажали серед народів, куди ви поприходили’. ‘І освячу Я велике Ім’я Своє, зневажане серед народів, що ви зневажили серед них . . . і пізнають ті люди, що Я — Єгова’, говорить Господь Єгова, ‘коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах’ ”.— Єзек. 36:20—27, 32, НС.

Отже Єгова дуже ясно показує, що Його головний намір є просвятити Своє власне ім’я, усуваючи всякий докір, якого накинули на Нього. Божий Син Ісус Христос навчив своїх послідовників молитися про це, кажучи їм: “Ви ж моліться отак: ‘Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє’ ” (Мат. 6:9) Чи ви повторяєте цю молитву? Чи ваше сердечне бажання є побачити ім’я Боже чисте з фальшивого обвинувачування, якого накидають проти Нього? Яку участь ви особисто можете мати у просвяченні Божого ім’я?

Тому що виклик про право царювання включає справу чи люди будуть вірно служити Богові, то ви можете кожного разу чинити волю Божу. Не робити цього стягає докір на ім’я Єгови, і потішає Його ворога Сатану. Таким способом, правдива любов до Бога та Його ім’я буде спонукувати вас завжди слухати Єгову, і цим ви будете мати участь у просвяченні Його ім’я. І якщо б ви часом прогрішилися у чомусь через людську недосконалість, то любов до Єгови спонукує вас піти до Нього у молитві, і сказати Йому, що ви жалуєте, що вчинили такий вчинок і просити Його прощення за вашу провину.

СУВЕРЕНІТЕТ ЄГОВИ Є НАЙВАЖНІШИЙ

Якщо будемо дивитися на справи в їхній відповідній перспективі, то прославлення Божого ім’я стає найважнішим у цілому всесвіті, навіть бере перевагу над спасінням людства. В дійсності тому, що всі люди є грішниками, то вони справедливо заслуговують смерть. То тільки через Божу незаслужену ласку і милосердя, що декотрі з них дістануть життя, яке є дар від Бога.— Рим. 5:15; 6:23.

Біблійний псалмоспівець висловив правдиву перспективу справ, коли він покірно й з здивованням сказав: “О Єгово, Господи наш, яке то величне ім’я Твоє на цілій землі, Слава Твоя понад небесами! . . . Коли бачу Твої небеса, діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш”? (Пс. 8:1, 3, 4, НС) Виправдування Божого ім’я Єгови є важніше від життя всього людства.

Тому що Єгова, з повною справедливістю, може знищити все грішне людство, то величина Його милосердя і незаслуженої ласки є підвищена ще більше тим, що Він спасе декотрих із людства. (Ів. 3:36) Так, Єгова є довготерпиливий і прощає покаяним “у великій спосіб”. (Іс. 55:6, 7; Пс. 130:3, 4) Одначе, в той самий час Він не дозволить добровільно лукавим втікти від Його суду. Це не значить, що Єгова є задоволений зі смерти лукавих, але що Він не буде навіки терпіти станові, який так зневажає Його велике ім’я.— Єзек. 18:23; Ам. 9:2—4; Рим. 2:2—8.

Таким способом, Єгова показує чудову і досконалу рівновагу між правосуддям а милосердям. Справді, чи ми не є спонукані підтримувати ім’я і репутацію такого милосердного й справедливого Бога? Справді, це є привілей служити за свідків такому великому Богові Єгові, підтримуючи Його належний суверенітет при кожній нагоді.