Закладаючи основи на Божий новий порядок
1. Чим ті до яких були промовлені слова 2 Петра 3:13 сподівалися стати, але чому з цього виринає дійсно питання?
КОЛИ апостол Петро писав до співхристиянів за його дня: “За Його обітницею ми неба нового й нової землі дожидаємо”, то вони самі мали надію стати частиною того “неба нового” при закінченні цього порядку. (2 Пет. 3:13; Мат. 24:3; 28:20) Вони мали надію з’єднатися з своїм Богом-даним Провідником і Головою, Ісусом Христом, у тому “новому небі” над людством. Вони тішуться в надії замінити лукаве демонське “небо”, яке тепер кидає покривало смерті і знищення на все людство. Але, як вони та інші співучні Ісуса Христа, усі бувши тілесні, можуть стати частиною тих “нових небес”?
2. Як ключ відкрити цю таємницю, що Петро писав на початку свого першого листа?
2 Апостол Петро наводить ключ, який розмикає цю таємницю, коли пише до співвіруючих у викупну жертву Ісуса Христа: “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас, що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з’явитися останнього часу”.— 1 Пет. 1:3—5.
3. Чи людство було створене йти до неба, і що вірні мертві християни, щоб піти до неба, мусять зазнати?
3 Зауважте вислів ‘відродив нас до живої надії заховану в небі для вас’. Також, слова “через воскресення з мертвих Ісуса Христа”. Людство не було створене і не родилося, щоб іти до неба де Бог домує. Щоб яка-небудь особа могла дістатися до неба, то їй треба перше народитися на ново, духовним народженням, якого жодний людський батько не може дати лише Бог Отець небесний. Дальше, ми зауважуємо, що всі вірні учні Ісуса Христа вмирали як люди дотепер. Справді, щоб такі мертві християни могли піти до неба, то вони мусять воскреснути.
4. Щоб людина Ісус Христос міг піти до неба, що було потрібно, так як Петро пояснює?
4 Сам Ісус Христос, щоб міг піти назад до неба звідки він прийшов мусів померти і воскреснути через всемогутню силу Бога й його Отця, Єгови. Говорячи про його смерть як людина і воскресення у духовній особі, апостол Петро ось що каже: “Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але духом оживлений, яким Він і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав, . . . воскресенням Ісуса Христа, що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися ангели, влади та сили”.— 1 Пет. 3:18, 19, 21, 22; побачте також Нову Англійську Біблію (анг. мові).
5. Яка, Петро каже, була причина, що Христос помер?
5 Його смерть, як досконала людина і його воскресення, як досконала духовна особа було спосіб, яким Він міг дістатися знову до неба. Звернім увагу, що апостол Петро говорить відносно причини чому Ісус Христос помер. Петро сказав: “Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога”.— 1 Пет. 3:18.
6. (а) Хто є ті “неправедні” про яких тут згадується, в протилежності “праведній особі”? (б) За чиї гріхи та “праведна особа” могла вмерти, як це можливо і з якими наслідками?
6 Ісус Христос є той “праведний” про якого тут згадується, але хто є ті “неправедні”? Усі ми, що дістали наше життя від грішника Адама, ми є ті “неправедні”. Вмираючи ‘один раз назавжди за наші гріхи’, Ісус Христос не вмер за свої власні гріхи; якщо б він був умер за свої гріхи, то його смерть не мала б жодної користі для нас умираючих. Гріхи за які він ‘вмер раз назавжди’, є наші гріхи, гріхи всього людства, яке вспадкувало грішність, недосконалість і смерть від Адама, якого Бог Єгова засудив на смерть. Тому що Ісус родився досконалим на землі і залишився “праведним” до самої “смерті”, то його смерть мала жертовну користь. Вона могла придбати щось для тих за яких він пожертвував своє життя.
7, 8. (а) Чого іншого, крім “нового неба” є потрібно для праведного нового порядку? (б) Що людство зазнавало за його справедливою заслугою, і як Ісус міг узяти на себе те, що інші вповні заслужили?
7 А, це тепер розмикає нам ще одну таємницю, ще одну потрібну річ для нового порядка заснований Богом Єговою. Потрібним є не лише “нове небо”, але й “нова земля” в якій не буде ні гріха, ні недосконалости, і тому не буде смертельного засуду. Але, як така праведна “нова земля” може бути заснована?
8 “Неправедні”, а саме, все людство, що походить від неправедного Адама, вмирає і вмирало згідно з їхньою справедливою заслугою. Божий закон каже: “Бо заплата за гріх — смерть, дар Божий — вічне життя через Христа Ісуса, Господа нашого”. (Рим. 6:23, НС) Але досконало народжений Ісус лишився “праведний” назавжди хоч і жив у грішному світі. Про нього апостол Петро каже в тому самому листі до християнів: “Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу. Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів. (1 Пет. 2:22, 24) Отже бувши досконало “праведний”, Ісус не заслужив вмерти. Він умер, щоб взяти на себе те, що інші заслужили для себе.
9. Чому жертви несамолюбних осіб мали обмежену користь для тих за яких вони пожертвували своє життя?
9 Із бігом людської історії багато несамолюбних осіб пожертвували своє життя на користь інших, але ці, ради яких робилися такі жертви таки повмирали і досі лежать мертвими. Ті інші не дістали вічного життя з таких людських жертв. За них умирали недосконалі, вмираючі особи, які самі були недосконалі та грішні під засудом смерти. Їхнє людське життя було продовжене лише на якийсь час, і жертовна смерть на їхню користь не запевнила їм воскресення до життя на землі. Крім цього, хто з тих самопожертвованих міг умерти за цілий світ людства, минулий і теперішній, щоб цілий світ міг жити? Всі вояки світського війська, які померли, на полі битви, не могли зробити цього.
10. Чому жоден із нас не може дати викупної жертви, за когось іншого, щоб він міг жити вічно?
10 Грішні люди, які самі є засуджені на вічну смерть за свої власні гріхи не можуть набути вічного життя на землі для інших грішних створінь. Так як Псалма 49:8, 10, каже: “Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу”.
11, 12. (а) За кількох осіб Христос Ісус міг дати себе на викуп? (б) Як це може бути, так як пояснює Павло в Римлян 5:12, 18, 19?
11 А з другого боку, про Ісуса Христа є написано: “Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. (1 Тим. 2:5, 6) Як це може бути? Це тому, що коли Адам згрішив і був засуджений на смерть за його добровільний гріх, то всі його майбутні потомки вмерли в ньому. Справа є така, як апостол Павло пише:
12 Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, . . . через переступ одного на всіх людей прийшов заступ, . . . через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішниками”.— Рим. 5:12, 18, 19.
13. (а) Коли Адам нарушив свою власну невинність в Едені, то що він стягнув на своїх майбутніх потомків, і на скільки з них? (б) Щоб викупити їх всіх, то що треба було заплатити?
13 Тому що Боже діло є досконале, то Адам був створений досконалим. Його дружина Єва, взята з ребра тіла його, також була досконала. Вона була, так як Адам сказав, “кість від костей моїх, і тіло від тіла мого”. (1 Мойс. 2:21—23) Коли Адам згрішив, то він загубив свою тілесну досконалість і був засуджений на смерть. Від нього, одного чоловіка, все людство вспадкувало гріх і смерть. Згідно з цим, щоб усе вмираюче людство могло бути відкуплене, то треба було когось подібного до Адама в його людській досконалості. Це вимагало, щоб інший досконалий чоловік невинно вмер, щоб знести смерть, яку Адам стягнув на всіх своїх потомків через свій непослух. Іншими словами, це вимагало відповідного “викупу”. Але, як можна було постачити такий відповідний “викуп”? Жоден із Адамових грішних, недосконалих, засуджених потомків не міг постачити його.
14. Чому Бог не був під обов’язком постачити такий викуп, але постачивши його, що Він також придбав ним?
14 Очевидно, лише Всемогутній Бог, Єгова міг постачити його в чудовий спосіб. Він не був під обов’язком зробити цього. За всіма правилами правосуддя ніхто не міг вимагати викупу від Бога. Але чи Він хотів постачити його? Справді, що так, бо Він є “Бог любови”. (1 Ів. 4:8, 16) Його любов могла віднайти спосіб, що буде в досконалій гармонії з правосуддям і постачить спосіб, яким можна буде відкупити людське створіння відповідним викупом. Цим способом, Він також зможе розв’язати лукаві діла Сатани Диявола й оправдати Себе, як Творець і Теократичний Правитель.— 1 Ів. 3:8.
15. Кому Єгова дав нагоду стати Насінням жінки про яке говориться в 1 Мойсея 3:15, і що вимагалося від нього?
15 Ще в Еденському саду, коли Бог проголосив суд на всіх тих, які були зв’язані з бунтом людини, Бог сказав Змієві, який підбурив цей бунт: “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре (розчавить) тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”. (1 Мойс. 3:15) На небі Бог дав нагоду стати тим Насінням жінки Своєму однородженому Синові, і Його Син прийняв цю нагоду. Він згодився добровільно, хоч це значило, що Змій буде мусів жалити або поранити його в п’яту.
16. В призначеному часі, як Бог зробив можливим для Свого однородженого Сина стати рівним Адамові в його Еденській невинності?
16 У призначеному часі, через Свого святого духа, Бог Єгова передав життя Свого небесного Сина в утробу діви Марії з Назарету в Галілеї. Цим способом Божий однороджений Син став споріднений з Адамом і його потомками через народження від тілесної матері Марії, але його життя походило не від Адама, але від Бога. Незважаючи на його тілесне народження, він таки лишився Син Божий, і за інструкціями небесного Отця до Марії його назвали Ісус, ім’я, яке значить “Єгова є Спасіння”. Тому що його досконале життя походило від Бога і було перенесене з неба до утроби Марії, Ісус народився досконалим і безгрішним Сином, не бувши під Божим засудом смерти. (Луки 1:31—35; 3:23—38) Відтоді, відпираючи гріх і спокуси Сатани, Великого Змія, Ісус виріс і був досконалим чоловіком із силами розмноження, і таким способом був докладно таким, як Адам, коли ще був в невинності в Еденському саду.
17. Як цей Син Ісус став Христом?
17 На символ свого представлення як Насіння Божої “жінки”, Ісус охрестився в воді. Тоді Бог помазав його святим духом і Ісус став Христос або помазаний. Отже він називався Ісус Христос.— Луки 3:21—23.
ВІДКУПИТЕЬ, ГОЛОВНИЙ В НОВИХ НЕБЕСАХ
18. Чому було потрібно для людини Ісуса Христа вмерти, роблячи це в якому особистому стані?
18 Ісус знав, що він мусів умерти як людина, інакше, він не міг би стати викупною жертвою для всього людства. Своїм дванадцятьом апостолам він сказав: “Син Людський прийшов не на те, щоб служили йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох”. (Мат. 20:28) Ради цієї мети він мусів умерти невинним, праведний за неправедних. Він мусів пожертвувати своє тілесне життя навіки і поставити його цінність на користь усього людства. Він умер бездітний, і ніхто на землі не може заявити природного потомства від Ісуса Христа. Він пожертвував своє досконале тілесне життя й батьківство на відповідний викуп за все людство.
19. Щоб він міг стати Насінням жінки про яке говориться в 1 Мойсея 3:15, то що мусіло статися з ним, і за що Ісус очевидно, але дійсно, помер?
19 Крім того, бувши Насінням Божої “жінки”, то Великий Змій, Сатана, мусів поранити його в п’яту, а це значило буйна смерть для Ісуса Христа. Тому то Ісус Христос віддав себе в руки своїх ворогів та фальшивих обвинувачів, щоб вони розп’яли його на мученицькому дереві мов богохульного кримінальника. Це сталося в день Пасхи в Єрусалимі 33 р. З.Д. Але, в дійсності Ісус помер за те, що проповідував царство Боже, те Месіянське царство, яке послужить як “нове небо” в Божому новому порядку для людства.— Ів. 18:36.
20. Чому справа нагороди входить у цей розпорядок, і яка була та нагорода?
20 Ісус Христос зробив усе це з своєї власної волі. Бог Єгова, Його небесний Отець не силував його; Він лише представив Своєму вірному Синові привілей зробити це на оправдання всесвітнього суверенітету й ім’я його Отця. Але Отець не міг розпоряджувати Своєму Синові виконати всю цю службу і перенести все те несправедливе страждання без нагороди. Тому Бог поставив перед Своїм Сином славетну нагороду, себто бути Месіянським Царем у ‘новому небі’. Як цар він зможе розчавити голову Змієві, Сатані Дияволові, і також знищити все насіння цього Змія, демонських ангелів, і таким чином знищити старе небо теперішнього порядка.
21. Що це вимагало від Бога відносно мертвого Ісуса Христа, і сподіваючи представлення якої цінності перед Богом?
21 Усе це вимагало, щоб Всемогутній Бог перше підніс Свого праведного, невинного Сина з мертвих, не як людину, але як духовну особу. І Бог зробив це третього дня. На доказ цього воскреслий Ісус Христос явився учням у день свого воскресення й після того. Сорокового дня він вознісся назад у небо, щоб представити перед Богом цінність своєї людської жертви.
22. Коли після того, і як, Христові вірні учні почали зазнавати “нове народження”?
22 Десять днів пізніше, на єврейське свято П’ятдесятницю 33 р. З.Д., Бог почав виливати Свого святого духа на всіх вірних учнів Його Сина Ісуса. У цей спосіб правдиві, посвячені, хрещені учні Христа почали зазнавати “нове народження” до нетлінної, небесної спадщини. (Дії 1:1 до 2:36) Від того дня Бог давав “нове народження” тим вірним послідовникам, яких Він вибирав бути частиною ‘нового неба’ з Його Сином Ісусом Христом.
23. З 1 Коринтян 15:50, що ті учні знали мусіло статися з ними?
23 Вони знають, що апостол Павло писав: “І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого царства не можуть, ані тління нетління не посяде”. (1 Кор. 15:50) Тож вони знають, що мусять умерти і залишити тлінне тіло навіки. Вони мусять доказати себе “вірні до самої смерти”, щоб дістати “вінець життя” в “новому небі”. По заснованні Божого царства вони воскресають як безсмертні духовні створіння. В їхньому випадку мусить сповнитися те, що є написано: “Сіється тіло звичайне, встає тіло духовне”.— Об. 2:10; 1 Кор. 15:44.
“НОВА ЗЕМЛЯ”
24. (а) Що ці речі показують мусить перше прийти відносно нового порядка? (б) Що заснування “нового неба”, а потім “нової землі” вимагає щодо старого неба і землі?
24 З цих чудових речей ми можемо бачити як потрібно є, щоб Бог перше постачив “нове небо”, для обіцяного нового порядка. Але, що є ця “нова земля”, яку Він творить? Таж, так як “нове небо” не значить нові планети і зорі на небі, так і “нова земля” не значить нової та іншої земної планети під нашими ногами. Заснування ‘нового неба’ вимагає перше усунення Сатани та його демонських ангелів із їхньої небесної позиції сили над людством. Заснування “нової землі” вимагає знищення теперішнього лукавого людського товариства, яке противиться Божому царству й яке служить Сатані Дияволові, що є невидимий провідник цього світу, ‘бог цього ладу’. На його місце Бог постачить нове і праведне людське товариство на цій самій землі, але під Його “новим небом”, себто, Ісусом Христом і його учнями, які дістають духовне воскресення.
25. Як заснування “нової землі” вже почалося, і що має статися з старою “землею”?
25 Формування ‘нової землі’ вже почалося! Ті, що становлять цей гурток посвячених, хрещених християнів відлучуються від тих, що далі лишаються частиною лукавого людського товариства відчужене від Бога, ‘безбожницького світа’ людства. Знесення цієї старої символічної “землі” значить її знищення в надходячому “великому горі”, горе, яке Ісус Христос передсказав буде всесвітньою катастрофою й якого ще не було за цілої історії світу.
26. Лише якими сильнодіючими вчинками Бога може бути визволення людства в Його новий порядок?
26 Те горе буде таке широке та спустошуюче, що якби Бог не вкоротив би його дні, то не спаслося б жодного тіла. (Мат. 24:21, 22; Марка 13:19, 20) Те горе цілком знищить теперішній порядок, але не знищить нашої землі і зоряного неба. Після знищення того старого демонського “неба” Сатана й його демони будуть зв’язані в безодні. (Об. 19:11 до 20:3) Тільки через такі сильнодіючі вчинки Божі може бути якесь визволення людей на землі в Божий новий порядок.
27. Якщо ми справді бажаємо того нового порядка, то між ким ми схочемо знаходитися так, як було передбачено в Об’явленні?
27 Чи ми хочемо те визволення в Божий новий порядок із “нового неба і нової землі” в яких “праведність буде пробувати”? Чи ми приготовляємо себе і стараємося доказатися гідні такого славетного визволення? Якщо ми прагнемо праведного життя в досконалому здоров’ю і щастю на гарній райській землі під праведним урядовим небом, то ми схочемо бути між тими, що переживуть надходяче “велике горе”. Остання книга Біблії, з її відкриттям того, що “незабаром статися має”, показує нам “великий натовп” осіб зі всіх народів, племен, люду і язиків, які переживуть те всесвітнє “велике горе” і прийдуть під Божу охорону та ласку.
28, 29. Згідно описом в Об’явленні тих, що переживуть горе, кому вони поклоняються і який розпорядок на спасіння вони приймають?
28 З опису того натовпу, який переживе, ми зауважуємо, що вони поклоняються одному правдивому Богові, що сидить на престолі всесвіту, як Всесвітній Суверен. Ще одну річ треба зауважити, а це, що вони приймають викупну жертву через Божого Сина, який віддав себе мов непорочний, невинний агнець за “гріх світу”. Зауважте ці точки, як ми читаємо:
29 “І взивали вони гучним голосом, кажучи: ‘Спасінням ми задовжені Богові нашому, що сидить на престолі і Агнцеві’. . . . ‘Це ті, що прийшли від горя і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця. Тому то вони перед Божим престолом; і в храмі Його день і ніч Йому служать’“.— Об. 7:9—15; Ів. 1:29, 36.
30. Це видіння показує, що “великий натовп” є в ласці якої риси нового порядку і що вони є в дорозі до чого?
30 Ці пророчі слова запевняють нас, що цей посвячений, хрещений “великий натовп” стоїть у ласці Божого “нового неба”, складаючись із Агнця Ісуса Христа та його 144.000 вірних учнів, які дістали “новонародження” до небесного наслідства. (Об. 7:1—8; Об. 21:1—14) Їхні смертельні гріхи вимиваються тоді коли вони випирають свою одіж в “крові Агнця”. Це ставить їх на дорогу до вічного життя в Еденському саду, яким “нове небо” прикрасить цілу земну кулю.
31. Цей “великий натовп”, який переживе горе буде основою якої риси нового порядку?
31 В дійсності, цей “великий натовп”, який переживе горе послужить як фундамент “нової землі” Божого творення. Навіть тепер, перед тим горем, вони відлучуються від засудженої старої “землі”, сьогоднішнього світського людського товариства, яке тримається цього порядка під Диявольською контролею та людського творення. Отже, після того як велике горе знищить цю стару “землю”, то ті, що переживуть стануть основою товариства зорганізоване під новим небом. Таким чином людська родина дістане новий початок у тому новому порядку.
32. Після горя і зв’язання Сатани, як “нова земля” буде розростатися й поширюватися?
32 Ця “нова земля” буде розростатися і поширюватися безперечно в деякій мірі через людське народження після великого горя та зв’язання Сатани Диявола та його демонських ангелів у безодні, але не зовсім у цей спосіб. Ні, бо Агнець Ісус Христос не вмер тільки за тих, які переживуть горе й їхніх природних потомків. Він є “Агнець Божий, який відбирає гріх світу” людства; він “дав Самого Себе на (відповідний) викуп за всіх”. Його тілесна рівність із досконалим Адамом зробила можливим для нього “скуштувати смерть за всіх”. (1 Тим. 2:5, 6; Євр. 2:9) Більшість людської родини, за яку Агнець помер дев’ятнадцять століть тому вже повмирали. Отже, як вони можуть користати з викупної ціни Христової смерти? Чудовим дивом: через воскресення з мертвих протягом тисячолітнього царювання Ісуса Христа й його прославленого собору, “нового неба”.
33, 34. (а) Як воскресення, яке Ісус Христос як Цар виконає буде інакше від того, якого він виконував протягом свого земного життя? (б) Що “великий натовп”, який переживе горе буде мати нагоду зробити цим воскреслим?
33 Коли Ісус Христос був досконалою людиною Божою на землі, він воскресив кілька осіб. Але ті воскреслі пізніше померли. Але коли цар Ісус Христос воскресить відкуплене людство протягом свого тисячолітнього управління, то вони зможуть тоді жити вічно в всесвітньому Еденському раю. Це все залежить від воскреслих. Чи вони покажуть себе гідними жити в тій праведній “новій землі”, або чи вони вернуться назад до своїх колишніх поганих способів, якими вони жили під теперішнім ладом? Ті, що будуть так робити будуть засуджені як негідні дара вічного життя в людській досконалості і побожності.
34 Тому то Ісус Христос, коли говорив про суд, сказав: “Надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення суду”. (Ів. 5:27—29) Ті, які є частиною “великого натовпу”, що дадуть початок “новій землі” зможуть помогти цим воскреслим, щоб їхнє воскресення не сталося воскресенням на засуд.
35. Передсказуючи події, які відбувалися після 1914 р. З.Д., яке правильне відношення Ісус Христос наказував своїм учням мати?
35 Справді чудовий є час у якому ми тепер живемо! Чудові, але дуже важні події відбувалися після 1914 р. З.Д. з його першою світовою війною. Ісус Христос передсказав усі ці події кажучи, що вони зазначуть закінчення цього старого лада. Показуючи правильне відношення, яке всі Його правдиві учні повинні мати про цей час, Він сказав: “Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення”.— Луки 21:28.
36. З огляду цього, ми хочемо доказати себе гідні якого привілея, і що ми постановили робити?
36 Це визволення в Божий новий порядок уже є багато ближче ніж коли багато з нас перше побачили як ці передсказані події “почали відбуватися”. Справді тепер нема часу вже на відкладання, щоб доказати себе гідними зазнати це дуже-бажане визволення. Неповторна нагода є наша тепер! Ми постановили схопити її, і також проголошувати всім іншим любимцям праведности, наближаюче визволення людства в Божий новий порядок ‘нового неба і нової землі’.