Оціняючи дар “роботи”
“Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби”.— Еккл. 9:10.
1. Як деякі люди дивляться на роботу, і чому? Отже, яке питання запитується?
У ЦЬОМУ часі історії коли люди працюють менше годин і вимагають більшої платні, було б добре всім, що шукають щастя в своїй роботі й які хочуть Божої похвали переглянути своє власне відношення до роботи. Багато незадоволення у світі сьогодні можна дослідити до людей, які не є задоволені своєю роботою. Збільшаюче число робітників, а особливо між молодю, мають напрям думати про роботу як прокляття, кара або доля від якої треба втікати, якщо можливо. Вони кажуть, що робота виснажує енергію, лишаючи робітника таким втомленим, що він не може втішатися життям. Вони сперечаються: ‘Пощо працювати коли праця нищить приємність життя?’ ‘Забагато людей працюють і не живуть’, вони кажуть. На доказ небажаности роботи робітники часто звертають увагу на велике опротестування і страйки між робітниками в індустрії, бюрах й суспільної праці, які нарікають не лише про платню, але й години та обставини в роботі. Деякі вірять, що ідеальне життя було б світ без праці. Дуже мало вірять, що робота є благословенство або дар від Бога. Яке є ваше відношення до роботи? Чи ви уважаєте роботу як благословенство від Бога, або лише потрібне зло? Як треба дивитися на нашу роботу?
2. (а) Як Писання дивляться на роботу? (б) Що Біблія каже про лінивих? (в) Чому ми не повинні товаришувати з лінивими?
2 Святі Писання похвалюють роботу. Вони кажуть, щоб людина їла, пила і “тішилася своїм трудом”. Божественна воля є, щоб людина “тішилася своїм трудом”. (Еккл. 5:18; 3:13, 22) Ніде в Біблії не заохочується, щоб лінивість, недбалість або байдужість ставалися способом життя. Замість цього, людину заохочується ‘ревно змагатися’. Біблія похвалює працьовитість. Людина повинна ‘з цілої сили працювати своїми руками’. (Луки 13:24; Еккл. 9:10; Євр. 6:10, 11) Лінивим нагадується ‘піти до мурашки . . . поглянути на дороги її й помудріти’. (Прип. 6:6) Лінивство порівнюється до безглуздих. Це “безпечність безтямних їх вигубить”. (Прип. 1:32) Замість бути найкращим способом життя “лінива рука” незабаром стає вбогою. Ті, що люблять спати і складати руки не будуть щасливі, але прямують до знищення. (Прип. 10:4; 18:9; 24:33, 34) Отже, люди, які практикують правдиву релігію, релігію Біблії, не можуть мати нічого до діла з лінивими, байдужими особами. Людей Божих кличеться не до лінивого, але до дієвого життя наслідуючи самого Бога Єгову. Таке дієве, продуктивне життя є дар від Бога, що приносить правдиве щастя.— Ів. 5:17.
БОГ І ЙОГО СИН Є ПРАЦІВНИКИ
3. Що можна сказати про Бога, як робітника, і який вплив Його твори мають на людство?
3 Розкрийте очі і подивіться навколо себе. Зараз можна бачити, що навколо вас є дуже багато прекрасної природи. Ці твори включається у вислові ‘гарні діла Божі’. (Пс. 145:4, 5; 148:3—10) Маємо небо, яке “звіщає про Божую славу”; “а про чин Його рук розказує небозвід”. Земля, з її різноманітніми тваринами, рибами і рослинами, також викликає похвалу. Оціняючий псалмоспівець сказав: “Які то численні діла Твої, Господи [Єгово]. Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля”. (Пс. 19:1—4; 104:24) Цілий всесвіт кишить Божими творами. Їхнє число є надто велике, викликаючи похвалу. Їхня краса викликає пошану. Їхня великість і мудрість збуджує похвалу і вдячність. Їхній вплив підкорює нас. Сказав псалмоспівець: “Коли бачу Твої небеса, діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив, то що є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людьский, про якого Ти згадуєш?” (Пс. 8:4, 5; 92:5; 150:2) Бог постійно доглядає все Своє твориво.
4. Хто був Боже перше створіння, й який є доказ, що він був робітником?
4 Усі Божі твори є незрівняні, вірні і правдиві. Всі є переповнені мудрістю. Книга Приповісток представляє уособлену мудрість як “майстром” коло Бога Єгови в Його творчих ділах. (Прип. 8:12, 22—31) Під надхненням апостол Іван показав, що той Майстер Робітник був “Слово”, Боже перше твориво, Його однороджений Син, який пізніше став Ісус Христос на землі. Сказав Іван: “Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. (Ів. 1:1—3; Кол. 1:17, НС) Цей мудрий Син Божий доказався бути майстерним робітником на землі. Жоден чоловік, перед ним, ані пізніше не зробив так багато, як він, або мав так багато впливу на людську історію. Метушалах, який жив 969 років, не лишив ані одного діла позаді себе, за яке можна було пам’ятати його. Можна сказати, що його довге життя було цілком змарноване. По другій стороні, переглянувши євангелії Ісусових земних вчинків, Іван пише: “Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг”. (Ів. 21:25) Чиє життя було щасливіше — Ісусове чи Метушалахове? Однак, Ісус прожив лише коротке життя — тридцять три з половиною років. Ясно є, що він був дуже працьовитий!
5. Чиї звичаї про роботу Ісус наслідував? Дайте доказ.
5 Коли противники пробували припинити Ісуса від роблення добрих діл у суботу, то він відповів показуючи, що Єгова працює всі дні у тижні, кажучи: “Мій Отець працює аж досі, працюю і Я”. (Ів. 5:17) Чому ж не повиннося виконувати добрих діл у суботу? Чи Боже сонце не світить у суботу? Чи річки не пливуть? Чи трава перестає рости? Чи овочі не дозрівають і пташки не співають? Чи Бог не доглядає потреби Свого творива? Чому ж цьому Помазаному не працювати лише тому, що якийсь день був субота? У своїй роботі Ісус наслідував приклад свого небесного Отця. “Пожива моя — чинити волю Того, Хто послав Мене”, він сказав, “і справу Його довершити”. (Ів. 4:34) Чий приклад ви наслідуєте у ваших звичаях? Яке є ваше відношення до роботи?
ЛЮДИНА ПРАЦІВНИК
6. Який є доказ, що людина була створена працювати, і чому роботу можна назвати “Божий дар”?
6 Бог створив людину працювати. Не лише Біблія каже це, але сама будова людини, її мускули, її руки і ноги показують, що для її добробуту треба якоїсь роботи. Ввесь ріст залежить від активности. Без зусилля не може бути фізичного або розумового розвиття, а зусилля значить робота. Робота дає значення і ціль життю. Людину міряється по її досягненнях. Робота в якій людина вживає свою енергію й яка дає їй задоволення хоронить її від розпусти і чуттєвости. Люди, які тяжко працюють переважно є найщасливіші. Проте ті, що не працюють з любови, але лише за гроші або з якогось самолюбної цілі, правдоподібно не є дуже щасливі. Від праці людина голодніє і буде мати більше задоволення з їжі. З тяжкої роботи людина прагне пити, отже вона п’є. Робота втомляє її, отже вона добре спить. “Як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє”, каже Біблія. “Це дар Божий”. “Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре з труду свого. Тай оце все, я бачив, воно з руки Бога”. (Еккл. 3:13; 2:24) Чи ви вважаєте вашу роботу бути благословенством від правдивого Бога? Це є дуже потрібно коли хочете набирати тривалого щастя і задоволення з вашої роботи.
7. (а) Чи це значить, що досконала людина не буде працювати? (б) Який факт дає значність роботі?
7 Перший чоловік Адам був обкружений досконалими творами, але й під такими райськими обставинами він мусів працювати. Він не мав байдикувати в раю. Бог наказав Адамові обробляти Еденський сад і доглядати його. (1 Мойс. 2:15) Це значило, що він мусів працювати. Це вимагало винахідливости, уяви і здібности. Бувши опікуном Еденського саду, Адам міг уважати себе за співпрацівника з Богом, виповнюючи намір Творця та Його волю на землі. Його робота мала перемінити цілу землю в рай і залюднити її досконалим людством. (1 Мойс. 1:28) Це не була собі якась мала завдача; вона вимагала відваги і працьовитости, щоб сповнити її. Але то ця робота дала значність його життю. Знання, що він був співпрацівник із Богом приносить задоволення й радість. Коли забувається про цей факт, навіть сьогодні, то робота тоді тратить свою значність і ціль. Незабаром вона стається нудною, без жодного наміру або цілі.
8. За чим Адам, і людство після того побивалися, і з якими наслідками?
8 Однак Адам вибрав виступити проти Божої волі. Він став працювати на задоволення свого власного бажання, який то шлях стягнув нещастя на нього і на цілу людську расу. (Рим. 5:12) Більшість людства по Адамові наслідували його негідний приклад. Вони побиваються за чимось, що є цілком самолюбне. Вони забули про Бога. (Пс. 10:4; 14:1) У більшости їхня робота не має нічого до діла з волею Бога для людства і вони не бачуть себе як співробітники з Богом. Їхня робота не має ніякого значення. Отже вони лишаються порожніми й незадоволені своєю роботою. (Еккл. 2:22, 23) Коли б людство хотіло виконувати Божі наміри і перемінити цю землю в райський сад, то подумайте яке гарне місце ця земля була б після всіх цих тисячів років! І подумайте скільки слізь, пролиття крови, нужди та терпіння можна було б відвернути у кожній частині землі!
ПОКЛИКАНИЙ ВИКОНАТИ СПЕЦІЯЛЬНУ РОБОТУ
9, 10. Чому Ной дістав спеціяльну роботу, і з чого вона складалася?
9 Від створення Адама аж до 600 років Ноєвого віку, протягом 1.656 літ, людство побивалося за цілком матеріялістичними і самолюбними намірами, і це з поганими наслідками. Історія Біблії каже: “І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі”. (1 Мойс. 6:11, 12) Ці слова дещо пригадують нам стан на землі сьогодні. Ісус Христос у свойому пророцтві про кінець цього ладу сказав, що такі обставини будуть існувати, кажучи: “Як було за днів Ноєвих, так і буде присутність Сина людського”. (Мат. 24:37—39, НС) У таких критичних часах на землі, Бог кличе людей виконувати спеціяльну роботу для Нього. Ной був один із цих, що дістав таке призначення.
10 Цей Божий чоловік, Ной, дістав наказ збудувати ковчег зберегти себе, свою родину та всі тварини. Ця робота вимагала великої сили та постанови, бо вона вимагала збирати багато дерева та іншого матеріялу. Також, щоб зібрати всіх тварин до ковчега вимагало добре планування і порядок. Ця робота вимагала знання про сировину, тваринні звичаї, їжу, будівництво, теслярство, і як зробити ковчег водонепроникним. Ной також мусів проповідувати і практикувати праведність. І цей робітник Ной вже мав більше як 500 років, коли він почав будувати ковчег.— 1 Мойс. 6:9—22; 7:6; 2 Пет. 2:5.
11. Чому можна сказати, що Ноєва робота значила його спасіння, а не лише доказ віри?
11 Після догляду всіх цих потреб, Ной ввійшов у ковчег в 2370 р. перед З.Д., із зорганізованим товариством, якому він був головою. Він працював в ковчегу цілий рік і десять днів. Правдоподібно він вів побожні дискусії, молитви подяки, доглядав тварини, чистив за ними і рахував час. Ця робота мала значення. Вона довела до його спасіння. Сказав учень Яків: “Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?” (Як. 2:24) Ноєві діла свідчили про його віру. Про що ваші діла свідчать? Приклад Ноя запевняє нас, що Бог рішає які діла є властиві, а які не є властиві. Бог тепер дає пересторогу, що Він “приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе”. (Еккл. 12:13, 14) Ной доказав свою здібність подолати виклик в його часі. Чи можна сказати те саме про вас? Як ви відноситеся до роботи, до Божої роботи?
НАРОД ПРАЦЮЄ З БОГОМ
12. Як Ізраїль став народом співробітників із Богом?
12 В намірі Бога витворити народ, то такі особи як Авраам, Ісак і Яків та інші діставали спеціяльну роботу від Єгови. Одинадцятий розділ до Євреїв говорить про їхні вірні діла. Нарешті, при горі Сінай в 1513 р. перед З.Д., Єгова зорганізував ізраїльський народ виконати Свій виключний намір, кажучи: “А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя. А ви станете Мені царством священиків та народом святим”. На ці слова люди однодушно відповіли: “Усе, що Господь [Єгова] говорив, зробимо”. (2 Мойс. 19:5, 6, 8) Ціль тієї Закон-угоди, сказав апостол Павло, була привести євреїв до Христа, “щоб нам виправдатися вірою”.— Гал. 3:23—25.
13. (а) Що можна сказати про обов’язки священиків і як вони стають визначні в своїй роботі? (б) Який факт це помагає нам бачити про нашу роботу?
13 У тому виключному ізраїльському народові, різні племена мали різну роботу. Наприклад, священицькі обов’язки мали сповняти мужеські члени Ааронової родини, а решта з Левитського плем’я мали бути їхніми помічниками. (4 Мойс. 3:3, 6—10) Розташовувати, розкладати і носити скінію була робота несвященицьких Левитів. Цар Давид добре зорганізував цю роботу і призначив наглядачів, старших, судів, вартових і скарбників. Пізніше, у Соломоновому храмі, дуже багато помагали священикам служачи по подвір’ях і їдальнях, при жертвах, обчищенню, вазі, мірянні і в різних вартових обов’язках. Багато з цієї роботи була тяжка і без слави. Одного разу в храмі служило 1.760 священиків, усі “дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому”. (1 Хрон. 9:10—13) Це були священики з визначними здібностями. Ми не можемо, проте, припускати, що всі ці священики були такі кваліфіковані або талановиті від самого народження, і що їм було дуже легко виконувати яку-небудь роботу призначена для них. Ні, але тому, що вони старанно вчилися своєї роботи і тоді звертали велику увагу на їхні призначені обов’язки, усі з них з часом стали дуже добрі в роботі Єгови. Це підкреслює факт, що особи можуть працювати при роботі, яку вони люблять і яку вони не люблять. Якщо людина пристосовує себе, то жодна робота не може бути така нудна, якої неможливо підвищити; жодна робота не може бути така нецікава, якій неможливо надихнути трохи життя; ніяка робота така нецікава, яку неможливо оживити уявою, якщо б приложилося старання.
14. Як священики дивилися на себе самих, і яке відношення виявлене апостолом Павлом поможе нам у нашій роботі?
14 У своїй роботі священики вважали себе за співробітників Бога, і це робило їхню роботу цікавою. Хоч їхня робота була нудна, то вони могли тримати гарного духа так як заохочував апостол Павло, кажучи! “Тож, коли ви їсте, чи коли ви п’єте, або коли інше, що робите, усе на Божу славу робіть”. І знов він каже: “І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві [Єгові], а не людям”. (1 Кор. 10:31; Кол. 3:23) Коли люди й вважають себе бути співробітниками з Богом, то вони таки мусять прикладати старання. То таке ревне, пильне віддання себе як Божі співробітники, що приносить правдиве досягнення і щастя. Чи таке є ваше відношення до роботи?
15. Як євреї дивилися на роботу, і що вони думали про старанність та майстерність?
15 Стародавні євреї, так як їхні священики ніколи не сумнівалися про важливість їхньої роботи. Вони вважали її бути дуже шановною, святим обов’язком, дар від Бога. Талмуд вчить: “Той, хто не вчить свого сина ремесла, виховує його до грабіжництва”. “Робота є велика нагорода, бо вона підвищує робітника і підтримує його”. Біблія також хвалить старанну і корисну роботу, кажучи: “Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими”. (Прип. 22:29) Старанність рівняється з багатством. (Прип. 10:4; 12:27) Християнський апостол також сказав: “Як хто працювати не хоче, нехай той не їсть”.— 2 Сол. 3:10.
16. Як вони дивилися на роботу єврейських жінок, і що Приповістки кажуть про це?
16 Навіть між єврейськими жінками працьовитість була похвалена. Жінку, яка охочо працювала своїми руками, рекомендували як “здібну дружину”. “Вона робить охоче своїми руками”.— Прип. 31:10, 13, 31.
17. Чому жиди робили добрих невільників?
17 Коли єврейський народ так дуже шанував роботу, то не трудно бачити чому він так процвітав. Також, не трудно бачити, чому нападаючі народи брали їх у неволю. Правдоподібно, що Навуходоносор так, як цар Тиру, безперечно, знаходив між тисячами невільниками здібних жидівських майстрів різного роду: ковалів, металістів, будівельників кораблів, теслярів і мулярів, плетільників вовни і полотна, шевців, кравців і малярів.— 2 Хрон. 2:12, 13.
ЦІННІСТЬ РОБОТИ І ВІДПОЧИНКУ
18, 19. Що можна сказати про відпочинок, і чому не повиннося перекручувати ціль ночі?
18 Життя має гарні ритми. Є час працювати і час відпочивати. Божий закон про суботу, якого Бог дав Ізраїлеві вимагав, щоб одна сьома з людських працюючих годин відкладалося для відпочинку. Це було для того, щоб тіло мало нагоду відпочити, і поліпшити розум, який підкріпляє і підтримує людину. У суботу людина мала відпочивати і поклонятися Богові. Тіло вимагало відпочинку, коли розум і серце набирали сили від поклоніння, від харчування на Божих думках. (Мат. 4:4) Тому що людина мусить служити Богові, щоб жити, то це є тільки розсудливо, щоб такому поклонінню нічого не перешкоджало. Хоч робота є важна, то також мусить бути час для тихого розмірковання, щоб оцінити наше зусилля і мати задоволення з життя і досягнення. Це не значить, що робітники повинні мріяти серед дня. Але при кінці дня треба відложити трохи часу для міркування. Ніч добре служить цій цілі.
19 Проте, ціль ночі не повиннося зловживати або перекручувати. Багато людей вживають цей час слухати “рак” музику, пити алкогольні напитки, по нічних клубах чи шалено танцювати, і все це втомляє більше чоловіка чи жінку ніж денна праця. Бог постачив ніч на відпочинок, який справді відновляє тіло й розум. Чесний відпочинок так як чесна робота приносить добробут і радість.
20. Чому людство повинно звернути увагу на роботу, яку воно тепер виконує, і чому ми не повинні падати в розпач?
20 Нічого не встановляє вартість людини так як робота, яку вона виконує денно. Бог дав людині руки і мускули для роботи. Отже її робота встановляє вартість людини. По суті, Бог буде судити людство по його вчинках. (Об. 20:12) Тому було б добре для нас запитати себе: Що ми зробили з нашим життям? Яку роботу ми виконували і чи можемо показати на щось, щоб доказати нашу вартість? Якщо ви маєте мало або і нічого на показ за час, який ви прожили на землі, то не падайте в розпач. Ще не є запізно змінитися. Ще є час в якому можна виконувати корисну роботу на Божу славу і з якої ви можете дістати вічне задоволення. У цих критичних часах Бог має роботу в якій ви можете брати участь і стати Його співробітником. Про ту роботу і як ви можете брати участь у ній на ваше вічне щастя ми лишаємо слідуючій статті розказати вам.
[Ілюстрація на сторінці 133]
Після того як він увійшов у ковчег, якого він збудував під Божим наказом, Ной доглядав тварин і робив іншу працю. Як ви відгукуєтеся до Божої праці?